Слобожанські мистецькі студії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Слобожанські мистецькі студії за Ключові слова "accompanist"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Едвард Гріг – піаніст, концертмейстер, ансамбліст, диригент: особливості виконавського стилю(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Глазунова Галина Пилипівна; Hlazunova Halyna Pylypivna; Єрьоменко Андрій Юрійович; Yeromenko Andrii YuriiovychСтаттю присвячено виконавській діяльності одного з великих майстрів фортепіанного мистецтва кінця XIX – початку XX століття Едварда Гріга. Протягом життя періоди плідної композиторської творчості та викладацької роботи нор-везького митця змінювалися тривалими концертними поїздками, активною виконавською діяльністю піаніста-соліста, кон-цертмейстера, ансамбліста, диригента. Завдяки його творам і виконавському мистецтву європейська публіка познайомилася з музичною культурою Норвегії. Творчими зусиллями Е. Гріга норвезька музика, разом із мистецтвом інших європейських країн, стала рівноцінною складовою частиною світової музичної культури.Увагу приділено концертно-виконавській творчості Е. Гріга, географії його тріумфальних гастролей, особливостям фор-мування концертних програм, творчій співпраці з визначними музикантами, серед яких У. Булль, Г. Венявський, П. Казальс та інші. Охарактеризовано особливості виконавського стилю композитора, відзначено найважливіші риси його самобутнього піанізму, неперевершених інтерпретацій власних творів. Здійснено спробу визначити роль концертної діяльності Е. Гріга в історії світового фортепіанного виконавського мистецтва.Відзначено, що Е. Гріга як митця не можна оцінити однозначно. З одного боку, він – яскравий представник епохи роман-тизму, а з іншого, – реаліст, який щодо всіх речей і явищ мав тверезий і ясний підхід. Як романтик, Е. Гріг мав дивовижний дар поетичної фантазії, колориту; головними в його мистецтві були багатство та тонкість почуттів. Водночас в основі обдарування митця мали місце і класицистські риси. Е. Гріг уникає перебільшень у висловлюванні та формотворенні, утриму-ючи свою фантазію й досягаючи дивовижної врівноваженості, стрункості та ясності окремих елементів художнього цілого. Усе це було характерно як для композиторської, так і для виконавської діяльності піаніста, концертмейстера, ансамбліста, диригента.Документ Практичні рекомендації концертмейстеру для самостійної роботи над музичним твором(Гельветика, 2024) Бойко Ірина Михайлівна; Boiko Iryna MykhailivnaСтаття присвячена дослідженню особливостей концертмейстерської діяльності, а саме самостійної індивідуальної роботи. Зважаючи на те, що досліджень з питань індивідуальної самостійної роботи фахівців у мистецькій галузі, а саме акомпанементу, замало, автором статті на ґрунті власного досвіду та виконавської практики були окреслені й описані практичні рекомендацій для концертмейстерів щодо самостійної роботи над вивченням музичного твору. У статті розкриваються важливі аспекти роботи концертмейстера. Описуються особистісні якості, уміння та навики, якими має володіти концертмейстер для повноцінної професійної діяльності. У статті висвітлюються основні складники індивідуальної роботи концертмейстера, прийоми та методи вдосконалення його професійних умінь і навичок. Окреслюється спектр завдань і методів роботи у класі хорового диригування, з хоровими колективами, інструменталістами та вокалістами. Проаналізовано основні складники для подолання труднощів у роботі з нотними текстами музичних творів, а саме ґрунтовні знання з теорії й історії музики, педагогіки, психології та музичного виконавства, а також використання сучасних технологій. У статті були окреслені й описані етапи самостійної роботи концертмейстера – розучування та ввігрування музичного твору. Розкрито власну методику вивчення партії фортепіано. Було розглянуто сім етапів індивідуальної роботи, у кожному з яких описано послідовність дій і методів для покращення вивчення власної партії, а саме: ознайомлення з музичним твором; розучування та ввігрування власної партії; вивчення партії соліста; програвання із солістом; спільне ввігрування музичного твору; доконцертна підготовка та, власне, концертне виконання програми.