Перегляд за Автор "Vakal Anatolii Petrovych"

Зараз показуємо 1 - 20 з 46
  • Документ
    Алелопатія
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Методичні вказівки містять програмний навчальний матеріал дисципліни «Алелопатія» з розділів «Фізіолого-біохімічні механізми алелопатії», «Методи дослідження алелопатії», «Алелопатична активність рослин», «Хімічна природа рослинних виділень». Дані методичні вказівки стануть у нагоді викладачам курсу алелопатії, фізіології рослин, екології рослин, студентам спеціальності «біологія» природничих факультетів педагогічних закладів вищої освіти, а також вчителям біології.
  • Документ
    Ботаніка. Систематика вищих спорових і насінних рослин
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Методичні вказівки містять інструктивно-методичні розробки до проведення лабораторних занять з навчального курсу «Ботаніка» за розділом «Систематика вищих спорових і насінних рослини». До кожного із занять, передбачених робочою програмою, наведено тему, мету, обладнання і матеріали, описаний хід роботи. Крім того, вказівки містять список рекомендованих літературних джерел, рекомендованих для вивчення курсу, додаткові ілюстративні матеріали. Рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів відповідно до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та 091 Біологія денної та заочної форм навчання.
  • Документ
    Буряни міста Суми
    (СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2016) Соляник А. В.; Solianyk A. V.; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Наведено результати досліджень флористичного складу бур’янів, які були виявлені на території м. Суми. Представлено аналіз їх видового складу.
  • Документ
    Біоіндикаційні дослідження за епіфітною ліхенофлорою м. Cуми та його околиць
    (2023) Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Литвиненко Денис Валентинович; Lytvynenko Denys Valentynovych
    У ході проведених досліджень у місті Суми було виявлено 26 видів епіфітних лишайників, серед яких 11 видів є індикаторами забруднення повітря: Evernia prunastri (L.) Ach., Cladonia fimbriata (L.) Fr., Hypogymnia physodes (L.) Nyl., H. Tubulosa (Schaer.) Hav., Lecanora chloropolia (Erichsen) Almb., Parmelia sulcata Taylor, Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia tenella (Scop.) DC., Scoliciosporum chlorococcum (Graewe ex Stenh.) Vězda, Straminella varia (Hoffm.) S.Y. Kondr., Lőkös & Farkas (syn. Lecanora varia (Hoffm.) Ach.) та Xanthoria parietina (L.) Th. Fr. З них два види лишайників мають високу чутливість до забруднення атмосферного повітря, три види становлять групу сильно та середньо чутливих видів, чотири види є стійкими до забруднення, два види є індикатором кислотного забруднення атмосферного повітря. Поширення індикаторів пилового й кислотного забруднення зафіксовано по всій території міста у насадженнях уздовж парків і скверів, автомобільних шляхів, біля промислових підприємств. Поширення індикаторів з високою чутливістю приурочено до природних лісових насаджень у північно-східній частині міста; із середньою чутливістю – до природних лісів, парків і вуличних насаджень у північній та центральній частинах міста. Стійкі до атмосферного забруднення види поширені досить рівномірно по всій території міста, в тому числі і на корі дерев вуличних насаджень. На підставі аналізу отриманих даних та розрахунку індексу чистоти повітря Ле Блана і Де Слувера (І.Ч.П.) було виділено чотири ізотоксичні ліхеноіндикаційні зони, що відповідають різним рівням забруднення. Найбільш забруднені ділянки (лишайникові пустелі, а також сильно і середньо забруднені ліхеноіндикаційні зони) приурочені до північно-західної та східної частин міста, що співпадає з територіями розміщення найбільших стаціонарних промислових підприємств м. Суми.
  • Документ
    Вплив господарської діяльності на властивості ґрунтів другої польової сивозміни ТОВ СП «Родючість» Буринського району Сумської області
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014) Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Білка С. П.; Bilka S. P.
    Проведені дослідження свідчать про те, що за період з 2003 по 2013 роки, у результаті господарської діяльності відбулося погіршення основних фізико-хімічних властивостей ґрунтів другої польової сівозміни ТОВ СП «Родючість» Буринського району Сумської області.
