Перегляд за Автор "Yermakova Nataliia Oleksandrivna"
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Professional Orientation in Society of Risk: Interaction Between Government, Science and Personality(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Vasylevska Olena Ivanivna; Василевська Олена Іванівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna; Дворніченко Лариса Леонідівна; Yermakova Nataliia Oleksandrivna; Єрмакова Наталія ОлександрівнаThe article actualizes the problem of professional orientation in the labor market of modern Ukrainian society. The risks of modern professional orientation activities for those who choose a profession for the first time are revealed. The concept‐ model of professional orientation is covered at different levels: state, regional, individual. The need to consider risks as a dialectical phenomenon, which has reason to be recognized as a special type of contradiction and to be a source of social development of the younger generation, is emphasized. The concept‐model of professional orientation, which has two directions of development, is proposed. The first is a vertical and should take place at the level of state policy, the second is the development of a horizontal system of school professional orientation.Документ Нарцисичні прояви сучасної студентської молоді(2019) Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaУ статті висвітлено нарцисичні прояви у студентської молоді, визначено суть та головні ознаки цього феномену. Здійснено огляд робіт вчених, які займаються вивченням нарцисизму, зокрема - у студентської молоді (З. Фрейд, К. Морф, Ф. Родеволт, К. Берні, К. Хамбург, П. Кілтер, Б. Брос, С. Мілн та ін.). У ході теоретичного аналізу проблеми з’ясовано, що у якості полярних форм дослідниками виокремлюються патологічний і нормальний нарцисизм, які існують вздовж єдиного континууму, і утворюють безліч перехідних форм. Нормальний нарцисизм передбачає організацію зрілих регуляторних механізмів, які забезпечують досвід адаптивного і досяжного самовдосконалення і реалістичні амбіції,відповідні автентичності і позитивному погляду на себе. Патологічний нарцисизм активізує примітивні регуляторні механізми в поєднанні з неадаптивними компенсаторними стратегіями, що перешкоджає ефективному самоствердженню. Нарцисизм як негативний компонент характеру великою мірою властивий студентській молоді, що пов’язано із специфічними умовами життя у інформаційному суспільстві, бажанням бути кращими за всіх, «комплексом переваги» та «комплексом меншовартості», претенціозністю, і є особливо небезпечний тому, що уражена масовою культурою свідомість сприймає його некритично. Дослідницею проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження проблеми нарцисизму у молодіжній субкультурі. Було встановлено, що студенти-іноземці схильні до нарцисизму більше, ніж українські студенти (Uемп =5.5, р=0,05). Середньогруповий показник вираження нарцисизму у іноземних студентів (71,25 %) є дуже високим, що виявляється у схильності особистостей до демонстрації впевненості у власній унікальності, незвичайності, ідеальності. Середньогруповий показник вираження нарцисизму в українських студентів (46,25 %) відповідає середньому рівню, що означає схильність респондентів даної групи до адекватної оцінки своїх можливостей і рівня домагань, своєї зовнішності. Результати дослідження свідчать про те, що переважаючими нарцисичними рисами в досліджуваній вибірці студентів-іноземців є: «Маніпулювання в міжособистісних стосунках», «Зухвала поведінка», «Очікування особливого ставлення», а в українських студентів превалює - «Маніпулювання в міжособистісних стосунках» та «Зухвала поведінка». В найменшій мірі українським студентам властиві «Надмірна зайнятість почуттям заздрості», а студентам-іноземцям – «Дефіцит емпатії». Статистично значущі зв’язки виявилися між нарцисизмом і зухвалою поведінкою досліджуваних обох вибірок (t=0,611, p≤0,05, N=63) і вірою у власну унікальність (t=0,673, p≤0,05, N=68). Перспективами подальшого вивчення проблеми виступають дослідження чинників та складових нарцисизму як особистісного феномену, вивчення гендерних та вікових аспектів зазначеного феномену, розробка ефективних психокорекційних технологій оптимізації зазначеного явища як у студентської молоді, так і у представників інших вікових, соціальних, гендерних категорій.Документ Особливості прояву механізмів психологічного захисту у педагогів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Поставний Олександр Валерійович; Postavnyi Oleksandr Valeriiovych; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaМетою магістерської роботи є здійснення психологічного аналізу особливостей прояву механізмів психологічного захисту у педагогів. Змістом магістерської роботи є розкриття сутності даного поняття та його характеристик, здійснення порівняння науково-теоретичних підходів до вивчення психозахисту, знаходження взаємозв’язку феномену захисних механізмів з іншими психологічними особливостями особистості. Основними методами дослідження є аналіз наукових джерел, їх систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даний. