Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імеіні А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 16055. Останнє оновлення: 04.04.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Vocal Works by Eduard Brylin on Zoia Ruzhyn’s Poems: Lyrical Modus
(Гельветика, 2025) Yakymchuk Olena Mykolaivna; Якимчук Олена Миколаївна
This publication is a logical prolongation of studying E.Brylin’s creativity in the genre of vocal music, which comprises a considerable part of his composing heritage. In the context of this publication we interpret lyricism not only as a sign of emotionality, but as a complex of poetic and musical means, which allows the authors to create a unique style and convey their feelings to the listener. The system method for complex research of interconnection of verbal and musical texts, and the method of analysis for revelation of the specificities of poetic and musical texts in the context of lyric modus constitute methodological basis of the article. Five vocal works by E.Brylin to the poetry of Z.Ruzhyn, which show the most signs of lyrical character, are analysed.In the genre of vocal miniature, the favorite one for the composer, lyrical facets of author’s style of E.Brylin have revealed. The lingual and style thesaurus, related by its intonations to folk song sources, is concentrated just in the musician’s vocal works. Chamber nature of the author’s creativity indicates his wish to be sincere, conveys a subtle sense of the artist’s inner world. On the musical level lyricism manifests itself in the peculiarities, characteristic of E.Brylin. Melodiousness, harmony organization, emotionality of the content, expressive piano part are revealed. In E.Brylin’s vocal works on the poetry of Z.Ruzhyn, lyricism, as a basic trait of the composer’s thinking, manifests itself, at the first place, in melodiousness and emotionality. Combinations of the motions on the seconds and thirds with the leaps on the sixths, sevenths, octaves in the vocal part are characteristic of the musician. The sign of lyrical modus is an organic compound of different (duol, triol, dotted) rhythms, which gives metrorhythmic flexibility to the texture. The poetry uses lexemes and phrases of lyrical content, which are signs of the Ukrainian national mentality.
Система музичної освіти другої половини ХVІІІ століття і творчість українських композиторів доби класицизму
(Гельветика, 2025) Шуміліна Ольга Анатоліївна; Shumilina Olha Anatoliivna
У статті висвітлено творчість українських композиторів доби класицизму в контексті питань здобуття фахової музич-ної освіти в тогочасних українських та європейських навчальних закладах і шляхом приватних занять. Зазначено, що система спеціальної музичної освіти на територіях, населених українським етносом, була спрямована на підготовку співаків і не перед-бачала фахових занять із композиції. У школах можна було здобути початкову музичну освіту та базові навички хорового співу, в колегіумах та академіях – відвідувати заняття в хоровому й оркестровому класах. Для компонування музики цієї освіти було явно недостатньо, тому українські митці другої половини ХVІІІстоліття здобували необхідні знання і практичні навички за межами України, шляхом приватних занять із досвідченими й авторитетними італійськими композиторами, які викладали мистецтво контрапункту. Зазначено, що система приватних уроків була провідною формою занять у тогочасній європейській музичній освіті. З огляду на досвід навчання в тогочасних неаполітанських консерваторіях найвищим щаблем здобуття фахо-вої освіти та формування засад композиторської майстерності були заняття з контрапункту. Учні вивчали контрапункт на cantus firmus і фугований контрапункт, у завданнях спостерігалося зростання рівня складності, нарощування кількості голосів від двоголосого до восьмиголосого контрапункту. Методичні настанови й теоретичні положення цієї навчальної дисципліни викладалися в трактатах із контрапункту, автором одного з них був учитель Максима Березовського, відомий італійський композитор і педагог Джованні Баттіста Мартіні. Зроблено висновок, що саме коштовні приватні заняття контрапунктом із відомими італійськими композиторами стали запорукою формування композиторської майстерності українських митців доби класицизму, які втілили здобуті навички у власній творчості.
Інноваційні підходи у викладанні сольфеджіо для джазових та естрадних музикантів
(Гельветика, 2025) Тормахова Вероніка Миколаївна; Tormakhova Veronika Mykolaivna
У статті розглядаються інноваційні підходи до викладання сольфеджіо для джазових та естрадних музикантів, де вра-ховується специфіка жанрів, орієнтованих на імпровізацію, гармонічне мислення й ритмічну різноманітність. Особлива увага приділяється інтеграції сучасних технологій у навчальний процес, що дає змогу значно підвищити ефективність занять.Сольфеджіо визначається як базова дисципліна в системі музичної освіти, яка спрямована на розвиток слуху, відчуття метроритму, гармонії та навичок читання нотного тексту з аркуша. Для джазових та естрадних виконавців, особливо вока-лістів, знання сольфеджіо є ключовим інструментом для роботи з інтонацією, фразуванням і стилістикою виконання. Розгля-нуто різноманітні форми та методи роботи, серед яких вокально-інтонаційні вправи, сольфеджування, написання музичних диктантів і слуховий аналіз.У статті акцентується важливість використання сучасних цифрових технологій, як-от GarageBand, MuseScore, Synthesia, EarMaster, Musicca та інші. Ці програми дають студентам можливість створювати мелодії, гармонізувати їх, виконувати ритмічні вправи, а також тренувати слух і пам’ять. Зокрема, GarageBand сприяє розвитку творчих навичок шляхом експе-риментів із джазовими стандартами, а EarMaster забезпечує можливості для інтерактивного слухового аналізу й виконання вправ на розвиток відчуття метроритму. Synthesia допомагає вдосконалити техніку гри на фортепіано, а MuseScore та інші нотні редактори спрощують процес створення гармонічного супроводу та написання музичних диктантів.Розвиток ритмічної культури, відчуття гармонічного руху та здатності до імпровізації розглядається як основа підготовки професійних джазових і естрадних музикантів. Упровадження інноваційних технологій у викладання сольфеджіо не лише роз-ширює традиційні методи навчання, а й робить їх інтерактивними, цікавими й орієнтованими на сучасні потреби музикантів.
