Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Bondarenko Yuliia Anatoliivna"
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Prerequisites for Creating Textbooks for Auxiliary Schools: Correctional Psychopedagogy for Children with Intellectual Disabilities(2021-07-19) Chepurna Liudmyla; Bondarenko Yuliia Anatoliivna; Lisovets Oleg; Kuzava Iryna; Odynchenko Larysa Kostiantynivna ; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Чепурна Людмила; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Лісовець Олег; Кузава Ірина; Одинченко Лариса Костянтинівна; Дегтяренко Тетяна МиколаївнаThe history of the use of school textbooks as a special teaching tool dates back more than two centuries. Throughout its existence, the textbook has played a significant role in teaching students. It records the amount of knowledge, skills and abilities to be acquired in the learning process. The textbook is a special didactic object, which is both a carrier of the content of education, forms of recording its various elements and a project of the educational process. It implements the substantive and procedural aspects of learning in their organic unity, because the content of education and the learning process are closely interrelated, without each other impossible. One of the important areas of research in the history of pedagogy is the study of the history of school textbooks, a phenomenon that has come a long way in history, and at the present stage is an important tool for learning. The didactic functions of the school textbook are determined: informational, consolidation and control, systematization, self-education, integrating, coordinating, reference, developmental and educational. It is established that foreign and domestic correctional pedagogy has accumulated some experience in the practical creation of textbooks for the auxiliary school. Most of all in Ukraine it concerns textbooks on native language and reading. It was found that the formation and development of textbooks for children with intellectual disabilities in Ukraine were not the subject of a comprehensive analysis that would overcome the fragmentary historical and pedagogical knowledge to understand the historical experience gained in Ukraine and help identify the most progressive ideas and provide useful material for use by authors of textbooks in modern conditions.Документ Starting and Development of the National Starting and Development of the National Systems of Pre-School Music Education in Ukraine(2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна ; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaIn the article the author made an analysis of heritage of famous Ukrainian artists, public figures and educators, pedagogues and psychologists musicians of eighteenth and twentieth century, different issues concerning the impact of music and music education on the child's personality; organization of musical education in preschool institutions. Formation and development of a national system of preschool music education in Ukraine related to activities and views on music education of famous Ukrainian artists of XVIII-XIX centuries, namely Skovoroda and Shevchenko. The issue of implementation of different kinds of music in kindergartens at the state level has been discussed since the mid-nineteenth century.Artistic, educational and developmental potential of music in training and education of preschool children was recognized. This process was greatly influenced by Soviet public figures and teachers of the nineteenth and twentieth centuries (V. Odoyevskyy, S. Rusova, M. Sventytska, A. Simonovic, E. Tyhyeyeva, K. Ushinsky). Ukrainian musicians and educators of the nineteenth and twentieth centuries (V. Verhovinets, M. Lysenko, J. Steppe, K. Stetsenko, D. Leontovych, B. Jaworski et al.) made significant contribution to developing the national musical education of preschool children, musical development and publication of manuals. The development of theoretical and methodological principles on the national level introduced in the early and mid-twentieth century influenced preschool musical education, as well as musical-rhythmic system of education (N. Alexandrova, N. Rumer, B. Hryner, A. Konorovoyi) and music education (N. Vyetluhinoyi, D. Kabalevskoho, M. Palavandishvili, O. Radynovoyi, M. Rumer, V. Shatskoyi, S. Sholomovych etc.), who studied development of children’s musical perception, psychological and pedagogical means of influence and conditions of the basics of musical culture, contents, methods and forms of musical development, education of preschool children and more. A significant impact on design and development of the concept of musical education of preschool children was made by psychologists (L. Vygotsky, V. Romenets, S. Naumenko, K. Tarasova). They noted that the objectives of musical education of young children is forming their aesthetic attitude to music and musical activities.Документ The Usage of Music Rhythm in the Correction and Rehabilitation Process of Children’s Music Education with Vision Disorders(Vydavateľstvo a tlač, s. r. o., 2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaThe given article provides with the insight into the issues of the music rhythm influence on the general development of a human, its usage in the pedagogical systems of music and rhythmical education, its healing and correction impact on the children with special educational needs. High attention is paid on the researches, connected with the development of the music and rhythmical feeling as the means of correction while overcoming the disadvantages among the children with vision disorders of pre-school and school ages. Mentioned material in the chronological order gave an opportunity to see the time gap of music rhythm usage while performing the correction work among children with vision disorders.Документ Виховний вплив музичного мистецтва на формування особистості дитини(2015) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaУ статті зроблений теоретичний аналіз проблеми виховного впливу музичного мистецтва на формування особистості дитини дошкільного віку. Автором зазначено, що розвиток дошкільника, становлення його як особистості – кардинальна для дошкільної освіти проблема. Музичне мистецтво має невичерпний потенціал впливу на внутрішній світ дитини, воно є своєрідним засобом спілкування, сприяє самопізнанню і самовираженню особистості, формуванню її світогляду, про що неодноразово наголошували письменники, композитори, педагоги, психологи, мистецтвознавці, вчені різних галузей. Музичне мистецтво має величезний виховний потенціал, використання якого сприяє формуванню особистості дитини дошкільного віку.