Перегляд за Автор "Ostroha Mariia Mykhailivna"
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Regional Computer Graphics Competition as a Tool Of Influence on the Profession Choice: Experience of Sumy Region of Ukraine(2019-05) Yurchenko Artem Oleksandrovych; Udovychenko Olha Mykolaivna; Rozumenko Anatolii; Chkana Yaroslav Olehovych; Ostroha Mariia Mykhailivna; Юрченко Артем Олександрович; Удовиченко Ольга Миколаївна; Розуменко Анатолій; Чкана Ярослав Олегович; Острога Марія МихайлівнаRecently, the IT-industry has become increasingly popular in Ukraine. Young people are aware of the prospects of their own realisation as programmers, system administrators, web designers, etc. At the same time, the prestige of teachers’ work decreases. Pedagogical universities face the problem of small recruitment for pedagogical specialties, where the specialty of a computer science teacher is not an exception. The article describes the experience of the regional computer graphics competition “Colour Your Life” as one of the solutions to the problem of professional orientation of young people in the computer science teaching profession in Sumy region of Ukraine. The authors studied the following problems: 1) confirmation of the competition status as a regional level competition by determining the geography of the participants; 2) determining the most popular graphic editors among youth; 3) determining the preferences of the competition participants for the future profession choice; 4) confirmation of the relationship between the number of participants and the number of applications for the specialty “014 Secondary Education. Computer science” (results are illustrated with infographics). Based on correlation analysis, a direct relationship between the total number of participants and the number of applicants to Makarenko Sumy State Pedagogical University was confirmed.Документ Steam Education and Music: a Comparative Analysis of Practices(СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2024) Semenikhina Olena Volodymyrivna; Семеніхіна Олена Володимирівна; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Юрченко Артем Олександрович; Ostroha Mariia Mykhailivna; Острога Марія Михайлівна; Shamonia Volodymyr Hryhorovych; Шамоня Володимир ГригоровичSTEM education is becoming more and more relevant today due to society's demand for developing critical thinking and creativity in young people. Such education combines science, technology, engineering, art, and mathematics, contributing to developing innovative solutions in education. Studying music within the framework of STEAM is no exception. Music stimulates spatial thinking and helps to learn other disciplines through interdisciplinary connections. A comparative analysis of successful STEM implementation practices allows us to identify effective methods, adapt them to local conditions, and improve educational programs based on evidence-based approaches. The article raises the problem of enhancing music education by identifying the best educational practices of STEM education and music. A comparative analysis of scientific results identifies similarities and differences in approaches to integrating music into STEAM education in different countries. What is detected is an emphasis on interdisciplinary learning that promotes critical thinking and creativity. Countries with arts education programs, like Finland and Canada, demonstrate higher student engagement and achievement. Regions where the arts are not a priority, such as parts of the United States, need help in student achievement. The cultural context significantly impacts music integration; countries with solid musical traditions often view music as a fundamental aspect of education that enriches the learning experience. Several strategies are recommended to enhance STEAM education through music. Educators should develop interdisciplinary lesson plans that combine music with math and science concepts, using project-based learning to create engaging experiences. In addition, educational institutions should adopt supportive policies that prioritize the arts alongside STEM disciplines and provide professional development opportunities for teachers. Collaborative efforts between arts and STEM teachers can facilitate sharing resources and innovative teaching strategies, enriching the educational experience.