Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 16996. Останнє оновлення: 26.11.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Візуальне моделювання блок-схем у професійній підготовці вчителів інформатики
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Момот Роман Анатолійович; Юрченко Артем Олександрович; Семеніхіна Олена Володимирівна; Momot Roman Anatoliyovych; Yurchenko Artem Oleksandrovych; Semenikhina Olena Volodymyrivna
Формування алгоритмічного мислення як ключового компоненту професійної підготовки майбутніх учителів інформатики є фундаментальним для їх подальшого успішного оволодіння програмуванням та викладанням цієї дисципліни. Незважаючи на те, що алгоритмічний підхід складає основу програмної діяльності та вимагає вміння аналізувати задачі, мислити структурно та візуалізувати логіку рішень, сучасна університетська освіта часто демонструє фрагментарність у його розвитку. Це призводить до того, що навчання зводиться до механічного розв’язування вправ або заучування синтаксису без глибокого розуміння принципів побудови алгоритмів. У статті досліджено педагогічний потенціал побудови блок-схем як інструмента розвитку алгоритмічного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. Особливу увагу приділено окресленню педагогічних умов, за яких візуальне моделювання алгоритмів сприяє осмисленому формуванню логіко-структурного мислення студентів, а також аналізу цифрових середовищ, придатних для реалізації такого підходу в навчальному процесі. Аргументовано, що блок-схема виступає проміжною ланкою між вербальним описом задачі та програмною реалізацією, дозволяючи студентам не лише формалізувати алгоритм, а й розвивати здатність до його пояснення в педагогічному контексті. У результаті дослідження виокремлено три групи умов ефективного застосування блок-схем: когнітивно-методичні, організаційно-технологічні та професійно-орієнтовані. Проведено порівняльний аналіз функціоналу цифрових інструментів (Flowgorithm, Visual Paradigm Online, diagrams.net, Blockly, EduBlocks), за результатами якого сформульовано рекомендації щодо їх доцільного використання на різних етапах навчання алгоритмів. Підкреслено необхідність поєднання технічного освоєння середовищ з розвитком педагогічної рефлексії у студентів, що дозволяє сформувати методичну готовність до викладання основ алгоритмізації в умовах шкільної інформатики.
Застосування комплексу інтерактивних групових методів навчання у процесі формування готовності ІТ-фахівців до професійної діяльності
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Нужин Олексій; Nuzhyn Oleksii
У статті досліджено ефективність застосування інтерактивних групових методів навчання у підготовці ІТ-фахівців із дотриманням сучасної освітньої парадигми, що вимагає від здобувачів освіти не лише глибоких теоретичних знань, а й розвитку практичних, міжособистісних та аналітичних умінь і навичок, необхідних для ефективної командної роботи в ІТ-сфері. У теоретичній частині проаналізовано сутність методів інтерактивного навчання, їх зв’язок із груповими формами роботи та основні дидактичні переваги таких методів. Зокрема, визначено основні завдання інтерактивних методів навчання, серед яких: формування вмінь самостійного пошуку, аналізу інформації, розвиток навичок командної роботи, навчання формуванню власної позиції на основі достовірних фактів і аргументованих висновків. На прикладі міжнародних досліджень доведено, що групове навчання є ефективнішим для розвитку когнітивних здібностей. У практичному аспекті подано результати анкетного опитування 33 респондентів, серед яких були студенти, викладачі та ІТ-фахівці. Дослідження охопило досвід участі в групових методах навчання, типи інтерактивних методик, характер взаємодії між учасниками, розподіл ролей, виявлені проблеми та загальну ефективність таких підходів. Визначено основні тенденції застосування інтерактивних групових методів навчання, виявлено поширені форми взаємодії, ролі учасників, оптимальний склад груп і типові труднощі, що виникають у процесі навчання. Зазначено, що інтерактивні групові методи навчання отримали високу оцінку ефективності від респондентів, а низьке стандартне відхилення засвідчило про узгодженість їхніх відповідей. Доведено, що ефективна реалізація інтерактивних групових методів навчання у процесі формування готовності ІТ-фахівців до професійної діяльності вимагає не лише формального об’єднання студентів у групи, а й цілісного педагогічного підходу.
