Слобожанські мистецькі студії

Постійне посилання зібрання

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13256

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 68

Види, жанри, лексичні засоби сучасного танцю: теоретичний аспект
(2023) Омельяненко Захар Валерійович; Omelianenko Zakhar Valeriiovych
У статті висвітлено та теоретично обґрунтовано види та жанри, лексичні засоби сучасного танцю. Застосування загальнонаукових та конкретно наукових методів дослідження, зокрема термінологічний аналіз та інтерпретація наукової думки, дали змогу сформулювати твердження про те, що сучасний танець є багатожанровим видом хореографічного мистецтва і передбачає величезну кількість видів і підвидів танцювальних течій. Узагальнення матеріалів наукового пошуку засвідчили, що головною ознакою сучасного танцю стає передача почуттів, емоцій, настроїв тощо. На основі аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації доведено, що сучасний танець характеризується як універсальний, вільний танець, котрий не підпорядковується строгим канонам та стандартам. У статті в контексті висвітлення означеної проблеми автор доводить, що сучасний танець складають такі жанри, стилі і види, як контемпорарі, модерн та джаз-модерн. Охарактеризовано лексичні засоби сучасного танцю. Установлено, що застосування загальнонаукових методів дослідження дає підстави констатувати, що у відображенні основної ідеї композиції або образу в танці допомагають виразні засоби хореографії. Під виразними засобами хореографічної композиції ми тлумачимо основу танцю, його складові частини, де компоненти є наповненням означених танцювальних частин додатковими засобами для посилення враження танцю і глядацького сприйняття хореографічного твору.
Методичні основи розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів
(2023) Фоломєєва Наталія Аркадіївна; Folomieieva Nataliia Arkadiivna
Статтю присвячено методичним основам розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів. Узагальнено методичні напрацювання закордонних фахівців та на основі їх аналізу визначено систему чинників розвитку артикуляційної виразності майбутніх акторів у процесі їх вокальної підготовки. Охарактеризовано психофізіологічні чинники розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів, серед яких виокремлено рівень розвитку мовного слуху, будову артикуляційного апарату, розвиток вокального дихання, голосове резонування. Охарактеризовано соціокультурні чинники розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів. Визначено, що артикуляція актора містить інформацію психологічного та побутового характеру. Акцентовано значення діалектних явищ у процесі розвитку артикуляційної виразності. Наведено приклади різноманітності артикуляції мовного звуку залежно від звукового оточення. Розглянуто творчі чинники розвитку артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів, які на відміну від психофізіологічних та соціокультурних не є побутовими і позначають переважно артикуляцію актора. Охарактеризовано значення «пропонованих обставин», «бачення», а також мовну характерність як суб’єктивний метод мовного втілення у системі творчих чинників. Зроблено акцент на проблемі залежності дикції актора від якості текстового матеріалу. Зроблено висновок, що розвиток артикуляційної виразності у процесі вокальної підготовки майбутніх акторів є цілеспрямованим процесом, який здійснюється під контролем висококваліфікованих науково-педагогічних працівників та впливає не лише на змістовний бік вокального виконавства, а і на власне мовно-виконавський, який має незаперечне значення для акторів.
Творчість Надії Гудилко у контексті краєзнавчої підготовки студентів мистецьких спеціальностей
(2023) Никифоров Андрій Михайлович; Nykyforov Andrii Mykhailovych; Гулей Ольга Володимирівна; Hulei Olha Volodymyrivna
У статті розглянуто проблему краєзнавчої підготовки майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва та вчителів образотворчого мистецтва задля залучення молоді до дослідження як історичної мистецької спадщини свого народу, так і ознайомлення із сучасними тенденціями творчості провідних митців свого краю. Метою дослідження є ознайомлення студентів із творчістю заслуженого майстра народної творчості України Надії Степанівни Гудилко, яка відроджує мистецтво художнього розпису, витинанки, вишивки та писанкарства Сумщини. Для досягнення поставленої мети було застосовано загальнотеоретичні методи наукового пізнання – аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Із конкретно-наукових методів нами було використано: бібліографічний задля опрацювання літературних джерел щодо вибраної теми; біографічний, за допомогою якого з’ясовано основні віхи життя та творчості мисткині. Поряд із тим культурологічний підхід було залучено для характеристики творів майстрині в галузі художнього розпису, витинанки, вишивки, писанкарства. Розглянуто досягнення майстрині у мистецтві художнього розпису, з’ясовано їх стиль: в орнаментах майстрині домінує графічний стилізований малюнок із бароковими рослинними орнаментами та поліхромним забарвленням площин. Показано використання традиційного українського орнаменту у синтезі із поетичними елементами власного світобачення у творах витинання. Констатовано, що динаміка ліній, колорит, гармонія виконаних у своєрідній манері вишитих тамбурним швом виробів відрізняють роботи Надії Гудилко від інших майстрів вишивки. Зроблено висновки стосовно того, що з такими митцями, як Надія Гудилко, потрібно знайомити майбутніх художників декоративного мистецтва й викладачів мистецьких дисциплін, щоб виховувати покоління, здатне цінувати, берегти і примножувати традиційне українське мистецтво.