Документ Впровадження компетентнісного підходу у вищу освіту крізь призму світових освітніх практик(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Підопригора Анастасія; Хворостіна Юрій В'ячеславович; Острога Марія Михайлівна; Pidopryhora Anastasiia; Khvorostina Yurii Viacheslavovych; Ostroha Mariia MykhailivnaУ статті схарактеризовано компетентність та здійснено аналіз досвіду світового впровадження компетентнісного підходу до навчання та його наслідки. Виявлено, що останнім часом міжнародна наукова громада сходиться на тому, щоб тлумачити компетентності як здатності або спроможності. Компетентність розглядається як загальна здатність, що базується на знаннях, творчих уміннях, схильностях. Тому виокремлюються три сфери або складові компетентності вчителя: 1)знання, 2)професійні уміння, 3) схильності, що включають переконання, ставлення, цінності і зобов’язання, зорієнтовані на конкретні педагогічні дії тощо. Зазначено, що математика як шкільний предмет має достатній потенціал для формування та розвитку тих якостей, які необхідні людині для успіху. Реалізація компетентнісного підходу на уроках математики забезпечує: розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури; розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження; оволодіння учнями математичної мови, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ; формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів; розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті; формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.Документ Діяльність вчителя інформатики в закладі загальної середньої освіти у парадигмі нормативних вимог до її реалізації(2022) Вода Антон; Voda Anton; Юрченко Артем Олександрович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Острога Марія Михайлівна; Ostroha Mariia MykhailivnaУ статті розглянуто нормативну базу, за якою здійснюється професійна діяльність вчителів інформатики у закладах загальної середньої освіти. Постановка проблеми. Реформування освітньої галузі часто призводить до невизначеностей або суперечностей у реалізації освітнього процесу, а тому важливою є нормативна база, на якій ґрунтується діяльність кожного суб’єкта в цьому процесі. З огляду на постійний розвиток інформаційних технологій і засобів та потребу в забезпеченні відповідного рівня підготовки учнів з інформатики окремої уваги потребує нормативна основа діяльності вчителя інформатики в межах ЗЗСО, висвітлення якої стало метою цієї статті. Матеріали і методи. Нормативна база, в парадигмі якої здійснюється професійна діяльність вчителя інформатики. Аналіз і систематизація для виявлення та опису нормативної бази діяльності вчителя в правовому полі України; аналіз для уточнення вимог до організації роботи кабінету інформатики як місця професійної діяльності вчителя інформатики; зіставлення освітньо-професійних програм та переліку результатів навчання і загальних та спеціальних компетентностей для виявлення результатів підготовленості вчителів інформатики згідно з нормативними документами. Результати. Систематизовано нормативні документи, якими керуються вчителі інформатики у власній професійній діяльності. Висновки. Організація навчання інформатики в ЗЗСО ґрунтується на загальній нормативно-правовій базі, офіційній документації кабінету інформатики, санітарно-гігієнічних вимогах, техніці безпеки та охороні праці, навчально-методичному забезпеченні кабінету інформатики. Вимоги до організації роботи кабінету інформатики визначені Наказом МОЗУ “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” та Типовим переліком комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійнотехнічної) освіти (Наказ МОНУ від 02 листопада 2017 року №1440 зі змінами від 27 квітня 2021 року № 458).Документ Комп’ютерна гра як провідний вид активності молоді та доцільність її використання в освітньому процесі(2021-11) Чурок Сергій; Churok Serhii; Острога Марія Михайлівна; Ostroha Mariia MykhailivnaУ тезах розглянуто аналіз терміну «гра» та «комп’ютерна гра». Описані перспективні напрямки ігрової індустрії серед яких: мобільний геймінг, соціалізація ігор, кіберспорт, стрімінг, хмарний геймінг, технології віртуальної реальності.Документ Особливості виховання економічної культури у дітей дошкільного віку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017-09) Острога Марія Михайлівна; Ostroha Mariia MykhailivnaУ статті обґрунтовано вплив економічної культури на розвиток дітей дошкільного віку, охарактеризовано формування економічної свідомості особистості, культури економічного мислення та економічної поведінки.