Наукові видання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові видання за Автор "Herman Viktoriia Vasylivna"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ефективні технології навчання і контролю якості знань у лінгвістичній підготовці майбутніх фахівців(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna; Громова Наталія Василівна; Hromova Nataliia Vasylivna; Левенок Інна Сергіївна; Levenok Inna Serhiivna; Ячменик Марина Михайлівна; Yachmenyk Maryna Mykhailivna; Пономаренко Наталія Петрівна; Ponomarenko Nataliia PetrivnaУ монографії здійснено аналіз окремих аспектів лінгвістичної підготовки майбутніх фахівців крізь призму праксеологічного підходу, окреслено нормативно-правову базу й організацію моніторингу якості лінгвістичної підготовки. Дослідницьку увагу приділено особливостям ефективних методів проведення занять із теоретико- та історико- лінгвістичних, культуромовних, медіа- і лінгводидактичних дисциплін у контексті сучасних тенденцій мовної освіти для студентів філологічних спеціальностей, а також лінгвістичних дисциплін для студентів нефілологічних спеціальностей. Монографія адресована освітянам, науковцям, викладачам, магістрантам, аспірантам, усім, кого цікавлять питання мовної освіти, лінгвістичної підготовки фахівців різних профілів у вищому навчальному закладі, проблеми реалізації праксеологічного підходу, моніторингу якості у системі професійної підготовки.Документ Мистецька термінолексика в поетичній мові Ліни Костенко (семантико-функціональний аспект)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Полякова Любов; Poliakova Liubov; Сергієнко Наталія; Serhiienko NataliiaПропоноване видання – спроба наукового осмислення художньої ролі мистецьких термінообразів у канві поезії Ліни Костенко. Пропонуються до розгляду теоретичні аспекти й семантико-функціональний аналіз музичної, хореографічної, образотворчої термінолексики у віршах авторки. У додатках уміщено словник мистецької термінолексики, тексти і каталог поезії Ліни Костенко, покладеної на музику. Видання адресоване викладачам, студентам філологічних факультетів, учителям української мови, слухачам МАН, учням тощо.Документ Сумщина в історико-філологічному вимірі(2021) Владимирова Валентина Миколаївна; Vladymyrova Valentyna Mykolaivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Кириленко Надія Іванівна; Kyrylenko Nadiia Ivanivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; П'ятаченко Сергій Васильович; Piatachenko Serhii Vasylovych; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna; Савченко Зоя Валентинівна; Savchenko Zoia Valentynivna; Ячменик Марина Михайлівна; Yachmenyk Maryna MykhailivnaУ монографії представлені наукові студії лабораторії літературного краєзнавства СумДПУ імені А.С. Макаренка. Окремі розділи присвячені мовознавчим, фольклорним, літературознавчим та історико-краєзнавчим аспектам.Документ Текст у дослідницьких парадигмах: теорія і практика(СумДПУ імені А. C. Макаренка, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Кравець Лариса Вікторівна; Kravets Larysa Viktorivna; Статівка Валентина Іванівна; Stativka Valentyna Ivanivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena Pavlivna; Грона Наталія Вікторівна; Hrona Natalia Viktorivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolayivna; Широков Володимир Анатолійович; Shyrokov Volodymyr Anatoliyovych; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksim Viktorovych; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta VolodymyrivnaУ колективній монографії віддзеркалено дослідницьку тему кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах». Тема наукової роботи передбачає вивчення специфіки текстових категорій у дослідницьких парадигмах сучасної філології та освітній парадигмі на основі міждисциплінарного підходу. Текст є вагомим змістовим компонентом, закладеним у теоретико-практичні курси, які читають викладачі кафедри. До співавторів книги долучилися українські дослідники, з якими кафедру пов’язує плідна і результативна наукова та викладацька взаємодія. Пропоновані розвідки укладені як статті монографічного видання за тематичними розділами. У першому розділі розкрито актуальність і перспективність дослідження проблеми тексту в антропоцентричній та освітній парадигмах. З’ясовано основні ознаки тексту, специфіку зв’язності тексту як передумову для цілісності тексту і результат інтелектуальної і творчої роботи автора і читача. Виокремлено та схарактеризовано основні принципи зв’язності. Доведено, що зв’язність забезпечує розуміння тексту читачем. Сприяють цьому змістова, комунікативна та стилістична єдність, а також спільність фонових знань адресанта і адресата. Другий розділ присвячено розгляду тексту в об’єктиві мовознавчих та літературознавчих досліджень. Вивчення мови Пантелеймона Куліша залишається актуальним завданням вітчизняного мовознавства. Слушно зауважує мовознавець Павло Гриценко, зіставлення тексту рукопису та його видань різного часу переконує в тому, що для вивчення, наприклад, фонетичних рис, як і пізнання ідіолекту письменника загалом, вибір тексту з-поміж можливих варіантів (рукописних і друкованих) є визначальним; тож важливою умовою одержання об’єктивних висновків у галузі ідіолектології є опертя дослідників на автентичні тексти як надійні джерела «реальної авторської мовотворчості». Дослідження ідіолекту Пантелеймона Куліша включає як текстологічний складник, так і цілеспрямоване спостереження