Перегляд за Автор "Prima Raisa"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Genesis and Development of the Associative Teaching Foreign Languages(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Husak Lyudmyla; Гусак Людмила; Пріма Раїса; Prima RaisaThe problem of efficient foreign language teaching has been hotly debated issue since ancient times. More than four centuries ago, a great educator Ian Amos Komenský wondered at how difficult it was to learn a foreign language in the then schools, how complicated and lengthy was the process of studying even one Latin. He emphasized that the basis of primary language learning (either Latin, or any other one), should be a study of the real world. The intensive methods of teaching, which form the core of associative learning strategy, are mentioned in the article. The purpose of intensive associative learning is to assimilate maximum amount of educational material in a minimum period of studies. Аssociative methods (the method of graphic associations, method of sound (phonetic) associations, complex associative method and others), which are closely interrelated with intensive methods, are described by the authors. All of them help pupils to overcome a number of difficulties in language acquisition in a fundamentally new way, help children to absorb better even the basics of their native language. A special attention is paid to the method of associative symbols. It highlights the language of movements, gestures, facial expressions, the language of our body, language of coded ideas and associations. This method improves the perception and reproduction of information, being built on the child's ability to imagine and fantasize. It allows to create an image of practically any lexical or grammatical unit by means of bright children’s imagination. :Документ До питання формування професійно‐комунікативної компетентності майбутнього педагога(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Десятник Катерина; Desiatnyk KaterynaМетої статті є розкриття ключових аспектів питання формування професійно‐комунікативної компетентності майбутніх педагогів. У процесі студіювання порушеної проблеми було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури у площині дослідження; узагальнення й систематизація з метою виявлення стану розробленості означеного питання у науковому дискурсі. Констатовано, що у площині аналізу актуальних досліджень проблема формування професійно‐комунікативної компетентності презентована у різних професійних контекстах. Для термінологічної чіткості внесено деякі уточнення щодо трактування ключового поняття «компетентність». Зміст поняття «професійно‐комунікативна компетентність» розкривається через дефініції змістотвірних його складових – «професійна компетентність» та «комунікативна компетентність». На підставі теоретичного аналізу наукової літератури професійно‐комунікативна компетентність майбутнього педагога потрактована як інтегративна характеристика особистості, що визначає здатність актуалізовувати та застосовувати здобутий досвід комунікативної діяльності, спроможність фахівця вирішувати професійні проблеми й типові професійні завдання, які виникають у реальних ситуаціях професійної діяльності, з використанням знань, фахового й життєвого досвіду, цінностей та нахилів, через розв’язування комунікативних задач.Документ Мотиваційна складова підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім’ями учасників бойових дій(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Пріма Раїса; Prima RaisaСтаттю присвячено теоретичному обґрунтуванню аспектів мотиваційної складової підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім’ями учасників бойових дій. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи до визначення понять «мотивація», «мотив», «мотиваційна готовність майбутніх педагогів». З’ясовано, що мотивацією для майбутнього вихователя є бажання вчитися не тільки заради досягнення академічної успішності, але і для професійного росту у сфері взаємодії з родинами учасників бойових дій. Окреслено наукові підходи до визначення структури мотиваційного компонента підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім’ями учасників бойових дій, прийоми та шляхи його реалізації. Визначено критерій мотиваційного компонента (сформованість професійно важливих мотивів, цінностей, інтересів та потреб до педагогічної діяльності під час роботи вихователя з сім’ями учасників бойових дій) та його показники (інтерес до сімей учасників бойових дій як до особливої категорії родин; наявність особистісно значущої мети; високий рівень досягнення мотивації успіху у роботі з сім’ями учасників бойових дій, усвідомлене ставлення до такої категорії сімей як сім’ї учасників бойових дій, внутрішня потреба до взаємодії з сім’ями учасників бойових дій, наявність вольових якостей (цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, дисциплінованість, відповідальність та самокритичність у професійній діяльності). Визначено умови реалізації мотиваційного компонента підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім’ями учасників бойових дій: налаштування майбутніх педагогів на усвідомлення цінності своєї професії; сприятливий мікроклімат; прагнення майбутніх вихователів до удосконалення форм та методів роботи; організація взаємодії вихователів з батьками та дітьми, чиї інтереси повинні бути відповідно до правил професійної етики на першому місці; прислухатися до потреб майбутнього вихователя; створення творчого характеру навчання; забезпечення умов для самореалізації; підвищення рівня відповідальності у роботі з батьками; формування вмінь працювати в команді; підвищення рівня корпоративної культури та розвиток комунікативності.