Концептуальні засади визначення мейнстріму сучасної популярної музики в музикознавчих дослідженнях
(Гельветика, 2025) Фоломєєва Наталія Аркадіївна; Folomieieva Nataliia Arkadiivna
Різноманітні та різновекторні дослідження, присвячені сучасній популярній музиці, актуалізують проблеми використовуваної у наукових і публіцистичних працях термінології та сенсів, які містять дефініції у сучасному понятійному просторі. Одним із найбільш поширених понять, які застосовуються в дискурсі сучасної популярної музики, зокрема, у першій чверті ХХІстоліття, є мейнстрім, концептуальні засади визначення якого є актуальним напрямом сучасних музикознавчих досліджень. Стаття містить стислу характеристику поглядів різних дослідників на зміст поняття менйстріму в музичному мистецтві, співвідношення мейнстріму та сучасної популярної музики, а також мейнстріму й комерційної музики. У статті обґрунтовується недостатня конкретність визначення поняття мейнстріму в дискурсі сучасної популярної музики в різних наукових джерелах, яке застосовується: як атрибутивний додаток, який вказує на належність до певних різновидів популярної музики («мейнстрім хіп-хоп», «мейнстрім реп», «мейнстрім-рок», «мейнстрім сучасного R&B» «мейнстрім EDM-поп» «мейнстрім поп» та інші); як оціночний термін, який ілюструє економічні аспекти музичної індустрії (спрямованість передусім на отримання прибутку – «комерційність»), які стосуються процесу; як показник естетичного знецінення (банальність, однорідність, конформізм тощо); як ознака ринкового успіху (успішність у чартах). Акцентується увага на охопленні слухацької аудиторії у кількісному та географічному вимірах, а також ролі рейтингів і чартів в атрибуції творів до мейнстріму сучасної популярної музики. Робиться узагальнення щодо поєднання підходів у визначенні поняття мейнстріму сучасної популярної музики та врахування чинників як музичного продюсування та продакшну, так і сприйняття музичних творів у дискурсі культурно-мистецького середовища.
Стилістичні особливості фортепіанної творчості Сесілії Шамінад
(Гельветика, 2025) Цуранова Оксана Олексіївна; Tsuranova Oksana Oleksiivna; Халєєва Олена Вікторівна; Khalieieva Olena Viktorivna; Смородський Віталій Ігорович; Smorodskyi Vitalii Ihorovych
У статті розглядається творчість французької композиторки, піаністки та диригентки Сесілії Шамінад (1857–1944), однієї з найбільш талановитих і маловивчених фігур у європейській музиці кінця XIX – початку XXстоліття. Творчий доробок композиторки досить ґрунтовний і різнобарвний, до її портфоліо увійшло близько 500творів, серед яких балети, опера, симфонічна картина, концерти для флейти, фортепіано з оркестром, а також понад 200фортепіанних і вокальних творів. У роботі досліджено особливості її фортепіанної спадщини, зокрема жанровий стиль і композиторські особливості, що підкреслюють її віртуозність і новаторський підхід до інструментальної музики. Творчість С.Шамінад відзначається поєд-нанням романтичного ліризму з елементами імпресіонізму, при цьому в її музиці часто використовуються звукозображальні прийоми, що сприяє створенню яскравої образності.Важливе місце у фортепіанному доробку С.Шамінад належить творам, які поєднують французьку романтичну традицію з екзотичними мотивами, що, зокрема, відображається в п’єсах циклу «Шість романтичних п’єс» для чотирьох рук ор.55.Кожна п’єса сюїти – це невеличка, але зримо змальована засобами музичної виразності картина. С.Шамінад вільно використовує темброву палітру, метроритмічну організацію і класичну гармонічну основу, щоб підкреслити звучання яскравої мелодичної лінії, що утворює надзвичайно емоційне враження від прослуховування, залишає в пам’яті зворушливі образи окремих епізодів.Твори французької мисткині відзначаються надзвичайним ліризмом і багатством емоцій. Композиторка зосереджує увагу на виразних мелодіях, природа яких перетинається з її вокальними творами, відзначеними образністю й опуклістю вокальної партії. Фортепіанні твори композиторки-піаністки потребують від виконавця не лише технічної майстерності, але й здатності передати тонкі нюанси інтерпретації. У своїй творчості С.Шамінад уникала спрощених або банальних формул, створюючи особливу, чуттєву музику, що поєднувала в собі впливи французького романтизму, народних мотивів та інколи відголоси музики інших європейських композиторів того часу.У роботі звертається увага на неоціненність творчості композиторки в українському музикознавстві та виконавстві, необхідність подальших досліджень її творчої спадщини, оскільки її музика має великий художній та виховний потенціал для виконавців і педагогів.