Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17053. Останнє оновлення: 03.12.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Напрями розвитку здоров’язбережувальної компетентності педагогічних працівників щодо створення безпечного освітнього середовища
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Бабкова Олена; Васильченко Лілія; Стадниченко Кіра; Babkova Olena; Vasylchenko Liliia; Stadnychenko Kira
У статті розглянуто наукові праці щодо формування та розвитку здоров'язбережувальної компетентності педагогів; здійснено аналіз сутності понять «здоров'язбережувальна компетентність учителя», «безпечне освітнє середовище». На підставі метааналізу результатів моніторингового дослідження «Професійна компетентність педагогічних працівників щодо створення безпечного і здорового освітнього середовища в закладах освіти Запорізької області» зроблено припущення про рівень сформованості у педагогів системи знань, умінь та навичок щодо створення безпечного середовища в закладі освіти. Актуалізовано питання безпеки учасників освітнього процесу в сучасних реаліях, зокрема в умовах воєнного стану. Досліджено основні аспекти здоров’язбережувальної діяльності педагогів початкової та базової школи, проаналізовано рівень їхньої поінформованості щодо грантових можливостей, командної взаємодії у реалізації антибулінгових програм, організації освітнього процесу в умовах дистанційного та очного навчання. Виявлено низьку обізнаність педагогів щодо трансформації освітнього середовища; моделювання та проведення онлайн-уроків з гнучкою структурою, дотриманням санітарно-гігієнічних вимог, активною взаємодією суб'єктів освітнього процесу. Авторами запропоновано варіанти вдосконалення освітнього процесу в контексті безпеки та здоров’язбереження. Зокрема, обґрунтовано необхідність підвищення рівня обізнаності педагогів щодо грантової діяльності, впровадження системних тренінгів із реалізації компетентнісного підходу, активного навчання, онлайн-викладання та командної взаємодії. Визначено перспективні напрями подальших досліджень: з'ясування ефективності запропонованих заходів; вивчення мотивації педагогів до реалізації активного навчання, можливостей розвитку їхньої здоров’язбережувальної компетентності в системі післядипломної освіти, а також розроблення стратегій із формування безпекової культури учасників освітнього процесу в умовах сучасних викликів.
Цілісна природничо-наукова картина світу та цілісний світогляд в контексті реалізації STEM-освіти: філософське підґрунтя розуміння сутності цих понять
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Гребінь Світлана; Hrebin Svitlana
Метою статті є переосмислення педагогічних аспектів формування цілісної природничо-наукової картини світу та цілісного світогляду школярів у контексті реалізації STEM-освіти, установлення зв’язку даної проблематики з філософією, акцентування уваги на філософському підґрунті розуміння сутності цих понять. Розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена на період до 2027 року. STEM-освіта – це популярний напрям в освіті, який охоплює природничі науки, технології, технічну творчість та математику. Одним з основних завдань у процесі цього є формування цілісної природничо-наукової картини світу та цілісного світогляду у здобувачів освіти. Ці завдання займають не останнє місце в контексті реформування української освіти. Реалізація STEM-освіти відбувається на чотирьох рівнях (початковий, базовий, профільний, вищий / професійний), залежно від вікових особливостей дітей. Провідний принцип STEM-освіти – це інтеграція, яка дозволяє здійснювати технологізацію освітнього процесу, трансформацію змісту, обсягу, методологічних засад навчального матеріалу предметів природничо-математичного циклу, сприяє баченню цілісної природничо-наукової картини світу та формуванню цілісного наукового світогляду здобувача освіти. Основні підходи в контексті реалізації STEM-освіти – інтегративний і трансдисциплінарний; велика роль відводиться якісному викладанню математики – ґрунтовному і послідовному; інтегруються всі види освіти – формальна, неформальна, інформальна. Поняття «цілісна природничо-наукова картина світу» та «цілісний світогляд» не нові в науковому знанні, філософія давно розкрила їх сутність, ці поняття мають глибоке філософське підґрунтя. Філософія допомагає збагачувати та уточнювати світоглядні погляди, формує високу філософсько-світоглядну культуру особистості.