Документ Особливості навчання інформатики в закладах середньої освіти Канади(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Хакімова Олександра Русланівна; Острога Марія Михайлівна; Khakimova Oleksandra Ruslanivna; Ostroha Mariia MykhailivnaКанада має вагомі педагогічні досягнення та розвинену систему професійної підготовки вчителів – багаторівневою системою надання педагогічної освіти. Канадська науково-педагогічна школа уважно слідкує за світовими освітніми реформами, оцінює їх результативність та можливості запровадження у власну багаторівневу педагогічну освіту з метою підвищення конкурентоспроможності національних педагогічних кадрів. Тому, вивчення та аналіз досвіду підготовки вчителів, зокрема, вчителів інформатики, у Канаді є важливим джерелом для визначення стратегічних напрямів розвитку української педагогічної освіти в ХХІ ст. Дослідження виконано на матеріалах канадського посібника з інформаційних технологій «Help Your Kids With Computer Science» (авт. Helen Caldwell, Dr. Tammy Randall Pirmann, Dr.Aleks Krotoski, Dr. Claire Quigley, Patricia Forster) для закладів загальної середньої освіти. Автори представили порівняльний аналіз особливостей навчання інформатики в закладах середньої освіти Канади та в України. Виявлено, що в основі побудови змісту навчання інформаційним технологіям у школах Канади покладено розвивально-компетентнісний підхід. В канадській системі освіти більшість проєктів, які реалізовуються учнями старших класів оформлюють у вигляді презентації результатів виконання проєкту. В закладах середньої освіти Канади учні мають можливість обрати напрям вивчення інформаційних технологій: основи інформатики, структури даних, алгоритмічний аналіз, мови програмування, комп'ютерні мережі та інше. Основною метою навчання інформатики є перетворити учнів-користувачів технологій на їх творців, давши можливість учням міркувати, програмувати, творити, розвиватися.Документ Побудова індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії(2024) Юрченко Артем Олександрович; Острога Марія Михайлівна; Козолуп Олександр Олександрович; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Ostroha Mariia Mykhailivna; Kozolup Oleksandr OleksandrovychУ статті розглянуто проблему реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Її розробка і супровід реалізується через асинхронний формат навчання і стає все більш затребуваним, оскільки уможливлює в майбутньому самостійно побудувати власну кар’єру. Водночас науковці відзначають, що молодь часто стикається з проблемою відсутності сформованих навичок самостійної навчальної діяльності, постановки досяжних цілей, умінь добирати методи, форми і засоби навчання, здатність рефлексувати щодо особистих досягнень та брати відповідальність за прийняті рішення. Тому метою дослідження є деталізація побудови індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Для досягнення мети використано теоретичні методи наукового пізнання: термінологічний аналіз для уточнення тезаурусу дослідження, контент-аналіз і зіставлення для деталізації побудови індивідуального плану навчання для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Констатовано фрагментарність наукових результатів, що роз’яснюють побудову індивідуального навчального плану. Автори описують поняття індивідуального плану і наголошують на вмінні вчителів\ викладачів ставити досяжні цілі. У статті наведені узагальнені рекомендації для коректного цілепокладання при побудові індивідуального навчального плану, а також поради щодо його створення. Деталізовано особливості побудови індивідуального навчального плану для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії. Уточнено поняття SMART-цілей (цілі, які є конкретними, вимірюваними, послідовними, релевантними та обмеженими в часі). Наголошено, що вони мають включати спостережувані заходи, виважені часові рамки для їх досягнення та критерії вимірювання досягнень студента. Як висновок, автори рекомендують наслідувати ідею індивідуалізованого навчання, що сприятиме формуванню навичок самостійної діяльності, а також усвідомленню цілей навчання, підвищенню відповідальності за власні навчання та розвиток, розвитку впевненості в собі через усвідомлення власних сильних і слабких сторін.Документ Про метод проектів та його використання при вивченні варіативного модуля «Графічний дизайн»(ФОП Цьома С. П., 2018) Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha Mykolaivna; Острога Марія Михайлівна; Ostroha Mariia MykhailivnaОписано доцільність використання методу проектів при вивченні інформатики. Зазначено вимоги до навчальних досягнень учнів після вивчення варіативного модуля «Графічний дизайн».