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища та пов’язаних з ним компонентів є стандартизовані методики: «Опитувальник «Індексу життєвого стилю» Плутчика – Келлермана – Конте»; «Методика діагностики домінуючих стратегій захисту в спілкуванні» В. В. Бойка»; «Методика оцінки професійної спрямованості особистості вчителя»; «Методика діагностики основних акцентуацій характеру за Г. Шмішеком». В ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми функціонування механізмів психологічного захисту, серед яких підхід класичного психоаналізу, неофрейдизму, трансактного аналізу, гештальттерапії, феноменологічного підходу гуманістичної психології, інтеракціоністичного підходу, психоеволюційної теорії емоцій, підходів вітчизняних вчених. Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що у педагогів різного стажу роботи проявляються одні і ті ж захисти. Це свідчить про незмінність використання ними тих чи інших механізмів у професійній діяльності протягом тривалого часу. Але це дає підстави вважати, що прояв певних психологічних захистів притаманний саме педагогам. Встановлено зв’язки між захисними механізмами, які використовуються педагогами та іншими психологічними характеристиками. Встановлені взаємозв’язки між проявами механізмів проекції, заперечення раціоналізації, стратегією уникнення та такими акцентуаціями характеру, як екзальтованість, гіпертимність, емотивність та циклотимність. Припущення про те, що прояв механізмів психологічного захисту не залежить від тривалості педагогічної діяльності, а педагогам найбільш притаманні такі механізми психологічного захисту, як проекція, заперечення та раціоналізація, покладене в основу нашого експериментального дослідження, було доведене. На основі отриманих даних розроблено авторську корекційну програму зі зниження дії інтенсивності механізмів проекції, раціоналізації, заперечення та захисної стратегії уникнення, розраховану на 10 групових зустрічей.Документ Особливості проявів довіри до інших та до себе у студентів юнацького віку(2023) Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaУ статті розкриваються особливості довіри як особистісної детермінанти особистісного та професійного зростання студентів юнацького віку. Наголошується на сенситивності юнацького віку для становлення досліджуваного конструкту. Подаються результати проведеного теоретичного аналізу проблеми, а також емпіричного дослідження довіри до себе в життєзначущих сферах студентів юнацького віку. Результати дослідження засвідчили переважання довіри до себе над довірою до інших у студентів юнацького віку. Виявилося, що низький рівень довіри до себе, на відміну від довіри до інших, не спостерігається серед досліджуваних. Найнижчі показники високого рівня довіри порівняно з трьома іншими сферами в обох групах респондентів були виявлені в інтимній сфері (взаємини з другом, подругою). Гендерні показники різняться в тому, що довіра до інших у дівчат є значно вищою, ніж у юнаків, а довіра до себе у хлопців є вищою, ніж у дівчат. Отже, юнаки собі довіряють більше, ніж іншим, а дівчата схильні довіряти більше іншим, ніж собі. Виявлені тенденції свідчать про необхідність диференційованої психокорекційної роботи зі студентами, спрямованої на підвищення складників довіри, особливо в навчальній та інтимній сферах. Пошук активізації умов їх конструювання сприятиме максимальній інтеграції довіри до себе та до інших в усвідомлені настанови позитивної спрямованості у студентів юнацького віку.Документ Особливості проявів ускладненого спілкування в студентів(2024) Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaУ статті розкриваються особливості ускладненого спілкування. Розглядається його структура, чинники, різновиди (деструктивне, дефектне, дефіцитне), показники вимірювання та рівні. Ускладнене спілкування визначено як комунікацію, що характеризується зниженим рівнем усвідомленості труднощів у спілкуванні, зменшенням спроб пошуку самостійного виходу з ускладнень, які виникли, деструктивними змінами поведінки партнерів. Подаються результати проведеного теоретико-ем-піричного аналізу проблеми.Методами діагностики досліджуваного психологічного явища були стандартизовані методики: «КОЗ-2» В. В. Синяв-ського – Б. А. Федоришина; «Діагностика тривожності» Ч. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна; «Діагностика оцінки самоконтролю у спілкуванні» М. Снайдера, «Шкала емоційного відгуку» А. Меграбяна та Н. Епштейна.Під час емпіричного дослідження рівневої динаміки ускладненого спілкування в студентів ми визначили переважання середнього рівня сформованості комунікативних навичок, що є свідченням ускладненості спілкування. Досліджуючи емпатію як емоційний компонент прояву ускладненого спілкування, ми виявили, що низький рівень емпатії та самоконтролю переважає в респондентів з несформованими комунікативними навичками. Аналізуючи самоконтроль у спілкуванні як поведінковий компо-нент прояву ускладненого спілкування, ми виявили переважання низького рівня його прояву в студентів з низьким та середнім рівнем сформованості комунікативних навичок. Серед студентів з високим і середнім рівнем прояву ускладненого спілкування дві третини респондентів мають високий рівень особистісної тривожності.