Characteristics of the Relationship in the «Mother-Child» Dyad and the «Mother Image» Dynamics in the Psychoanalytic Pedagogy of Donald Winnicott
Ескіз недоступний
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article explains the concept of the British psychoanalyst, pediatrician and teacher Donald Winnicott regarding the special functions of the mother in early relations with the baby. Together with Anna Freud and Melanie Klein, he is considered to be the most influential representative of the European psychoanalytic pedagogy. A conceptual model of the earliest emotional development of a child is presented. It is shown that in the early stages after birth, the baby cannot be considered as an independent subject, but only in the «mother-child» dyad. In this regard, D. Winnicott introduces the concepts of «ideal» mother, «bad» mother, and «good enough» mother, which are very important for pedagogy. In the first months after the birth of a child, a «good enough» mother is in a state of «primary maternal anxiety» – this is a state of excessive, hyperbolized sensitivity, which creates conditions for the comprehensive disclosure of the child’s developmental tendenciesand stimulates the first emotional impulses. It has been proved that a «good enough» mother should not only protect, satisfy basic (vital) needs, show care and love, but also allow the child to feel the effects of frustrations (special emotional states when the child, facing any obstacles, cannot achieve their goals and satisfy desires or needs), which are a prerequisite for normal child development. Only by facing frustrations does the child learn the reality of the outside world. It is shown that the mother not only creates the physical body of the child, bearing it in the womb, but also fundamentally influences the development of the «Ego»/«Self» of her newborn child. The process of personalization takes place thanks to maternal care, special support – «holding». Unlike the «good enough» mother, the «ideal» and «bad» mother form a false «Ego»/«Self» structure in the child. A «bad» mother does not establish a holding, thus forcing the child to prematurely adapt to a reality for which the child is not yet ready – he needs support. The «ideal» mother also contributes to the creation of a false «Ego»/«Self», she establishes a holding, but then does not let the child go, this forms infantilism in the child. Using D. Winnicott’s psychoanalytical concept, we offer psychological and pedagogical recommendations that will help to establish a relationship with the child. The recommendations will be useful not only for young parents and teachers, but also to pediatricians.
У статті експліковано концепцію британського психоаналітика, педіатра та педагога Дональда Віннікотта щодо особливих функцій матері в ранніх відносинах із немовлям. Разом із Анною Фройд та Мелані Кляйн він вважається найвпливовішим представником європейської психоаналітичної педагогіки. Представлено концептуальну модель найбільш раннього емоційного розвитку дитини. Показано, що на ранніх етапах після народження немовля неможливо розглядати як самостійний суб’єкт, а тільки в діаді «мати-дитина». У зв’язку з цим Д. Віннікотт вводить дуже важливі для педагогіки поняття «ідеальна» мати, «погана» мати, «достатньо хороша» мати. У перші місяці після народження дитини «достатньо хороша» мати перебуває у стані «первинної материнської стурбованості» – це стан надмірної, гіперболізованої чутливості, який створює умови для всебічного розкриття тенденцій розвитку дитини та стимулює перші емоційні спонукання. Доведено, що «достатньо хороша» мати має не тільки захищати, задовольняти базові (вітальні) потреби, проявляти турботу і любов, а й дозволяти дитині відчувати дію фрустрацій (особливих емоційних станів, коли дитина, стикаючись з будь-якими перешкодами, не може досягти своїх цілей та задовольнити бажання або потреби), які є передумовою нормального дитячого розвитку. Тільки зіштовхуючись із фрустраціями, дитина пізнає реальність зовнішнього світу. Показано, що мати не лише фізично створює тіло дитини, виношуючи її в утробі, а й фундаментально впливає на розвиток «Ego»/«Я» своєї новонародженої дитини. Процес персоналізації відбувається завдяки материнській турботі, особливій підтримці – «холдингу». На відміну від «достатньо хорошої» матері, «ідеальна» та «погана» мати формують у дитини хибну (фальшиву) структуру «Ego»/«Я». «Погана» мати не встановлює холдинг, таким чином, змушує дитину передчасно адаптуватися до реальності, до якої дитина ще не готова – їй потрібна підтримка. «Ідеальна» мати теж сприяє створенню хибного «Ego»/«Я», вона встановлює холдинг, але потім не відпускає дитину, це формує в дитини інфантилізм. Використовуючи психоаналітичну концепцію Д. Віннікотта, нами запропоновані психолого-педагогічні рекомендації, які допоможуть налагодити стосунки з дитиною. Рекомендації будуть корисними не тільки молодим батькам і педагогам, а й лікарям-педіатрам.