Документ Зміст і структура програмно-методичного комплексу корекційного блоку занять із музичного виховання для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей із порушеннями зору(Херсонський державний університет, 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaУ статті подано опис розробленого автором програмно-методичного комплексу корекційного блоку занять з музичного виховання для дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу для дітей з порушеннями зору, який містить чотири програми, а саме: корекційну ритміку, логоритміку, горизонтальну пластику, музикотерапію. Зміст програм представлений по роках опанування дітьми зі зниженим зором програмовим змістом. Використання в практиці роботи спеціальних дошкільних закладів зазначеного комплексу дозволить суттєво посилити корекційне спрямування процесу музичного виховання дошкільників зі зниженим зором.Документ Методологічні підходи до вивчення рівня досягнень у музичній діяльності дошкільників зі зниженим зором(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaУ статті автором висвітлено проблему основних методологічних підходів щодо вивчення рівня досягнень у музичній діяльності дошкільників зі зниженим зором, що відбувається за трьома напрями: музично-аксіологічним, музично-когнітивним, музично-праксеологічним. Вивчення дошкільників зі зниженим зором за виділеними автором напрямами дозволить виявити ступінь розвитку та сформованості таких показників складових досягнень у музичній діяльності, як: музична спрямованість, музична освіченість, музична та психофізична розвиненість, музична вихованість. Під час організації діагностичної роботи автором виділено об’єкти вивчення – знання, уміння і навички музичної діяльності та об’єкти спостереження – компоненти музичного і психофізичного розвитку, а саме: музично-мотиваційна сфера, музично-когнітивні, музично-сенсорні, психомоторні, музично-творчі здібності, а також музична вихованість. Виявлені порушення, недоліки, труднощі у досліджуваних показниках цих компонентів повинні стати об’єктами подальшого корекційного впливу у процесі музичної діяльності, яка набуває надалі кореційно-розвивальної спрямованості. Укладена методика вивчення рівня досягнень у музичній діяльності дітей дошкільного віку зі зниженим зором ґрунтується на розроблених нами методичних умовах щодо її організації.Документ Музикотерапія в системі корекційної допомоги дошкільникам зі зниженим зором(ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaАвтором здійснений аналіз наукових джерел на предмет використання музикотерапевтичної методики в лікуванні, реабілітації, освіті й вихованні дітей і дорослих. У статті висвітлено методичні аспекти проведення музикотерапевтичних занять зі старшими дошкільниками зі зниженим зором, визначено мету, завдання, тематику, види музикотерапевтичної діяльності, методи і умови організації занять, виділено корекційно-розвивальну їх спрямованість та подано спеціально підібраний релаксаційний музичний матеріал.Документ Проблеми практики організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором(ПП Медобори-2006, 2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaУ статті висвітлений аналіз практики організації музичного виховання в спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей з вадами зору у напрямку виявлення проблем професійної компетентності музичних керівників, проведення ними діагностичної роботи, забезпечення програмовим та методичними матеріалами занять з музичного виховання, стану реалізації корекційно-розвивального потенціалу різних видів музичної діяльності. Дослідження проведене шляхом анкетування музичних керівників дошкільних навчальних закладів різних типів, у яких виховуються та навчаються діти зі зниженим зором. Результати анкетування засвідчили такі проблеми організації музичного виховання дошкільників зі зниженим зором, як потребу у: висококваліфікованих фахівцях – музичних керівників, які володіли б не лише знаннями методики музичного виховання дошкільників, а й були обізнані з корекційно-розвивальним потенціалом різних видів музичної діяльності; розробці єдиної програми з музичного виховання для досліджуваної категорії дітей, яка повинна чітко висвітлювати корекційно-розвивальну та компенсаторну спрямованість різних видів музичної діяльності і орієнтовний рівень досягнень на кінець навчального року; роз’ясненні щодо змістової специфіки оформлення і ведення обов’язкової документації музичного керівника, яка повинна враховувати корекційно-компенсаторні можливості музичного мистецтва та сприяти вирішенню корекційно-розвивальних завдань на практиці; методичних матеріалах, щодо особливостей організації діагностичної роботи з виявлення рівня досягнень у музичній діяльності і музично-рухового розвитку та організації корекційного спрямування музичної діяльності дошкільників зі зниженим зором. Вирішення вищезазначених проблем організації музичного виховання, реалізація його корекційного потенціалу сприятиме подоланню вторинних відхилень та розвиткові компенсаторних механізмів у дошкільників зі зниженим зором, і, як наслідок, впливатиме на забезпечення подальшої соціальної адаптації, соціальної активності, соціальної комунікації та самореалізації особистості зі зниженим зором в умовах сьогодення.Документ Роль музичного виховання в ранній соціалізації дітей із порушеннями зору(2016) Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia AnatoliivnaУ статті показано корекційно-компенсаторне значення музичного виховання в розвиткові слухового сприймання, формуванні музичних образів, мовлення й мотивації до спілкування, музично-ритмічних рухів дітей зі зниженим і глибокими порушеннями зору у віці немовляти, раннього та молодшого дошкільного віку. Виявлено, що недостатнє використання корекційно-розвивальних та виховних можливостей музичного мистецтва заважають процесу «входження» дитини в соціум, пристосування до нових умов життя. Автором обґрунтовано доцільність використання різних видів музичної діяльності під час проведення музичних занять із дітьми з порушеннями зору у віці від 0 до 3-х років, до яких належать: слухання-сприймання звуків довкілля і музики, спів, голосові ігри та звуконаслідування, артикуляційна гімнастика, музично-пластичні рухи, музично-рухові й пальчикові ігри.