  • Документ
    Вплив регуляторів росту рослин на розвиток живців винограду
    (2021) Нишкур Ілона Анатоліївна; Nyshkur Ilona Anatoliivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Кваліфікаційна робота присвячена вивченню впливу регуляторів росту рослин (гетероауксин, грандіс, мед) на розвиток живців різних сортів і гібридів винограду. Виявлено, що розчин меду і гетероауксин позитивно впливають на ріст і розвиток живців винограду. Дані регулятори росту прискорюють темпи утворення і розвитку кореневої системи і росту пагонів у живців. При цьому мед суттєво переважає за активністю відомі регулятори росту – гетероауксин і грандіс.
  • Документ
    Дидактичні можливості теми «Вступ» у 10 класі на профільному рівні з метою формування результатів навчання
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Міронець Людмила Петрівна; Mironets Liudmyla Petrivna
    У статті описано дидактичні можливості теми «Вступ» у формуванні очікуваних результатів навчання під час вивчення біології у 10 класі на профільному рівні. У даній роботі зроблено спроби розробити критерії оцінювання очікуваних результатів навчання, які може використовувати як вчитель під час контролю, так учні під час самооцінювання. Описано методичні прийоми, які доречно використовувати на окремих уроках з теми: «Вступ». Мета даної статті полягає у вивченні дидактичних можливостей змісту теми «Вступ» в курсі біології та екології 10 класу на профільному рівні з метою досягнення та вимірювання окремих результатів навчання. Обґрунтовано, що під час виконання домашнього завдання, учні самостійно познайомилися із новими термінами, вміли їх пояснювати та називати. Адже це і є застосуванням елементів наукового методу пізнання та реалізація ключової компетентності – наукове розуміння природи, здатність збирати данні, аналізувати, формулювати висновки. Під час вивчення теми «Вступ» учні можуть засвоїти ще один результат - це вміння самостійно вишукувати нову інформацію, необхідну для формулювання обґрунтованих висновків щодо функціонування біо- та екосистем. Зокрема, на уроці: «Поняття про біологічну систему та екосистему», доцільно зробити тільки загальний огляд основних біосистем: клітин, організмів, популяцій, видів, біоценозів, екосистем, біогеоценозів, біосфери. Таким чином, представлена побудова навчального матеріалу під час вивчення теми «Вступ», коли вчитель фактично лише спрямовує процес самостійного абстрактного мислення учнів у потрібному напрямку без викладання готових тез і положень, сприяє досягненню очікуваних результатів навчання.
  • Документ
    Екологія рослин і тварин
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Методичні вказівки містять програмний навчальний матеріал дисципліни «Екологія рослин і тварин» з розділів «Угрупування живих організмів», «Популяційна екологія», «Взаємодія між організмами на фізіологічній основі», «Життєві стратегії», «Екологічна роль факторів середовища існування». Дані методичні вказівки стануть у нагоді викладачам курсу екології рослин і тварин, студентам спеціальності «біологія» природничих факультетів педагогічних закладів вищої освіти, а також вчителям біології.
  • Документ
    Загальна екологія
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Вакал Анатолій Петрович; Литвиненко Юлія Іванівна; Москаленко Микола Павлович; Vakal Anatolii Petrovych; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Moskalenko Mykola Pavlovych
    Методичні вказівки містять інструктивно-методичні розробки до проведення лабораторних робіт з навчального курсу “Загальна екологія”. До кожної з лабораторних робіт, наведено тему, мету, обладнання і матеріали, описаний хід роботи. Крім того, вказівки містять список рекомендованих літературних джерел.
  • Документ
    Залишки лучних степів на лівобережжі Сули в Недригайлівському районі Сумської області (Україна)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2013) Карпенко Катерина Кіндратівна; Karpenko Kateryna Kindrativna; Родінка Олексій Станіславович; Rodinka Oleksii Stanislavovych; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Узагальнено результати досліджень залишків степових ландшафтів у Недригайлівському районі Сумської області. Відмічається висока видова насиченість травостоїв, наявність типових видів рослин. Території, де зростають раритетні види, рекомендовано для заповідання. Констатується відновлення степової рослинності при зменшенні пасовищного навантаження та збільшення чисельності і віталітету окремих домінантів травостою.
