Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації за Автор "Chu Yin"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Тенденції інтернаціоналізації вищої освіти Китаю(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чу Їн; Chu YinДисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з’ясовано тенденції інтернаціоналізації вищої освіти (ІВО) Китаю задля визначення можливостей творчого використання позитивного досвіду в аспекті досліджуваної проблеми в Україні. У межах характеристики стану розробленості досліджуваної проблеми в українській науковій думці виявлено, що українське порівняльно-педагогічне китаєзнавство перебуває на етапі становлення, наукові розробки ІВО Китаю утворюють мультидисциплінарний дискурс, тенденціями розвитку якого є зростання міждисциплінарності досліджень; поглиблення та урізноманітнення їх джерельної бази. Відбувається активізація застосування методів порівняльного аналізу розвитку процесів ІВО у дослідженнях, здійснюваних на глобальному, регіональному національному та інституційному рівнях, в яких китайський кейс посідає все більш важливу роль. Окреслено тенденції розвитку концептуальних засад ІВО Китаю, що розглянуті на глобальному та національному (китайському) рівнях. В межах розгляду глобального дискурсу ІВО виявлено тенденції до розширення просторового поля дослідження ІВО; трансформації термінологічного поля досліджень ІВО відповідно до змін суспільно-політичного, соціально- економічного, технологічного та культурно-освітнього контекстів; суттєвого осучаснення тематичних напрямів досліджень (проблеми забезпечення якості міжнародної вищої освіти, національних та інституційних стратегій ІВО, міжнародної й національної політики у сфері ІВВО та управління інтернаціоналізацією; академічної мобільності). Констатовано, що китайський національний дискурс ІВО, що набув розвитку в часи запровадження політики реформ і відкритості (з 1978 р.), перетворився на органічну складову глобального дискурсу. Особливістю китайського дискурсу ІВО є дослідження проблем коренізації ІВО, впливу м’якої політики Китаю на процеси ІВО, дослідження феномену «інтернаціоналізація вищої освіти з китайською специфікою». З урахуванням політичного культурно-історичного, економічного та академічного критеріїв виокремлено історичний (від часів заснування закладів вищої освіти Китаю та до 1978 р.) та сучасний (з 1978 р. - дотепер) періоди розвитку інтернаціоналізації вищої освіти Китаю. Сучасний період розвитку ІВО Китаю, що входить у хронологічні межі дослідження, розподілено на такі етапи: 1) етап інтернаціоналізації в інтересах політики «Чотирьох модернізацій» (1978- 1991 рр.); 2) етап неоліберальних реформ (1992-2002 рр.); 3) етап глобального залучення (2003 - дотепер). У контексті характеристики означених періодів та етапів розвитку ІВО Китаю визначено основоположні нормативні засади, змістові характеристики та тенденції розвитку досліджуваного феномену. Виявлено, що тенденціями унормування політики відкритості на етапі глобального залучення стали: конкретизація концептуальних засад реформ як на ідеологічному, суспільно-політичному, фінансово-економічному, управлінському, так і на педагогічному та методичному рівнях. Пріоритети, визначені для реалізації реформ, схарактеризовано як зовнішньо- та внутрішньо орієнтовані, що визначені як на рівні цілей, принципів, так і конкретних механізмів їх досягнення. Висвітлено тенденції розвитку внутрішньо-орієнтованих та зовнішньо- орієнтованих стратегій інтернаціоналізації вищої освіти Китаю. Тенденції розвитку внутрішньо-орієнтованих стратегій ІВО Китаю розглянуто на індивідуальному (міжнародна студентська мобільність - МСМ) та інституційному (програми та установи транснаціональної вищої освіти - ТНВО) рівнях. Тенденції розвитку МСМ визначено відповідно до політичного, економічного, культурного та освітнього аспектів розгляду досліджуваного феномену. Політичний аспект розгляду феномену МСМ відображає тенденцію до зростання впливу на реалізацію планів Китаю щодо глобального лідерства у сфері міжнародної вищої освіти суттєвого кількісного росту МСМ, покращення якісного складу іноземних студентів в Китаї, диверсифікації їх регіонального представництва. Економічний аспект розгляду стосується тенденції до зростання зацікавленості іноземних студентів у навчанні на високотехнологічних спеціальностях, що є результатом розвитку Китаю як економіки та суспільства знань. Культурний аспект розгляду МСМ визначається тенденцією до глобального розширення та активізації впливу культурної «м’якої сили» країни. Освітній аспект розгляду МСМ окреслює тенденцію до розширення можливостей «інтернаціоналізації вдома» для китайських студентів, підвищення якості та глобальної конкурентоздатності системи вищої освіти країни. Тенденціями розвитку ТНВО в Китаї вважаємо: зміщення фокусу політики ТНВО з розширення масштабу на забезпечення якості, що досягається подальшою регламентацією механізмів ліцензування та акредитації, організаційних та процесуальних засад функціонування, оцінки якості роботи програм та закладів ТНВО; усунення регіонального дисбалансу у розвитку закладів ТНВО з метою сформувати модель відкритості освіти, яка б відповідала місцевим умовам і особливостям; запровадження жорсткого контролю якості закордонних педагогічних кадрів та освітніх ресурсів. Висвітлено тенденції розвитку зовнішньо-орієнтованих стратегій ІВО Китаю, що розвиваються в межах Ініціативи «Один пояс, один шлях». Констатовано, що такими тенденціями, пов’язаними з реалізацією «Плану дій у сфері освіти для ініціативи «Один пояс, один шлях», є такі: інтенсифікація та урізноманітнення міжнародних зв’язків у сфері вищої освіти; поглиблення співпраці у розвитку талантів; удосконалення конкретних механізмів освітньої співпраці. Визначено тенденції подальшого розвитку ІВО Китаю та перспективи творчого використання китайського досвіду в