Перегляд за Автор "Hrona Nataliia Viktorivna"
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Tools for the Development of Emotional Intelligence: Cognitive Native Language Teaching(Modestum Ltd, 2024) Hrona Nataliia Viktorivna; Khomych Tetiana; Semenoh Olena Mykolaivna; Kharchenko Inna; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna; Грона Наталія Вікторівна; Хомич Тетяна; Семеног Олена Миколаївна; Харченко Інна; Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена ВолодимирівнаThe article is devoted to the problem of developing the emotional intelligence of young people. It has been proven that Ukrainian language teaching is a tool that positively affects the development of emotional intelligence. The authors describe the method of cognitive learning of the Ukrainian language, which is based on the integration of cognitive and communicative activities of students. Three hundred twelve students and 16 teachers from various educational institutions in Ukraine were involved in the experiment. Hall's method and conversations with teachers and students were used to assess the impact of the methodology on students' emotional intelligence. Empirical data were subjected to statistical analysis at a significance level of 0.05: the Pearson test was used to confirm the normality of the obtained distributions in groups, and the student's test to evaluate the means separately for each scale. The analysis of empirical data proved a statistically significant positive impact of the cognitive learning method of the Ukrainian language on various parameters of emotional intelligence (emotional awareness, managing one's emotions, self-motivation, empathy, and recognition of other people's emotions).Документ Зміст мовно-методичної підготовки майбутніх учителів: досвід і сучасні тенденції(Гельветика, 2024) Григоренко Тетяна Володимирівна; Hryhorenko Tetiana Volodymyrivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті окреслено деякі аспекти сучасних тенденцій змісту фахової, мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах міждисциплінарної інтеграції. З урахуванням наукових праць та нормативно-правових документів щодо профілізації старшої школи окреслено різні підходи до трактування поняття «зміст освіти», «зміст підготовки», «міждисциплінарна інтеграція». Припускається, що поняття «зміст освіти» доцільно характеризувати як певну систему знань, умінь, навичок і компетентностей, а також світоглядних та морально-етичних переконань, якими мають оволодіти майбутні вчителі української мови і літератури у процесі навчання. Важливі міркування дослідників щодо тісної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, щоб зміст освіти, який опанував студент/студентка, став особистісним здобутком, що допомагає діяти в нестандартних та невизначених ситуаціях освітнього середовища. Представлено теоретичний аналіз проблеми і дослідної роботи в межах освітнього партнерства з оновлення освітніх програм спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка та Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Зазначено, що реалізація міжпредметних зв’язків для укладання робочих навчальних програм, зокрема, з мовних, мовно-методичних дисциплін слугує дидактичною умовою побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту та взаємозв’язків між навчальними дисциплінами. Означено, що в навчальних мовно-методичних курсах доцільно враховувати тенденції, виклики підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до викладання у профільній школі: діджиталізація предметів мовно-літературної освітньої галузі, розвиток онлайнової освіти, виклики психічного й особистісного розвитку учнів, використання компетентнісних завдань на уроках, активізація дослідницького, проблемно-пошукового методів, методів проєктного, інтерактивного, мікронавчання в освітньому процесі. Читання мовно-методичних дисциплін з урахуванням нових шкільних стандартів засвідчує важливість знань змісту профільного навчального матеріалу, організації комунікації «учитель – учень», забезпечення пізнавальної мотивації учнів та формування ключових компетентностей, що впливають на успішну самореалізацію в умовах сучасних викликів.Документ Курсова робота з методики навчання української мови і методики навчання української літератури(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Ячменик Марина Михайлівна; Грона Наталія Вікторівна; Yachmenyk Maryna Mykhailivna; Hrona Nataliia ViktorivnaМетодичні рекомендації до написання курсової роботи розраховані на студентів-філологів і мають за мету допомогти їм у написанні й оформленні курсової роботи з методики навчання української мови та методики навчання української літератури. В основу методичних рекомендацій покладено вимоги нормативних документів (державних стандартів) щодо оформлення складових роботи, а також використано рекомендації з різних довідкових видань.