Ференц Ліст: еволюція композиторської діяльності
(2023) Соколова Єлизавета Володимирівна; Sokolova Yelyzaveta Volodymyrivna
У статті автор досліджує творчий шлях угорського композитора Ференца Ліста, його еволюційний розвиток та творчі досягнення й здобутки. Проаналізовано розвиток творчості композитора, вплив духовного життя на музичні твори, утілення духовних образів у музиці та розкриття цих образів за допомогою аскетичних та мінімалістичних засобів виразності. З’ясовано жанровий розвиток митця та його здобутки в жанрах, яких працював. Визначено, що життєвий та творчий шлях композитора можна розділити на три основні етапи: «прелюдія», «центральна» та «постлюдія». З’ясовано, що у творчостіФеренца Ліста жанри транскрипції та парафрази існують як художній переклад різноманітних оркестрових, скрипкових, вокальних та інших фортепіанних творів. Висвітлено творчі здобутки композитора у сфері музичного розфарбування фактури, де за допомогою різного роду звукозображувальних ефектів він відтворює на інструменті дзюрчання води, наслідування народним інструментам, розсипи перлин та ін. Висвітлено взаємозв’язок творчості Ференца Ліста та його здобутків, на основі яких розвивалися та зростали такі композитори, як П.І. Чайковський, О. Скрябін, Р. Штраус. Розглянуто індивідуальність угорського композитора, де він є сміливим новатором, який вів постійні художні пошуки у створенні різноманітних жанрів на основі національної фольклорної угорської музики, котру він брав за основу своїх музичних шедеврів світового значення. Розглянуто творчість угорського композитора за різними етапами. Перший етап «прелюдія» – роки мандрівок, другийетап «центральний» – етап трансциндентної віртуозності, третій етап «постлюдія» – заснований на духовному та релігійному становленні композитора. Висвітлено заключний етап творчості Ференца Ліста, який тісно пов’язаний зі смертю ровесника та колеги Ріхарда Вагнера. Автор намагається за допомогою заглиблення в автобіографічний контекст виявити деякі важливі фактори, моменти та мотиви, які так чи інакше мали вплив на формування важливих художніх та світоглядних підстав, які певним чином мали вплив на еволюційний розвиток композитора, й не лише як музиканта, а й як людини, котра увібрала в себе «дух» та інтелектуальний клімат тієї епохи.
Значення класичного танцю у розвитку сучасної хореографії
(2023) Омельяненко Катерина Анатоліївна; Omelianenko Kateryna Anatoliivna
У статті висвітлено теоретичні аспекти значення класичного танцю у розвитку сучасної хореографії. Узагальнення матеріалів наукового пошуку засвідчили, що серед основних характеристик класичного танцю, таких як досконалість, художність, закінченість форми, класичний танець передбачає досконалу систему навчання та тренування. Застосування історико-генетичного та ретроспективного аналізу дало змогу з’ясувати та висвітлити становлення та розвиток системи класичного танцю, а також ґенезу сучасної хореографії. Узагальнення матеріалів наукового пошуку засвідчили, що класичний танець орієнтований на розвиток фізичних даних танцівників-виконавців, на формування необхідних технічних навичок і дає змогу вдосконалити рухи, пластику, розтяжку танцівників. Порівняльно-зіставний аналіз, котрий забезпечив детальний розгляд проблеми, надав можливість з’ясувати, що на основі запозичень та трансформації деяких елементів, рухів класичного танцю виникла велика частина комбінацій сучасного танцю. Установлено, що для сучасного танцю притаманні рухи, які не зустрічаються у класичному, це пояснюється тісним взаємозв’язком сучасної хореографії зі спортивними напрямами. Вагомою ознакою сучасного танцю є зближення з реальною дійсністю. Для нього не досить вагомими є витягнуті ноги чи виворітність. Натомість широко застосовується у сучасному танці запозичений із класичного танцю рух – plie.
