Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Автор "Dvornichenko Larysa Leonidivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості прояву емпатії у студентів закладів вищої освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Литвиненко Вадим Сергійович; Lytvynenko Vadym Serhiiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa LeonidivnaУ кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми особливостей прояву емпатії у студентів. Розглянуто різні підходи до розуміння явища емпатії та такі її структурні компоненти, як раціональний, емоційний та інтуїтивний канали. За результатами емпіричного дослідження визначено статистично значущі відмінності між рівнями прояву каналів емпатії та особливостями майбутньої професійної діяльності. В теоретичній частині розкрито різноманіття підходів до вивчення поняття емпатії, історія його вивчення та становлення. Розглянуто сутність та особливості емпатійного пізнання. В емпирічній частині проведений кількісний та якісний аналіз результатів діагностики емпатії у студентів різних спеціальностей. За результатами порівняльного аналізу визначено статистично значущі показники відмінностей за коефіцієнтом рангових кореляцій Ч. Спірмена. Був виявлений прямий зв’язок між особистісною зрілістю та проникаючою здібністю емпатії і раціональним каналом емпатії. Тобто зрілі, впевнені, чуттєво постійні особи, що не бояться складних ситуацій, емоційно стійкі, мають високий рівень розвитку важливої комунікативної властивості людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірливості, задушевності та мають низький рівень спрямованості уваги, сприймання і мислення особи на сутність будь-якої іншої людини – на її стан, проблеми, поведінка. Також виявлені прямий взаємозв’язок на рівні статистичної значущості між ідеалізмом, зануреністю у собі та інтуїтивним каналом емпатії. Врахування виявлених у ході емпіричної частини магістерського дослідження показників враховувалось під час розробки профілактичних, розвивальних та корекційних програм, а також – проведення консультативно-просвітницької психологічної діяльності, що сприятиме підсиленню рівня розвитку емпатії як професійно важливої якості студентів майбутніх психологів та педагогів.Документ Порівняльний аналіз почуття щастя у віруючих, агностиків та атеїстів (на матеріалі осіб раннього дорослого віку)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бавикін Андрій Юрійович; Bavykin Andrii Yuriiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa LeonidivnaУ кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми почуття щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Метою роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку щастя та чинників його виникнення. Змістом роботи є аналіз теоретичних підходів до вивчення феномену щастя у науковій психологічній літературі, розкриття ролі релігійного світогляду на виникнення почуття щастя та експериментальне вивчення психологічних особливостей щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: «Оксфордський опитувальник щастя»; Шкала реактивної та особистісної тривожності Спилбергера – Ханина; 16-ти факторний особистісний опитувальник А. Кеттела; «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в потребово-мотиваційній сфері» (тест О.Ф. Потьомкіної); Анкета «Атеїзм-релігійність» (автор І. Шемет); Шкала релігійної орієнтації (Г. Олпорт, Д. Росс). Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що половина респондентів з релігійним світоглядом мають середній та низький рівень щастя і інша половина це особи зі зниженим рівнем щастя. У групи досліджуваних, що продемонстрували атеїстичні погляди не було виявлено високого та середнього рівня. Більшість показали знижений рівень і чверть досліджуваних низький. Щодо групи з агностичною орієнтацією, то тут слід зазначити прояви тільки середнього рівня щастя та у більшості зниженого. Також якісний аналіз результатів показав, що існує взаємозв’язок між знижений та низький рівень щастя та високий рівень реактивної та особистісної тривоги. Виявлені під час емпіричного дослідження результати були враховані під час розробки розвиально-корекійної програми яка складається з циклу тренінгових занять спрямованих на розвиток структурних компонентів щастя, та корекцію рівня тривожності.Документ Психологічні особливості стресостійкості устудентів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кхелуфі Ольга; Kkhelufi Olha; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa LeonidivnaМетою магістерської роботи є дослідження психологічних особливостей стресостійкості у студентів. Її змістом є аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми стресостійкості у науковій психологічній літературі, визначення особливостей стресостійкості як властивості особистості, та розкриття ролі індивідуальних ресурсів особистості в подоланні стресу, експериментальне вивчення стресостійкості у студентів, здійснений кількісний та якісний аналіз отриманих результатів. На підґрунті отриманих даних розроблена психокорекційна програма для підвищення рівня стресостійкості у студентів. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: Опитувальник Міні-мульт (скорочений варіант MMPI), оціночна шкала стресових подій Холмса-Раге та методика самооцінки тривожності Ч. Д. Спілбергера і Ю. Л. Ханіна. В ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми психологічних особливостей стресостійкості у студентів. Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що значна частина суб’єктів навчальних процесів має виражене прагнення до досягнення високих результатів. Що психологічні ресурси стресостійкості студента можна досліджувати як систему особистісних і організаційно-психологічних якостей, які є актуальними. У стресових ситуаціях головну роль відіграють мотиваційні аспекти, де особистість включена в навчальну діяльність. Психологічні особливості мають різну конфігурацію і ефективність поєднання психологічних ресурсів стійкості до стресу. Які покладені в основу нашого експериментального дослідження. На основі отриманих даних розроблено авторську психокорекційну програму для підвищення рівня стресостійкості у студентів.Документ Психологічні особливості щастя в юнацькому віці(2020) Романенко Ольга Володимирівна; Romanenko Olha Volodymyrivna; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa LeonidivnaМагістерська робота присвячена вивченню та розгляду проблеми психологічних характеристик щастя в юнацькому віці. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення феномену щастя та проблематику психологічних особливостей у юнацькому віці в науковій психологічній літературі. Експериментально вивчені психологічні особливості прояву компонентів щастя у юнацькому віці. Проаналізовані результати емпіричного дослідження психологічних особливостей щастя. Розроблена корекційно-розвальна програма для підвищення рівня відчуття щастя у юнацькому віці.Документ Розвиток емоційної сфери старших дошкільників засобами казкотерапії(2020) Шифріна Яніна Костянтинівна; Shyfrina Yanina Kostiantynivna; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa LeonidivnaРоботу присвячено проблемі розвитку емоційної сфери старших дошкільників. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми; розглянуто теоретичні підходи до вивчення емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку; розкрито поняття «емоційна сфера»; з’ясовано психолого-педагогічні особливості емоційної сфери у дітей старшого дошкільного віку; охарактеризовано можливості казкотерапії як засобу оптимізації розвитку емоційної сфери старших дошкільників. З’ясовано умови ефективного використання казкотерапії як засобу розвитку емоційної сфери старших дошкільників; запропоновано шляхи практичного використання казкотерапії і розроблено розвивально-корекційну програму розвитку емоційної сфери старших дошкільників із залученням батьків.