Документ Проєктні технології навчання інформатики в 6-му класі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Троценко Дарина; Острога Марія Михайлівна; Trotsenko Daryna; Ostroha Mariia MykhailivnaУ статті пропонується вирішення проблеми використання проєктних технологій в навчанні інформатики. Навчання інформатики в школі стикається з частими пошуками інформації у мережі, розробкою авторських матеріалів різного формату і наповнення, що певною мірою може вважатися проєктною діяльністю, а використання проєктних технологій на уроках інформатики стає більш доцільним за традиційні методи навчання. Зазначене актуалізує проблему використання проєктних технологій у навчанні інформатики учнів, зокрема 6-го класу. На основі аналізу науково-педагогічних джерел охарактеризовано проєктні технології навчання, уточнено сутнісні характеристики проєктної діяльності та навчального проєкту та описано типологію навчальних проєктів. Обґрунтовано можливість використання проєктних технологій в навчанні інформатики у 6-му класі та запропоновано збірку завдань-проєктів з інформатики для учнів 6-го класу. Створено збірку завдань-проєктів з інформатики для учнів 6-го класу: «Вибери собі комп’ютер», «Кросворд – перевірка знань», «Цікаво знати», «Опитування про Інтернет», «Зміни в моєму розпорядку». Проєкти узгоджуються з державною програмою навчання інформатики для учнів 6-го класу і будуть цікавими учням, оскільки носять міждисциплінарний характер і є практично-значущими для них, оскільки піднімають цікаві для учнів теми. Подальших розвідок потребують питання розробки: системи тематичних проєктів для вивчення певної теми;довгострокових проєктів із залученням учнів інших шкіл на задану тему; використання проєктної технології в умовах карантину тощо.Документ Підготовка майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Острога Марія Михайлівна; Ostroha Mariia MykhailivnaДисертаційне дослідження присвячене вирішенню проблеми підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності. У першому розділі схарактеризовано стан розробленості проблеми підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності, проаналізовано цифрові ресурси на предмет їх використання у профорієнтаційній діяльності майбутніх бакалавірв середньої освіти. За результатами аналізу стану розробленості проблеми дослідження встановлено, що сьогодні професійна орієнтація сприймається як цілеспрямована соціально-психологічна й педагогічна діяльність, що спрямована на підготовку молодого покоління до свідомого й обґрунтованого вибору професії з урахуванням особистих нахилів, інтересів, здібностей, а також суспільних потреб у певних професіях. Найбільш успішним для професійного самовизначення учнів є період, коли відбувається формування стійкого професійного інтересу, усвідомленого професійного наміру, тобто 5-9 класи ЗЗСО, що обумовлює вже на рівні бакалаврату забезпечити формування відповідних умінь майбутніх учителів здійснювати профорієнтаційну діяльність. Встановлено, що цифрові технології (ЦТ) впливають на форму, рівень і якість проведення профорієнтаційних заходів. При цьому завдяки ЦТ підвищується поінформованість учнів про професії та уможливлюється усвідомлений професійний вибір на основі професійних уподобань і схильностей. За контент-аналізом ресурсів мережі Інтернет визначено ті, що підтримують профорієнтаційну діяльність вчителя: освітні портали; сайти з професійної орієнтації молоді (довідники професій, словники професій, спеціалізовані центри з профорієнтації, центри зайнятості, сайти вакансій); сайти ЗВО (віртуальні екскурсії, Інтернет-олімпіади, Інтернет-конкурси, розповіді випускників); соціальні, мережеві сервіси (соціальні мережі, блоги (у т.ч. подкасти), відеозаписи лекцій, ММ-матеріали, вебінари, освітні компютерні ігри); спеціалізовані освітні ресурси (відкриті освітні платформи, відеоматеріали, аудіоматеріали, схеми, карти тощо); спеціалізоване програмне забезпечення (віртуальні майданчики для спілкування, комп'ютерна діагностика, ПЗ для створення профорієнтаційного супроводу (комп'ютерна графіка, середовища програмування, хмарні сервіси) та інші. За результатами термінологічного аналізу понять «готовність», «готовність до діяльності», «готовність до профорієнтаційної діяльності» уточненно категорію «готовність майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності». У структурі готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності визначено чотири компоненти: емоційно-мотиваційний (визначає спрямованість майбутнього вчителя на майбутню профорієнтаційну діяльність саме цифровими технологіями й засобами) когнітивний (характеризує наявність спеціалізованих знань (психофізіологічних, педагогічних, діагностико- методичних, знань з ЦТ, яку