Основні чинники сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Поліщук Віра; Цегельник Тетяна; Чайковська Ганна; Малик Наталія; Polishchuk Vira; Tsehelnyk Tetiana; Chaikovska Hanna; Malyk Nataliia
В статті обґрунтовано основні чинники сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти. Показано, що у процесі сенсорної інтеграції дітей з аутизмом в умовах закладу дошкільної освіти важливу роль відіграють як індивідуально-психологічні, так і організаційні чинники. Виявлено, що індивідуальні чинники (унікальні особливості сенсорної чутливості, порушення сенсорної обробки, взаємодія між сенсорами, рухова координація, а також схильність до сенсорного перевантаження) вимагають специфічного підходу в навчанні та вихованні дитини з розладом аутистичного спектра. Описано, що успішній сенсорній інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра сприяють організаційні чинники (соціальна взаємодія, емоційна підтримка, адаптоване освітнє середовище, підготовка кваліфікованих педагогів та індивідуалізація). Визначено, що підтримка з боку вихователів та однолітків сприяє емоційному комфорту дитини з аутизмом, полегшуючи її здатність до соціальної адаптації, а створення структурованого й безпечного освітнього середовища дає змогу зосередитися на розвитку сенсорних навичок. Визначено необхідність врахування педагогами рівня чутливості до стимулів кожної дитини та забезпечення індивідуального підходу для зниження у неї стресу та тривоги, що виникають через сенсорні перевантаження. Важливою умовою ефективної сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти визначено підвищення кваліфікації педагогічного персоналу. З’ясовано, що врахування виокремлених сприяє створенню сприятливих умов для розвитку дітей з розладами аутистичного спектра, що забезпечує їх успішну адаптацію та розвиток сенсорних навичок. Перспективами подальшого дослідження визначено підготовку вихователів до сенсорної інтеграції дітей з розладами аутистичного спектра в умовах закладу дошкільної освіти.
Ігрова діяльність як засіб реалізації освітньо-корекційного процесу в ортопедагогіці: принципи, методи і форми в різних освітніх середовищах
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Пустовалов Віталій; Усатова Ірина; Король Тетяна; Супрунович Вікторія; Халявка Роман; Pustovalov Vitalii; Usatova Iryna; Korol Tetiana; Suprunovych Viktoriia; Khaliavka Roman
У статті проаналізовано теоретико-методичні основи використання спортивних та рухливих ігор як ефективного засобу реалізації освітньо-корекційного процесу в ортопедагогіці. Встановлено, що ігрова рухова активність сприяє не лише фізичному розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, а й формуванню соціальних навичок, емоційної стійкості та адаптаційного потенціалу. Визначено ключові принципи організації спортивно-ігрової діяльності в умовах спеціальних та інклюзивних закладів освіти. Виокремлено провідні методи та організаційні форми впровадження рухливих ігор у корекційно-розвивальне середовище з урахуванням психофізичних особливостей дітей з ОРА. Вмотивовано доцільність індивідуалізації навантаження, варіативності ігрових завдань і використання елементів командної взаємодії для розвитку моторних функцій. Вивчено фактори, що впливають на ефективність спортивно-ігрових занять, зокрема рівень мотивації, безпечність рухового простору та готовність педагогів до інноваційних підходів. Порівняно підходи до організації рухливих ігор у різних типах освітніх середовищ, з акцентом на специфіку корекційної спрямованості. Розроблено модель інтеграції спортивних ігор у систему фізичного виховання дітей з ОРА. Спроєктовано алгоритм добору рухливих ігор відповідно до корекційних завдань і рівня функціональних можливостей дитини. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності фізкультурно-ігрових занять. Узагальнено дані, що підтверджують позитивний вплив рухової активності на покращення фізичного та психоемоційного благополуччя дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Рекомендовано системне впровадження спортивних та рухливих ігор як обов’язкового компонента освітньо-корекційної діяльності в ортопедагогічній практиці. Підсумовано, що рухова ігрова діяльність є дієвим інструментом комплексного розвитку та соціалізації дітей з ОРА, що вимагає науково обґрунтованого підходу до її організації та дидактичного забезпечення.
Студентська науково-дослідницька робота з теорії та методики навчання математики: зміст та критерії оцінювання
(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2025) Прус Алла; Швець Василь; Prus Alla; Shvets Vasyl
Проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з теорії та методики навчання математики наражається на ряд труднощів, пов'язаних з відсутністю чітких вимог до змісту, структури та критеріїв оцінювання поданих робіт. Дослідження спрямоване на розв'язання проблеми об'єктивного та прозорого конкурсного відбору через розробку системи критеріїв оцінювання студентських науково-дослідницьких робіт. Використано теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукових джерел і нормативних документів щодо фахової підготовки вчителя математики; аналіз студентських науково-дослідницьких робіт минулих років; аналіз досвіду конкурсного відбору. Емпіричні методи включали інтерв'ювання викладачів вишів та студентів бакалаврату і магістратури. Експериментальною базою слугував багаторічний досвід проведення конкурсів студентських робіт. Визначено орієнтовний зміст і структуру науково-дослідницької студентської роботи, що включає вступ, мету і завдання, теоретичні засади, представлення результатів, висновки, анотацію та список джерел. Розроблено систему критеріїв оцінювання робіт (актуальність теми, новизна, практична значущість, дослідницький характер, рівень використання літератури, самостійність, якість оформлення) та критерії оцінювання захисту робіт. Систематизовано типові помилки студентів: методичні, змістові, структурні та технічні. Обґрунтовано доцільність продовження конкурсів як інструменту розвитку дослідницьких компетентностей майбутніх педагогів. Підтверджено необхідність уніфікації вимог до конкурсних робіт для забезпечення об'єктивного відбору. Запропоновані критерії потребують широкого обговорення у науково-педагогічному середовищі. Незважаючи на низьку участь студентів, освітня цінність конкурсів залишається високою.