Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 16374. Останнє оновлення: 16.06.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Культуромовна особистість крізь призму української літератури: прикладні аспекти в контексті інфомедійної грамотності
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Семеног Олена Миколаївна; Грона Наталія Вікторівна; Semenoh Olena Mykolaivna; Hrona Nataliia Viktorivna
У статті розглянуто сучасні підходи до формування культуромовної особистості засобами української мови в закладах фахової передвищої освіти (ЗФПО) в контексті розвитку інфомедійної грамотності. Проаналізовано основні принципи та концептуальні засади медіаосвіти, окреслено шляхи їх ефективної інтеграції в освітній процес.
Дослідження підкреслює значущість української літератури як ключового компонента національної освіти, що сприяє формуванню національної ідентичності, морально-етичних цінностей, патріотизму та громадянської свідомості. Окрему увагу приділено ролі інфомедійної грамотності у розвитку критичного мислення, читацької компетентності та загальної освітньої продуктивності.
Описано досвід інтеграції інфомедійної грамотності в процес вивчення української літератури через використання інноваційних освітніх технологій, мультимедійних ресурсів і критичний аналіз медіаконтенту. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу, який передбачає постійне оновлення змісту навчання, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та формування стійкості до інформаційних впливів.
Узагальнено матеріали щодо важливості системного впровадження медіаосвітніх підходів для досягнення високих результатів у формуванні культуромовної особистості, здатної до активної й свідомої взаємодії з інформаційним середовищем, із збереженням національних цінностей і культурної ідентичності.
Критична медіаграмотність як освітня категорія
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Богомаз Оксана Юріївна; Bohomaz Oksana Yuriivna
У статті розглядається критична медіаграмотність як важлива освітня категорія в сучасному інформаційному суспільстві. Обґрунтовується її актуальність у контексті зростання обсягів медіаконтенту, поширення дезінформації та необхідності формування в громадян здатності до усвідомленого споживання, аналізу та оцінки медіаповідомлень. Розкрито сутність поняття критичної медіаграмотності, її ключові компоненти та зв'язок з іншими освітніми дисциплінами. Проаналізовано різні підходи до інтеграції принципів критичної медіаграмотності в освітній процес на різних рівнях. Особливу увагу приділено практичним аспектам розвитку критичного мислення щодо медіа, включаючи методи аналізу джерел, виявлення маніпулятивних технік та створення власного медіаконтенту. Стаття підкреслює важливість формування критичної медіаграмотності як невід'ємної складової всебічно розвиненої особистості, здатної ефективно функціонувати в інформаційному просторі та протистояти негативним впливам медіа.
Conceptual Foundations for Integrating Artificial Intelligence Technologies in Developing Personalized Learning Pathways for Students with Special Educational Needs
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Hereha Bohdan; Герега Богдан
Conceptual foundations for integrating artificial intelligence technologies in developing personalized learning pathways for students with special educational needs. The article explores the potential of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the design and implementation of individualized educational trajectories (IETs) for children with special educational needs (SEN). The research focuses on the analysis of theoretical approaches to personalized learning, a review of current international and national studies in the fields of inclusive education and AI, and the development of a conceptual model that incorporates digital analytical tools across all stages of the IET – from data collection and interpretation to the monitoring and adjustment of the educational process. The methodological framework is grounded in general scientific methods of analysis, synthesis, induction, deduction, interpretiveanalytical and structural-functional approaches, which enabled a comprehensive study of academic sources and a systematic generalization of research outcomes. The results indicate that AI can serve as an effective tool at every stage of IET development, particularly in identifying learners’ needs, setting educational goals, selecting appropriate pedagogical strategies, and designing assessment instruments. A generalized model has been developed for AI integration into the six core stages of the IET, enhancing the adaptability of instruction, increasing the accuracy of pedagogical decisions, and improving the responsiveness of feedback mechanisms. Special attention is given to the risks and limitations associated with AI use, including ethical considerations, algorithm interpretability, and the need to maintain human pedagogical support as a central component of the educational process. The practical significance of the study lies in establishing a foundation for the implementation of innovative technologies within the framework of personalized learning in inclusive educational settings. The conclusions emphasize the importance of ethical regulation, interdisciplinary collaboration among specialists, and the need for further empirical research on the effectiveness of the proposed approaches in realworld educational environments.
Модель розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша
(2025) Бутенко Віта Григорівна; Butenko Vita Hryhorivna; Петренко Катерина; Petrenko Kateryna
У статті обґрунтовано наукові підходи до моделювання розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша. Розглянуто основні складові моделі: цільову, організаційно-педагогічну, контрольно-оцінювальну та результативну. Цільова складова містить мету та завдання розробленої моделі. Організаційно-педагогічна складова – окреслює принципи, які сприяють залученню дітей у процес дослідження, аналізу та творчості; етапи ефективного використання блоків Дьєнеша; педагогічні умови для її практичної реалізації. Контрольно-оцінювальна складова містить елементи діагностування розвитку компонентів дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку – критерії та їх показники. Визначено рівні відстеження динаміки розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку – початковий, оптимальний, творчий. Результативна складова віддзеркалює очікуваний результат від реалізації моделі – позитивну компонентну динаміку розвитку дивергентного мислення дітей старшого дошкільного віку засобом блоків Дьєнеша.
Critical Thinking Through ESP Debates: Enhancing Argumentation Skills of Diplomacy Students
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Zatserkovnyi Oleh Anatoliiovych; Зацерковний Олег Анатолійович
This study explores the pedagogical value of structured debates integrated into English for Specific Purposes (ESP) instruction, specifically within the context of diplomacy education. Grounded in a quasi-experimental research design, the investigation involved 31 undergraduate students of International Relations at the State University of Trade and Economics, divided into an experimental group (𝑛 = 17) and a control group (𝑛 = 14). The study employed a mixed-methods approach, collecting quantitative and qualitative data to assess the impact of debate-based instruction on four key areas: academic performance, learner motivation, rhetorical proficiency, and engagement in diplomatically relevant communicative tasks. The experimental group followed a debate-enhanced ESP curriculum incorporating formal debate formats (Lincoln-Douglas and Parliamentary) and communicative techniques aligned with students' multiple intelligences and learning styles. Results indicated statistically significant improvements in all measured outcomes for the experimental group. Academic performance and rhetorical proficiency showed large effect sizes, while learner motivation also improved substantially compared to the control group. Qualitative data from journals, teacher observations, and peer evaluations further revealed enhanced engagement, confidence, and communicative authenticity in the experimental group’s interaction with diplomatic themes. These findings align with prior research emphasising the role of debates in fostering critical thinking, collaborative learning, and active engagement. Furthermore, the study extends the discourse by demonstrating how debate-based ESP instruction, when personalised to students’ cognitive styles, can serve as an effective model for vocational language education in diplomacy. The research contributes to the growing emphasis on skills-based, interactive methodologies in ESP and calls for broader implementation and longitudinal studies to assess long-term communicative competence in professional diplomatic settings.