Екологічна функція творів лендарту у міському просторі (закордонний досвід)
(2023) Кохан Наталя Михайлівна; Kokhan Natalia Mykhailivna
Робота спирається на матеріали зі світового мистецтва, які взяти з історії розвитку американського та європейського лендарту. До матеріалів також були залучені сайти мистців, які працюють у цій галузі. Для дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема компаративний, формальний, семантичний та образно-стилістичний аналіз. У статті розглянуто твори лендарту, сформовані в міському просторі, які вирішують екологічні завдання. Указано, що кожний із творів лендарту, створений як художньо-проєктна розробка у житловому середовищі, має двоїсту сутність. Він одночасно є і твором мистецтва (базується на ідеї), і твором ландшафтного дизайну – артландшафтом (вирішує функціональні задачі). Артландшафт, окрім звичайної для ландшафтного дизайну просторово-організуючої функції твору, виконує ще й художньо-комунікативну функцію. Під художньою функцією розуміється реалізація функцій мистецтва (естетичної, гедоністичної, сугестивної тощо), комунікативна функція здійснюється шляхом деякого послання, закладеного в художньомуобразі. Передбачається, що глядач зрозуміє закладені у твір коди та зуміє їх «прочитати». Установлено, що ці твори вже своїм існуванням привертають увагу до екологічних проблем міста. Виділено, що звернення до глядача (комунікаційна функція твору) має різні підходи вирішення: в одних творах мистці створюють історію («Земляний Курган», «Пейзаж часу», «Луг»); в інших – візуальний контраст (природного й штучного: формоутворення – «Мілл Крік Каньйон» та кольору – «Сині дерева», або контраст матерій: живого дерева та каменю – «7000 дубів»). Указано, що кожний твір лендарту несе своє унікальне «повідомлення», закладене автором. Технічне вирішення екологічних завдань здійснюється традиційними способами: формуванням рельєфу ландшафту (геопластика) та садінням рослин.
Сучасні тенденції становлення китайського оперного мистецтва
(2023) Бірюкова Лариса Анатоліївна; Biriukova Larysa Anatoliivna; Руденко Олександр Федорович; Rudenko Oleksandr Fedorovych; Ігнатовська Тетяна Анатоліївна; Ihnatovska Tetiana Anatoliivna
У статті розглянуто історичний розвиток китайського оперного мистецтва з глибокої давнини в умовах свого часу. Актуалізовано сучасні тенденції становлення китайської опери як жанру, стилю та сюжету, що дозволяє простежити появу нових елементів у різних напрямах музично-драматичного дійства. Китайська опера пройшла тривалий шлях концептуального жанрово-стилістичного становлення, збагачений різновид опери кількісними та якісними показниками нової стилістики з перевагою аріозності, сольного та ансамблевого співу, нового оркестрового мислення свідчить про нову кристалізацію оперної драматургії на тлі національних традицій та нового композиторського мислення. Дослідження цих змін в оперному мистецтві дозволяє по-новому осмислити різні напрями жанрово-стильової концепції китайської опери та музичного театру. Висвітлено фундаментальне наукове вивчення історичного становлення китайського оперного мистецтва, значення музичного театру як органічної частини відображення в художній формі життя та побуту народу, сутнісні ознаки національного характеру і менталітету у роботах корифеїв оперного мистецтва. Розкрито проблему становлення сучасної китайської опери в контексті засвоєння європейського досвіду, виявлено вплив проєвропейської опери на жанрову та стильову особливість сучасного оперного мистецтва Китаю, яка відображає творчість свого митця у новому переосмисленні народної музики, дозволяє актуалізувати жанр, стиль, сюжет з перенесенням оперного дійства до сучасної епохи, надати відповідної метафоричності, ілюзорності, епатажу та перформенсу, виходячи за рамки твору із сакраментальною особливістю китайської опери як етнокультурного феномену.
Слобожанські мистецькі студії
(2023)
Журнал є рецензованим виданням, у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних та науково-дослідних розробок у сфері музичного мистецтва. Журнал спрямований на забезпечення обміну знаннями та стимулювання дискусій серед науковців і фахівців у сфері музики та музичного мистецтва.