утворюють теоретичний базис для успішної реалізації профорієнтаційної діяльності в використанням ЦТ), діяльнісний (увиразнює спеціалізовані уміння використовувати цифрві технології для створення цифрового профорієнтаційного простору та здійснення е-комунікації з учнями), рефлексивний (виражає усвідомлення власної профорієнтаційної діяльності, переконання у власних можливостях керувати профорієнтаційним процесом засобами цифрових технологій і проявляється в здатності свідомо контролювати й оцінювати результати профорієнтаційної діяльності та коригувати шляхи самовизначення учнів). У другому розділі теоретично обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності. Проведено експертну оцінку педагогічних умов підготовки вчителів до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності. За результатами кореляційного аналізу обґрунтовано вибір трьох найбільш ефективних на думку експертів: посилення мотивації опановувати хмарні сервіси та SMM-технології; розширення змісту психолого-педагогічної підготовки питаннями профорієнтаційної діагностики; використання змішаного навчання для розвитку навичок професійної е-комунікації. Описано модель підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності, яка має своїм результатом позитивну динаміку рівнів готовності (інтуїтивний, репродуктивний, продуктивний і творчий) і яка ґрунтується на низці методологічних підходів (системний, аксіологічний, професійно-особистісний, праксеологічний і візуально-цифровий), враховує сукупність загальнодидактичних та специфічних принципів цифровізації освітнього простору та професійної підготовки вчителя до діяльності у цифровому освітньому просторі; вимагає дотримання педагогічних умов при модернізації змісту професійної підготовки у частині психолого-педагогічних, інформатичних і варіативних дисциплін. У третьому розділі розроблено критерії і показники для характеристики рівнів готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності, а також експериментально перевірено ефективність педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання цифрових технологій у профорієнтаційній діяльності За результатами структурно-логічного аналізу категорії «готовність майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності» обґрунтовано критерії і показники такої готовності за кожним із її компонентів: потребовий (показник – мотивація використовувати ЦТ у профорієнтаційній діяльності); знаннєвий (показник – знання про цифрові інструменти і психодіагностичні методики); процесуальний (показник – уміння конструювати профорієнтаційний простір); особистісний (здатність до саморозвитку). Розроблена система критеріїв і показників готовності майбутніх бакалаврів середньої освіти до використання ЦТ у профорієнтаційній діяльності дозволяє оцінити її рівні: інтуїтивний (низький); репродуктивний (середній); продуктивний (високий); творчий (найвищий). Описано експериментальну частину дослідження, яка пройшла у чотири етапи. Теоретико-пошуковий (2018-2019 рр.) присвячено теоретичному усвідомленню й осмисленню проблеми дослідження. Теоретико- методологічний (2019 рік) – визначенню теоретичних і методологічних основ дослідження, а також підготовці матеріалів для педагогічного експерименту. Експериментально-аналітичний (2019-2020 н.р.) – перевірці ефективності педагогічних умов через організацію і проведення педагогічного експерименту. Узагальнювальний (2021 р.) – підведення підсумків за проведеним дослідженням, систематизацію й узагальнення результатів педагогічного експерименту. За результатами експериментальної роботи встановлено ефективність педагогічних умов підготовки майбутніх бакалаврів середньої освіти до використанння ЦТ у профорієнтаційній діяльності.Документ Соціальні сервіси як майданчикдля супроводу освітнього процесу І навчання інформатики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Юрченко Артем Олександрович; Мулеса Павло Павлович; Лобода Василь; Острога Марія Михайлівна; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Mulesa Pavlo Pavlovych ; Loboda Vasily; Ostroha Mariia MykhailivnaАктивний розвиток інформаційного суспільства, інформаційних технологій і засобів зумовив появу віртуальних соціальних мереж, які стали середовищем масової комунікації підлітків. Популяризація соціальних сервісів породжує ідею використання такого майданчика в освітніх цілях. Проте, не зважаючи на велику кількість досліджень, що вказують на великий потенціал використання соціальних сервісів в освіті, немає спільної думки щодо такого використання. З одного боку, соціальні мережі носять розважальний характер, і