У статті експліковано концепцію британського психоаналітика, педіатра та педагога Дональда Віннікотта щодо особливих функцій матері в ранніх відносинах із немовлям. Разом із Анною Фройд та Мелані Кляйн він вважається найвпливовішим представником європейської психоаналітичної педагогіки. Представлено концептуальну модель найбільш раннього емоційного розвитку дитини. Показано, що на ранніх етапах після народження немовля неможливо розглядати як самостійний суб’єкт, а тільки в діаді «мати-дитина». У зв’язку з цим Д. Віннікотт вводить дуже важливі для педагогіки поняття «ідеальна» мати, «погана» мати, «достатньо хороша» мати. У перші місяці після народження дитини «достатньо хороша» мати перебуває у стані «первинної материнської стурбованості» – це стан надмірної, гіперболізованої чутливості, який створює умови для всебічного розкриття тенденцій розвитку дитини та стимулює перші емоційні спонукання. Доведено, що «достатньо хороша» мати має не тільки захищати, задовольняти базові (вітальні) потреби, проявляти турботу і любов, а й дозволяти дитині відчувати дію фрустрацій (особливих емоційних станів, коли дитина, стикаючись з будь-якими перешкодами, не може досягти своїх цілей та задовольнити бажання або потреби), які є передумовою нормального дитячого розвитку. Тільки зіштовхуючись із фрустраціями, дитина пізнає реальність зовнішнього світу. Показано, що мати не лише фізично створює тіло дитини, виношуючи її в утробі, а й фундаментально впливає на розвиток «Ego»/«Я» своєї новонародженої дитини. Процес персоналізації відбувається завдяки материнській турботі, особливій підтримці – «холдингу». На відміну від «достатньо хорошої» матері, «ідеальна» та «погана» мати формують у дитини хибну (фальшиву) структуру «Ego»/«Я». «Погана» мати не встановлює холдинг, таким чином, змушує дитину передчасно адаптуватися до реальності, до якої дитина ще не готова – їй потрібна підтримка. «Ідеальна» мати теж сприяє створенню хибного «Ego»/«Я», вона встановлює холдинг, але потім не відпускає дитину, це формує в дитини інфантилізм. Використовуючи психоаналітичну концепцію Д. Віннікотта, нами запропоновані психолого-педагогічні рекомендації, які допоможуть налагодити стосунки з дитиною. Рекомендації будуть корисними не тільки молодим батькам і педагогам, а й лікарям-педіатрам.
Опис
Ключові слова
psychoanalytic pedagogy, upbringing, primary maternal concern, holding, transitional experience, true «Ego»/«Self», false «Ego»/«Self», good enough mother, ideal mother, bad mother, психоаналітична педагогіка, виховання, первинна материнська стурбованість, холдинг, перехідний досвід, істинне «Ego»/«Я», хибне «Ego»/«Я», достатньо хороша мати, ідеальна мати, погана мати
Бібліографічний опис
Vertel A. Characteristics of the Relationship in the «Mother-Child» Dyad and the «Mother Image» Dynamics in the Psychoanalytic Pedagogy of Donald Winnicott [Теxt] / A. Vertel //Наукові записки. Серія Психолого-педагогічні науки – Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2023 – Вип. 3. – С. 8–14. – DOI: 10.31654/2663-4902-2023-РР-3-8-14