Роль детермінації у розвитку звукорежисерської компетенції здобувачів вищої освіти
(2023) Корякін Олексій Олексійович; Koriakin Oleksii Oleksiiovych
Стаття присвячена конкретизації ролі детермінації у розвитку звукорежисерської компетенції здобувачів вищої освіти. У статті визначено поняття «детермінація», що введене у науковий обіг на початку ХХ століття, узагальнено зміст дефініції «детермінація» як філософської категорії на сучасному етапі розвитку філософії. Охарактеризовано кристалізацію ідеї детермінації та еволюцію змісту дефініції «детермінація» у історичній ретроспективі від поглядів Арістотеля до сучасності. Диференційовано поняття детермінізму, причинності (каузальності), взаємозв’язку та спрямованої взаємодії в категоріях філософії. Узагальнено різні підходи до змісту детермінації, які сформувалися у філософії та науці історично. Охарактеризовано розвиток детермінації на сучасному етапі, що позначається подальшим узагальненням цієї дефініції та виокремленням нових її різновидів. Визначено культурний детермінізм, який розглядається як концепція, за якою явища духовної культури відіграють певну роль у розвитку суспільства; а культура сприймається як відносно автономне утворення, незалежно від інших сфер життя. Узагальнено значення навчальних дисциплін історико-теоретичної та музикознавчої підготовки, які інтегрують детермінацію у свій зміст. Розглянуто музичне виконавство на прикладі гри та визначено подібність музики, звукорежисури та гри. Охарактеризовано існування музичного образу у виконавській інтерпретації музичних творів у дискурсі творчості. Зроблено акцент на співтворчості власне виконавця та звукорежисера, яка виникає у процесі концертного виконання музичного твору. Робиться висновок, що детермінація має напрочуд вагоме значення та відіграє важливу роль у розвитку звукорежисерської компетенції здобувачів вищої освіти та впливає як на освітній процес, так і на професійну діяльність випускників у процесі роботи за фахом.
Аспекти впливу колірного рішення на сприйняття живописного твору
(2023) Капран Оксана Володимирівна; Kapran Oksana Volodymyrivna
У статті розглядаються властивості кольору, на яких ґрунтується суть сприйняття кольорового складника живописного твору. З’ясовується, як за допомогою кольору і колірних поєднань створюється необхідна атмосфера в картині, формується сприйняття сюжету того чи іншого твору, як акцентується увага глядача на головному, створюється образ загальної колірної композиції, аналізуються прийоми використання кольору та їх вплив на сприйняття смислового складника сюжету. На основі теоретичного аналізу літературних джерел розглянуто фізичні, фізіологічні, психологічні та емоційні аспекти впливу кольору на людину, які ґрунтуються на висновках низки наук і наукових дисциплін. У статті висвітлено найважливіші складники явища колір як головного образотворчого засобу, звертається увага на роль кольорознавства як науки, що систематизує знання про природу кольору та світла, види кольорових гармоній. З’ясовуються питання, яким чином впливають на сприйняття композиції твору локальні кольори, тонова насиченість і інтенсивність кольору. Розглянуто основні характеристики кольору як інструменту, який здатен зумовити плановість у живописному творі та надати підсвідому інформацію про явища або предмети, як яскравість кольорових відтінків впливає на світовідчуття в картині, та чому теплі та холодні кольори колірного кола сприймаються в композиційному просторі роботи по-різному. У статті порушено питання впливу колірного рішення на сприйняття емоційного забарвлення живописного твору, чому відтінки одного кольору звучать інакше в поєднанні з іншим, та як на асоціативному рівні кольорові поєднання впливають на людину фізично та психологічно. Основною метою статті є ознайомлення з аспектами розуміння кольорового складника і видами колірних рішень, де колір розглядається як найбільш ефективний засіб створення цілісної художньої форми та гармонізації простору у візуальному мистецтві.
Pedagogical Value of Studying the Creative Heritage of Mykola Leontovych in Classes on Choral Arrangement
(2023) Ignatovska Oksana Ivanivna; Karpenko Evgen Vitaliyovych; Ігнатовська Оксана Іванівна; Карпенко Євген Віталійович
The article examines the relevance of studying the work of the outstanding Ukrainian composer Mykola Leontovych. An attempt is made to prove the importance of students’ awareness of the importance of the composer’s innovative achievements both in the historical aspect and for the current stage of the development of Ukrainian choral art. It is emphasized that students’ creative pursuits in the field of arrangement become much more effective if they have as a model works written by experienced composers who have passed many years of testing and have not lost their artistic significance to this day. The relevance of the research lies in the need to intensify the educational process in choral arrangement classes in connection with increasing the role of independent work of the student during the distance learning period. Self-study requires carefully developed tasks, awareness of the methodology of their implementation, the presence of models on which the student could rely in his own creative pursuits. The works of Mykola Leontovych, in particular, can serve as such examples. An intensive study of the peculiarities of form formation, harmony and melodic development of choral voices can increase the skill level of future choral conductors-arrangers. Proposed methods of studying the works of M. Leontovych, which, in the opinion of the author, can contribute to the improvement of the educational process in classes on choral arrangement. Leontovich’s innovation deserves great gratitude and respect, because it was Leontovich who managed to create such a style of choral writing that has not lost its relevance even in our time. The historical aspect of understanding the significance of Leontovych’s work is able to strengthen students’ incentive to more thoroughly study the composer’s works and his creative methods.Students of higher education should understand that the attention to Leontovych and his legacy both by theoretical researchers and practicing performers is due to the perfection of the musical presentation, the logical development of the material, vivid imagery, and interesting musical solutions. Researchers pay attention to choral orchestration, which is characteristic of the composer’s best works. A thorough study of Leontovych’s creative output should become the school without which it is impossible to raise a serious specialist.
