Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 16766. Останнє оновлення: 30.10.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Психофізіологічні функції як основа здоров’я студентської молоді в умовах воєнного стану: теоретичний дискурс
(Гельветика, 2025) Коваль Катерина Геннадіївна; Koval Kateryna Hennadiivna
У статті представлено результати теоретичного аналізу літературних джерел відносно проблеми психофізіологічних основ здоров’я здобувачів вищої освіти України в умовах воєнного стану. Відомо, що воєнний стан провокує розвиток негативних змін у психічному та фізичному здоров’ї студентської молоді. Сучасні науково-методичні підходи до підтримки здоров’я здобувачів здебільшого зосереджені на лікуванні та реабілітації вже виявлених психофізіологічних або нервових порушень, що значно обмежує можливість їхнього попередження або корекції на ранніх етапах розвитку. Тому метою дослідження було з’ясувати стан вивченості особливостей психофізіологічних функцій як основ здоров’я здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) України в умовах воєнного стану. У роботі використано методи аналізу, систематизації та узагальнення сучасної вітчизняної та іноземної наукової літератури. Виявлено, що уявлення про механізми психофізіологічної підтримки здоров’я здобувачів ЗВО в умовах воєнного стану потребують перегляду, уточнення та змін, оскільки враховують лише психічну сторону проблеми, втрачаючи з виду фізіологічні аспекти нервової діяльності особистості в умовах тривалої дії стресу. Акцентовано на необхідності запровадження шляхів підвищення стресостійкості молоді в умовах екстремальних ситуацій. Наголошується, що проведення своєчасної діагностики щодо змін у механізмах нервової регуляції, стану психофізіологічних функцій, отриманих за допомогою об’єктивних фізіологічних методик та психологічного тестування може сприяти уточненню розуміння особливостей здоров’я студентської молоді та оптимізувати навчальну діяльність в умовах екстремальних ситуацій та хронічного стресу.
Алелопатичні властивості клену ясенелистого
(2025) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
У статті актуалізовано питання хімічної взаємодії рослин у природних фітоценозах. Предмет роботи – алелопатичний вплив інвазійних видів на ріст і розвиток інших рослин. Для конкретного експериментального дослідження було обрано клен ясенелистий (американський), яскравий представник групи адвентивних видів. Метою статті було визначити алелопатичні властивості надземних вегетативних органів клену ясенелистого, які могли б певною мірою прояснити механізми швидкого заселення цим видом природних фітоценозів в Україні. Основним методом дослідження були біотести. Як тестову культуру було обрано пшеницю, класичний об’єкт. Було встановлено, що обробка витяжками з вегетативних органів клену ясенели-стого викликала зниження відсотку схожості насіння тестової культури через 72 години після обробки. Витяжка з листків забезпечила зменшення відсотка схожості насіння тестової культури в 8 разів в порівнянні з контролем. Зафіксовано, що загальні розміри проростків тестової культури після обробки витяжкою з бруньок клена ясенелистого були меншими, ніж у контролі у 1,6 раза, після обробки витяжкою з листків – у 4 рази. Було встановлено негативний алелопатичний вплив речовин із дослідних витяжок вегетативних органів клена ясенелистого на ріст і розвиток як цілого проростку тестової культури, так і