Україні. Виявлено, що тенденціями подальшого розвитку досліджуваного феномену, що вже успішно реалізуються в межах Ініціативи «Один пояс, один шлях», є такі: активізація багатосторонніх та двосторонніх міжнародних обмінів і співпраці; оптимізація механізмів надання послуг навчання за кордоном; розширення міжнародного визнання кваліфікацій; посилення співпраці з міжнародними організаціями, зокрема з ЮНЕСКО; покращення якості китайсько-іноземної спільної освіти; удосконалення організаційної та фінансової підтримки й всебічне підвищення якості навчання іноземних студентів у Китаї; сприяння розвитку Інститутів та класів Конфуція; прискорення створення за кордоном міжнародних кампусів університетів з китайською специфікою; продовження реалізації програми розвитку Ініціативи університетів «Подвійного світового класу»; створення в китайських університетах світового класу відкритого екосередовища для науково- дослідницької діяльності та інновацій, що має міжнародну конкурентоспроможність; формування порівняльної переваги Китаю у міжнародній конкуренції у сфері залучення високоякісних талантів та висококваліфікованих фахівців; активізація участі Китаю у глобальному управлінні освітою та в розробці міжнародних правил, стандартів і систем оцінювання міжнародної освіти. Подано рекомендації щодо творчого використання китайського досвіду в досліджуваній сфері в Україні. Означені рекомендації стосуються таких аспектів ІВО України: активізація зусиль держави та ЗВО у досягненні лідируючих позицій українських університетів у міжнародних рейтингах та на міжнародному ринку освітніх послуг, досягнення міжнародних стандартів якості та інноваційності вищої освіти України; прискорення розвитку в’їзної та виїзної академічної мобільності, покращення її якості; удосконалення державної та інституційних систем залучення та розвитку талантів високого рівня; розробка та удосконалення державних програм підготовки високоякісних молодих викладачів та академічних лідерів світового рівня; удосконалення механізмів забезпечення діяльності українсько-іноземних закладів освіти та освітніх програм транснаціональної освіти; збагачення українсько-іноземного обміну фахівцями; підтримка української мови та української культури у міжнародному академічному співробітництві; розвиток зовнішньо- та внутрішньо-орієнтованої академічної мобільності як інструменту формування позитивного ставлення до Української держави, її незалежності; розвиток взаємовигідної міжнародної політичної співпраці в сфері освіти; удосконалення управління інтернаціоналізацією вищої освіти. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українській педагогічній науці здійснено комплексне дослідження тенденцій інтернаціоналізації вищої освіти Китаю. З’ясовано, що дослідження проблем ІВО Китаю в українській науковій думці являє собою мультидисциплінарний дискурс, тенденціями розвитку якого є зростання міждисциплінарності досліджень; поглиблення та урізноманітнення їх джерельної бази, активізація застосування методів порівняльного аналізу. Окреслено тенденції розвитку концептуальних засад ІВО Китаю, що розглянуті на глобальному та національному (китайському) рівнях. Розвиток глобального дискурсу ІВО визначається розширенням просторового поля, трансформацією термінологічного поля досліджень ІВО та їх найбільш актуальних тематичних напрямів; тенденціями розвитку китайський національного дискурсу ІВО стало його перетворився на складову глобального дискурсу зі збереженням особливості, яка полягає у зосередженні на феномені «ІВО з китайською специфікою». Виокремлено періоди (історичний та сучасний) та етапи розвитку інтернаціоналізації вищої освіти Китаю. Тенденціями унормування політики ІВО на етапі глобального залучення (2003 - дотепер) стали: конкретизація концептуальних засад відповідних реформ як на ідеологічному, суспільно-політичному, фінансово-економічному, управлінському, так і на педагогічному та методичному рівнях. Висвітлено тенденції розвитку внутрішньо-орієнтованих та зовнішньо-орієнтованих стратегій інтернаціоналізації вищої освіти Китаю, якими стали: зміщення фокусу політики ІВО зі збільшення кількості на забезпечення якості реалізації стратегій; поглиблення співпраці у розвитку талантів; запровадження жорсткого контролю якості іноземних педагогічних кадрів та освітніх ресурсів. Визначено тенденції подальшого розвитку ІВО Китаю та перспективи творчого використання китайського досвіду в Україні. Означені тенденції та перспективи стосуються політичного, організаційного, змістового та управлінського аспектів ІВО. Конкретизовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження ІВО Китаю: «інтернаціоналізація вищої освіти», «транснаціональна освіта», «в’їзна мобільність», «виїзна мобільність», «внутрішньо-орієнтована стратегія ІВО», «зовнішньо-орієнтована стратегія ІВО», «інтернаціоналізація вищої освіти з китайською специфікою». Подальшого розвитку набули: характеристика й систематизація наукових праць українських дослідників із проблем ІВО в Китаї та світі; характеристика і систематизація наукового доробку зарубіжних дослідників щодо розвитку ІВО в глобальному контексті. До наукового обігу введено маловідомі й раніше невідомі джерела та факти, що стосуються особливостей розвитку ІВО з китайською специфікою. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що схарактеризовані автором тенденції розвитку ІВО Китаю можуть бути використані у процесі формування освітньої політики у сфері ІВО в Україні, у розробленні відповідних стратегій, стандартів та ресурсного забезпечення означеного процесу; у викладанні навчальних курсів історико-педагогічної та порівняльно-педагогічної спрямованості для студентів, магістрантів та аспірантів педагогічних закладів вищої освіти. Матеріали дослідження, його висновки а також джерельна база будуть корисними в подальших наукових пошуках у відповідних галузях наукового знання.