Педагогічна майстерність учителя та інноваційні стратегії навчання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Європейська інтеграція в освітньому дискурсі: теоретичні засади, історичні передумови та сучасні виклики(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2025) Вороніна-Пригодій Дар'я Анатоліївна; Voronina-Pryhodii Daria AnatoliivnaДосліджено багатогранний процес європейської інтеграції в контексті освітньої політики, акцентуючи на її теоретичних основах, історичному розвитку та актуальних викликах, зокрема пов’язаних із інтеграцією дітеймігрантів. Проаналізовано освіту як ключовий інструмент соціалізації, формування громадянської ідентичності та розвитку людського капіталу в умовах європейської інтеграції, підкреслюючи її роль у створенні Європейського освітнього простору. Мета дослідження – оцінити сучасні виклики в освітній інтеграції, зокрема щодо дітей-мігрантів і окреслити перспективи адаптації європейського досвіду в освітній політиці України. Теоретична рамка дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує теорії освітньої політики, європейських студій, міжкультурної педагогіки та соціології освіти. Висвітлено історичні передумови інтеграційних процесів, починаючи від післявоєнного створення наднаціональних інституцій, таких як Європейське об’єднання вугілля і сталі (1951), Європейське економічне співтовариство (1957), до ключових ініціатив, зокрема Болонського процесу (1999) та стратегії EEA до 2025–2030 років. Ці ініціативи сприяли гармонізації освітніх стандартів, мобільності здобувачів освіти і викладачів, а також розвитку інклюзивної та якісної освіти. Розкрито значення інклюзивної освіти, яка виходить за межі підтримки осіб із особливими потребами та охоплює дітей-мігрантів і представників меншин. Теоретичне підґрунтя інклюзії базується на моделі соціального включення та екологічних систем Бронфенбреннера, які наголошують на взаємодії між школою, родиною та суспільством. Міжкультурна освіта розглядається як інструмент формування діалогу, поваги до культурного розмаїття та громадянської відповідальності, що є основою для соціальної згуртованості. Приділено увагу сучасним викликам, зокрема кризі, спричиненій повномасштабною війною в Україні, яка призвела до масової міграції, зокрема дітей. Проаналізовано досвід країн ЄС, таких як Німеччина, Швейцарія та Австрія, у адаптації освітніх систем до потреб учнів із міграційним досвідом. У Німеччині застосовуються підготовчі класи («Willkommensklassen»), у Швейцарії – індивідуалізовані програми в межах кантональних систем, а в Австрії – мовні класи («Deutschförderklassen») та мобільні міжкультурні команди. Ці практики спрямовані на мовну підтримку, психосоціальну адаптацію та міжкультурну інтеграцію, хоча стикаються з викликами, такими як нестача педагогів і нерівномірне фінансування.Документ Готовність учителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної педагогічної освіти: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima DmytroУ статті висвітлено деякі теоретичні аспекти проблеми готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної педагогічної освіти. Для досягнення визначеної мети використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, матеріали періодичних видань із теми дослідження, інтерпретаційно‐аналітичний метод, узагальнення. Актуалізовано необхідність підготовки вчителів початкової школи, здатних до партнерської взаємодії на засадах гуманізму, демократії та загальнолюдських цінностей. Внесено уточнення щодо дефініціювання понять «готовність учителя початкової школи», «ефективна взаємодія», специфіки післядипломної педагогічної освіти у забезпеченні ефективної взаємодії. Ефективна взаємодія розглядається як сумісно вибудована дія учасників освітнього процесу, які забезпечують необхідні умови для розвитку особистісного потенціалу, навичок рефлексивної поведінки, емоційного комфорту, навичок ефективного вербального і невербального спілкування, саморегуляції, розвитку потреби в самоактуалізації. Поняття «готовність учителя початкової школи до ефективної взаємодії в умовах післядипломної педагогічної освіти» потрактовано як інтегративну особистісно‐професійну характеристику, що акумулює мотивацію до партнерської взаємодії, комплекс знань, необхідних для розуміння і налагодження спільних дій, здатність вибудовувати конструктивний контакт (вербальне і невербальне спілкування) суб’єктів освітнього процесу, навички рефлексивної поведінки (взаєморозуміння, взаємовплив), саморегуляції та самоактуалізації. Узагальнено, що ефективна педагогічна взаємодія суб’єктів післядипломної педагогічної освіти вимагає формування нового педагогічного мислення викладача системи післядипломної освіти, спрямованого на дорослих учасників означеної суб’єкт‐суб’єктної взаємодії.Документ Педагогічна майстерність учителя та інноваційні стратегії навчання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024)У збірнику представлено узагальнені результати досліджень учасників Міжрегіональної науково-практичної конференції «Педагогічна майстерність учителя та інноваційні стратегії навчання». Проблематика наукових розвідок: актуальні проблеми формування і розвитку педагогічної майстерності учителя нової української школи; сучасні напрями лінгвоперсонології, лінгводидактики, методики навчання української та зарубіжної літератури; технології формування української культуромовної особистості фахівця під час навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі та в умовах післядипломної педагогічної освіти; популяризація результатів наукових, науково-методичних досліджень здобувачів освіти, учителів, викладачів, науковців тощо. Збірник рекомендовано для широкого кола фахівців.