Роль методів розвитку критичного мислення у формуванні правової компетентності школярів
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ
Анотація
The article explores the theoretical and practical possibilities of methods for developing critical thinking in law lessons as one of the key factors in the formation of school students' legal competence. The relevance of the problem in the context of the competency approach, the reform of the Ukrainian education system, and the need to prepare students for conscious participation in public life is substantiated. Scientific approaches to determining the essence of critical thinking and its role in the process of forming school students' legal competence are analyzed. It is emphasized that the use of technology for developing critical thinking contributes to the formation of school students' ability to analyze legal information, assess its reliability, express their own position in a reasoned manner, make well-founded decisions, and apply legal knowledge in real-life situations. Particular attention is paid to determining the most effective methods and forms of developing critical thinking in law lessons. Practical recommendations are offered to improve the development of school students' legal competence through methods that develop critical thinking, and attention is focused on the need to create a problem-oriented educational environment and to introduce modern pedagogical technologies into the process of teaching law. It has been established that the development of critical thinking is an important condition for the formation of school students' legal competence, contributing to their ability to analyze legal information, argue for their own positions, and make well-founded decisions. In the process of developing critical thinking in law lessons, the most effective methods are interactive teaching methods (discussions, situational analysis, role-playing games, and work with legal sources), which activate students' cognitive activity. Their systematic application creates methodological prerequisites for increasing legal competence and preparing schoolchildren for conscious participation in public life.
У статті досліджено теоретичні та практичні можливості методів розвитку критичного мислення на уроках правознавства як одного з ключових чинників формування правової компетентності учнів. Обґрунтовано актуальність проблеми в контексті компетентнісного підходу, реформування української освітньої системи та необхідності підготовки учнів до свідомої участі в суспільному житті. Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності критичного мислення та його ролі у процесі формування правової компетентності школярів. Наголошено, що застосування технології розвитку критичного мислення сприяє формуванню в учнів здатності аналізувати правову інформацію, оцінювати її достовірність, аргументовано висловлювати власну думку, приймати обґрунтовані рішення та застосовувати правові знання у життєвих ситуаціях. Особливу увагу приділено визначенню найбільш ефективних методів і форм розвитку критичного мислення на уроках правознавства. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення формування правової компетентності школярів методами розвитку критичного мислення, акцентовано увагу на необхідності створення проблемно-орієнтованого освітнього середовища та впровадження сучасних педагогічних технологій у процес викладання правознавства. Констатовано, що розвиток критичного мислення є важливою умовою формування правової компетентності учнів, сприяє вмінню аналізувати правову інформацію, аргументувати власну позицію та приймати обґрунтовані рішення. В процесі формування критичного мислення на уроках правознавства найефективнішими є інтерактивні методи навчання (дискусії, аналіз ситуацій, рольові ігри, робота з правовими джерелами), які активізують пізнавальну діяльність учнів. Їх системне застосування створює методичні передумови підвищення рівня правової компетентності та підготовку школярів до свідомої участі в суспільному житті.
У статті досліджено теоретичні та практичні можливості методів розвитку критичного мислення на уроках правознавства як одного з ключових чинників формування правової компетентності учнів. Обґрунтовано актуальність проблеми в контексті компетентнісного підходу, реформування української освітньої системи та необхідності підготовки учнів до свідомої участі в суспільному житті. Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності критичного мислення та його ролі у процесі формування правової компетентності школярів. Наголошено, що застосування технології розвитку критичного мислення сприяє формуванню в учнів здатності аналізувати правову інформацію, оцінювати її достовірність, аргументовано висловлювати власну думку, приймати обґрунтовані рішення та застосовувати правові знання у життєвих ситуаціях. Особливу увагу приділено визначенню найбільш ефективних методів і форм розвитку критичного мислення на уроках правознавства. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення формування правової компетентності школярів методами розвитку критичного мислення, акцентовано увагу на необхідності створення проблемно-орієнтованого освітнього середовища та впровадження сучасних педагогічних технологій у процес викладання правознавства. Констатовано, що розвиток критичного мислення є важливою умовою формування правової компетентності учнів, сприяє вмінню аналізувати правову інформацію, аргументувати власну позицію та приймати обґрунтовані рішення. В процесі формування критичного мислення на уроках правознавства найефективнішими є інтерактивні методи навчання (дискусії, аналіз ситуацій, рольові ігри, робота з правовими джерелами), які активізують пізнавальну діяльність учнів. Їх системне застосування створює методичні передумови підвищення рівня правової компетентності та підготовку школярів до свідомої участі в суспільному житті.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Старжець, В. Роль методів розвитку критичного мислення у формуванні правової компетентності школярів [Текст] / В. Старжець, А. Левдер // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет ; редкол.: М. Друшляк (гол. ред), О. Семеніхіна, Francis Kwadwo Awuah, N. Demeshkant та ін. – Суми : СумДПУ, 2026. – Т. 14, № 7. – С. 195–202. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i7-023