Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Aleksenko Svitlana Fedorivna"
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The Essence of Sociolinguistic Concerns in Translation Studies and Their Solutions(2019) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaTranslation as a complex dual process incorporating linguistic and cultural transfer of the source text meaning and intention in the target text has come to be frequently recognized by researchers as inevitably bound up with a socially regulated practice and tradition. The article deals with those sociolinguistic concerns which came into the limelight with the development of a new disciplinary approach to translation studies – translation sociology. This interdisciplinary science focuses on delivering the impact of certain social factors (social status, social roles, gender, age, the place of origin, ethnicity) on language variation in different communicative situations. There have been outlined the following major sociolinguistic concerns related to translation practice: the representation of social stratification of the source culture in the target text; the preservation of a source language set of socio-semiotic parameters of field, tenor and mode in the target language; adherence to certain social norms of translation as to society-generated stereotypical approaches to the allowed degree of adaptation of source texts. The demonstration of social realia of the source language is hindered by the discrepancy in the segmentation / hierarchy of the social order immanent in both cultures, the fact inducing dynamic (or communicative) translation as the most efficient tactic of a translator and drawing in functional analogues – as a translation technique. Sociolinguistic facet of translation as a communicative process embedded in a social situation presupposes interpreting a communicative act as an interplay of socio-semiotic parameters so as to keep up the tonality of the source text, the latter ensuing from the actants’ roles balance and their being geared towards the addressee’s expectations. The solution to the problem of social norms of translation is deemed arbitrary regarding an aesthetic translation tradition of a culture.Документ Алюзії як тип інтертекстуальних зв’зків у кінодискурсі фільму «Матриця»(2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaМетою статті є визначення інтертекстуальних зв’язків в англомовному кінематографічному дискурсі через з’ясування типів алюзій у кінодискурсі фільму «Матриця». Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу для осмислення та опису наукових підходів до категорії інтертекстуальності, методу контекстуального аналізу у разі виокремлення з кінотексту досліджуваного кінодискурсу релевантних контекстів з інтертекстом, методу інтертекстуального аналізу для визначення типу алюзій за їх зв’язком з текстом-джерелом. Результати. Виявлено, що кінодискурс як семіотично складний динамічний процес взаємодії множинного адресанта та кінореципієнта поряд з вербально-візуальною єдністю, зв’язністю, завершеністю та контекстуальністю значення характеризується інтертекстуальністю, причому остання проявляється в кінотексті – невід’ємній частині кінодискурсу. З’ясовано, що прийомом створення текстової ремінісценції, через який реалізується інтертекстуальність кінотексту фільму «Матриця», є алюзія. Філософський смисл, закладений у кінодискурсі аналізованого фільму, пов’язаний з ідеями віри в обраність, місійності, боротьби двох світів – добра і зла, відданості та зради – ідеями, якими пронизане Святе Письмо, а отже, Біблія як найбільш впізнаваний та ціннісно значимий прецедентний текст для американської культури і слугує текстом-джерелом для асоціативних натяків-відсилок – алюзій у такому кінотексті. За формою представленості в кінотексті було виявлено семантичні та структурні алюзії, за положенням у тексті ідентифіковано алюзії релятивні (алюзії локальної дії). Семантичні алюзії зберігають вихідну семантичну наповненість джерела та надають об’єктам алюзивної оцінки оказіональної конотації. Структурні алюзії викликають асоціативні зв’язки з певними якостями алюзивних денотатів. Релятивні алюзії реалізуються через невербальні індексальні знаки – в кінотексті фільму написи на транспортних засобах наочно відсилають глядача до конкретних рядків у Біблії, щоб надати додаткову характеристику об’єктам алюзивної відсилки. Висновки. Текстові біблійні алюзії у кінодискурсі фільму «Матриця» семантично, структурно чи релятивно (як алюзії локальної дії) створюють міжтекстові зв’язки, переносячи ознаки біблійних персонажів та подій на ті, про які йдеться в аналізованому кінодискурсі. Алюзії, слугуючи відсилками до тексту-джерела як знаку ситуації, функціонують як засоби для ототожнення певних характеристик персонажів, місць, дій, які відбуваються у кінотворі.