Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17022. Останнє оновлення: 28.11.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Емоційний інтелект учителя як чинник результативності освітнього процесу в умовах воєнного стану
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Малихін Олександр; Ліпчевська Інна; Malykhin Oleksandr; Lipchevska Inna
У статті досліджується значення емоційного інтелекту вчителя як одного з чинників забезпечення якості освітнього процесу, особливо в умовах воєнного стану. Аналізуються сутність емоційного інтелекту педагога, його вплив на емоційний стан учнів, мотивацію до навчання, успішність адаптації до складних соціальних і психологічних обставин. Наголошується, що розвиток емоційного інтелекту вчителя сприяє створенню підтримувального освітнього середовища, забезпечує психологічну безпеку учнів і допомагає їм долати стресові ситуації. Окреслено зв’язок між рівнем емоційного інтелекту вчителів і їхньою здатністю до конструктивної комунікації, управління класом, підтримки дисципліни та формування довірливих стосунків з учнями. Наведено результати сучасних міжнародних і вітчизняних досліджень, які підтверджують, що педагоги з розвиненим емоційним інтелектом демонструють вищий рівень професійної ефективності, здатні знижувати рівень конфліктності в класі, а також запобігати емоційному вигоранню. За результатами аналізу нормативних документів, що регулюють професійну діяльність педагогів, публікацій українських науковців у галузі педагогіки протягом останніх п’яти років, відгуків учнів, учителів і батьків щодо наявних освітніх (навчальних) втрат і потенційних можливостей їх мінімізації виокремлено суперечності між існуючими вимогами до рівня розвитку емоційного інтелекту вчителів і реальним станом їхньої підготовки в закладах освіти. У статті обґрунтовується необхідність запровадження системних заходів для розвитку емоційного інтелекту вчителів на рівні підготовки майбутніх педагогів, а також у межах програм підвищення кваліфікації. Запропоновано перспективні напрями подальших досліджень, що охоплюють розроблення й упровадження методичних рекомендацій для розвитку емоційного інтелекту вчителів, адаптацію зарубіжного досвіду й оцінювання ефективності відповідних освітніх ініціатив.
Взаємозв`язок показників змагальної діяльності та психофізіологічних реакцій у кваліфікованих борців
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Мартинюк Юрій; Мулик Катерина; Бойченко Наталя; Джерелій Валерій; Середа Наталія; Martyniuk Yurii; Mulyk Kateryna; Boichenko Natalia; Dzherelii Valerii; Sereda Nataliia
У сучасних умовах високої щільності змагального календаря, зростання рівня суперництва та інтенсивності тренувальних навантажень зростає потреба у комплексному підході до підготовки кваліфікованих борців. Особливого значення набуває вивчення психофізіологічних особливостей спортсменів, які безпосередньо впливають на ефективність їх змагальної діяльності, що дало підставу для проведення дослідження. Проведено відеоаналіз 80 сутичок та оцінка психофізіологічних реакцій 16 кваліфікованих борців. Результати дослідження дозволили визначити показники змагальної діяльності та психофізіологічних реакцій (оцінка простих і складних сенсомоторних реакцій та специфічних сприйнять) кваліфікованих борців. На основі результатів кореляційного аналізу встановлено, що найбільша кількість значущих взаємозв’язків спостерігається між показниками змагальної діяльності та простими реакціями (7 взаємозв’язків), потім з специфічними сприйняттями (6 взаємозв’язків) та складними реакціями (4 взаємозв’язків). Отримані результати виявили низку недоліків досліджуваних спортсменів і дозволив встановити, що в плануванні тренувальних навантажень необхідно підвищити вимоги до рівня розвитку спеціальної працездатності борців з урахуванням міри прояви психофізіологічних реакцій в умов змагальної діяльності. Швидкість сенсомоторних реакцій, стійкість уваги, рівень функціонального стану нервової системи та здатність до швидкої адаптації до стресових умов суттєво впливають на ефективність техніко-тактичних дій у сутичках. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення впливу різних видів спортивної підготовленості на показники змагальної діяльності у кваліфікованих борців за допомогою статистичних аналізів.
Роль освіти та гігієни у забезпеченні соціальних детермінант здоров’я
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Міхеєнко Олександр Іванович; Зайцев Володимир; Башавець Наталія; Ємець Анатолій; Скріннік Євгенія; Жамардій Валерій; Mikheienko Oleksandr Ivanovych; Zaitsev Volodymyr; Bashavets Nataliia; Yemets Anatolii; Skrinnik Yevheniia; Zhamardii Valerii
У статті розглядаються фактори освіти та гігієни як важелі впливу на формування соціальних детермінант здоров’я, що визначають рівень добробуту, поведінкові звички, ризик захворюваності, тривалість життя. На основі аналізу сучасних наукових даних обґрунтовано тісний взаємозв’язок між рівнем освіти, соціально-економічним статусом людини та її здоров’ям. Акцентовано увагу на глибокому взаємозв’язку між освітою, дотриманням гігієнічних норм, добробутом та станом здоров’я. Доведено, що освітнє середовище відіграє критично важливу роль у фізичному, психічному та соціальному розвитку особистості. Розкривається значення освітніх інституцій як ресурсу, який має широкий спектр можливостей для зменшення соціальної нерівності, формування здоров’язбережувальної поведінки, створення умов для повноцінного психосоматичного розвитку дітей і молоді. Наголошується, що школа не лише виконує освітню функцію, а й є середовищем безпеки, соціального і психологічного захисту дітей, особливо вразливих категорій. Розкривається роль вчителя як посередника у забезпеченні умов для здорового способу життя і профілактики захворювань. Приділено увагу впливу гігієнічних умов, якості навчального середовища, освітніх програм, участі батьків у навчальному процесі, а також значенню раннього розвитку дітей. Обґрунтовується важливість комплексного міжсекторального підходу до реалізації державної політики з метою створенню необхідних соціальних умов для забезпечення справедливості, добробуту, громадського здоров’я. Освіта і гігієна розглядаються як потужні чинники формування суспільного здоров’я, які мають бути інтегровані в усі рівні освітньої системи з урахуванням вікових і соціокультурних особливостей. Запропоновано спектр завдань, напрямів змістового наповнення освітніх програм, покликаних забезпечити соціальні детермінанти здоров’я залежно від вікових періодів, рівнів та типів закладів освіти.
Використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях в контексті академічної доброчесності
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Семеніхіна Олена Володимирівна; Різник Вячеслав; Шамоня Володимир Григорович; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Riznyk Viacheslav; Shamonia Volodymyr Hryhorovych
Штучний інтелект (ШІ) сьогодні має великий потенціал для прискорення наукових досліджень, підвищення продуктивності, допомоги у формулюванні гіпотез, дизайні експериментів і аналізі великих даних. Водночас науковці зауважують, що існують ризики зниження глибини розуміння проблеми, надмірної зосередженості на автоматизації алгоритмів, а також етичні проблеми у викладі наукових результатів (плагіат, власність на результати, достовірність). Тому ефективне використання ШІ вимагає не лише міждисциплінарної співпраці, глибокого розуміння методології, а й розробки політик і стандартів для відповідального застосування ШІ при здійсненні наукового пошуку. Стаття має за мету проаналізувати наявні підходи до регулювання використання ШІ у наукових журналах на прикладі галузі освіти. В межах статті вирішуються такі завдання: (1) аналіз політик використання ШІ журналів, індексованих у Scopus і Web of Science як лідерів наукової думки та редакційної політики; (2) огляд практик використання ШІ українських наукових видань в галузі освіти; (3) порівняльний аналіз підходів журналів до політики використання ШІ, їх переваг та недоліків; (4) формування рекомендацій для фахових видань України щодо редакційної політики використання ШІ, яка враховуватиме баланс між інноваціями та академічною етикою. За результатами аналізу автори пропонують проєкт редакційної політики використання ШІ для українських наукових журналів у галузі освіти, де описані відповідальність за авторство, допустимі практики використання ШІ, вимоги до розкриття використання ШІ та відповідальність і доброчесні практики наукової роботи. Обґрунтовано, що редакційна політика має включати механізми перевірки доброчесності, зокрема через аналіз наукових текстів на предмет ознак машинного генерування, ознайомлення авторів із принципами етичного використання ШІ та впровадження стандартів академічної етики у зв’язку з новими технологічними викликами. Рекомендовано підвищення кваліфікації редакторів і рецензентів щодо розпізнавання текстів, створених із використанням ШІ, а також опанування ними принципів етичної оцінки таких рукописів.
Штучний інтелект як засіб створення і реалізації індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Чайка Володимир; Ярощук Ірина; Chaika Volodymyr; Yaroshchuk Iryna
У дослідженні представлено системне бачення потенціалу технологій штучного інтелекту у сфері створення й реалізації індивідуальних програм розвитку для дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти. Основна увага зосереджена на функціональних можливостях інтелектуальних систем як інструментів аналітичного супроводу, персоналізації освітніх впливів, координації командної взаємодії та підтримки прийняття педагогічних рішень. У роботі запропоновано авторську концепцію поетапної інтеграції ШІ в цикл роботи з індивідуальною програмою розвитку, що охоплює діагностування, проєктування, адаптацію навчального контенту, моніторинг освітніх результатів і їхню аналітичну інтерпретацію. Сформульовано дві педагогічні моделі: процесуальну (що деталізує логіку функціонування ШІ на різних фазах реалізації ІПР) та рольову (що висвітлює взаємодію алгоритмічних і людських рішень із розмежуванням функцій і відповідальності). Наукова новизна полягає у виокремленні окремих функцій ШІ в контексті інклюзивного супроводу: аналітичної, генеративної, адаптивної, діагностично-моніторингової та координаційної. У дослідженні систематизовано практичні приклади застосування інтелектуальних рішень у сфері індивідуального навчання, зокрема використання чат-ботів, генераторів освітніх програм, інструментів для мовленнєвого зворотного зв’язку та систем навчальної аналітики. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення цифрових рішень підтримки інклюзивного освітнього середовища, розроблення методичних рекомендацій для педагогів, оновлення змісту програм підвищення кваліфікації та впровадження інноваційних підходів до міждисциплінарної взаємодії в інклюзивному просторі. Запропонована модель має потенціал бути адаптованою до систем підтримки прийняття педагогічних рішень у цифрових екосистемах освіти.