Малюнок танцю як виразний засіб народно-сценічної хореографії
(2023) Ткаченко Ірина Олександрівна; Tkachenko Iryna Oleksandrivna; Максименко Анатолій Іванович; Maksymenko Anatolii Ivanovych
У статті висвітлено теоретичні аспекти проблеми малюнку танцю як виразного засобу народно-сценічної хореографії. Застосування конкретно-наукових методів дослідження, зокрема термінологічний аналіз та інтерпретація наукової думки, дало змогу з’ясувати, що малюнок танцю є переміщенням танцівників сценічним майданчиком. Узагальнення матеріалів наукового пошуку засвідчили, що малюнком танцю називається траєкторія руху виконавців, яка залишається на поверхні підлоги. На основі аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації доведено, що малюнок танцю народно-сценічної хореографії залежить від географічного розташування, побуту, місцевих традицій. Розглянуто класифікацію малюнку танцю (однопланові, багатопланові) та надано їх характеристику. Виокремлено базові фігури малюнку танцю народно-сценічної хореографії, зокрема хороводу. Установлено, що коло, коло в колі, два кола поруч, ворітця, равлик, вісімка, корзиночка, змійка, вулиця, колона є найбільш поширеними малюнками хороводу. Охарактеризованоособливості малюнків танцю, які притаманні різним народам світу, зокрема: грузинська хореографія має піраміду, яка символізує гори; китайська – асиметрію. Натомість танці слов’янських народів мають паралельні перегрупування. Лінійні види малюнків танцю притаманні ірландським та шотландським танцям.
Training Of Musical Art Specialists: Methodological Provisions
(2023) Yeremenko Olha Volodymyrivna; Єременко Ольга Володимирівна; Ustymenko-Kosorich Olena Anatoliivna ; Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна
The publication highlights the theoretical and methodological foundations of music specialists training in pedagogical universities. The essence is revealed and theoretical approaches to musical art specialists training are analyzed. It is emphasized that musical art specialists training is based on the theoretical ideas regarding the national paradigm of training musical art specialists, the humanistic basis of music education, axiological approaches to the training of musicians-pedagogues, the existential-emotional direction of art education and its acmeological orientation, as well as prognostic guidelines for professional training. The leading generalized positions regarding the defined role of the consolidation approach as the theoretical basis of the specified training are substantiated. The idea of a national paradigm for the training of art specialists has been actualized; its essence is considered from the point of viewof the dialectics of the special and general in culture, which ensures socialization of future specialists. It is substantiated that assimilation of national and universal culture by pupils enhances development of their value orientations. It is emphasized that formation of national culture is also ensured by the expediency of application in the educational process at the level of artistic knowledge, along with works of world art, of national music. The essence of the existential-emotional direction of art education and its role in ensuring the emotional saturation of the educational process is revealed. It is proved that pedagogical determination of the artistic educational process must necessarily take into account both the conscious and unconscious artistic actions of the participants of the study.