Документ Практикум із медіаграмотності для ЗВО(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia Viktorivna; Климович С. М.; Klymovych S. M.; Соломахін А. Ф.; Solomakhin A. F.; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Ячменик Марина Михайлівна; Yachmenyk Maryna MykhailivnaМатеріал книги дібраний і укладений відповідно до сучасних викликів і тенденцій в розвитку особистості молоді у вимірах медіаграмотності. Розкрито окремі аспекти сутності інформаційної війни, технології пропаганди, формування культуромовної особистості на засадах інфомедійної грамотності, медіагігієни та резильєнтності в умовах війни. Вправи та завдання зорієнтувують на активізацію розвитку критичного, аналітичного, meta-мислення. Для студентів закладів вищої освіти – майбутніх учителів, журналістів, психологів, керівників гуртків. Для широкого кола користувачів.Документ Розвиток soft skills майбутніх учителів в умовах закладів фахової передвищої та вищої освіти: міжрегіональний проєкт(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Семеног Олена Миколаївна; Грона Наталія Вікторівна; Semenoh Olena Mykolaivna; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті на основі методів аналізу й узагальнення наукових джерел,педагогічного спостереження окреслено деякі аспекти поняття soft skills, яке фахівці уживають на позначення гнучких навичок, важливих для ефективної адаптації до різних життєвих контекстів. Акцентовано увагу на комунікативний аспект, ціннісний аспект професійної комунікації, уміння володіти мовними нормами, критично, творчо мислити; виділяти головне, суттєве; гнучко будувати і перебудовувати спілкування залежно від комунікативної ситуації. Описано поточні результати реалізації міжрегіонального проєкту «Мовнокомунікативна компетентність фахівця: традиції, норми, виклики, тренди» у процесі викладання мовно-методичних дисциплін, а також в умовах неформальної освіти. Припускаємо, що розвиток гнучких навичок soft skills комунікації – багаторівневий процес, який здійснюємо з урахуванням положень особистісно-діяльнісного, системного, компетентнісного, аксіологічного, діалогового підходів.Документ Текстотворчий перформенс у системі підготовки майбутнього вчителя початкових класів(2023) Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia ViktorivnaУ статті з’ясовано особливості формування текстотворчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. Автор вважає, що знання про текст і текстотворча діяльність забезпечать орієнтацію студента на розвиток професійно-особистісної реалізації, особистісно-креативного ставлення до педагогічної діяльності, впевненості у своїй готовності до неї, прагнення до професійного самовдосконалення. Мета статті – висвітлення сучасних методичних підходів (текстотворчого перформенсу) до формування текстотворчоїкомпетентності майбутнього вчителя початкових класів. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної лігводи-дактики педагогіки, психології, діяльнісна теорія навчання та розвитку особистості. Застосовано комплекс методів дослідження: теоретичних – аналіз лінгвістичної, психологічної, педагогічної, навчально-методичної літератури з проблем дослідження; синтез і узагальнення, порівняння; опрацювання досвіду роботи викладачівзакладів вищої освіти, визначення поняттєвого апарату дослідження; емпіричних – спостереження й аналіз педагогічнихявищ і процесів, колективні та індивідуальні бесіди з метою виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, vетодахвикладання для виявлення проблем формування текстотворчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Наголошено, що текстотворча компетентність – це набуті в процесі навчання знання, уміння, навички, досвід текстотворчої діяльності – первинної (відтворення готових текстів, створення власних і редагування їх) і вторинної (сприймання, інтерпретування, розуміння текстів), а також досвід емоційно-ціннісного ставлення до процесу і результату текстотворення. З’ясовано, що формування текстотворчої компетентності є інтегративним процесом, який охоплює філологічний, психологічний та педагогічний складники. Детальний аналіз змісту та ґенези поняття дав можливість визначити текстотворчийперформерс як ефективну (потрібний вплив на читача), високоякісну (нормативне змістове, композиційне, мовне оформлення)текстотворчу діяльність (у нашому дослідженні майбутнього вчителя початкових класів). Спираючись на психологічні положення щодо формування текстотворчої компетентності у майбутнього фахівця, визначаючи інтерес одним із провідних чинників освітнього процесу на заняттях філологічного циклу, автори пропонують вправи для текстотворчого перформенсу,орієнтовані на структуру мовленнєвої діяльності для формування текстотворчих умінь: конструктивні вправи – реконструктивно-творчі, конструктивно-творчі, трансформаційно-творчі. Доведено, що вивчення методичної бази про структуру текстотворчої компетентності дає можливість виділити її ком-поненти: текстознавчий, когнітивно-інтепретаційний, текстологічний, текстопродуктивний – це вміння будувати та редагувати тексти, які формуються на основі тестотворчого перформенсу.