його коренів та пагонів. Пагін проростку тестової культури виявився більш чутливим до негативної алелопатичної дії клену ясенелистого, ніж корінь. Встановлено зміни алелопатичної активності листків клену ясенелистого протягом веге-таційного періоду: відбулось значне її зниження у дослідних пробах з травня по вересень. Отримані результати дають під-ставу констатувати, що одним з механізмів, який забезпечив агресивне поширення клену ясенелистого в природних і змінених фітоценозах може бути його висока негативна алелопатична активність по відношенню до інших видів. У статті визначено напрям можливих подальших досліджень хімічної взаємодії адвентивних та аборигенних видів рослин
Модуляція показників варіабельності серцевого ритму у жінок старших вікових груп
(Гельветика, 2025) Ляшенко Валентина Петрівна; Liashenko Valentyna Petrivna; Дуванов Дмитро Сергійович; Duvanov Dmytro Serhiiovych
У статті представлено результати дослідження модуляції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у жінок середнього та похилого віку. Участь в дослідженні взяли 57 умовно здорових жінок віком від 44 до 80 років, поділених за класифікацією ВООЗ на дві групи: 44–60 років (n=21, середній вік 47,62 ± 2,13 роки) та 61–80 років (n=36, середній вік 66,13 ± 5,02 роки). Суточне холтерівське моніторування ЕКГ проводилося в медичному центрі ТОВ «МЕД-СОЮЗ» (м. Суми, Україна) з використанням системи «КардіоСенс CS» (ТОВ «ХАІ-МЕДІКА», м. Харків, Україна). Аналізувалися часові показники ВСР, такі як середній інтервал RR (mRR: 858,50 (750,37; 957,79) мс у групі середнього віку вдень проти 813,05 (683,36; 893,81) мс у групі похилого віку), SDNNi (80,28 (76,17; 145,18) мс проти 61,07 (47,31; 104,56) мс), RMSSD (118,79 (84,85; 195,87) мс проти 117,13 (63,59; 127,94) мс), а також частотні показники: LF, HF, LF/HF та Amo%. Дані оброблялися з розділенням на денний (08:00–22:00) і нічний (22:00–08:00) періоди. Статистична обробка включала критерій Шапіро-Вілка для перевірки нормальності (ненормальний розподіл, p < 0,05) і U-тест Манна-Вітні для порівняння груп (p < 0,05). Результати показали значне зниження LF (1453,59 (266,57; 3427,03) мс² проти 748,24 (589,76; 2381,27) мс², p < 0,05) і HF (1291,27 (565,96; 5034,61) мс² проти 1452,58 (895,42; 2944,44) мс², p < 0,05) у групі похилого віку, що свідчить про зменшення загальної варіабельності та парасимпатичної активності з віком. Водночас Amo% суттєво зростає (38,57 (35,90; 41,84)% проти 68,46 (66,42; 70,59)%, p < 0,001), вказуючи на посилення автономної регуляції, ймовірно, через постменопаузальний дефіцит естрогенів, який впливає на баланс АНС. LF/HF залишався стабільним (0,70 (0,51; 0,90) проти 0,70 (0,60; 0,80), p > 0,05) демонструючи збереження симпато-парасимпатичного балансу для денного періоду, а для нічного періоду також не виявлено значних відмінностей після видалення викидів (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p > 0,05). Нічні зміни показали зростання HF (6363,06 (3908,87; 11896,74) мс² проти 887,14 (425,23; 5580,90) мс²) і зниження LF/HF (0,49 (0,21; 0,57) проти 0,57 (0,23; 0,80), p < 0,05), однак менші значення HF у старших жінок підкреслюють зниження парасимпатичних резервів. Висновки вказують на суттєвий вплив віку та гормональних змін на ВСР, а також на потенційну роль Amo% як маркера серцево-судинного ризику, що потребує подальших досліджень для розробки профілактичних стратегій у жінок старших вікових груп.