Документ Мотивація до підприємницької діяльності вчителя Нової української школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Пріма Раїса; Prima Raisa; Кінах Неля; Kinakh NeliaОдну з основних ролей в активізації професійного розвитку вчителя НУШ відіграє мотивація до підприємницької діяльності. Проте, на жаль, загальна методологія й система важелів та інструментів активізації підприємницької діяльності не є цілісною й не забезпечує підвищення конкурентоздатності вчителя. У статті досліджено теоретичні основи мотивації як одного із найважливіших напрямів у підприємницькій діяльності. Обґрунтовано тезу, що професійна мотивація вчителя базується на його життєвих цінностях, що зумовлюються характером педагогічної праці. Проаналізовано групи мотивів підприємницької діяльності. Запропоновано авторську структурну схему формування мотивації до підприємництва вчителя НУШ та визначено етапи процесу формування мотивації до підприємництва через потенціал учителя НУШ.Документ Проєктна діяльність учителя початкової школи: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima DmytroМетою статті є розкриття деяких аспектів проєктної діяльності вчителя початкової школи, сутнісних ознак методу проєктів, проєктної технології. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз довідкових видань, науково-педагогічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. У контексті пошуку нових засобів і методів формування творчої особистості, її життєво важливих компетентностей актуалізовано проєктну діяльність як одну з найпродуктивніших складових освітнього процесу, що створює умови для творчого саморозвитку й самореалізації учнів. Проаналізовано різні підходи щодо дефініцій «проєкт», «навчальний проєкт», «метод проєктів», «проєктна технологія», сутнісні ознаки яких поглиблюють розуміння поняття «проєктна діяльність».Документ Підприємницька компетентність: сутність та дефініціювання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Пріма Раїса; Prima Raisa; Бортнюк Тетяна; Bortniuk TetianaУ статті розкрито підходи щодо дефініціювання підприємницької компетентності в умовах нової філософії освіти. На основі використання комплексу дослідницьких методів охарактеризовано специфіку становлення поняття підприємництва в іноземній та вітчизняній науковій думці. Запропоновано трактування підприємницької компетентності як ключової, згідно з Рекомендаціями Європейського Парламенту та Ради Європи. Представлено структуру підприємницької компетентності Entre Comp та визначено дефініцію підприємницької компетентності як наскрізної компетентності, яка застосовується в усіх сферах життя. Відзначено, що формування підприємницької компетентності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів дозволить розкрити всі потенційні можливості сучасного педагога Нової української школи.Документ Феноменологія дитячої творчості: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2022) Пріма Раїса; Prima Raisa; Томашевська Ірина Петрівна; Tomashevska Iryna PetrivnaУ статті розкриваються деякі аспекти феномена дитячої творчості. Визначено характерні особливості дитячої творчості (оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість, стихійна гнучкість) досліджено стадії її розвитку. З’ясовано погляди науковців на проблему використання зразка під час творчого процесу. Визначено творчий потенціал дитини як передумову творчості, як властивість, що дозволяє здійснювати діяльність творчого характеру, як інтегративну властивість, що характеризує міру можливостей дитини здійснювати творчу діяльність, визначає потребу, готовність і здатність до творчої самореалізації, а також забезпечує ефективну взаємодію особистості з іншими людьми та високу продуктивність діяльності. Констатовано, що структуру творчого потенціалу дитини ототожнюють із основними структурними компонентами дефініцій «творчість», «обдарованість». Визначено засоби розвитку творчого потенціалу: творчі завдання, дослідницько-пошукова діяльність, елементарне експериментування.