Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 16422. Останнє оновлення: 11.07.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Від контенту до компетентностей: як проєктна діяльність змінює парадигму навчання у закладі вищої освіти
(2025) Григоренко Тетяна Володимирівна; Семеног Олена Миколаївна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Semenoh Olena Mykolaivna
У статті проаналізовано виклики та можливості, що постають перед викладачами спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література» в умовах трансформації освітньої парадигми від контент-орієнтованої до компетентнісно зорієнтованої, з акцентом на проєктну діяльність. Встановлено, що традиційна модель навчання є недостатньо ефективною для підготовки фахівців, здатних до адаптації та інноваційної діяльності в сучасному освітньому середовищі, зокрема в Новій українській школі (НУШ). Визначено, що проєктна діяльність виступає ключовим інструментом для інтегративного формування як hard skills (наприклад, мовний аналіз, методична розробка уроків), так і soft skills (критичне мислення, креативність, комунікація, співпраця, вирішення проблем, адаптивність, самоорганізація).
Виокремлено основні виклики для викладачів: необхідність перегляду програм та навчальних планів, розробки адекватних критеріїв оцінювання проєктної діяльності, оволодіння новими методами роботи та роллю фасилітатора, ефективного управління часом та ресурсами, а також психологічна готовність до змін. Вмотивовано, що кожний етап проєктної діяльності – від ініціації та планування до реалізації, презентації та рефлексії – сприяє цілеспрямованому розвитку цих компетентностей. Вивчено потенціал проєктної діяльності для підвищення мотивації студентів, поглиблення міждисциплінарних зв’язків та формування навичок самоосвіти.
Запропоновано комплексний підхід до оцінювання проєктної діяльності, що враховує індивідуальний внесок, командну роботу, процес та кінцевий продукт. Узагальнено, що системне впровадження проєктного навчання вимагає трансформації ролі викладача від транслятора знань до фасилітатора, ментора та коуча, що потребує підвищення його кваліфікації. Рекомендовано організацію семінарів, тренінгів та розробку методичних посібників для викладачів. Підсумовано, що комплексний підхід до впровадження проєктної діяльності забезпечить якісну підготовку конкурентоспроможних, креативних та адаптивних фахівців, готових до викликів сучасної освітньої системи.
Досвід країн Балтії з упровадження локально орієнтованої освіти
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Перевознюк Вікторія Вадимівна; Perevozniuk Viktoriia Vadymivna
У статті осмислено впровадження локально орієнтованої освіти у країнах Балтії в аспекті подальшої імплементації в українську освіту. Обґрунтовано, що локально орієнтована освіта, яка побудована на міцному зв’язку з територіальною громадою, на залученні школярів до розв’язання реальних місцевих проблем, надає широкі можливості для виховання патріотизму, турботи про рідний край, любові до рідної мови, національної культури і мистецтва. Виявлено причини популярності локально орієнтованої освіти, які полягають, передусім в тому, що вона максимально враховує національне, регіональне і ментальне розмаїття, адже учні навчаються на тому матеріалі, який їх безпосередньо оточує. Показано, що локально орієнтована освіта має низку позитивних ефектів, серед яких головним є підвищення мотивації завдяки актуалізації навчального матеріалу. З’ясовано, що кожна з країн Балтії обрала власний шлях упровадження локально орієнтованої освіти. Вибір залежав від тих проблем, які країна вважала найбільш актуальними. Для Естонії ними стали необхідність інноваційного розвитку та екологічні проблеми, Литва додала ще проблему з демографією. Латвія обрала як найважливіші проблеми суттєві відмінності в якості життя різних регіонів і зникнення регіональних мов. Доведено, що для української освітньої системи осмислення і врахування досвіду країн Балтії в аспекті імплементації педагогічного підходу локально орієнтованої освіти є дуже важливим. Наша країна стикнулася з усіма тими викликами, що і балтійські країни. Освітні втрати, спричинені бойовими діями, повітряними тривогами, руйнуванням закладів освіти, потребують на системне подолання. Локально орієнтована освіта має необхідний інструментарій для вирішення цих проблем. Зазначено, що упровадження цього педагогічного підходу має позитивний вплив на територіальну громаду в цілому.
Педагогічні умови розвитку професійної компетентності майбутніх докторів філософії у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін
(2025) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna
У статті узагальнено напрацювання робочих груп забезпечення якості освітньо - наукових програм у галузі освіти інституцій - партнерів стосовно ефективних педагогічних умов удосконалення змісту психолого - педагогічної підготовки, що сприяють розвитку професійної компетентності майбутніх докто рів філософії в галузі освіти. Окреслено поняття «професійна компетентність ма йбут нього доктора філософії», що трактується як цілісна система взає мопов’язаних і взаємозалежних компонентів: ціннісно - мотиваційного, когнітивного, діяльнісно - праксеологічного та реф лексивного. Вона являє собою інтегральну, соціально значущу осо бистісну я кісну характеристику, що поєднує в собі ціннісні установ ки, комплекс професійно значущих знань, фахових та унікальних умінь і навичок, необхідних для ефективного здійснення науково - педагогічної діяльност і відповідно до сучасних вимог.