  • Документ
    Зміни основних фізичних властивостей ґрунтів у зоні повітряного забруднення ВАТ «Сумихімпром»
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2010) Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Порошина М. М.; Poroshyna M. M.
    Проведені аналізи ґрунтів свідчать про те, що в ґрунтах ділянок, що знаходяться в зоні впливу повітряних викидів ВАТ «Сумихімпром», відбулися глибокі зміни їх фізичних властивостей. Хоча за останні двадцять років кількість аеротехногенних викидів зменшилася, практично не спостерігається поліпшення властивостей ґрунтів що знаходяться в зоні повітряного забруднення і можна говорити тільки про деяку стабілізацію процесів, які в них проходять.
  • Документ
    Зміни основних хімічних властивостей ґрунтів у зоні повітряного забруднення ПАТ «Сумихімпром»
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012) Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    Проведені аналізи ґрунтів свідчать про те, що в ґрунтах ділянок, що знаходяться в зоні впливу повітряних викидів ПАТ «Сумихімпром», відбулися глибокі зміни їх хімічних властивостей. Хоча за останні двадцять років кількість аеротехногенних викидів зменшилася, практично не спостерігається поліпшення властивостей ґрунтів що знаходяться в зоні повітряного забруднення і можна говорити тільки про деяку стабілізацію процесів, які в них проходять.
  • Документ
    Лучна рослинність долини річки Сейм у межах території Буринської міської територіальної громади Конотопського району Сумської області
    (2023) Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Клюс Владислав Анатолійович; Klius Vladyslav Anatoliiovych
    У результаті господарської діяльності людини більшість природних біотопів долини р. Сейм у межах території Буринської міської територіальної громади Конотопського району Сумської області знищені. У зв’язку з цим виникла потреба дослідити сучасний стан лучної рослинності даного регіону. На території Буринської міської громади розміщується частина русла і лівий берег р. Сейм, для якого характерною є розвинена заплава з лучними і болотними угрупованнями, старицями, надзаплавними терасами. Під час досліджень, які проводилися протягом 2007–2022 років, було виявлено, що угруповання лучної рослинності на значних площах були повністю знищені, а ті, що залишилися, зазнали значних змін в бік збіднення популяційного, видового та ценотичного біорізноманіття. Виявлено, що лучна рослинність долини р. Сейм у межах території Буринської міської територіальної громади представлена такими класами формацій: справжні, остепнені, болотисті та торф’янисті луки. З’ясовано, що найбільші площі на території досліджень займають справжні луки і до їх складу входять формації Festuceta pratensis, Alopecureta pratensis, Calamagrostideta epigeios, Agrostideta albae, Festuceta rubrae, Phleeta pratensis, Anthoxantete odorati та Poeta pratensis. Остепнені луки зустрічаються на середньому відрізку заплави і представлені двома формаціями – Agrostideta syreistschikovii та Poeta angustifoliae. На знижених ділянках рельєфу невеликі за площею болотисті луки зустрічаються не часто представлені здебільшого угрупованнями формацій: Glicerieta maximae, Cariceta acutae, Agrostideta stoloniferae. Торф’янисті луки представлені лише однією формацією Deschampsieta caespitosae. Виявлено 4 види рослин, занесених до Червоної книги України і 3 – до Червоного списку видів рослин, що є регіонально рідкісними, малопоширеними та зникаючими і підлягають особливій охороні на території Сумської області.
  • Документ
    Ліхеноіндикаційна оцінка стану природних екосистем у зоні повітряного забруднення ПАТ «Сумихімпром»
    (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2024) Литвиненко Юлія Іванівна; Вакал Анатолій Петрович; Литвиненко Денис Валентинович; Маслов Денис Олегович; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Vakal Anatolii Petrovych; Lytvynenko Denys Valentynovych; Maslov Denys Olehovych
    У статті представлено результати біоіндикаційної оцінки сучасного стану природних екосистем у зоні впливу повітряних викидів ПАТ «Сумихімпром» із використанням епіфітної ліхенофлори. Для встановлення трансформації біоценозів від території хімічного підприємства було закладено два профілі у східному та південно-східному напрямках протяжністю до 10 км. На основі проведеної ліхеноіндикаціної оцінки досліджених профілів виділено чотири ізотоксичні ліхеноіндикаційні зони: лишайникова пустеля (до 2,5 км від хімкомбінату); сильно забруднена ліхеноіндикаційна зона (2,5–3,5 км); середньо забруднена ліхеноіндикаційна зона (4,0–8,0 км); слабко забруднена ліхеноіндикаційна зона (9 км і далі). Представлені результати в значній мірі корелюють з даними фітоіндикаційної оцінки природних і штучних угруповань, одержаними авторами у попередніх дослідженнях.
