Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Moroz Liudmyla Vasylivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Opганiзацiйнo-змiстoвний аспект пpoфесiйнoї дiяльнoстi асистента вчителя закладу загальнoї сеpедньoї oсвiти з iнклюзивнoю фopмoю навчання(2018-11) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla VasylivnaУ cтаттi кoнкpетизoванo opганiзацiйнo-змicтoвнi oсoбливoстi пpoфеciйнoї дiяльнocтi аcиcтента вчителя закладу загальнoї сеpедньoї oсвiти в умoвах iнклюзивнoгo навчання. Утoчненo вимoги дo пpoфесiйнoї дiяльнoстi асистента вчителя в iнклюзивнoму класi, щo забезпечить oкpеслення стpатегiчних opiєнтиpiв для удoскoналення їх фахoвoї пiдгoтoвки, та пpoфесiйнoї самopеалiзацiї.Документ Застосування елементів сенсорної інтеграції в логопедичній роботі з дітьми дошкільного віку(2021) Стахова Лариса Львівна; Мороз Людмила Василівна; Stakhova Larysa Lvivna; Moroz Liudmyla VasylivnaУ статті висвітлюється проблема включення елементів сенсорної інтеграції в логопедичну роботу з дітьми дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Зазначено, що сенсорний та мовленнєвий розвиток відбуваються в тісній взаємодії, та, що до причин, які викликають порушення мовленнєвого розвитку дітей, відносяться порушення, що пов’язані з переробкою сенсорної інформації, тому одним із засобів корекції даних порушень може бути метод сенсорної інтеграції. Висвітлюються результати обстеження мовлення дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення за методикою обстеження мовлення дітей 4-7 років О. Зайцевої та В. Шептунової на констатувальному та контрольному етапах дослідження. Визначено принципи, на реалізації яких має базуватися включення елементів сенсорної інтеграції в систему логопедичної роботи: розвитку, індивідуального підходу, довіри та співробітництва, активності дитини, наочності, гуманізму і педагогічного оптимізму. Подано зразки використання обладнання Сенсорного центру (сенсорні доріжки, крупи, сухий басейн, пісок, балансир) на логопедичних заняттях з метою корекції порушень мовлення та його розвитку. Зазначено, що використання обладнання Сенсорного центру дає можливість дітям виконувати різноманітні предметно-практичні та ігрові дії, що сприяють розвитку дрібної моторики пальців рук, удосконаленню просодичних компонентів мовлення, розвитку слухового сприймання та фонематичних процесів, формуванню лексико-граматичних категорій, корекції порушень звуковимови, розвитку зв’язного мовлення, а також стимуляції сенсорних функцій, рухової активності, зняття м’язового та психоемоційного напруження, створення позитивного емоційного фону, активізації когнітивних процесів, підвищенню мотивації до спільної з дорослим та самостійної діяльності дошкільнят.Документ Значення природничо-наукової складової в професійній діяльності вчителя-дефектолога(Library of Congress Cataloging-in-Publication, 2021-03-04) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaПідготовка конкурентноспроможного, кваліфікованого, компетентного фахівця завжди залишається актуальною для теорії та практики професійної освіти. В мінливих умовах сьогодення заклади вищої освіти зобов'язані вчасно реагувати на нові виклики суспільства, забезпечуючи належний рівчень підготовки до фахової діяльності майбутніх працівників галузі спеціальної освіти - вчителів-дефектологів.Документ Корекція звуковимови у студентів спеціальності спеціальна освіта (Логопедія. Спеціальна психологія)(2020-12-30) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Зелінська-Любченко Катерина Олександрівна; Zelinska-Liubchenko Kateryna Oleksandrivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Кравченко Анатолій Іванович; Kravchenko Anatolii IvanovychУ статті актуалізовано проблему нормативності звуковимови майбутніх фахівців-логопедів у контексті їх професійної мовленнєвої компетентності. Наголошено, що порушення звуковимови у майбутнього вчителя-логопеда є неприпустимою професійною невідповідністю. Виявлено, що майже третина студентів-першокурсників мають певні порушення звуковимови і це можна розцінювати як перешкоду до подальшої професійної діяльності на посаді вчителя-логопеда. Авторами здійснено опис особливостей реалізації організаційних, етапних, змістовних та методичних компонентів корекційно-логопедичної роботи з дорослими людьми (студентами), а також представлено результати експериментальної системи корекційно-логопедичної роботи щодо корекціїї звуковимови у студентів спеціальності Спеціальна освіта (Логопедія) в умовах закладу вищої освіти. Результативність покращення звуковимови автори пояснюють специфікою "перенавчання" дорослої людини та відношенням до корекційно-логопедичної роботи самих студентів.