Слобожанські мистецькі студії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Ключові слова "art"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Музичний тезаурус як організаційно-координаційна система(Гельветика, 2024) Калашник Марія Павлівна; Kalashnyk Mariia Pavlivna; Савченко Ганна Сергіївна; Savchenko Hanna SerhiivnaУ статті обґрунтовується значення музичного тезауруса як складної організаційно-координаційної системи обробки інформації, перетворення її на знання та продукування нових художньо-естетичних і наукових цінностей у композиторській, виконавській і науковій діяльності сучасного музиканта. Зазначається, що проблема музичного тезауруса є частиною неви-черпної по своїй суті теми музичного мислення. Обраний ракурс дослідження зумовив опору на корпус наукових праць з питань музичного мислення та музичного тезауруса. Методологічною основою статті обрано системно-аналітичний, функціональ-ний, теоретичний методи. Наукова новизна статті полягає: 1) у проблематизації значущості музичного тезауруса як організаційно-координаційної системи в сучасній композиторській і виконавській практиці, у науковій діяльності; 2) у запровадженні до наукового обігу понять «тезаурусне мислення», «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення», що є подальшим розвитком ідей М. Калашник і О. Самойленко. Запропоновано дефініцію понять «музичне тезаурусне мислення» і «тезаурусний стиль мислення». У висновках підкреслено, що: 1) тезаурусне мислення та сформований тезаурусний стиль мислення у професійних музи-кантів є вимогою всіх часів. Однак особливо гостро проблема їх формування постає на сучасному етапі розвитку музичної культури та музичного мистецтва у зв’язку із граничним розширенням інформаційного простору буття людини внаслідок тех-нологічних та інформаційних інновацій, появою нових форм буття музичного мистецтва, зміною парадигми композиторської творчості; 2) системність, обсяг і гнучкість музичного тезауруса є чинниками повноти розшифрування складноорганізованих з погляду закладених у них смислів музичних творів.Документ Особливості розвитку музичної педагогіки та освіти доби Ренесансу в європейському та українському вимірах(Гельветика, 2024) Величко Оксана Богданівна; Velychko Oksana Bohdanivna; Маковецька Ірина Георгіївна; Makovetska Iryna HeorhiivnaУ статті розглядається проблема розвитку музичної педагогіки в соціокультурному контексті європейського й українського простору доби Ренесансу; відзначено гуманістичні тенденції та прагнення до гармонійного виховання особистості, антропоцентризм, відродження традицій античного мистецтва; підкреслено тісний зв’язок української музичної культури та виховання означеного часового відтинка із загальноєвропейськими тенденціями; визначено специфіку музично-виховного процесу навчальних закладів, у яких систематизувались об’єктивні закономірності виховання та навчання; узагальнено вплив найбільш визначних педагогів і музикантів на становище тогочасного музичного виховання; акцентовано вагому роль музично-педагогічних концепцій Джозеффо Царліно, Яна Амоса Коменського, Миколи Дилецького, Григорія Сковороди й інших учених; подано відомості про деякі музично-педагогічні трактати, які були інспіровані практичним викладацьким досвідом і потребами дидактичного характеру; наголошено на зростанні міжкультурної взаємодії, активному перейманні педагогічного досвіду під час навчання та подорожей українських музикантів до країн Європи. Застосування комплексного методологічного підходу забезпечило поєднання музикознавчого, історичного, аналітичного, системного, джерелознавчого, індуктивного, дедуктивного й інших наукових методів дослідження. Доведено значущість впливу історичних, політичних, релігійних, соціокультурних, географічних та інших параметрів на розвиток музичної культури та педагогіки в означений період. Підкреслено, що впродовж багатьох століть в українському музичному мистецтві найбільш інтенсивно розвивалася вокально-хорова царина, зокрема й у добу Відродження. Доведено, що стильовим орієнтиром тогочасного простору став ренесансно-бароковий (козацький) тип української музичної культури.Документ Слобожанські мистецькі студії(2023)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері музичного мистецтва. Журнал спрямований на забезпечення обміну знаннями та стимулювання дискусій серед науковців і фахівців у сфері музики та музичного мистецтва.Документ Слобожанські мистецькі студії(Видавничий дім «Гельветика», 2024)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері музичного мистецтва. Журнал спрямований на забезпечення обміну знаннями та стимулювання дискусій серед науковців і фахівців у сфері музики та музичного мистецтва.Документ Слобожанські мистецькі студії(Гельветика, 2024)Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері музичного мистецтва. Журнал спрямований на забезпечення обміну знаннями та стимулювання дискусій серед науковців і фахівців у сфері музики та музичного мистецтва.