над східнополіським оточенням письменника. І. Франко надавав провідного значення соборній мові. Дослідження допустових конструкцій, які функціонують у наукових і науково-популярних текстах І. Франка з різних галузей (історичні, культурологічні, літературознавчі, фольклористичні, етнографічні, театрознавчі, мистецтвознавчі праці тощо, написані українською мовою), засвідчує їх високу синтаксичну організацію й дає підстави стверджувати, що вони репрезентують сформований і викристалізуваний у кінці ХІХ ст. науковий стиль української літературної мови. Вивчення мови художньої літератури, зокрема поезії, є одним із важливих напрямків розвитку української лінгвістики. Метою дослідження є структурно-морфологічний, семантичний та функціональний аналізи складних слів, виявлених у поетичних текстах Ліни Костенко. Джерельною базою дослідження послужили збірки поетичних творів Ліни Костенко «Вибране» та «Триста поезій». Здійснено аналіз сутності феномену фольклоризму літератури з позиції структурно-семіотичної концепції культури, що дозволяє цілісно охарактеризувати це явище з урахуванням ідей, поглядів теоретиків означеної концепції культури в українському і зарубіжному дискурсі. Саме через словесний вид мистецтва, який втілює етико-естетичні особливості світовідчуття, характеру нації, зберігається стійкість механізму колективної пам’яті народу, його етнічного коду, культурної ідентичності. У третьому розділі розглянуто текст у контексті освітньої парадигми. Розкрито особливості вербалізації концепту освіта в українському і польському освітньому дискурсах, проаналізовано мовні та педагогічні словники, законодавчо-нормативні документі, визначено лексеми на позначення учасників освітнього процесу та нові поняття в освітньому дискурсі. Окреслено наукові засади роботи над текстом у курсі методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти. Поняття мовлення та мовленнєвої діяльності визначено як базові у методиці роботи над текстом та текстотворенням у шкільному курсі української мови. Закцентовано увагу на засвоєнні школярами мовленнєвих понять та способів дії як підґрунтя в роботі над текстотворенням. Запропоновано модель роботи над текстом на поняттєвій основі, яка передбачає єдність змістово-композиційного, типологічного та мовно-стильового аналізу тексту. Проаналізовано концептуальні засади комунікативного (тексто–твірного у його складі) підходу у лінгводидактичній підготовці майбутніх учителів до формування у здобувачів початкової освіти текстотвірних умінь. Обґрунтовано можливості кейсів або ситуаційних вправ, що допомагає глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; виявити закономірності, взаємозв’язки, активізувати мислення та дискусію, отримати додаткову інформацію, поглибити знання, розвинути й застосувати аналітичне та стратегічне мислення. У четвертому розділі представлено проєкт «Віртуальні лабораторії у професійній комунікації лінгвістів». Зроблено висновок, що у мережецентричному світі природна людська мова визначається і технологічним чинником. Технологічний статус мови значною мірою визначатиме характер розвитку цифрової мережецентричної цивілізації у найближчий період, а разом із цим – і ієрархію мов, яка демонструватиме спроможність тієї чи іншої національної мови до успішної конкуренції серед усього кола світових мов. Означено потребу створення сучасної системи національних лінгвістичних ресурсів та національної лінгвістичної інфраструктури як складову інформаційної безпеки держави. Практична цінність полягає в реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу тексту у процесі викладання освітніх компонентів, у розробленні науково-методичного забезпечення формування у студентів філологічних та нефілологічних спеціальностей культури роботи із публіцистичним, медійним, науковим, художнім текстом на заняттях із культуромовних, медіа- та лінгводидактичних дисциплін. Сподіваємося, що книга стане в нагоді викладачам-мовознавцям, учителям-словесникам, аспірантам, студентам у відкритті багатьох феноменів тексту.Документ Формування культуромовної особистості фахівця в умовах неперервної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Громова Наталія Василівна; Hromova Nataliia Vasylivna; Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Пономаренко Наталія Петрівна; Ponomarenko Nataliia Petrivna; Левенок Інна Сергіївна; Levenok Inna Serhiivna; Шамунова Катерина; Shamunova KaterynaУ монографії представдлено окремі аспекти колективної теми науково-дослідної роботи кафедри української мови і літератури, що виконувалась упродовж 2018-2020 рр. з проблеми формування культуромовної особистості фахівця в умовах неперервної освіти. Здійснено аналіз концептів «освіта», «учительська праця», «культуромовна особистість фахівця», «академічна культура дослідника» в українському і польському освітньо-педагогічному дискурсах та в освітній практиці на засадах міждисциплінарного підходу, досвіду мовної, риторичної, медіа освітньої підготовки майбутніх учителів української мови і літератури. Окремі розділи присвячені розгляду культуромновної підготовки майбутніх учителів початкової школи, фахівців із журналістики, іноземних студентів медичних спеціальностей, міждисциплінарних проєктів кафедри української мови і літератури СумДПУ імені А. С. Макаренка. Монографія адресована освітянам, науковцям, викладачам, магістрантам, аспірантам, усім, кого цікавлять питання мовної освіти фахівців різних профілів.