Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імеіні А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 15211. Останнє оновлення: 06.11.2024.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Обґрунтування господарських рішень та управління конкурентоспроможністю
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Самодай Валентина Петрівна; Samodai Valentyna Petrivna
Методичні матеріали призначені для узагальнення й закріплення знань з навчального курсу основної дисципліни «Обґрунтування господарських рішень та управління конкурентоспроможністю». У виданні подаються завдання, які передбачають володіння теоретичним матеріалом курсу, питання для обговорення студентами, практичні завдання, що включають тестові завдання та розв’язування задач. Самостійна робота містить питання для самоконтроля, завдання для самостійної роботи студентів, питання для дискусії та теми рефератів, згруповані до кожної з десяти тем курсу.
Циклічні форми у китайській фортепіанній музиці XX - початку XXI століть
(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2023) Чжао Юе; Chzhao Yue
Дисертація присвячена комплексному висвітленню змістовних та жанрово-стильових особливостей функціонування циклічних форм фортепіанного мистецтва Китаю як потужної частини загального китайського музичного розвитку. Циклічні композиції з відкритістю щодо кількості елементів, чинників об'єднання, стильових і звукоутворюючих тенденцій розглядаються як такі, що склали потенційно широкий простір для реалізації китайського філософського підходу до музичного мистецтва.
У роботі розглянуто історію поширення інструменту фортепіано, яке йде витоками своєї історії на Захід та набуття ним значення носія музичної культури у Китаю. Визначено шляхи створення мистецького діалогу «Схід- Захід», а також зазначено, шо характер діалогічних відносин на міжкультурному рівні виявляється практично єдиною можливістю
«паритетного соціуму». Визначено, що міжкультурний діалог обумовив нові підходи до трактовки циклічних форм у фортепіанній китайській музиці де акцентовано на збереженні власних традицій з адаптацією та асиміляцією європейської музики. Доведено, що специфіка формування власної концептуальної стильової парадигми визначила жанрові, формотворчі та сенсотворчі вектори розвитку китайської фортепіанної культури. Циклічні форми у такому контексті стали тією базою, де набули можливостей збереження традицій в контексті адаптації новітніх практик. Відповідно до розвитку музичної, соціально-історичної культури Китаю та аналізу наукових розвідок виведено нову періодизацію у розвитку китайського фортепіанного мистецтва (1915–1950-ті; 1950-ті-1970-ті; 1980– 2010-ті рр.), яка ґрунтується на також співвідношенні етапів історії КНР зі стильовою орієнтацією у творчості китайських композиторів.
Виокремлено основні стильові тенденцій у китайській фортепіанній музиці, які пропагували контамінацію європейських стилів відносно національної традиції. У процесі стилеформування виокремлюються такі лінії:
- «європейсько-орієнтована», яка спирається на традиції європейського романтичного мистецтва (щодо жанрів, форм, засобів виразності);
- «національно-орієнтована» (у творчості Інь Ченцзуна, Чу Ванхуа, Ван Цзяньчжуна, Ду Мінсіня), яка виникає як результат синтетичного сплаву особливостей національного музичного мислення, що тяжіє до програмності та образної конкретності, естетичних установок 1950-х–1970-х років, декларованих владою Нового Китаю, та прихованого впливу європейського романтизму.
Розглянуто особливості функціонування «китайського стилю», який спрямовано на використання компонентів регіональних стилів народної музики («синьцзянського», «шаньбейського», «гуандунського»,
«сичуаньського») у композиторській творчості, які вплинули на формування циклічності як способами розгортання музичної думки.
Визначено, що специфіка циклічних форм полягає у її трактуванні як одної з центральних фортепіанних структур серед китайських форм, що зародилася у традиційному театрі сіцюй. Виявлено типологічні відмінності окремих циклічних форм від західноєвропейських зразків. Зокрема, форма рондо в китайській традиції відрізняється зміною змістового навантаження на рефрен та епізоди – останні мають вирішальне значення для створення художнього образу та визначення шляхів розвитку музичної думки. Акцентовано, що у тричастинних формах, згідно з філософською традиції, що склалася у конфуціанстві, де не передбачено другорядності у складових мистецького твору, не яскраво виражена ієрархічна підпорядкованість між темами. Основною метою стає донесення цінності та краси усього існуючого у їх єдності розвитку. Це обумовлює, що у тричастинної форми в китайській традиційній музиці метою стає не діалектичність, як основа розвитку, а поступове розгортання художнього образу, яке забезпечено через зміни метротемпу або через появу в тому самому інтонаційному матеріалі ознак іншого жанру.