Документ Формування світосприйняття в дітей 5-8 років: теоретичні аспекти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Пріма Раїса; Prima Raisa; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Десятник Катерина; Desiatnyk Kateryna; Ольхова Наталія; Olkhova Nataliia; Рославець Руслана; Roslavets RuslanaМетою статті є аналіз деяких теоретичних аспектів формування світосприйняття в дітей 5-8 років. У статті використано методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури); інтерпретаційно-аналітичний метод, узагальнення. Наголошено, що вік 5-8 років – період, коли виникає перший «схематичний абрис» цілісного дитячого світогляду, розвивається довільна поведінка та самосвідомість, формується здатність до світосприйняття оточуючої дійсності, закладається фундамент оптимістичного світобачення та світорозуміння; формуються уявлення дитини про себе, своє місце в світі. Внесено уточнення щодо трактування понять «світосприймання», «світосприйняття», «світогляд», крізь призму дефініціювання яких проаналізовано деякі теоретичні аспекти формування світосприймання в дітей 5-8 років. Узагальнено, що дитяче світосприйняття – складний, систематизований процес пізнання й перетворення у свідомості дитини процесів та явищ довкілля, на ґрунті чого починає формуватися власне ставлення до оточуючого світу, визначення свого місця в ньому.Документ Цифрова компетентність майбутнього педагога як необхідна складова забезпечення якості професійної майстерності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima DmytroУ статті обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності майбутнього педагога та розглянуто шляхи її удосконалення для забезпечення якості актуальної педагогічної освіти. Зазначено, що сучасний ефективний учитель повинен мати не лише високий рівень фахової педагогічної майстерності, а також бути готовим до застосування інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі та спроможним до опрацювання значних обсягів інформації. Вивчено різні трактування визначення цифрової компетентності майбутніх педагогів у науковій площині та проведено аналіз наукових праць із запропонованої проблеми. Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність», визначено компоненти цифрової компетентності майбутніх педагогів та окреслено напрями її розвитку. Цифрова компетентність характеризується як складна генеративна структура ключових і предметних компетенцій, котра поєднує навички застосування цифрових технологій для організації освітнього процесу зі знаннями для його провадження, відображає здатність педагога до визначення професійної інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею, що підтверджує її важливість у формуванні професійної майстерності майбутнього педагога. Підсумовано, що формування ЦК педагога ґрунтується на принципах безперервної освіти, ключовою ідеєю якої є усвідомлення майбутніми вчителями необхідності переходу на наступний рівень розвитку професійної майстерності й подолання невідповідності між рівнем засвоєних теоретичних знань при здобутті професії та практичних умінь, необхідних для її провадження.Документ Цифровізація освіти – тренд, стратегія й виклик часу(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima Dmytro; Рославець Руслана; Roslavets RuslanaМетою статті є аналіз наукових позицій щодо цифровізації освіти як тренду, стратегії в аспекті сучасних викликів. Для досягнення визначеної мети було використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури, нормативно‐правових документів, матеріали періодичних видань із теми дослідження, інтерпретаційно‐аналітичний метод, узагальнення. Актуалізовано значущість цифрової трансформації освітнього процесу, цифровізації та кросплатформованості як головних трендів загального ринку праці. Опрацьовано різні аспекти цифровізації освіти та розвитку інноваційних технологій в умовах цифрових трансформацій. Виявлено, що цифровізація як глобальне явище є об’єктивним чинником використання цифрових та інноваційних технологій в освіті; в свою чергу, актуалізація цифрових трансформацій пов’язана із розвитком штучного інтелекту, робототехніки, мобільнo орієнтованих методів навчання, поширенням технологій віртуалізації інформації, формуванням практики використання електронних інформаційних баз і систем, а також становленням мереж постачальників ІКТ‐послуг. У теоретичній площині, відповідно до визначеної мети, внесено уточнення щодо терміносистеми феномену цифровізації. Проаналізовано наукові позиції щодо цифровізації освіти як своєрідної зміни парадигми, стратегічної мети, складного і неоднозначного процесу. Підсумовано, що принципово важливим у стратегічному і тактичному плані є те, що завдяки цифровізації освітній процес стає більш мобільним, гнучким, персоналізованим та диференційованим, а це суттєво впливає на зміст освіти, методи, засоби та технології навчання, організаційні форми навчання й управління навчально‐пізнавальною діяльністю, призводить до змін у діяльності і здобувачів вищої освіти, і науково‐педагогічних працівників. Узагальнено, що цифровізація є одним із ключових стратегічних напрямків трансформації системи освіти, відповіддю на суспільні виклики сьогодення, що передбачає використання цифрових технологій в освітньому процесі з метою забезпечення якості та доступності освіти, посилення індивідуалізації та диференціації навчання, розвитку та поглиблення цифрової компетентності особистості.