Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти за Автор "Kumeda Olena Pavlivna"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Лінгвостилістичний і лінгвокультурологічний аналіз художнього тексту (на прикладі роману М. Гримич «Клавка»)(2020) Романюк Тетяна Павлівна; Romaniuk Tetiana Pavlivna; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ магістерській роботі визначено сутність основних понять лінгвостилістики та лінгвокультурології, виявлено специфічні методи лінгвістичного аналізу художнього тексту, окреслено послідовність лінгвокультурологічного аналізу. У дослідженні було охарактеризовано особливості функціонування розмовного та офіційно-ділового стилів на всіх мовних рівнях, проаналізовано специфіку використання лінгвокультурем в художньому тексті. Подано авторський спецсемінар для студентів вищого навчального закладу освіти.Документ Особливості динаміки лексичної норми в сучасній українській літературній мові(2021) Титаренко Олександр Іванович; Tytarenko Oleksandr Ivanovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ кваліфікаційні роботі розглянуто поняття й історію вивчення мовної норми як центральної категорії лінгвістики; охарактеризовано теоретичні аспекти визначення лексичної норми сучасної української літературної мови; досліджено неологізацію як феномен оновлення лексичної системи мови; проаналізовано процес актуалізації як один із виявів динамічності лексичної норми; з’ясовано особливості пасивізації лексики як компонента історичного розвитку лексичної норми; визначено особливості вивчення динаміки лексичної норми в закладах загальної середньої освіти. У роботі здійснено спробу дослідження основних змін лексичної норми в українській літературній мові на сучасному етапі; на основі аналізу навчальних програм і підручників запропоновано методичні рекомендації щодо вивчення особливостей динаміки лексичної норми в закладах загальної середньої освіти.Документ Іншомовні запозичення у сучасному медіадискурсі Сумщини(2021) Переваруха Віктор Вікторович; Perevarukha Viktor Viktorovych; Кумеда Олена Павлівна; Kumeda Olena PavlivnaУ роботі досліджено особливості адаптації іншомовних запозичень української мовою через засоби масової інформації. На підставі аналізу різних типів адаптації визначено закономірності входження іншомовних слів у мову й доцільність їх використання мовцями. Виявлено, що найбільш активною мовою-джерелом запозичень на сьогодні є англійська, яка має всесвітній потужний вплив на всі інші мови світу і є мовою міжнародного спілкування. Сучасні запозичення в мові популярних ЗМІ виконують цілу низку функцій: інформативну, функцію привернення уваги, престижності та культурного обміну. Окрім того, такі слова можуть класифікуватися відповідно до тематики, у рамках якої вони функціонують, або ж часу їх запозичення в рамках історичного підходу. На сьогодні існує декілька шляхів надходження слова-запозичення до публіцистичного стилю української мови, зокрема, через появу нових реалій та необхідність їх найменування або ж унаслідок виникнення слів-синонімів до уже наявних слів української мови. Аналіз матеріалу показав, що інновації-англіцизми сфери ЗМІ представлені переважно в тематичних галузях програмування, маркетингу, геймінгу, індустрії краси та моди, спорту. Натомість у сферах кулінарії, туризму, культури можуть використовуватися також запозичення-екзотизми з інших мов. Такі слова можуть адаптуватися до мови-реципієнта, набуваючи категорії числа та роду, а також характеризуються наявністю утворювальних суфіксів. У період з 2019 по 2021 рр. найновішими запозиченнями є великий шар запозичень-термінів у медичній та соціальній сферах, які стосуються проблеми пандемії коронавірусу та боротьби всього світу з нею. Проблема надмірного та нелогічного використання іншомовних запозичень у мові ЗМІ має вирішуватися за допомогою редакційно-видавничої обробки текстів перед їх публікацією. Отже, іншомовна лексика, яка надходить до української мови, має активно досліджуватися й підлягати належному редакційно-видавничому опрацюванню, зокрема піддаватися й заміні питомими українськими відповідниками, калькуванню або описовому перекладу, а в деяких випадках є доречним створення принципово нових слів української мови.