Виявлені під час дослідження тенденції вказують на важливість проведення своєчасної корекційної роботи зі студентами з метою зниження проявів ускладненості в спілкуванні. Розробка ефективних психокорекційних стратегій, спрямованих на оптимізацію ускладненого спілкування у студентів, є перспективним напрямом роботи в цьому напрямі.Документ Психологічні особливості проявів булінгу в освітньому середовищі(2020) Щигло Юрій Володимирович; Shchyhlo Yurii Volodymyrovych; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaОсобливої актуальності у сучасному суспільстві набувають питання, пов’язані з функціонуванням, адаптацією й виробленням особистістю ефективних стратегій подолання ситуацій, пов’язаних з булінгом. Об’єкт магістерського дослідження – булінг як соціально-психологічний феномен. Предмет дослідження – особливості проявів булінгу в освітньому середовищі. Мета магістерської роботи полягає у теоретичному вивченні булінгу як соціально-психологічного явища та експериментальному дослідженні гендерних та вікових особливостей проявів булінгу у школярів підліткового віку в освітньому середовищі. Теоретичний аналіз проблеми показав, що булінг – це тривалий процес жорстокого фізичного або психічного ставлення з боку однієї дитини або групи до іншої, з метою нашкодити або викликати страх шляхом погрози. Аналіз емпіричних даних, отриманих в ході нашого дослідження, показав, що прояв агресивних реакцій може відбуватися одночасно в декількох формах, що є інформативним для всебічного опису спрямованості агресивної особистості. Результати якісного аналізу свідчать, що дівчата-підлітки частіше користуються психологічним видом насилля (глузування, висміювання, клички, ізоляція), а хлопці-підлітки – фізичним. Відповідно до результатів проведеного дослідження констатуємо, що кількість як жертв, так і кривдників є дещо більша, ніж було виявлено під час опитування. Причинами цього є небажання учасників розповідати про ситуацію насилля в школі. Виходячи з проведеного теоретичного аналізу проблеми та її емпіричного вивчення, провідними умовами зниження проявів булінгу у підлітків ми визначили наступні: підвищення особистісної асертивності; розвиток емпатійності; зниження агресивності; підвищення рівня компетентності у спілкуванні. Цілеспрямований корекційний вплив на зазначені умови під час реалізації створеної нами програми сприятиме зниженню проявів булінгу у старшокласників шкіл селищ та міста. Також зазначимо: сучасне суспільство на сьогодні впритул зіткнулося з реальними проблемами шкільного булінгу, і успішне вирішення проблеми залежить не тільки від практичних розробок педагогів, шкільних працівників або психологів, але і від більш глибокого розуміння базових еволюційно-психологічних передумов даного феномена і особливостей соціальної структури конкретного суспільства.Документ Психологічні особливості стресостійкості сучасної молоді(2020) Сауленко Олена Олександрівна; Saulenko Olena Oleksandrivna; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia OleksandrivnaУ кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми психологічних особливостей стресостійкості сучасної молоді. Розглянуто такі компоненти стресостійкості, як копінг-поведінка, адаптивність, рівень самооцінки, тривожності, спрямованості особистості, локус контролю. За результатами емпіричного дослідження визначено статистично значущі показники відмінності результатів за рівнем стресостійкості, копінг-поведінкою в стресових ситуаціях, схильністю до невмотивованої тривожності та когнітивною орієнтацією у респондентів чоловічої та жіночої статі. За результатами порівняльного аналізу визначено статистично значущі показники відмінностей за критерієм Манна-Уїтні та коефіцієнтом рангових кореляцій Ч. Спірмена. Відмінності у результатах жінок та чоловіків стосувалися рівня стресостійкості, зокрема, у чоловіків він виявився достовірно вищим. Було виявлено статистично значущі розбіжності у показниках «емоцій» як копінг-стратегії: у досліджуваних жінок показники є вищими за показники чоловіків. Також виявлено статистично значущі розбіжності у показниках «уникання»: показники чоловіків за даною стратегією є вищими, тож вони більш схильні уникати стресових ситуацій, ніж досліджувані жінки. Статистично значущі показники різниці виявилися у результатах чоловіків та жінок за рівнем невмотивованої тривожності, локус-контролю та нервово-психічної стійкості. У досліджуваних жінок невмотивована тривожність є достовірно набагато вищою. Порівняно з чоловіками, у яких показники інтернального локусу контролю виявилися достовірно вищими, екстернальний локус контролю достовірно більш притаманний досліджуваним жінкам. Отже, чоловіки, на відміну від жінок, більшою мірою схильні залучати внутрішні ресурси особистості для керування власними поведінковими та емоційними реакціями. Врахування виявлених у ході емпіричної частини магістерського дослідження показників під час розробки та впровадження профілактичних, корекційних програм, а також – проведення консультативно-просвітницької психологічної діяльності сприятиме підсиленню розвитку стресостійкості у сучасної молоді.