Виявлено, що варіаційна форма в китайській традиційній музиці – одна з найпоширеніших. Головною темою в китайській музиці часто використовуються популярні народні пісні (цюйпай). У китайській традиції склалося три основні різновиди варіаційної форми, серед яких розрізняють варіації цзяхуа, вільні варіації, варіації баньші. Доведено, що типи китайської варіаційної форми близькі аналогічним різновидам, що склалися в європейській музиці, що дозволяє стверджувати думку про синхронність перебігу історичних процесів у різних національних культурах. Виявлено, що сюїтна форма є найбільш близькою за розвитком до європейського дискурсу. Визначено, що становлення сюїти у китайській музиці обумовлено її кристалічною цілісністю з позицій бінарності розвитку у європейській традиції, а саме від танцювальних жанрів до циклу програмних мініатюр зі збереженням контрастності. В сюїті найяскравіше можна спостерігати органічний синтез європейської музичної форми та китайської національної музичної мови, а також використанням національних ладів, зокрема пентатоніки. Проаналізовано ряд творів, серед яких, наведено сюїту «Живопис Хігашіяма Кайї» композитора Ван Лісаня як приклад інтроспективної звукозображальної картини. Зазначений цикл постає як традиційний у своїй специфіці імпрісіоністичний за технікою твір, де ряд п’єс, що поєднанні однією темою, утворюють гармонійну цілісність й слугують ілюстрацією стихій природи у її різному стані. Кожна п’єса з сюїтного циклу має програмну назву, а також свою власну техніку викладення. Даний твір демонструє традиційні підходи до створення сюїтного циклу, водночас він не містить контрастності й дозволяє зберігати національні тенденції у мистецтві, зокрема мистецтві споглядання. На прикладі використання регіональних зразків музичної культури у фортепіанній творчості, таких як «синьцзянський», «гуандунський», «сичуаньський» та «шанбейський» розглянуто цикли, що створені у «китайському стилі». Одним з таким визначено «Танець Синьцзяна» Дін Шаньде, де використано не тільки синьцзянський стиль а й певне романтичне занурення у світовідчуття громадянина Нового Китаю, де порівнюється сьогодення, минуле та майбутнє. Висвітлено, імпровізаційний підхід, який є основою даного стилю та є притаманим романтичному викладу фактури. До зразків «шанбейского стилю» належить відомий твір композитора Ван Лісаня п'єса «Лан Хуахуа» та Чжоу Гуанжень Варіації на тему шаньбейської народної пісні де використано розвиток варіаційної техніки у контексті регіонального стилю та використовується варіювання метроритмічної складової. Визначено особливість втілення програмності у варіаційному циклі Чжоу Гуанжень, де запропоновано програмні заголовки груп варіацій, які пояснюють зміст і наміри композитора у використанні тих чи тих виразних засобів. «Гуандунський стиль» забезпечує розквіт масштабності у китайській музичній культурі, поступовий відхід від мініатюрності. Наведено фортепіанні транскрипції «Хмари наздоганяють місяць» Ван Цзяньчжуна та «Осінній місяць над спокійним озером» Чень Пейсюня. «Сичуаньський стиль» розглянуто на прикладі сюїти «Картини Башу» Хуан Хувея, де акцентовано на імітації звучання специфічних для регіону національних інструментів. Визначено, що регіональні стилі та їх втілення у фортепіанній творчості є проекцією складових китайського стилю з його акцентом на збереження традиційних цінностей: імпровізаційності, аранжуванні, національного інструментарію тощо. Розглянуто як приклад сонатно-циклічної форми Перший китайський фортепіанний концерт «Річка Хуанхе», який належить Інь Ченцзуну та авторській групі у складі Чу Ванхуа, Лю Чжуан, Шен Ліхуна, Ші Шучена та Сюй Фейсіна та проаналізовано фортепіанний концерт Лю Дуньнаня «Гірський ліс». Зазначені твори розглядаються як масштабний приклад втілення романтичних тенденцій та адаптації форми під національну традицію. З’ясовано, що наскрізний розвиток забезпечено через семантичну єдність фольклорних мелодій та елементів її виразності. Виявлено, що традиції Пекінської опери також збережено у творчості Чжан Чжао у фортепіанному опусі «Пі Хуан», який за структурою тяжіє до варіаційного циклу з відокремленими п’єсами, які вводяться подібно до зміни номерів у опері.
