Запрошуємо до репозитарію відкритого доступу Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (eSSPUIR)!
eSSPUIR - Електронний інституційний репозитарій Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
ISSN 2522-1531
eSSPUIR – електронний архів наукових та освітніх матеріалів СумДПУ імені А. С. Макаренка, що забезпечує накопичення, систематизацію, зберігання інтелектуальних продуктів наукового, освітнього та методичного призначення, створених університетськими спільнотами Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, та забезпечує довготривалий, постійний і надійний безкоштовний відкритий доступ до них засобами Інтернет-сервісів, поширення цих матеріалів у середовищі світового науково-освітнього товариства.
Кількість документів: 17103. Останнє оновлення: 11.12.2025.
Для створення, накопичення й редагування власних колекцій звертайтеся до
адміністратора архіву.
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів
(2025) Брехунець Анатолій; Brekhunets Anatolii; Пригодій Микола; Pryhodii Mykola
Здійснено аналіз стану підготовки майбутніх учителів технологій до реалізації профільного навчання учнів в умовах трансформації української освіти та впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до технологічної компетентності педагогів, необхідністю оновлення змісту освітніх програм, посиленням практичної підготовки та цифровізації освітнього процесу. Метою є визначення сильних і слабких сторін підготовки та обґрунтування напрямів її вдосконалення відповідно до викликів Нової української школи та тенденцій STEM- освіти. Методологія включає аналіз нормативних документів і наукових джерел, а також анкетування 105 здобувачів освіти. Отримані результати засвідчили високий рівень загальнопедагогічної готовності та здатності застосовувати інноваційні методики, але виявили недостатність цифрових компетентностей, умінь 3D-моделювання, робототехніки й роботи з сучасним обладнанням. Сформульовано рекомендації щодо модернізації змісту та посилення практико орієнтованої і цифрової складових підготовки майбутніх учителів технологій, зокрема через дуальну освіту та практичну орієнтованість навчання.
Формування креативності в учнів основної школи засобами української мови та літератури
(2025) Чистякова Ірина Анатоліївна; Chystiakova Iryna Anatoliivna; Бабінець Лілія; Babinets Liliia; Осьмук Наталія Григорівна; Osmuk Nataliia Hryhorivna
У статті окреслено та схарактеризовано методи формування креативності учнів основної школи засобами української мови та літератури. Констатовано, що уроки української мови та літератури мають значний потенціал для формування креативності в учнів основної школи. Креативність розглядається як інтегральна якість особистості, що включає здатність до ініціювання ідей, асоціативного мислення, гнучкості, оригінальності та самостійного створення продукту діяльності. Обґрунтовано, що ефективне формування креативності можливе за умови системного застосування творчих методів і прийомів навчання, таких як: інтерполяція, комбінування сюжетів, метафоричне моделювання тексту, спрямована фантазія (візуалізація) та ін. Доведено, що систематичне використання креативних завдань на уроках української мови та літератури (створення альтернативних фіналів, комбінованих сюжетів, поетичних імпровізацій, діалогів між персонажами різних творів, візуалізацій образів, текстових трансформацій) підвищує пізнавальну активність школярів, розвиває їхню уяву, гнучкість мислення, здатність до самовираження.
Неформальна освіта у підготовці здобувачів вищої освіти
(2025) Доценко Інна; Dotsenko Inna; Овод Лариса; Ovod Larysa
У статті розглянуто актуальні аспекти інтеграції формальної та неформальної освіти в сучасному освітньому просторі України. Доведено, що традиційна система формальної освіти, попри її систематизованість та урегульованість, характеризується застарілими методами навчання та викладання, які не відповідають сучасним вимогами. Проаналізовано вітчизняні підходи до визначення сутності формальної й неформальної освіти. Узагальнено досвід країн ЄС, зокрема Франції, щодо визнання результатів навчання, здобутих у межах неформальної освіти. Зроблено висновок, що інтеграція формальної та неформальної освіти є стратегічним напрямом модернізації вищої освіти, який сприятиме підготовці фахівців нового покоління – мобільних, адаптивних, креативних, здатних до безперервного навчання та ефективної професійної діяльності в умовах динамічного розвитку суспільства економіки.
