Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія за Автор "Herman Viktoriia Vasylivna"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Розвиток мовнокомунікативної компетентності учнів 7 класу під час вивчення синтаксису: інтерактивні вправи(Гельветика, 2023) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Провозьон Софія Євгенівна; Provozon Sofiia YevhenivnaУ статті доведено, що розвинені мовленнєві здібності, мовнокомунікативні уміння, навички відображають високий рівень культури людини, а тому вивченню синтаксису в межах навчальної дисципліни «Українська мова» (7 клас) належить провідна роль. З метою досягнення належного рівня знань і сформованості мовнокомунікативної компетентності учнів актуальним є використання інтерактивних технологій, що передбачають активну взаємодію всіх учасників освітнього процесу, що і ство-рює необхідні умови для спілкування, а отже, формує й розвиває комунікативні вміння й навички. Окреслено теоретико-прак-тичні засади використання інтерактивних вправ, описано методику проведення уроків української мови з їх застосуванням, доведено переваги інтерактивних вправ.Проведено експериментально-дослідну роботу, яка засвідчила ефективність використання інтерактивних вправ для фор-мування мовнокомунікативної компетентності здобувачів освіти. Дослідження проведено в три етапи. Перший етап – діагнос-тування (перевірялося вміння слухати, висловлювати власні думки, виділяти в мовленні істотні орієнтири, вміння домовлятися, знаходити компроміс (групова взаємодія)). За результатами цього діагностування було розроблено комплекс інтерактивних вправ, які систематично впроваджувалися на уроках вивчення різних тем із синтаксису (другий етап – формувальний). На тре-тьому етапі був здійснений контрольний експеримент, за результатами якого зроблено висновки про ефективність проведеної роботи: інтерактивні вправи розвивають уміння вирішувати завдання проблемного характеру, висловлювати ідеї, критично аналізувати, виконувати творчу й дослідницьку роботу тощо.Документ Синтаксична організація складнопідрядних приєднувальних (супровідних) конструкцій(2023) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia VasylivnaУ статті проаналізовано особливості синтаксичного статусу складнопідрядних приєднувальних (супровідних) речень як розчленованих структур, що мають специфічну формально-синтаксичну та семантико-синтаксичну організацію. З’ясовано, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення мають диференційні ознаки, специфічну граматичну природу, тому заслуговують на власний синтаксичний статус. Констатовано, що «приєднування» – різновид синтаксичного зв’язкуна основі співвідношення семантико-граматичної незалежності головної предикативної частина та смислового і граматичного тяжіння до неї приєднувальної; проаналізовані в розвідці синтаксичні одиниці кваліфіковано як речення розчленованоїбудови, в яких головна частина є цілком завершеною структурно й семантично і не вимагає залежної предикативної частини, а залежна виконує роль додаткового повідомлення до сказаного в головній, містить у собі синтаксичний показник несамостійності. Установлено, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення є відносно-репродуктивними, оскільки головначастина є самостійною, не має жодних конструктивних показників, а підрядна формально залежить від головної і поширюєїї з погляду оцінки, наслідку, зауважень тощо. Наявність у підрядній частині сполучного слова (що, де, куди, звідки, коли, як,як це, навіщо, причому), зміст якого забезпечується тільки головним компонентом, а тому й потребує його, уможливлює вва-жати такий зв’язок детермінантно-кореляційним. Доведено, що приєднувальні відношення можуть посилюватися причино-вими відтінками (якщо сполучне слово набуває форми з чого, за що, через що, від чого) або наслідковими (якщо сполучне словонабуває форми внаслідок чого). Узагальнено, що складнопідрядні приєднувальні (супровідні) речення легко трансформуютьсяв складносурядні, безсполучникові конструкції або в прості речення.