Документ Логоритміка в системі нейропсихологічної реабілітації після інсульту(2020) Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna Viktorivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa LvivnaВисвітлено нейропсихологічний напрям реабілітації після інсульту пацієнтів з вираженими порушеннями когнітивних функцій (мовлення, пам’яті, уваги, сприймання і мислення). Описано зміст і особливості проведення логоритмічних занять із особами, які перенесли інсульт, на базі Навчально-наукового центру кафедри логопедії СумДПУ імені А. С. Макаренка. Узагальнено досвід роботи з пацієнтами у віці від 53 до 66 років упродовж раннього відновлювального періоду. Наголошено, що групові заняття логоритмічними вправами посутньо сприяють активації уражених зон головного мозку і налагодженню комунікації між пацієнтами.Документ Методичне об'єднання в системі неперервної освіти учителя-логопеда закладу дошкільної освіти(2019-09-30) Стахова Лариса Львівна; Stakhova Larysa Lvivna; Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Кравченко Ірина Вікторівна; Kravchenko Iryna ViktorivnaУ статті висвітлюється проблема організації роботи методичного об'єднання учителів-логопедів закладів дошкільної освіти, що є центром надання освітніх послуг та забезпечення професійного розвитку педагогів. Зазначається, що методичне об'єднання є однією з організаційних форм колективної методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогів, основним завданням якого є формуванняінноваційного методичного освітнього середовища. Висвітлюються функції, що їх виконує методична служба (компенсаторно-освітня, консультаційна, науковометодична, моделююча, діагностико-прогностична), цілі психолого-педагогічного супроводу учителів-логопедів в умовах методичного об'єднання, завдання, що вирішуються на засіданнях методичного об’єднання учителів-логопедів закладівдошкільної освіти. Зазначається, що теми, які обговорюються на засіданнях методичного об’єднання, мають сприяти формуванню сучасних педагогічних позицій у галузі корекційної педагогіки, збагачувати зміст корекційно-розвиткової роботи новими теоретичними знаннями та методиками, що, як наслідок, підвищуватиме ефективність логопедичного впливу на дитину дошкільного віку загалом. З огляду на це, виправдовує себе така форма організації' методичного об'єднання як семінар, основною метою якого є удосконалення теоретичних знань та впровадження теоретичної моделі в практичну діяльність логопедів. Наведено приклади семінару, що поєднує теоретичний виклад матеріалу з демонстрацією практичних видів діяльності, та ігрових методів роботи з педагогічними кадрами (учителями-логопедами). Підкреслено, що доцільним у межах методичного об'єднання є створення та функціонування творчої групи, метою роботи якої є апробація новітніх технологій, творення рекомендацій для педагогів та батьків щодо організації логопедичної роботи з дітьми, напрацювання ідей вдосконалення корекційно-розвиткового процесу загалом.Документ Професійна компетентність майбутнього магістра-логопеда(2020-02-27) Мороз Людмила Василівна; Moroz Liudmyla Vasylivna; Крот Галина Вікторівна; Krot Halyna ViktorivnaСтрімкий розвиток суспільства спричинює постійне підвищення вимог щодо підготовки компетентного фахівця. Переорієнтація вітчизняної системи на передові світові освітні досягнення та стандарти зумовила зміну поглядів щодо підготовки майбутніх магістрів-логопедів, що відбувається, наразі, шляхом упровадження компетентнісного підходу як сучасної парадигми розвитку освіти. Висока соціальна значимість професії логопеда, постійна потреба у висококваліфікованих вчителях-логопедах, здатних вирішувати різнопланові фахові завдання визначає актуальність теми дослідження. Педагогічна компетентність стала предметом наукових розвідок багатьох дослідників: І. Беха, 0. Бондаревської. І. Зязюна, Н. Кузьміної, А. Маркової, Е. Рогова, А. Щербакова та ін. Проблеми професійної компетентності майбутніх учителів розглядались у роботах 0. Абдуліної, С. Архангельського, В. Береки. З Васильєва, В. Євдокимова, А. Кірсанова, В. Сластьоніна та ін. Різним питанням підготовки майбутніх спеціальних педагогів, зокрема й логопедів, присвячнні доробки провідних українських вчених В. Бондаря, І. Дмітрієвої, С. Миронової, Н. Пахомової, Т. Сак, В. Синьова, Є. Синьової, В. Тарасун, Л. Фомічової, О. Хохліної, М. Шеремет та ін. Проблеми професійної підготовки та професійної компетентності майбутніх вчителів- логопедів визначались у дослідженнях Т. Корнійченко, О. Кузенко, 0. Марченко, Ю. Пінчук, Ю. Ріюцун, Н. Сінопальникової, О. Жукатинської, Л. Федорович та ін.