Коучинговий підхід до формування meta-skills «співпраці» зі штучним інтелектом
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Миценко Валерій; Стежко Юрій; Mytsenko Valerii; Stezhko Yurii
Потужні зрушення у галузі інформаційних технологій постали перед університетською освітою України проблемою формування покоління, спроможного до етичного керівництва штучним інтелектом. Нова технологічна реальність потребує й навичок більш масштабного ґатунку, ніж soft skills. Такі навички цілком виправдано дефінюються як «meta-skills нової епохи». У статті здійснені теоретичні та методичні дослідження з формування meta-skills за коучинговою технологією. Освітній коучинг визнаний ефективним за результатами піднесення людських чеснот на рівень, недоступний жодній технології. Методично коучинг відбувається через діалоги на кшталт сократівських, в процесі яких встановлюються довірчі стосунки між коучем та здобувачем знань. За фахово організованого тренінгу студент на ментальному рівні постає ситуативним однодумцем коуча в орієнтації на певну конкретну мету та набуває професійних рекомендацій з нетворкінгу як способу її досягнення. Коучинг в більшій мірі стосується не теоретичної фахової підготовки, а формування лідерських якостей, похідних від п’яти «талантів», визначених фундатором концепту meta-skills М. Ноймайером. За освітнього коучингу meta-skills формуються в парадигмі переваг автентичного інтелекту над машинним, зверхності людини над технологіями. Фахова освіта сполучається з навичками етичного керівництва технологічними помічниками, асистентами у сфері діяльності. П’ять «талантів» meta-skills, які покликані гармонізувати стосунки студента зі штучним інтелектом, дозволять оптимально розподілити функції штучного та автентичного інтелектів, за функціонального поєднання яких досягається ефект синергії в соціальній та професійній самореалізації. Відзначається відповідність коучингової технології принципу персоналізації траєкторії студентоцентрованого навчання. Виказані положення мають сприяти практичній реалізації коучингу як засобу формування meta-skills в університетській освіті. У висновках зазначається необхідність поновлення досліджень meta-skills, здобутих за технологією коучингу на основі узагальнення практик їх застосування.
Відкриті освітньо-наукові інформаційні системи як засіб моніторингу вебсайту наукової установи
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Новицька Тетяна; Іванова Світлана; Кільченко Алла; Novytska Tetiana; Ivanova Svitlana; Kilchenko Alla
У статті здійснено процес добору освітньо-наукових інформаційних систем відкритого доступу і виокремлено їхні основні наукометричні показники щодо проведення моніторингу наукової установи. Мета дослідження – визначення засобів відкритих освітньо-наукових інформаційних систем і аналіз їх можливостей використання для проведення моніторингу вебсайту наукової установи щодо розвитку цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників. Завданням дослідження є здійснення моніторингу вебсайту наукової установи на прикладі Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України з використанням відкритих освітньо-наукових інформаційних систем: вітчизняної наукометричної бази «Бібліометрика української науки», міжнародного сервісу Scilit, електронної соціальної мережі LinkedIn та популярного відеохостингу YouTube. Здійснений моніторинг засвідчує, що комплексне застосування обраних вебсистем забезпечує отримання різних ключових показників, таких як: кількість і типи публікацій, кількість цитувань, індекс Гірша (h-index) у системах Google Scholar, Scopus і WoS, ранжування наукових установ та авторів, а також статистичні дані щодо кількості користувачів і переглядів сторінок вебресурсів наукових установ та ін. Розглянуті системи можуть бути рекомендовані для моніторингу вебресурсів вітчизняних наукових установ з метою відстеження показників впливовості і цитованості наукової продукції, а також для формування позитивного іміджу освітніх організацій. Висновки статті акцентують на важливості розвитку цифрової компетентності наукових працівників для продуктивної діяльності наукових установ. Подальші дослідження повинні фокусуватися на створенні сучасних навчальних програм та аналізі міжнародного досвіду в цій сфері. Отримані результати можуть стати в нагоді працівникам наукових установ, які прагнуть покращити свою діяльність в цифровому середовищі.
Показники змагальної діяльності та психофізіологічні особливості елітних борців
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Тропін Юрій; Романенко Вячеслав; Бойченко Наталя; Tropin Yurii; Romanenko Viacheslav; Boichenko Natalia
У сучасному спорті вищих досягнень все більшу увагу приділяють аналізу показників змагальної діяльності та психофізіологічних характеристик спортсменів. Особливо це актуально для видів спорту, що потребують не лише сили та витривалості, але й високого рівня психоемоційної стійкості, швидкості реакції та здатності до прийняття рішень у стресових умовах, що дало підставу для проведення дослідження. Проведено відеоаналіз 50 сутичок та оцінку психофізіологічних особливостей 10 елітних борців греко-римського стилю. Результати дослідження дозволили визначити показники змагальної діяльності та психофізіологічні особливості елітних борців. Кластерний аналіз дозволив визначити три групи борців. Борці першої групи мають найкращі показники змагальної діяльності, які пов’язані з атаками в партері. Мають розвинуте сприйняттям простору, середню частоту рухів, відносно низькі складні реакції та недостатній рівень короткочасної зорової пам’яті. У борців другої групи спостерігаються найнижчі показники змагальної діяльності, але ці борці показали високу ефективність атаки в стійкі та загальну середню результативність, що дає їм можливість перемагати в сутички. Вони мають розвинуту короткочасну зорову пам’ять, високу частоту рухів, середню складну реакцію та володіють навичками щодо швидкого прийняття рішень. Борці третьої групи, в основному, мають середні показники змагальної діяльності, високу результативність дій в стійкі. Ці борці мають сприйняття простору, розвинуту короткочасну зорову пам’ять, високий рівень складних реакцій та відносно низьку швидкість прийняття рішень. Практичне застосування отриманих результатів є основою для розробки тренувальних завдань для елітних борців з урахуванням їх особливостей.