Перегляд за Автор "Sakhno Illia"

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Афектоніми в українській і французькій мовах: актуальний стан уживання
    (2022) Калініченко Артем; Сахно Ілля; Kalinichenko Artem; Sakhno Illia; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna
    Цю науково-дослідну роботу присвячено афектонімам – пестливим найменуванням, які вживаються в різних ситуаціях комунікації як синонім до власного імені людини та які можуть утворюватися рядом лексичних засобів. Метою роботи є дослідити структуру та семантику афектонімів в українській та французькій мовах, а також особливості їхнього сприйняття жителями України та франкомовних країн. У дослідженні розв’язано такі завдання: з’ясувати особливості семантики афектонімів; проаналізувати їхні словотвірні риси; з’ясувати роль запозичень в афективних звертаннях; дослідити ставлення носіїв української і французької мов до вживання афектонімів у різних ситуаціях спілкування. Роботу виконано на матеріалі розмовно-побутового мовлення: частково матеріал отримано з соціальних мереж, популярних пісень та фільмів, частково – з анкетування носіїв української і французької мов. У дослідженні з’ясовано, що афектоніми ґрунтуються на перенесенні значення – метафоричному або метонімічному. Нерідко афектонімами стають власні назви та обсценна лексика, що демонструє великий інструментарій цих експресивних звертань. В аспекті словотвору для афектонімів властиво використання демінутивних суфіксів, конверсії (субстантивації), редуплікації, словоскладання. Цей пласт лексики відкритий до запозичень передусім з англійської мови, а також поповнюється за рахунок мовних контактів носіїв української та французької мов. Анкетування показало, що українці та франкофони в цілому подібно реагують на афектоніми залежно від адресанта чи адресата мовлення. Найбільше афектоніми вживають в комунікації з чоловіком/дружиною або партнером/кою, найменше – в ситуаціях ділового спілкування.
  • Документ
    Конотативні власні назви-афектоніми в мовленні франкофонів
    (Астропринт, 2022) Божко Ірина Сергіївна; Калініченко Артем; Сахно Ілля; Bozhko Iryna Serhiivna; Kalinichenko Artem; Sakhno Illia
    Статтю присвячено конотативним власним назвам-афектонімам, які становлять собою власні імена людей / персонажів художньої дійсности, що вживаються у переносному значенні як синоніми до найменування адресата мовлення (рідше третьої особи). Дослідження реалізовано на матеріалі анкетування та аналізу текстів соціальних мереж. Метою дослідження є проаналізувати семантику конотативних власних назв, які вживаються в ролі афектонімів, продемонструвати їхню (не)залежність від культурних вподобань поколінь, з’ясувати мотивацію такого найменування. У ході дослідження з’ясовано, що власні назви-афектоніми незалежно від походження первинного позначуваного (реальна власна назва чи поетонім) становлять собою метафори: переважно позитивні риси первинного позначуваного переносяться на адресата мовлення. Попри те що певна частина власних назв-афектонімів лишається незмінною з плином часу (зазвичай йдеться про загальновідомі конотоніми типу Roméo, Juliette, Don Juan), це досить динамічна група назв, яка відображає інтереси та культурні запити широких верств суспільства. Утім, зберігаються загальні моделі метафоричного перенесення, семантика таких назв, які покликані відсилати до ідей сили, краси, інтелекту, влади, романтичного ореолу фіктивних чи реальних персоналій. Так, замість mon Alain Delon вживають mon petit Timothée Chalamet, замість Einstein – mon Steve Jobs – як в схвальному, так і в іронічному значенні. Рідше афектоніми такого роду утворюються через метонімію – за сферою інтересів адресанта мовлення. Подекуди роль відіграє фонічна структура вживаного афектива. Через редуплікацію або вживання демінутивних суфіксів у найменуванні створюється пестливо-зменшувальний ефект. У контексті вживання власних назв-афектонімів відзначаємо наявність мовної гри, яка проявляється як у модифікації первинної власної назви, так і в обігруванні логічних зв’язків між поняттями.
  • Документ
    Новітні впливи французької мови на лексичний склад англійської: сфери запозичень
    (2021) Сахно Ілля; Sakhno Illia; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna
    У дослідженні проаналізовано тематичні сфери запозичень з французької мови в англійській. З'ясовано контексти найчастішого вживання таких запозичень, зокрема і французьких ксенізмів в англійській мові.
  • Документ
    Словотвірні та семантичні адаптації французьких запозичень як засіб поповнення словникового запасу сучасної англійської мови
    (СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2020) Сахно Ілля; Sakhno Illia; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna Serhiivna
    У статті проаналізовано способи словотвірної та семантичної адаптації французьких слів у англійській мові. На прикладах продемонстровано продуктивність суфіксів, запозичених із французької мови чи за її посередництва. Аналізуються приклади зміни значень запозичених слів, розвитку застарілих чи другорядних для французької мови значень.