Документ Вербалізація категорії оцінки в англійських кінорецензіях(2019) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено вивченню особливостей вербалізації категорії оцінки в англійських кінорецензіях. Розглянуто основні підходи до вивчення жанру кінорецензії як сукупності текстів малої форми та класифікації лексичних типів вираження категорії оцінки на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки. Зазначено, що будь-яка кінорецензія як текст малої форми характеризується інтертекстуальністю й тематичною визначеністю, а також відіграє інформаційну, аналітичну та аксіологічну функції, причому остання функція є домінуючою. Оцінка як лінгвістична категорія розглядається як сукупність різнорівневих мовних одиниць із оцінним значенням, що відображають позитивне чи негативне ставлення мовця до змісту повідомлення. Описано класи оцінних одиниць із семантикою якості й семантикою ставлення до об’єкта оцінки. Проаналізовано об’єкти оцінки в головних компонентах лінгвокомпозиційної структури англійської кінорецензії. Ними є у вступному абзаці-реченні – фільм загалом або певний його аспект; в основному блоці – робота режисера, інші його стрічки порівняно з рецензованою, сюжетна лінія; в заключній частині – найвизначніша риса, завдяки якій фільм варто чи не варто подивитися. Описано лінгвістичні засоби вираження оцінки на лексичному, синтаксичному і стилістичному рівнях. На лексичному рівні оцінка передається через емоційно-оцінні прикметники, прислівники та іменники вираження якості і ставлення, на синтаксичному – через паралельні конструкції, емфатичні розщеплені конструкції, інверсію, однорідні члени речення, на стилістичному – через такі тропи, як метафоричні (власне метафора, персоніфікація) та метонімічні (синекдоха, перифраз) звороти, гіперболу, порівняння. Розібрано відповідні приклади. Окреслено перспективний напрям дослідження кінорецензій в аспекті з’ясування впливу особливостей індивідуального авторського стилю рецензента на персуазивний потенціал кінорецензії.Документ Лінгвопрагматичні особливості політкоректних одиниць в англомовному газетному дискурсі(2019) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено вивченню лінгвопрагматики політкоректних одиниць в англомовному газетному дискурсі. Проаналізовано різноаспектні підходи вчених до вивчення феномена політкоректності. Опрацьовано функціональні класифікації евфемізмів. Зазначається, що дистинктивні ознаки газетного дискурсу зумовлюють прагматичні властивості політкоректних одиниць, що в ньому вживаються. Описуються функціональні особливості та вмотивованість політкоректних одиниць у текстах британських і американських газет.Документ Ономастична і сенсорна лексика як засіб створення художнього портрета персонажа в романі Джоан Харріс «Шоколад»(2022) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено з’ясуванню та опису ролі ономастичної та сенсорної лексики у формуванні художнього портрета головного персонажа романа Джоан Харріс «Шоколад». Обґрунтовано актуальність проведення розвідки з огляду на універсальність концептуально-змістової категорії персонажа у художньому творі. На основі аналізу наукових підходів до вивчення структури та змісту художнього портрету, а також засобів його формування художній портрет розглядається як опис зовнішності та внутрішнього стану персонажа твору, який розкривається у його діях та взаємовідносинах з іншими персонажами, а також у комунікативній поведінці, способі мислення, характері. Потенціал ономастичної лексики створювати художній портрет вбачаємо у процесах апелятивації та трансонімізації, а також в таких основних та другорядних функціях власних імен: ідентифікуючій, соціальній, експресивній, естетичній. Визначено, що до системи засобів номінації головної героїні роману Віанн Роше входять власні назви – ім’я героїні та низка псевдонімів, апелятиви – іншомовні запозичення з французької мови, іменники на позначення національної та територіальної приналежності та сімейного статусу. Описано вмотивованість та функціональність ономастичної лексики як засобу творення художнього автопортрету головної героїні та перспектив її сприйняття іншими персонажами. Сенсорна лексика розглядається як така, що в межах мовної картини світу індивіда систематизує та категоризує його чуттєвий досвід за допомогою колоронімів, ґлютонімів, ольфакторної лексики. Сенсорна лексика у досліджуваному романі формує політематичність психологічного портрета головної героїні, а саме: лексичні одиниці на позначення червоного кольору та його похідних створюють яскравість, карнавальність та небезпечність образу героїні; ґлютонічні одиниці на позначення різних видів та форм шоколаду, тістечок, солодощів підсилюють карнавальний мотив свободи та непокори як домінанту характеру героїні.Документ Особливості вербальної репрезентації категорії агональності у політичному дискурсі гармонійного психологічного типу мовної особистості(2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Кукса О. М.; Kuksa O. M.Статтю присвячено дослідженню особливостей вербальної репрезентації категорії агональності у політичному дискурсі гармонійного психологічного типу мовної особистості. Обґрунтовано актуальність вивчення агональності політичного дискурсу у психолінгвістичному аспекті, залежно від психолінгвістичного типу мовної особистості політика. На основі аналізу наукових підходів до вивчення категорії агональності остання розглядається як одна з базових категорій політичного дискурсу, що проявляється як постійна іманентна змагальність, протистояння політичних гравців у процесі досягненні ними основної мети – здобування та утримання влади. Для визначення лексико-семантичних та комунікативно-функціональних особливостей вербальної репрезентації категорії агональності у політичному дискурсі були відібрані тексти передвиборчих дебатів та агітаційної промови Барака Обами як представника