Танець і музика: синтез двох мистецтв
(2023) Лі Чжи; Lee Zhi
У статті охарактеризовано особливості можливого синтезу між мистецтвом танцю та музики. Для реалізації поставленої мети використано комплекс методів, зокрема загальнонаукові – аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, які застосовувалися для стану розробленості проблеми. Конкретно-наукові – термінологічного аналізу та інтерпретації наукової думки, що використовувалися для визначення базових понять нашої роботи. Історико-генетичний та ретроспективний аналіз, які дозволили з’ясувати окремі історичні особливості феномену дослідження. Порівняльно-зіставний аналіз, що застосовувався задля окреслення проблеми можливого синтезу між танцем та музикою. Доведено, що танець і музика здатні до спільного, цілісного існування. Як наслідок, утворюється синтез мистецтв, під яким розуміємо органічне поєднання, взаємозв’язок, сполучення різних автономних видів мистецтва в єдину інноваційно-модернову форму, яка характеризується завершенням мистецького твору. Встановлено, що танець і музика перебувають у тісномувзаємозв’язку. Танець не існує без музики. Водночас музика підсилює виразність танцю, його емоційну та ритмічну основу. Синтез танцю і музики пояснюється впливом останньої на драматургічну побудову танцювальної композиції, структура якої твориться на основі музичного твору. Встановлено, що спільна взаємодія танцю і музики передбачає об’єднану взаємодопомогу щодо розкриття теми, ідеї, змісту, образу героїв танцювальної композиції. Результатом синтезу між танцювальним та музичним мистецтвом є виникнення музично-танцювальних форм (сюїта, пастораль, інтермедія). У роботі представлено симфонічний танець, який утворюється за рахунок окремих танцювальних форм та форм симфонічного розвитку музики і є наслідком музичного та танцювального синтезу.
Хоровий ансамбль як складовий компонент хорової звучності: теоретичний аспект
(2023) Пушкар Лариса Федорівна; Pushkar Larysa Fedorivna
У статті розглядається феномен хорового ансамблю як складового компонента хорової звучності; подано базові поняття хорового ансамблю; визначено досвід вітчизняних хорових диригентів хорового виконавства; узагальнено правила ансамблевого виконавства у хорових партіях. Доведено значущість ансамблю у хоровому виконавстві. Хоровий ансамбль – це інтонаційна злагодженість співацьких голосів, єдність тембру, повноцінний унісон кожної окремої партії у єдиному гармонійному співзвуччі. Необхідність узгодження складників хорового ансамблю вказує на його значення, яке полягає у здатності миттєво перевтілити хоровий спів у колективний творчий процес під керуванням диригента і у межах просторово-часового діапазону якісно змінити фізичну природу ансамблевого звуку, його характер, темброве розмаїття, надати характерного озвучення для створення динамічного плану художнього образу. Створення такого поняття, як «єдиний ансамбль» у хорі на основі низки виконавських та вокально-хорових умінь є найважливішою умовою народження художнього образу хорового твору. Досягнути такої мети, як єдність звучання, є свідомим аспектом у розкритті художнього образа хорових творів. Цей процес займає немало часу і активної вокально-хорової роботи. Тому послідовність і правильний алгоритм дій дають певні результати в набутті хорової звучності і тембрального злиття хору. Яскравим представником такого напряму є видатний український диригент Павло Муравський.
Фахово-методична підготовка майбутніх учителів до формування читацької грамотності учнів на засадах дослідження PISA-2018
(Гельветика, 2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Плужник Юлія Валеріївна; Pluzhnyk Yuliia Valeriivna
У статті окреслено змістове та методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів-словесників до формування читацької грамотності учнів НУШ на уроках зарубіжної літератури на засадах дослідження PISA-2018.З урахуванням «Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018», аналізу модельних навчальних програм із зарубіжної літератури у 5 класі з’ясовано змістове наповнення поняття «читацька грамот-ність» як здатності особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпре-тації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту.Окреслено, що міжнародне дослідження PISA-2018 та результати оцінювання зовнішнього незалежного оцінювання за останні п’ять років свідчать про недоліки в освітньому процесі та зумовили актуалізацію необхідних методів та інструмен-тів для поліпшення ситуації.З’ясовано, що модельні програми із зарубіжної літератури у 5–6 класах та підручники, розроблені на основі модельних програм, містять необхідну джерельну базу, щоб забезпечити успішний перехід від початкової освіти до базової середньої, а також на поступове набуття учнями предметних знань і розвиток читацької грамотності як ключової компетентності.Розроблені вправи і завдання спрямовані на формування у школярів читацької грамотності, яка передбачає здатність взає-модіяти з текстом на більш глибинному, інтерпретаційному рівні; критично оцінювати отриману інформацію, висувати власні гіпотези на основі прочитаного, застосовувати її в реальних життєвих ситуаціях. Це група умінь, що ґрунтуються на вияві, сприйнятті, осмисленні, усвідомленні, адекватному розумінні смислової інформації, її аналізі; здатність читати і писати; вміння викладати свої думки відповідно до мовних норм; вміння трансформувати інформацію; вміння виявляти інформацію, надану в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами з тексту та неявними доказами, висловлювати припущення щодо нового розуміння тексту після його аналізу і добору контраргументів.
