Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Ключові слова "anxiety"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємозв’язок прояву страху і самооцінки особистості у дітей 1–4 класів(2020) Симоненко Людмила Іванівна; Symonenko Liudmyla Ivanivna; Пасько Катерина Миколаївна; Pasko Kateryna MykolaivnaВ магістерській роботі досліджується вплив рівня самооцінки на прояви страхів та побоювань у дітей 1-4 класів. Проведений аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення поняття самооцінки. Розглянуто самооцінку як основу формування і розвитку особистості, що має значний вплив на життєдіяльність, рівень домагань та стиль поведінки особи. У роботі здійснено теоретичний аналіз поняття «страх» та визначення його сутності вітчизняними та зарубіжними науковцями. Наголошено, що проблема проявів страху та тривожності є актуальною для молодших школярів, бо початок навчання в школі сприяє їх збільшенню. Емпіричним шляхом встановлено взаємозв’язок самооцінки дітей молодшого шкільного віку з проявами страхів та тривожності. Підкреслена необхідність психологічної підтримки дітям з підвищеним рівнем страхів та побоювань зі сторони значущих для них дорослих (батьків, вчителів, психологів).Документ Особливості прояву механізмів психологічного захисту у педагогів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Поставний Олександр Валерійович; Postavnyi Oleksandr Valeriiovych; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaМетою магістерської роботи є здійснення психологічного аналізу особливостей прояву механізмів психологічного захисту у педагогів. Змістом магістерської роботи є розкриття сутності даного поняття та його характеристик, здійснення порівняння науково-теоретичних підходів до вивчення психозахисту, знаходження взаємозв’язку феномену захисних механізмів з іншими психологічними особливостями особистості. Основними методами дослідження є аналіз наукових джерел, їх систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даний. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища та пов’язаних з ним компонентів є стандартизовані методики: «Опитувальник «Індексу життєвого стилю» Плутчика – Келлермана – Конте»; «Методика діагностики домінуючих стратегій захисту в спілкуванні» В. В. Бойка»; «Методика оцінки професійної спрямованості особистості вчителя»; «Методика діагностики основних акцентуацій характеру за Г. Шмішеком». В ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми функціонування механізмів психологічного захисту, серед яких підхід класичного психоаналізу, неофрейдизму, трансактного аналізу, гештальттерапії, феноменологічного підходу гуманістичної психології, інтеракціоністичного підходу, психоеволюційної теорії емоцій, підходів вітчизняних вчених. Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що у педагогів різного стажу роботи проявляються одні і ті ж захисти. Це свідчить про незмінність використання ними тих чи інших механізмів у професійній діяльності протягом тривалого часу. Але це дає підстави вважати, що прояв певних психологічних захистів притаманний саме педагогам. Встановлено зв’язки між захисними механізмами, які використовуються педагогами та іншими психологічними характеристиками. Встановлені взаємозв’язки між проявами механізмів проекції, заперечення раціоналізації, стратегією уникнення та такими акцентуаціями характеру, як екзальтованість, гіпертимність, емотивність та циклотимність. Припущення про те, що прояв механізмів психологічного захисту не залежить від тривалості педагогічної діяльності, а педагогам найбільш притаманні такі механізми психологічного захисту, як проекція, заперечення та раціоналізація, покладене в основу нашого експериментального дослідження, було доведене. На основі отриманих даних розроблено авторську корекційну програму зі зниження дії інтенсивності механізмів проекції, раціоналізації, заперечення та захисної стратегії уникнення, розраховану на 10 групових зустрічей.Документ Порівняльний аналіз почуття щастя у віруючих, агностиків та атеїстів (на матеріалі осіб раннього дорослого віку)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бавикін Андрій Юрійович; Bavykin Andrii Yuriiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa LeonidivnaУ кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми почуття щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Метою роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку щастя та чинників його виникнення. Змістом роботи є аналіз теоретичних підходів до вивчення феномену щастя у науковій психологічній літературі, розкриття ролі релігійного світогляду на виникнення почуття щастя та експериментальне вивчення психологічних особливостей щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: «Оксфордський опитувальник щастя»; Шкала реактивної та особистісної тривожності Спилбергера – Ханина; 16-ти факторний особистісний опитувальник А. Кеттела; «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в потребово-мотиваційній сфері» (тест О.Ф. Потьомкіної); Анкета «Атеїзм-релігійність» (автор І. Шемет); Шкала релігійної орієнтації (Г. Олпорт, Д. Росс). Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що половина респондентів з релігійним світоглядом мають середній та низький рівень щастя і інша половина це особи зі зниженим рівнем щастя. У групи досліджуваних, що продемонстрували атеїстичні погляди не було виявлено високого та середнього рівня. Більшість показали знижений рівень і чверть досліджуваних низький. Щодо групи з агностичною орієнтацією, то тут слід зазначити прояви тільки середнього рівня щастя та у більшості зниженого. Також якісний аналіз результатів показав, що існує взаємозв’язок між знижений та низький рівень щастя та високий рівень реактивної та особистісної тривоги. Виявлені під час емпіричного дослідження результати були враховані під час розробки розвиально-корекійної програми яка складається з циклу тренінгових занять спрямованих на розвиток структурних компонентів щастя, та корекцію рівня тривожності.Документ Психологічні особливості стресостійкості сучасної молоді(2020) Сауленко Олена Олександрівна; Saulenko Olena Oleksandrivna; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaУ кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми психологічних особливостей стресостійкості сучасної молоді. Розглянуто такі компоненти стресостійкості, як копінг-поведінка, адаптивність, рівень самооцінки, тривожності, спрямованості особистості, локус контролю. За результатами емпіричного дослідження визначено статистично значущі показники відмінності результатів за рівнем стресостійкості, копінг-поведінкою в стресових ситуаціях, схильністю до невмотивованої тривожності та когнітивною орієнтацією у респондентів чоловічої та жіночої статі. За результатами порівняльного аналізу визначено статистично значущі показники відмінностей за критерієм Манна-Уїтні та коефіцієнтом рангових кореляцій Ч. Спірмена. Відмінності у результатах жінок та чоловіків стосувалися рівня стресостійкості, зокрема, у чоловіків він виявився достовірно вищим. Було виявлено статистично значущі розбіжності у показниках «емоцій» як копінг-стратегії: у досліджуваних жінок показники є вищими за показники чоловіків. Також виявлено статистично значущі розбіжності у показниках «уникання»: показники чоловіків за даною стратегією є вищими, тож вони більш схильні уникати стресових ситуацій, ніж досліджувані жінки. Статистично значущі показники різниці виявилися у результатах чоловіків та жінок за рівнем невмотивованої тривожності, локус-контролю та нервово-психічної стійкості. У досліджуваних жінок невмотивована тривожність є достовірно набагато вищою. Порівняно з чоловіками, у яких показники інтернального локусу контролю виявилися достовірно вищими, екстернальний локус контролю достовірно більш притаманний досліджуваним жінкам. Отже, чоловіки, на відміну від жінок, більшою мірою схильні залучати внутрішні ресурси особистості для керування власними поведінковими та емоційними реакціями. Врахування виявлених у ході емпіричної частини магістерського дослідження показників під час розробки та впровадження профілактичних, корекційних програм, а також – проведення консультативно-просвітницької психологічної діяльності сприятиме підсиленню розвитку стресостійкості у сучасної молоді.Документ Психологічні чинннки адаптації до школи молодших школярів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ніколенко Вікторія Вікторівна; Nikolenko Viktoriia Viktorivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana OleksandrivnaB даній роботі теоретично розгдянуто основні підходи проблеми адаптації молодших школярів до шкільного середовиша. Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, шо незалежно від відмінностей в уявленнях про адаптапііо в різних концепціях, вона розглядасться як процес і результат ефективної взаємодії особистості з соціальним середовишем. в ході якоії особистість виступас як активний суб’єкт. Дано визначення понять «адаптація», «дезадаптаііія». Проаналізовано причини порушення процесу адаптації. Показано, що основними компонентами адаптаціі дітей мододшого шкільного віку є уявлення, емоції, мотиви, статус і самооцінка, а результатом успішноії адаптаціі виступає адаптованість дитини у соціальному середовищі. Описано результати емпіричного дослідження адаптації молодших школярів до школи на базі КУ ССШ№25 м. Суми. Проведене емпіричне дослідження‚ включає в себе проведення методик: Анкету шкільноі мотиваціі Н.Г. Лускановоії; Методика «Обери потрібне обличчя» P. Темпл., M. Доркі., B. Амен; Методика «Будиночки» О.А. Орєхової. Розроблено протраму корекції роботи з учнями в яких спостерігаються ознаки дезадаптації. Програмні заходи передбачали створення соціального середовища, як цілісної системи, шо забезпечує групову згуртованість всіх учасників корекційного процесу і передбачає комплексність впливу на молодших школярів, за умови задоволення базових соціальних потреб дитини з використанням адаптаційно-розвивальних можливостей різних видів діяльності (предметно-практичної, ігрової, навчальної, трудової). Дієвість розроблсної програми констатована зниженням рівня тривожності молодших школярів, зменшенням кількості негативних емоцій, агресивно-захисних реакцій, усамітнення дітей, покрашенням ïx соціометричного статусу.