гармонійного психологічного типу мовної особистості політика. Цей психологічний тип демонструє планову поведінку політичної комунікації; виявляє позитивне ставлення до загальної теми комунікації, дотримання конвенційних схем і норм спілкування, відсутність вираженої боротьби за роль комунікативного лідера, здатність змінювати установку під впливом аргументації; зберігає спокій в умовах конфронтації, суперництва; прагне до врегулювання конфлікту; реалізує «м’який» вплив на суперника. З’ясовано, що комунікативно-функціональними ознака¬ми вербалізації агональності у політичному дискурсі такого психотипу політика є використання таких комунікативних стратегій, як: самопрезентація, аргументація, групова ідентифікація, протиставлення. Стратегія самопрезентації Обами виражається у конструюванні ним свого образу як про¬фесійного та дієвого політика за допомогою використання професійної термінології з економіко-соціальної царини. Стратегія аргументації політика простежується в чіткому структуруванні свого мовлення, вживанні власних назв на позначення суспільно-політичних реалій, числівників на позначення статистичних даних, що підвищують його статус або знижують значущість статусу опонента, конструкцій причинно-наслідкового зв’язку. Стратегія групової ідентифікації Обами виражається у використанні займенників “we”, “our”, “us”, метонімічному використанні назв професій робочого класу, зверненні до таких ціннісних концептів, як: «родина / добробут», «охорона здоров’я», «освіта», «рівноправ’я». Стратегія протиставлення як єдина стратегія прямої конфронтації проявляється у використанні Обамою лексики із послабленою семантикою протистояння.Документ Особливості вербалізації адресант-адресатних відносин в медійному дискурсі (на матеріалі британських жіночих глянцевих журналів)(2018) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено вивченню засобів вербалізації адресант-адресатних відносин у медійному дискурсі. Категорія адресованості трактується як наскрізна лінгвопрагматична ознака усіх структурних компонентів лінгвосеміотичного простору жіночих глянцевих журналів. Адресатність як латентну діалогічність текстових утворень розглянуто на синтаксичному та лексико-семантичному мовних рівнях.Документ Особливості перекладу соціолекту кокні(2016) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено вивченнню лінгвокультурних характеристик соціолекту кокні та розкриттю перекладацьких прийомів, які могли б найефективніше передати його соціолінгвістичні та експресивні риси. Описані особливості вимови, відхилення від лексико-граматичних норм літературного стандарту та римований сленг кокні. Розглянуто перекладацькі труднощі при відтворенні соціолектного мовлення представників нижчих прошарків Лондона. Простежено особливості перекладу фонетичних, граматичних та лексичних відхилень від літературної мови, притаманних кокні, та прийоми їх передачі в українській мові. Наведено погляди мовознавців у контексті цього проблемного питання.Документ Особливості інтонаційної організації англійських висловлень-вибачень офіційного стилю спілкування(2017) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaУ статті осмислюється широкий спектр екстралінгвістичних чинників, які впливають на модифікацію інтонаційної моделі висловлень. Доводиться необхідність обмеження такими з них, як ситуація спілкування, співвідношення соціальних статусів комунікантів, ступінь емоційної забарвленості мовлення та прагматична настанова певної мовленнєвої дії при вивченні варіативності інтонаційного контуру. На прикладі аналізу просодичної організації висловлень-вибачень офіційного стилю спілкування розглядається зумовленість інтонаційних ознак висловлень ситуацією спілкування, в якій вони функціонують. З’ясовано, що формально вираженим висловленням-вибаченням притаманні середні та низькі висхідні тони, поступово низхідна шкала, помірний темп вимовляння, чітке синтагматичне членування, невисокий коефіцієнт паузації, розширений тональний діапазон та середній тональний рівень реалізацій висловлювань.Документ Політична коректність в англомовному медійному дискурсі як засіб реалізації кооперативної комунікативної стратегії(2018) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаттю присвячено виявленню мовних засобів вираження політичної коректності в англомовному медійному дискурсі при реалізації кооперативної комунікативної стратегії. У роботі розглянуто поняття політичної коректності та подано лексеми на позначення раси, національності, що вважаються етичними. У статті також наведені приклади вживання політично коректних лексем як інструменту кооперативної комунікативної стратегії в англомовному медійному дискурсі.Документ Створення ефекту ілюзорності світу у романі Ф. К. Діка «Убік»: лінгвостилістичний аспект(2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Кривошия Ксенія Сергіївна; Kryvoshyia Kseniia SerhiivnaНаукову розвідку присвячено дослідженню створення ефекту ілюзорності світу в постмодерністській наукові фантастиці, зокрема у романі Ф.К. Діка «Убік», лінгвостилістичними засобами мови. Літературна творчість Діка як романіста-фантаста просякнута ідеями хаотичності світу, вільної циркуляції станів, гіперреальності та ірреальності всесвіту, симулякрів, оманливості свідомості, які відбиваються у несподіваних змінах сюжету, сюрреалістичних образах, зсувах у просторово-темпоральному континуумі. Метою презентованої розвідки є визначення лінгвостилістичних засобів ство- рення ефекту ілюзорності світу в романі Ф. К. Діка «Убік». Поставлена мета передбачає розв’язання наступних завдань: схарактеризувати особливості психоделічної фантастики Ф.