завдання вчителя – вивести учнів із даного простору й направити на інші медіа й запропонувати інші види діяльності. З іншого боку, відвідування соціальних мереж слід зробити максимально конструктивним для посилення мотивації до навчання, підвищення інтересу учнів до навчання. Матеріали і методи. Для виконання дослідження використано теоретичні методи наукового пізнання (контент-аналіз ресурсів мережі Інтернет; теоретичний аналіз та узагальнення закордонних наукових розвідок в галузі освіти та в галузі використання соціальних мереж для галузі освіти в Україні). Результати. У статті подано короткий огляд соціальних сервісів як майданчиків для супроводу навчання інформатики. Показано, що використання освітньої мережі «Щоденник.ua» є вдалою заміною друкованій шкільній документації. Ресурс e-schools є інтегрованою системою електронних щоденників і журналів, тому використання його є актуальним для закладів освіти. Освітній проєкт «На урок» виступає інструментом для підтримки вивчення різних предметів у школі. З освітньою метою проведено контентаналіз матеріалів відеохостингу YouTube на наявність відеозаписів з навчання інформатики. Визначено найбільш популярні ресурси за ключовими словами «програмування», «комп’ютерна графіка», а також коротко описано групи у Facebook, які орієнтовані на навчання інформатики за українськими шкільними програмами. Висновки. Проведений аналіз соціальних сервісів дозволяє стверджувати, що на сьогоднішній день вони є невідємним атрибутом навчання у школі. Соціальні мережі часто є джерелом освітніх ресурсів, у т.ч. в навчанні інформатики, тому варто використовувати їхній потенціал для інтелектуального розвитку учнів та залучення молоді до різноманітних освітніх активностей (науково-дослідних проєктів, конференцій чи конкурсів різного рівня, навчальних та соціально-культурних заходів). Перспективними науковими розвідками вбачається розроблення методик навчання окремих тем шкільного курсу інформатики з використанням різних соціальних мереж.Документ Спеціалізоване програмне забезпечення в галузі комп’ютерної графіки та його вивчення на уроках інформатики(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Карпенко Ольга Вікторівна; Karpenko Olha Viktorivna; Острога Марія Михайлівна; Ostroha Mariia MykhailivnaСтаття присвячена проблемі вивчення комп’ютерної графіки на уроках інформатики Охарактеризовано види комп’ютерної графіки та надано короткий опис растрових і векторних редакторів, описано особливості тривимірної графіки та відповідного програмного забезпечення для роботи з нею. Проведено аналіз навчальних програм ЗЗСО та підручників з інформатики. Виявлено, що опанування комп’ютерної графіки передбачено в старшій школі, зокрема, на рівні стандарту у вибіркових модулях «Графічний дизайн», «Комп’ютерна анімація», «Тривимірне моделювання» та на профільному рівні у розділі «Графіка\мультимедіа». Проведено аналіз навчальних підручників і виявлено, що: серед растрових графічних редакторів розглядаються ACDSee Photo Editor, Corel PHOTO-PAINT, Microsoft Paint (останнім часом Paint.NET), Adobe Photoshop і GIMP; серед векторних редакторів - Adobe Illustrator, Macromedia FreeHand, Corel Draw, Inkscape, Corel Xara; програми для роботи з фрактальною графікою (Ultra Fractal, Fractracer) і тривимірною - Maya, SoftImage, 3D-Studio Max, LightWave3D, а також програми для створення комп’ютерної анімації - Adobe Photoshop, Autodesk Maya, GIMP, Blender, Synfig, Visual GIF, Animator. Додаткових науково-методичних розвідок потребують проблеми: опанування учнями комп’ютерної анімації і фрактальної графіки, розробки дидактичних матеріалів різнорівневого характеру тощо.Документ Інформаційна гігієна та інформаційний шум(2023) Острога Марія Михайлівна; Юрченко Артем Олександрович; Коровай Алла Олегівна; Ostroha Mariia Mykhailivna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Korovai Alla OlehivnaУ статті обґрунтовано проблему виявлення інформаційного шуму для пересічного члена суспільства крізь призму потреби в дотриманні інформаційної гігієни. Схарактеризовані можливі джерела інформаційного шуму: мережева реклама (медійна, контекстуальна, продакт-плейсмент тощо), спам (електронною поштою, в коментарях, особистих повідомленнях та у інший спосіб), результати пошукової оптимізації (SEO – біла, сіра і чорна оптимізація), репост і рерайт. У статті описано джерела інформаційного шуму й окремі параметри, від яких залежить його вплив на споживачів інформації в мережі: довжина повідомлення, частота появи повідомлень, оформлення повідомлень, «звучання» повідомлення, адресат повідомлення.