Communicative and Pragmatic Parameters of a Scientific Video Blog as Internet Discourse Genre
(2023) Havrylenko Kateryna Mykolaivna; Гавриленко Катерина Миколаївна; Meleshko Inna Viktorivna; Мелешко Інна Вікторівна
Scientific video blogs (vlogs) are quickly developing online platforms for sharing scientific information as video content and covering a wide range of scientific topics for disseminating scientific information to a broad auditorium.In this paper the communicative and pragmatic parameters of a scientific video blog as an internet discourse genre are studied; the characteristics and features of scientific video blogs as well as their contribution to online communication are analysed.One of the key features of scientific video blogs discussed in the paper is the use of visual presentations for sharing complex scientific concepts through images, graphs, animations, demonstrations, etc. in a visually attractive manner, which increases the overall understanding and engagement of the audience. The linguistic parameters of vloggers’ verbal delivery play an important role in delivering scientific information effectively. They should use clear and persuasive language, avoiding jargon and difficult technical terms that may hinder comprehension and provide conversational and informal language style, making the content more accessible to viewers of various backgrounds. The interactive approach creates a sense of community and permits to exchange the ideas and knowledge.Scientific video blogs aim to bridge the gap between scientific research and the general public, making complex concepts more understandable and relatable for the diverse target audience, for which vloggers should tailor their content, using relatable examples, analogies, and storytelling techniques to enhance comprehension.Scientific video blogs have appeared as a popular genre of internet discourse, offering a unique and engaging platform for the dissemination and popularization of scientific knowledge. By creating visual presentations, using clear verbal delivery, and interactive elements, vloggers effectively communicate complex scientific concepts to a diverse audience. The communicative and pragmatic parameters of purpose, target audience, and credibility further contribute to the success and impact of scientific video blogs and are the subjects of further linguistic research.
Метафоризація концепту ДЕРЖАВА в інтернет-дискурсі
(Гельветика, 2023) Степанов Віталій Валерійович; Stepanov Vitalii Valeriiovych; Путівцев Євген Putivtsev Yevhen RomanovychРоманович
Стаття розкриває механізм метафоризації концепту ДЕРЖАВА в інтернет-дискурсі як середовищі найбільш живого та мінливого спілкування. Автори виконують своє наукове дослідження за класичною методикою концептуальної метафори Дж.Лакоффа та М.Джонсона крізь призму параметрів порядку метафоризації Н.В.Таценко (спаціальність, дименсіальність, дискретність, перцептивність, персоніфікація, артефактність, посесивність тощо). Як автентичний дослідницький матеріал залучається Корпус сучасної англійської мови американського варіанту, із якого випадковою вибіркою вилучаються 100контек-стів зі словом “country” як іменем концепту ДЕРЖАВА. Обрання саме американського корпусу пояснюється двома фактами. По-перше, англійська мова є головним засобом міжнародного спілкування, тому й відповідний інтернет-дискурс демонструє осмислення концепту найширшою соціальною спільнотою. По-друге, Корпус сучасної англійської мови американського варіанту регулярно оновлюється щороку, поповнюючись останніми автентичними зразками метафоризації соціально значущого кон-цепту ДЕРЖАВА. Контексти опрацьовуються на предмет виявлення у семантично валентних колокаціях метафор концепту ДЕРЖАВА. Встановлюється, що в аспектах параметрів порядку метафоризації Н.В.Таценко його осмислення репрезентується через метафори ДЕРЖАВА є МІСЦЕ; РІЧ; КОМЛЕКСНИЙ, РОЗДРОБЛЕНИЙ або НІВЕЛЬОВАНИЙ ОБ’ЄКТ; МЕХАНІЗМ; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; КОРАБЕЛЬ; ІСТОТА; ОБ’ЄКТ АНАЛІЗУ; ВЛАСНИК; ВЛАСНІСТЬ; ТОВАР; РЕСУРС; ОБ’ЄКТ ЗАХИСТУ; ПРОДУКТ; ГРА. Найбільш частотною виявилася реалізація метафори ДЕРЖАВА є ІСТОТА. Одночасне накладання метафо-ричних параметрів задає різновекторне ототожнення ДЕРЖАВИ з людиною. Це підкреслює її живучість та соціальну природу. Попри пілотність студії, у перспективі вбачаємо за потрібне дослідити аналогічний концепт на ширших вибірках (для уточнення результатів). Водночас можливе вивчення метафоризації ДЕРЖАВИ у інших дискурсах або інших мовах.