Зазначено, що педагог ічні умови розвитку професійної компетентності майбу тнього доктора філософії визначаються як внутрішні й зовнішні впливи, чинники, обставини та сукупність цілеспрямованих захо дів, реалізація яких у процесі вивчення психолого - педагогічних дисциплін сприяє а ктивнішому формуванню професійної компете нтності здобувача ступеня док тора філософії в галузі освіти. Розг лянуто такі педагогічні умови розвитку професійної компетентно сті здобувачів PhD: створення інноваційного освітньо - наукового середовища для формування ціннісних орієнтацій, удосконалення професійно - особистісної мотивації до розвитку професійної компе- тентності; оновлення змісту навчальних дисциплін на основі су часних тенденцій розвитку педагогічної освіти та освіти дорослих, ключових концептів навчання н а засадах академічної доброчеснос- ті та академічної культури, психології педагогічної діяльності, пси- хологічного здоров’я, інклюзії, що сприяє підготовці докторів філо- софії до викладацької практики, професійно - методичної діяльності.
The Evolution of the Conceptual Sphere of “Education” in Ukrainian and Polish Discourses: Lexical Innovations, Neologisms, and Their Application in PhD Training
(2025) Semenoh Olena Mykolaivna; Kapranov Yan Vasylovych; Семеног Олена Миколаївна; Капранов Ян Васильович
This article explores the semantic and conceptual evolution of the educational sphere in Ukrainian and Polish academic and pedagogical discourses from a diachronic and interdisciplinary perspective. Emphasis is placed on the transformation of core educational terms, including “innovation,” “lifelong learning,” “academic culture,” and “praxeology,” and their reflection in legislative, normative, and scholarly frameworks. The study analyzes how lexical innovations and borrowed terms shape the contemporary educational narrative, especially in the context of globalization and the development of human capital. The research draws from legislative texts, academic dictionaries, educational policies, and institutional practices to reconstruct the conceptual framework of education. Particular attention is paid to the role of academic culture and integrity in shaping national educational strategies and in the formation of future PhD researchers through advanced university courses. The application of linguo-pragmatic and praxeological approaches highlights the necessity of communicative competence, ethical conduct, and cognitive-discursive skills in academic settings. The article synthesizes the national and European experiences and articulates the integrative components of academic culture as a crucial element of innovative national security.
Повторюваність сильно морозних ночей у м. Києві
(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2025) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Хованський Владислав Юрійович; Khovanskyi Vladyslav Yuriovych
Дослідження розглядає частоту та динаміку надзвичайно морозних ночей (Tmin ≤ -20°C) у Києві за період 1950–2023 років. Клімат Києва, що характеризується помірно холодними зимами та теплим літом, зазнав помітних змін унаслідок глобального потепління. У роботі проаналізовано довгострокові метеорологічні дані для виявлення тенденцій хвиль холоду та їхнього впливу на міську інфраструктуру, споживання енергії та громадське здоров’я. Результати показують, що кількість надзвичайно морозних ночей суттєво зменшилася з кінця 1980-х років. Якщо в період 1950–1987 років їхня середня кількість становила 17 на рік, то після 1987 року вона знизилася до 4,5. Дослідження виокремлює два періоди: 1950–1987 роки, що характеризуються частими холодовими хвилями, та 1988–2023 роки, коли їхня кількість значно скоротилася. Найбільш суворі зими, такі як 1963, 1985 і 1987 років, мали понад 20 надзвичайно морозних ночей, тоді як у останні роки такі явища стали рідкісними. Статистичний аналіз, зокрема лінійна регресія, підтверджує тенденцію до зменшення кількості морозних ночей, що узгоджується із загальними кліматичними змінами та ефектом міського теплового острова. Попри загальне скорочення екстремально холодних явищ, вони все ще трапляються через вплив арктичних повітряних мас, особливо у січні та лютому. Вплив таких ночей на транспорт, потреби в опаленні та ризики для здоров’я вразливих груп населення залишається значним. Дослідження підкреслює необхідність подальшого моніторингу та адаптаційних стратегій для пом’якшення наслідків екстремальних погодних умов у Києві. Отримані результати сприяють кращому розумінню регіональної кліматичної мінливості та підтримують політику кліматичної адаптації.