Сезонний ритм розвитку та особливості репродуктивної здатності рослин CALLA PALUSTRIS L. в умовах інтродукції
(Гельветика, 2025) Чіков Ігор Васильович; Chikov Ihor Vasylovych; Діденко Інна Петрівна; Didenko Inna Petrivna; Куземко Анна Аркадіївна; Кuzemko Anna Arkadiivna; Джус Людмила Леонідівна; Dzhus Liudmyla Leonidivna; Бойко Ірина Василівна; Boiko Iryna Vasylivna
У даній статті наведено результати фенологічних спостережень рослин Calla palustris ex situ Національного дендроло-гічного парку «Софіївка» НАН України.. Установлено календарні межі та тривалість основних фенологічних фаз розвитку даного виду в умовах ex situ. Встановлено,залежність настання фенофаз досліджуваних рослин від суми ефективних темпе-ратур. Вегетативна фаза наступає у другій-третій декаді квітня, при цьому спостерігається широкий діапазон сум ефектив-них температур по роках досліджень: від 78,2°С до 145,5°С. Фаза бутонізації розпочиналася за суми ефективних температур від 192,7°С (2022 р.) до 231,8°С (2023 р.). Бутонізацію відмічено у I-II декаді травня, тривалість фази – 4-11 діб. Початок фази квітування фіксували за широкого температурного діапазону сум ефективних температур від 229,7°С до 457,8°С. Рослини кві-тували з II декади травня по I декаду червня. Динаміка тривалості цієї фази варіює від 8 діб (2020 р.) до 14 діб (2022 р.). Фаза дозрівання насіння наступала у III декаді липня (2020 р.) по I декаду вересня (2023 р.). Тривалість значно не змінювалась, 18 діб (2023 р.), 19 діб (2020-2022 рр.) та 24 доби (2021 р.). Але слід зазначити, що з кожним роком тривалість дозрівання зміщується у бік вересня. Фаза відмирання розпочиналася у II – III декаді вересня, за суми ефективних температур 2045,8°С – 2139,9°С, а закінчувалася у II декаді жовтня (2147,8°С – 2411,6°С). Загалом, ця фаза триває від 29 до 33 діб.Вегетаційний період рослин C. palustris ex situ НДП «Софіївка», за роки досліджень, тривав 169–180 діб. В умовах культури рослини C. palustris проходять повний цикл сезонного розвитку.Загальний коефіцієнт семеніфікації незначно коливається по роках і в цілому складає 70–80%. За нашими спостережен-нями, такий показник вказує на необхідність стратифікації, а нерегулярне насінне відновлення в умовах культури потребує подальшого вивчення більш пізніх етапів репродуктивного циклу. Репродуктивна здатність досліджуваного виду характеризується середніми показниками, що дає можливість штучного розмноження насінням
Атрибутивні ознаки особистості студентів практичних психологів як чинники психологічного резилієнсу
(Гельветика, 2025) Гуляс Інеса Антонівна; Hulias Inesa Antonivna
У статті представлено результати емпіричного дослідження атрибутивних ознак особистості студентів практичних психологів як чинників психологічного резилієнсу. Здійснено огляд наукових праць, у яких висвітлено ключові аспекти досліджуваного питання. Використано методи: теоретичні – аналіз, систематизація і узагальнення наукової літератури з розглядуваної проблеми; емпіричні – анкетування для збору даних щодо особистісних характеристик здобувачів освіти, їхніх психологічних реакцій і факторів стресостійкості; для кількісного аналізу – математичні. Розроблено авторську анкету. Виявлено, що опитані загалом мають базові якості для успішної роботи (гнучкість, рефлексивність, орієнтація на результат тощо), однак рівень їх самовпевненості й оптимізму варіюється; частина респондентів потребує розвитку навичок подолання труднощів, мотиваційної саморегуляції, внутрішньої стійкості та самопідтримки; майбутні психологи не завжди використовують про-фесійну допомогу; частина респондентів важко відповідають на запитання щодо власного досвіду подолання труднощів; загалом, рівень психологічної стійкості високий, проте майже третина опитаних перебувають на середньому рівні. У цьому зв’язку запропоновано практичні рекомендації: підвищити впевненість та оптимізм опитаних через тренінги, коучинг, майстер-класи; впровадити програми для подолання бар’єрів адаптації, стратегії адаптивної поведінки й управління стресом; розробити тренінги з методик саморегуляції, постановки цілей і подолання криз; організувати семінари для розвитку внутрішніх ресурсів і подолання викликів; формувати культуру використання супервізії та консультацій для професійного зростання; включити рефлексивні практики й інтроспективні методики для усвідомлення власних ресурсів; інтегрувати техніки управ-ління стресом і емоційної регуляції.