  • Документ
    Методика організації віртуальної екскурсії з біології на тему «Вивчення біорізноманіття (на прикладі своєї місцевості)» (9 кл)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Міронець Людмила Петрівна; Mironets Liudmyla Petrivna
    У статті проаналізовано вимоги до успішного проведення екскурсії на тему «Вивчення біорізноманіття (на прикладі своєї місцевості)». Проведення таких екскурсій передбачає наявність природних угрупувань, що зазнали мінімальних антропогенних змін. Це об’єкти природно-заповідного фонду, у своїй більшості недоступні для реальної екскурсії. Тому єдиним способом успішного виконання шкільної програми з біології є віртуальна екскурсія. Створення такої віртуальної екскурсії може відбуватися у два способи. Перший з них передбачає використання вже викладених в Інтернет відео та фото потрібних об’єктів. Але в мережі розміщені здебільшого матеріали про найбільші заповідники та національні парки загальнодержавного значення, які мають суто популярний характер і не відповідають вимогам шкільної екскурсії на дану тему. Інший шлях створення віртуальної навчальної подорожі - це екскурсії, які розробляє сам вчитель. У цьому випадку вчитель біології обирає маршрут, який повинен пройти через різні природні біотопи. Саме там існує чисельний набір видів, адаптованих до різноманітних факторів середовища. Головна вимога до фото та відео матеріалів віртуальної екскурсії на дану тематику: в кадрі повинна бути не просто найбільша кількість видів, а представники різних систематичних груп під час їх взаємодії. Учнів можна залучити до монтажу відібраного матеріалу.Такі матеріали з коментарями вчителя, супутніми запитаннями та завданнями стимулюють не лише зорову пам’ять учнів, а й потребу аналізувати, порівнювати, виділяти головне та другорядне у наданому матеріалі. Це збільшує ефективність проведення віртуальної екскурсії як форми та методу навчання.
  • Документ
    Методичні аспекти використання визначника рослин як засобу формування дивергентного мислення учнів під час вивчення природничих наук
    (2023) Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Генкал Світлана Едуардівна; Genkal Svitlana Eduardivna; Пташенчук Оксана Олексіївна; Ptashenchuk Oksana Oleksiivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Носаєва Ірина; Nosaieva Iryna
    У статті обґрунтовується можливість і доцільність застосування визначника рослин під час вивчення природничих наук у ЗЗСО як засобу формування дивергентного мислення учнів. Зазначено, що визначник сприяє реалізації дослідницького інстинкту учнів і набуттю ними досвіду застосування таких методів наукового пізнання як аналіз, синтез, узагальнення конкретизація, порівняння, опис, спостереження. Застосування визначників і означальних ключів підвищує пізнавальний інтерес учнів до вивчення будови та різноманітності живих організмів, сприяє розвитку умінь пошуку аналогій та альтернатив, швидкості, гнучкості й оригінальності когнітивних процесів, що є складовими дивергентного мислення.
  • Документ
    Методичні рекомендації до написання та захисту кваліфікаційних робіт за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
    (CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Генкал Світлана Едуардівна; Genkal Svitlana Eduardivna; Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna Mykolaivna; Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
    Методичні рекомендації містять загальні положення про порядок виконання кваліфікаційних робіт для здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), пояснення щодо методології наукових досліджень, етапів підготовки, вимоги до написання, змісту, структури, оформлення та захисту кваліфікаційної роботи. Методичні рекомендації укладено відповідно до «Положення про кваліфікаційну роботу здобувача вищої освіти Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (нова редакція)» (ухвалено рішенням Вченої ради університету протокол № 4 від 28.11.2022 року). Рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів відповідно до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) денної та заочної форм навчання.
