Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Ключові слова "analysis skills"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Про шляхи формування навичок аналізу у фахівців сфери освіти(2019-06) Вакал Юлія Сергіївна; Vakal Yuliia Serhiivna; Стома Валентина Миколаївна; Stoma Valentyna MykolaivnaСтаттю присвячено опису ефективних шляхів формування навичок аналізу у фахівців сфери освіти. Відзначено, що важливу роль у процесі розвитку професійної компетентності відіграє рівень сформованості у майбутнього фахівця аналітичних умінь і навичок. Встановлено, що у майбутніх фахівців освіти за результатами професійної підготовки недостатньо сформовані навички аналізу педагогічної діяльності, аналізу педагогічних ситуацій, аналізу результатів проведеного педагогічного експерименту тощо. Висвітлено тлумачення навичок аналізу та їх структурний склад. Наведено приклади використання інформаційних технологій для формування навичок аналізу з використанням інфографіки та спеціальних завдань. Представлено головні переваги інфографіки, серед яких стислість, креативність, візуалізація, прозорість, точність, простота, самостійний зміст, властивості аналітичності, схематичність, практичність. Наведено приклад завдань, що сприяє формуванню аналітичного мислення, яке пов’язане зі створенням інфографіки. Представлено технологію спеціальних завдань, які мають спонукати до роздумів, спостережень, пошуку, висуненню ідей, висловлення своєї точки зору, до творчості в її різних проявах. Показано, що такі завдання стимулюють освітній процес та підвищують загальну активність і мотивацію студентів. Наведено завдання різного типу складності: перший тип – самостійне виконання серії завдань за типовим прикладом, що вже розв’язувався; другий тип – використання операцій аналізу і синтезу (у завданнях передбачено відомі ситуації, алгоритми реалізації і способи вирішення проблеми); третій тип завдань – самостійний пошук способу розв’язання (завдання припускають застосування знань у традиційних ситуаціях, але алгоритм їх розв’язання невідомий); четвертий тип – самостійне дослідження (передбачає використання знань різного рівня узагальненості, що вказують напрямок діяльності, але не позначають конкретно способи її реалізації).