Translator’s Professional Competence: a Model and Its Implementation in University Training
Вантажиться...
Файли
Дата
2020
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
The article identifies the structure of translator’s professional competence, grounds its model and suggests the ways of its implementation. The following sub-competences necessary to be acquired by future translators have been identified and analyzed with the aim of providing best training: linguistic competence, intercultural competence, subject (thematic) competence, instrumental competence, psychophysiological competence, interpersonal competence, strategic competence, self-reflection competence. The role of the subject (thematic) competence for specialized translation is analyzed. The ways of the translator’s professional competence model implementation are highlighted.
У статті визначено структуру перекладацької компетентності, обґрунтовано її модель та запропоновано шляхи реалізації моделі. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації з метою вивчення літератури з проблеми, моделювання з метою розвитку моделі перекладацької компетентності. На основі вивчення наукових публікацій визначено та проаналізовано компоненти перекладацької компетентності, необхідні для оволодіння майбутніми перекладачами: лінгвістичну (білінгвальну) компетентність (володіння лексичними, граматичними, фонетичними навичками, а також уміннями в аудіюванні, читанні, говорінні та письмі в двох мовах), міжкультурну компетентність (спрямовану на формування міжкультурно коректної поведінки, яка базується на усвідомленні процесу міжкультурного спілкування, розуміння культури, здатності порівнювати різні культури, можливості оволодіння іншомовною культурою та порівняння її з рідною, здатності до самостійного навчання в галузі міжкультурної комунікації), предметну (тематичну) компетентність (спрямовану на оволодіння знаннями в галузі, необхідними для коректного розуміння спеціалізованого тексту та його перекладу), інструментальну компетентність (здатність використовувати ресурси, у тому числі інформаційні технології, розуміння ринку праці), психофізіологічну компетентність (здатність курувати когнітивними процесами, психологічними установками тощо), міжособистісну компетентність (здатність до міжособистісної комунікації в процесі виконання перекладацьких проектів, спілкування з клієнтами тощо), стратегічну компетентність (здатність використовувати навчальні, комунікативні, перекладацькі стратегії), рефлексивну компетентність (здатність до аналізу цілей, шляхів їх досягнення, досвіду, мотивації, ресурсів, результатів з метою зміни поведінки та досягнення максимальних результатів). Проаналізовано роль предметної (тематичної) компетентності для спеціалізованого перекладу. Запропоновано шляхи впровадження моделі перекладацької компетентності (залучення професіоналів, стейкхолдерів до процесу підготовки, оцінка успішності студентів на основі перекладацьких портфоліо тощо).
У статті визначено структуру перекладацької компетентності, обґрунтовано її модель та запропоновано шляхи реалізації моделі. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації з метою вивчення літератури з проблеми, моделювання з метою розвитку моделі перекладацької компетентності. На основі вивчення наукових публікацій визначено та проаналізовано компоненти перекладацької компетентності, необхідні для оволодіння майбутніми перекладачами: лінгвістичну (білінгвальну) компетентність (володіння лексичними, граматичними, фонетичними навичками, а також уміннями в аудіюванні, читанні, говорінні та письмі в двох мовах), міжкультурну компетентність (спрямовану на формування міжкультурно коректної поведінки, яка базується на усвідомленні процесу міжкультурного спілкування, розуміння культури, здатності порівнювати різні культури, можливості оволодіння іншомовною культурою та порівняння її з рідною, здатності до самостійного навчання в галузі міжкультурної комунікації), предметну (тематичну) компетентність (спрямовану на оволодіння знаннями в галузі, необхідними для коректного розуміння спеціалізованого тексту та його перекладу), інструментальну компетентність (здатність використовувати ресурси, у тому числі інформаційні технології, розуміння ринку праці), психофізіологічну компетентність (здатність курувати когнітивними процесами, психологічними установками тощо), міжособистісну компетентність (здатність до міжособистісної комунікації в процесі виконання перекладацьких проектів, спілкування з клієнтами тощо), стратегічну компетентність (здатність використовувати навчальні, комунікативні, перекладацькі стратегії), рефлексивну компетентність (здатність до аналізу цілей, шляхів їх досягнення, досвіду, мотивації, ресурсів, результатів з метою зміни поведінки та досягнення максимальних результатів). Проаналізовано роль предметної (тематичної) компетентності для спеціалізованого перекладу. Запропоновано шляхи впровадження моделі перекладацької компетентності (залучення професіоналів, стейкхолдерів до процесу підготовки, оцінка успішності студентів на основі перекладацьких портфоліо тощо).
Опис
Ключові слова
translator’s competence, model, linguistic competence, intercultural competence, subject (thematic) competence, instrumental competence, psychophysiological competence, interpersonal competence, strategic competence, self-reflection competence, перекладацька компетентність, модель, лінгвістична компетентність, міжкультурна компетентність, предметна (тематична) компетентність, інструментальна компетентність, психофізіологічна компетентність, міжособистісна компетентність, стратегічна компетентність, рефлексивна компетентність
Бібліографічний опис
Babiuk, О. Translator’s Professional Competence: a Model and Its Implementation in University Training [Text] / О. Babiuk // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. – № 8 (102). – С. 69–81. – DOI: 10.24139/2312-5993/2020.08/069-081.