  • Документ
    Методичні рекомендації до написання та захисту кваліфікаційних робіт за спеціальністю 091 Біологія та біохімія
    (CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna; Говорун Олександр Володимирович; Govorun Оlexandr Volodymyrovych; Пташенчук Оксана Олексіївна; Ptashenchuk Oksana Oleksiivna; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Генкал Світлана Едуардівна; Henkal Svitlana Eduardivna; Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna Mykolaivna; Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych
    Методичні рекомендації містять загальні положення про порядок виконання кваліфікаційних робіт для здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра спеціальності 091 Біологія та біохімія, пояснення щодо методології науковій досліджень, етапів підготовки, вимоги до написання, змісту, структури, оформлення та захисту кваліфікаційної роботи. Методичні рекомендації укладено відповідно до «Положення про кваліфікаційну роботу здобувача вищої освіти Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (нова редакція)» (ухвалено рішенням Вченої ради університету протокол № 4 від 28.11.2022 року). Рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів відповідно до освітньо-професійних програм підготовки здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти спеціальності 091 Біологія та біохімія денної та заочної форм навчання.
  • Документ
    Наукова і педагогічна спадщина професора Михайла Івановича Стеблянка (до 100-річчя від дня народження)
    (2023) Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych; Литвиненко Юлія Іванівна; Lytvynenko Yuliia Ivanivna
    У статті висвітлені основні етапи життєвого шляху і проаналізовано науковопедагогічну спадщину Михайла Івановича Стеблянка (1923-2008 рр.) – кандидата сільськогосподарських наук, професора кафедри ботаніки природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Відмічено, що М. І. Стеблянко є автором понад 50 науково-методичних робіт (посібників, практикумів, методичних рекомендацій, статей у наукових збірниках та періодичних виданнях), що й наразі залишаються актуальними в організації біологічної вищої та середньої освіти в Україні. Ці роботи присвячені питанням теорії, практики та методології викладання ботаніки, основ сільського господарства та охорони природи у закладах вищої освіти педагогічного профілю, а також біології у закладах загальної середньої освіти. Подається аналіз таких праць М. І. Стеблянка: «Основи сільськогосподарського виробництва» (1977), «Ботаніка» (1981), «Розвиток агроценозів у зоні впливу викидів хімічних підприємств Лівобережної України» (1986), «Основи сільського господарства» (1991), «Основи сільського господарства. Практикум» (1982, 1992), «Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин» (1995), «Лірична ботаніка» (2001).
  • Документ
    Науково-педагогічна спадщина Бориса Миколайовича Польського
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Торяник Валентина Миколаївна; Torianyk Valentyna Mykolaivna; Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Вакал Анатолій Петрович; Vakal Anatolii Petrovych
    У статті проаналізовано науково-педагогічну спадщину Бориса Миколайовича Польського (1928-2020 рр.) – кандидата біологічних наук, доцента кафедри ботаніки природничо-географічного факультету Сумського державного педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка, присвячену питанням теорії, методології та практики викладання у закладах вищої освіти педагогічного профілю географії ґрунтів, ґрунтознавства, основ сільського господарства, охорони природи, у закладах середньої освіти – біології та географії. Констатовано, що Б. М. Польський є автором більше 150 науково-методичних робіт (освітніх програм, підручників, практикумів, книг, методичних рекомендацій, статей у наукових збірниках та періодичних виданнях, географічних карт, наукових фотографій), що й наразі залишаються актуальними в організації біологічної та географічної вищої та середньої освіти в Україні. Детальному розгляду підлягали наступні праці науковця-педагога: «Методика почвенных исследований в средней школе» (1960), «Практические и межсессионные задания по географии почв с основами почвоведения» (1972), «Рассказы о почве» (1977), «Основи сільськогосподарського виробництва» (1977), «Основи сільського господарства» (1991), «Основи сільського господарства. Практикум» (1993), «Основи біології» (2004, 2009). Вказано на те, що подальшого дослідження потребує повна бібліографія робіт Б. М. Польського та його роль у становленні його учнів як науковців та педагогів.