К. Діка, виокремити семантичні домінанти створення ефекту ілюзорності світу у романі «Убік», описати роль лінгвостилістичних засобів у реалізації виокремлених домінант. У романі ідея ілюзорності світу рельєфно формується на тлі алегоричного опису розпаду часу, регресу форм до своїх універсалій, ентропії, що руйнує предмети, розмитості / невизначеності «свідомого» сприйняття реальності як такої. Для реконструювання внутрішньотекстових смислів створення досліджуваного ефекту в межах описуваного роману особливу увагу звернено на виокремлення семантичних домінант як сукупностей мовних одиниць зі значимим у контексті цілого смислом, що формують зміст ідейно-художнього цілого цього твору. За допомогою контекстуального та інтерпретаційно-текстового аналізу виокремлено наступні семантичні домінанти формування ефекту ілюзорності світу у художньому просторі роману «Убік»: «паралельні всесвіти», «сон як варіант реальності», «зміни в часі та просторі» та «зміна форм свідо- мості». Із загальної кількості визначених в контекстах цих домінант лінгвостилістичних засобів біль- шість (біля 80%) складають експресивні засоби та прийоми стилістичного синтаксису, в той час як засоби та прийоми стилістичної семасіології представлені в романі рідше. Встановлено, що для створення ефекту ілюзорності світу в романі «Убік» застосовано такі виразні засоби синтаксису, як еліпсис, замовчування, асиндетон, і стилістичні синтаксичні прийоми, як риторичні питання, анафора / епіфора, паралелізм.Документ Структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу «Сoronavirus Pandemic» (на матеріалі інформаційного порталу BBC News)(2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Приходько М. В.; Prykhodko M. V.У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими і просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб’єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями. Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу, спираючись на наукові категорії сучасної наратології: суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин «Coronavirus Pandemic» на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з’ясування домінуючого принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу до встановлених стандартів комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти даного наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою ван Дейком Т. А.: «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як відношення наратора до оповіданого у порівнянні з внутрішнім та зовнішнім типами.Документ Структурно-синтаксичні та просодичні особливості англомовного подієвого футбольного телевізійного коментаря(2016) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaУ статті розглядаються структурно-синтаксичні, лексичні та просодичні особливості англомовного подієвого футбольного телевізійного коментаря як одного з комунікативно-прагматичних типів спортивного коментаря – стрижневого жанру телевізійного спортивного дискурсу. Висвітлюються просодичні ознаки коментування таких ключових футбольних моментів, як відбиття м’яча, гольові моменти, невдалі спроби забиття голу.Документ Структурні компоненти лінгвосеміотичного простору жіночого глянцевого журналу(2018) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana FedorivnaСтаття присвячується вивченню структурних компонентів лінгвосеміотичного простору жіночого глянцевого журналу, який розглядається як структурований системоуніверсум зі створення певних образів через породження бажань та їх втілення. Такий простір жорстко форматує реальність, підлаштовуючи правила поведінки та стиль мислення читачок під систему цінностей гламурного способу життя, ключовими елементами якої є молодість та споживання краси. Ціннісні характеристики лінгвосеміотичного простору жіночого глянцевого журналу реалізуються через його архітектоніку, до структурних компонентів якої відносимо рекламний текст, перитекст та власне текст. Друкований рекламний текст характеризується змістовою і структурною завершеністю, а також авторською настановою презентувати об’єкт рекламування в найбільш привабливому вигляді. Креолізований характер рекламних текстів дозволяє використовувати ілюстрації як дієвий засіб встановлення комунікативного каналу між рекламодавцем та споживачем. Багатозначність інформації у зображенні несе велике емоційне навантаження, доповнюючи, уточнюючи чи навіть замінюючи текст. Основними інформаційними компонентами в структурі рекламного тексту є заголовок, підзаголовок, основний текст та слоган, кожен з яких виконує певну когнітивнодискурсивну функцію. З’ясовано, що сучасний рекламний дискурс у жіночих журналах позиціонує такі стереотипні уявлення про жінок, як міська кокетка, ділова жінка та дружина / домогосподарка. Перитекст як специфічні оздоблювальні знаки наративної інформації включає обкладинку, фотографії, різноманітну графіку і виконує семіотичну роль з вибудування системи символічних естетичних, моральних та соціальних цінностей. Організування спілкування читацької аудиторії відбувається через імітацію адресантно-адресатних відношень в межах текстового простору журналу.