Підсумовуючи наведене, визначено, що фортепіанна творчість китайських композиторів ХХ – початку ХХІ століття, була спрямована на ентелехічне збереження національних чинників шляхом їх збереження у циклічних формах через образно-семантичну сферу. Проведений кросаналіз циклічних форм як способу реалізації розгортання музичної думки у таких творах як сюїтний цикл, варіаційний цикл, концерт (як прояв сонатного циклу), а також творів, що мають циклічність розгортання у презентації тематичного матеріалу та шляхів його розвитку надає підстав стверджувати значення циклічності, як пріоритетної форми для композиторів ХХ -початку ХХІ століття, а також передбачати перспективність вивчення циклічності, як невід’ємної складової культури Китаю.
Модель управління стратегією розвитку інвестиційної привабливості економічної системи держави: парадигма трансформаційних перетворень та синергетичний ефект інноватики
(2024) Атамас Олександр; Аtamas Oleksandr
Парадигма трансформаційних перетворень сучасної економічної системи акцентує увагу на інноваційності державного менеджменту в сфері управління стратегією розвитку інвестиційної привабливості економічної системи держави. У матеріалах наукового дослідження наведено перелік основних макроекономічних показників економічного та соціального розвитку України у період з 2020 по 2024 роки, наведено схематичне відображення основних проблемних аспектів забезпечення прогресивного розвитку держав світу в умовах трансформації за даними звіту «Global Economic Prospects» від Світового Банку. Крім того, проаналізовано динаміку компаративного аналізу щодо визначення стану економічних систем держав світу крізь призму показників рівня їх інвестиційної привабливості у вигляді порівняльного аспекту даних за 2020 та 2023 роки, відображено перелік сучасних пріоритетів системи розвитку інвестиційної привабливості національної економіки в умовах повномасштабного воєнного вторгнення.
Теоретичні засади розроблення та реалізації програми розвитку закладу освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Яковенко Олена; Yakovenko Olena; Чумаченко Ольга; Chumachenko Olha
Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад розроблення та реалізації програми розвитку закладу освіти. У статті зазначена важливість та сутність програми розвитку закладу освіти у сучасних умовах. Розглянута особлива функція засновника закладу освіти у розробленні та впровадженні програми розвитку закладу освіти. Наведені принципи програми розвитку закладу освіти включають такі, як системності, науковості, цілеспрямованості, гнучкості, прозорості та відкритості, інклюзивності, моніторингу та оцінки, а також з`ясовано їх зміст. Досліджено зміст складових програми розвитку закладу освіти включають, зокрема, аналіз поточного стану закладу освіти, визначення стратегічних цілей, розробка завдань та заходів, ресурсне забезпечення, розвиток кадрового потенціалу, моніторинг та оцінка, взаємодія з громадськістю. Виокремлені структурні елементи програми розвитку закладу освіти.
Вплив цифровізації на ефективність бізнес-аналітики діяльності підприємства
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Стець Олена; Stets Olena; Осіпчук Катерина; Osipchuk Kateryna
Щодня ми стикаємося з цифровізацією у всіх аспектах нашого життя, навіть не завжди усвідомлюючи це. Від перевірки електронної пошти на смартфоні до використання онлайн-банкінгу та соціальних мереж – цифрові технології стали невід'ємною частиною нашої повсякденності А як цифровізація може вплинути на ефективність введення підприємницької діяльності? Цифрова трансформація кардинально змінює підходи до бізнес-аналітики, надаючи нові можливості для аналізу даних і прийняття рішень. Застосування сучасних технологій дозволяє підприємствам глибше аналізувати інформацію, точніше виявляти потреби клієнтів і вдосконалювати бізнес-процеси. Це дає можливість розуміти ринкові тенденції та поведінку споживачів, що, сприяє підвищенню ефективності і гнучкості бізнесу в умовах швидких змін на ринку. Однак, поряд з цими перевагами, цифровізація приносить і нові виклики та задачі, зокрема питання захисту даних та дефіцит кваліфікованих фахівців. Для успішної цифрової трансформації в сфері бізнес-аналітики компаніям необхідно інвестувати у розвиток технологічної інфраструктури, навчання персоналу та впровадження сучасних інструментів, одночасно враховуючи можливі ризики та виклики. Стаття зосереджена на тому, як інноваційні технології можуть відіграти рішучу роль та вдосконалити процес прийняття рішень на підприємницькому ринку, які стратегії можуть допомогти підприємствам успішно впроваджувати цифрові інструменти та які інвестиції в розвиток інфраструктури та підготовку персоналу необхідні для досягнення максимального ефекту.