Процес формування іншомовної компетентності магістрів нефілологічних спеціальностей як цілісна система іншомовної підготовки
(2025) Алексахіна Тетяна; Aleksakhina Tetiana
Актуальність теми зумовлена потребою у підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних до ефективної професійної та міжкультурної комунікації в умовах глобалізованого освітнього і наукового простору. Традиційні методи іншомовної підготовки, орієнтовані переважно на граматику та переклад, виявилися недостатніми для розвитку сучасних комунікативних умінь, що спонукає до пошуку нових системних рішень. У статті підкреслюється, що інформаційно- цифровий підхід забезпечує інтеграцію цифрових технологій, автентичних матеріалів і компетентнісно орієнтованих методик у єдину модель, яка охоплює цільовий, методологічно-дидактичний, змістово-практичний і контрольно- аналітичний компоненти. Метою дослідження є наукове обґрунтування та опис організаційно-педагогічної системи формування іншомовної компетентності магістрів нефілологічних спеціальностей в умовах інформаційно-цифрового підходу. У результаті дослідження представлено модель організаційно-педагогічної системи, яка поєднує автентичні матеріали з цифровими технологіями (мобільними додатками, освітніми платформами, мультимодальними ресурсами та інструментами штучного інтелекту). Доведено, що така система має потенціал сприяти поліпшенню іншомовної освіти, формує уміння працювати з професійним контентом, розвиває іншомовну компетентність і підвищує мотивацію студентів до навчання іноземної мови. Разом із тим наголошується на необхідності подолання викликів, пов’язаних із рівнем цифрової культури викладачів та ресурсним забезпеченням університетів. Перспективи подальших досліджень охоплюють апробацію розробленої системи в різних освітніх середовищах та оцінку її впливу на окремі компоненти іншомовної компетентності магістрів.
Європейський дослідницький простір: інтеграційний рух України
(2025) Локшина Олена; Lokshyna Olena; Джурило Аліна; Dzhurylo Alina
Статтю присвячено аналізу інтеграційного руху України до Європейського дослідницького простору у контексті сучасних викликів, трансформацій та стратегічних завдань національної наукової сфери. Автори розглядають еволюцію політичних, законодавчих та інституційних передумов інтеграції, починаючи від підписання Угоди про асоціацію з ЄС і до формування дорожніх карт євроінтеграції у сфері науки після надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. Значну увагу приділено впливу повномасштабної війни на стан наукової системи, зокрема руйнуванню інфраструктури, скороченню фінансування, старінню кадрів та втраті людського потенціалу. У статті представлено результати опитування освітян, яке було проведено під час реалізації проєкту «Європейський дослідницький простір як орієнтир розвитку педагогічної науки в Україні: інформаційний хаб». Проєкт імплементувався науковцями Інституту педагогіки НАПН України упродовж 2022 – 2023 років. Результати демонструють суперечливий стан інтегративної готовності: з одного боку, більшість респондентів визнає важливість ЄДП для розвитку української науки; з іншого – спостерігається недостатній рівень обізнаності щодо концепту ЄДП і програм «Горизонт 2020/Європа». Респонденти вважають найбільш важливими такі напрями розвитку як поширення відкритої науки, підвищення результативності національної дослідницької системи, забезпечення можливостей для академічної мобільності та професійного зростання дослідників, а також підтримка екологічної та цифрової модернізації. Серед найсерйозніших викликів вони називають руйнівні наслідки війни, нестачу фінансування науки, слабкий рівень інноваційності та застарілу матеріально-технічну базу. Висновки, розроблені на основі відповідей респондентів, окреслюють ідеї щодо актуальності Європейського дослідницького простору для українських дослідників. Автори доходять висновку, що успішна інтеграція до Європейського дослідницького простору потребує системних реформ, спрямованих на зміцнення інституційної спроможності, модернізацію інфраструктури, розвиток культури відкритої науки та розширення участі України в європейських програмах досліджень і інновацій.