Жанри скрипкової музики у творчості харківських композиторів 1920–1930-х років
(Гельветика, 2024) Калиниченко Ярослав Олегович; Kalynychenko Yaroslav Olehovych
У статті розглянуто особливості розвитку скрипкової музики у творчості харківських композиторів у контексті історико-геополітичної ситуації в 1920–1930-х роках в Україні та її впливу на жанрово-стильові пріоритети композиторської творчості. З’ясовано, що у вітчизняних історико-культурологічних і мистецтвознавчих працях розглядалися лише окремі аспекти становлення скрипкової музики композиторів харківської школи. Недостатнє вивчення розвитку та жанрових особливостей скрипкової музики у творчості харківських композиторів актуалізує тематику даної розвідки. Відзначено, що нові потреби часу щодо масовості та демократизації мистецтва вкрай негативно позначились на функціонуванні скрипкової музики, що за своїм характером не відповідала загальним тенденціям глобалізації та відображенню революційного духу. Органічне для скрипкових творів вираження особистих почуттів, ліричних настроїв, філософських ідей уважалось антиреволюційним по своїй суті. Отже, у цей час з’являється небагато сольних скрипкових творів, частіше цей інструмент використовувався в ансамблях. Так, до жанрів струнного квартету звертались К. Богуславський і С. Дрімцов, тематизм творів яких засновувався на мелодіях народних пісень. Одним з небагатьох харківських митців, які писали для скрипки соло, був М. Коляда, у доробку якого Прелюд, Скерцо, тричастинна Соната № 1 і Варіації (1930 рік) для скрипки та фортепіано. За своїм інтонаційним строєм ці твори спираються на український фольклорний мелос. Нові шляхи торував у мистецтві представник авангардного напряму, винахідник атональної системи синтетакордів М. Рославець. Камерно-інструментальним жанрам належить основне місце в його творчості. А харківський період (1921–1922 роки) став етапом творчої зрілості митця, коли попередні пошуки оформились у цілком струнку переконливу систему. У ці роки виникають «магістральні» твори в доробку М. Рославця, у багатьох з яких задіяна скрипка.
Хорова складова інноваційної постановки “Les Huguenots” Дж. Мейєрбера в Мангаймі
(Гельветика, 2024) Кисельова Тетяна Іванівна; Kyselova Tetiana Ivanivna
Мета статті – визначити особливості втілення хорового складника опери “Les Huguenots” Дж. Мейєрбера в постановці Мангаймського національного театру. Матеріал статті базується на партитурі (нотному тексті) опери Дж. Мейєрбера “Les Huguenots” і відео прем’єрної вистави Національного театру Мангайму 22 січня 2023 року. Спирання на праці українських і зарубіжних (М. Черкашина-Губаренко, Шан Юн, C. Дьорінгінг і С. Хенц-Дьорінг) музикознавців з оперної творчості Дж. Мейєрбера дозволило розглянути історію створення оперного шедевра “Les Hugeunots” і структурно-композиційної побудови оперного цілого. Аналіз музикознавчих публікацій довів, що виконавські особливості втілення хорового складника опери та постановки, здійснені у ХХІ столітті, “Les Huguenots” Дж. Мейєрбера не розглянуто в сучасній музикознавчий літературі, що і зумовлює актуальність даної теми. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше в музичній науці сконцентровану увагу на вивченні виконавського аспекту втілення хорової складової частини в інноваційній постановці опери “Les Huguenots” Дж. Мейєрбера Національним театром Мангайму. Під час наукової розвідки виявлено, що хоровий компонент є безпосереднім учасником оперного конфлікту, який задіяно в усіх вузлових моментах опери. У результаті проведеного аналізу оперного шедевра Дж. Мейєрбера визначено драматургічні функції хору, зокрема, дієву, молитовну, лейтмотивну та функцію коментатора подій. Обрана для аналізу постановка опери “Les Huguenots” Дж. Мейєрбера відбулась на сцені Національного театру Мангайму 22 січня 2023 року. У постановочну групу ввійшли режисери Йоссі Вілер і Серхіо Морабіто, хормейстер Даніель Юріс, художнє оформлення сцени створила Анна Фіброк, диригент – Яніс Лєпіньс. Міжконфесійний конфлікт між протестантами (гугенотами) та католиками в даній постановці не прив’язаний до місця та часу для того, щоб закцентувати увагу на циклічності історичних подій, тому оперний шедевр Дж. Мейєрбера набув популярності за життя композитора і нині не втрачає своєї актуальності.

Переглянути

Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Дата публікації

Результатів на сторінці

Налаштування сортування