Документ Типологія інтернет-ресурсів для розвитку інфомедійної грамотності молоді(2022) Друшляк Марина Григорівна; Семеног Олена Миколаївна; Грона Наталія Вікторівна; Пономаренко Наталія Петрівна; Семеніхіна Олена Володимирівна; Drushliak Maryna Hryhorivna; Semenoh Olena Mykolaivna; Hrona Nataliia Viktorivna; Ponomarenko Nataliia Petrivna; Semenikhina Olena VolodymyrivnaУ статті схарактеризовано типологію електронних ресурсів у галузі медіаосвіти, визначено типи електронних ресурсів, які можуть бути успішними для розвитку інфомедійної грамотності учнівської та студентської молоді, проведено експертну оцінку ефективності типів електронних ресурсів для формування інфомедійної грамотності. Медіаосвіту схарактеризовано як процес навчання і самонавчання за посередництва медіа, як науково-освітню сферу діяльності, що спрямована на формування психологічного захисту від маніпуляцій та формування медіаграмотності особистості. Показано, що інфомедійна грамотність характеризується набором маркерів:медіаграмотність, критичне мислення, соціальна толерантність, стійкість до впливів, фактчекінг, інформаційна грамотність, цифрова безпека, уміння запобігати ризикам у комунікації, візуальна грамотність; уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам, уміння використовувати медіа для соціального блага. Обґрунтовано, що розвиткуінфомедійної грамотності значною мірою сприяють Інтернет-ресурси. Проведений аналіз електронних освітніх ресурсів у мережі Інтернет уможливив їх класифікацію: відеоконтент (вебінари, освітні серіали, медіатексти,ютуб-канали тощо); аудіоконтент (подкасти); освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них); текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо); креолізовані ресурси (комікси, дудли, постери, інфографіка тощо); ігровий контент (онлайн ігри); соціальні мережі й дискусійні Інтернет-майданчики; спеціалізовані науково-популярні сайти (сайти наукових лабораторій, громадських організацій; сайти, створені при університетах тощо). Проведено експертну оцінку ступеня потенційного впливу Інтернет-ресурсів на розвиток інфомедійної грамотності. За результатами експертної оцінки найбільш ефективно впливають на розвиток кількості маркерів інфомедійної грамотності освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них), відеоконтент (вебінари, освітні серіали, ютуб-канали тощо) і текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо).Документ Формування навичок інформаційної гігієни студентської молоді в умовах неформальної освіти (досвід партнерських проєктів закладів фахової передвищої та вищої педагогічної освіти)(СумДПУ імені А. С.Макаренка, 2024) Грона Наталія Вікторівна; Hrona Nataliia Viktorivna; Пономаренко Наталія Петрівна; Ponomarenko Nataliia Petrivna; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena MykolaivnaУ статті розглядається формування навичок інформаційної гігієни у студентської молоді в умовах неформальної освіти, зокрема через досвід партнерських проєктів закладів фахової передвищої та вищої педагогічної освіти. На основі аналізу й узагальнення наукових джерел, практичного досвіду окреслено поняття «інформаційна гігієна» як систему знань, що досліджує закономірності впливу інформаційного простору та інформаційних потоків на соціальне благополуччя, психічне та фізіологічне здоров'я людини й суспільства загалом. Метою формування інформаційної гігієни у студентської молоді єзапобігання негативному впливу інформації та формування комплексу умінь для профілактики таких негативних впливів під час превентивних заходів.Серед складників інформаційної гігієни означено навички медіаграмотності,інформаційні звички та інформаційну поведінку; безпеку і захист інформаційного простору; інформаційно‐психологічну стійкість і протидію негативним впливам; стійкі ціннісні орієнтації; психологічне і фізичне здоров’я.Формування інформаційної гігієни студентської молоді в умовах неформальної освіти представлено з урахуванням положень, зокрема проєктного, діяльнісного підходів. До неформальної освіти віднесено організовану й безперервну освітню діяльність, що здійснюється у спільних проєктах, які виконуються у партнерстві ресурсного центру професійного розвитку вчителя СумДПУ імені А. С. Макаренка, циклової комісії КЗ «Прилуцький гуманітарно‐педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка»Чернігівської обласної ради, відділення 061 Журналістика ВСП «Машинобудівний фаховий коледж Сумського державного університету».Зосереджено увагу на практичних підходах до навчання, що реалізуються через партнерські проєкти з медіаграмотності, які включають інтерактивні методики, практичні завдання та діяльність, спрямовану на розвиток критичного мислення та навичок аналізу інформації.Проаналізовано результати реалізації таких проєктів і їх вплив на підвищення рівня інформаційної грамотності студентів.