Artistic‐Cognitive Competence of Junior Schoolchildren: Theoretical Aspect
Ескіз недоступний
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
As a result of the analysis of the state of scientific elaboration of the problem, it is established that the primary school age is a sensitive period for the formation of spiritual culture, because it is here that the foundation for aesthetic knowledge, beliefs and a number of other necessary prerequisites for the development of a person’s spiritual potential is laid. It is found that the basis for determining artistic competences are activities related to the music perception, performance and creation. It is noted that the content of subject competence takes into account state requirements for the level of pupils’ general education (knows, evaluates and interprets, understands, knows how to apply, shows an aesthetic attitude, own evaluation judgments). The following set of artistic competences is defined: interpretive, vocal‐choral, performing, instrumental‐performing, creative. Key words: artistic‐cognitive competence, primary school age, competences, art education, spiritual development of personality.
У результаті аналізу стану наукової розробленості проблеми встановлено, що молодший шкільний вік – сенситивний період для формування духовної культури, бо саме тут закладається підґрунтя для естетичних знань, переконань та низки інших необхідних передумов розвитку духовного потенціалу людини. Констатовано, що основою для визначення мистецьких компетентностей є види діяльності, пов’язані зі сприйманням, виконанням та створенням музики. Зазначено, що зміст предметної компетентності враховує державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (знає, оцінює та інтерпретує, розуміє, уміє, застосовує, виявляє естетичне ставлення, власні оцінні судження). Визначено такий комплекс мистецьких компетентностей: інтерпретаційні, вокально‐хорові, виконавські, інструментально‐виконавські, творчі. Узагальнено, що з’ясування сучасних освітянських завдань у напрямі становлення висококультурної особистості, здатної відповідально та професійно ставитися до культурно‐соціальних подій у сьогоднішньому світі уможливлюється за умов новітнього перегляду змісту, методів, форм та інших засобів, спрямованих на вдосконалення особистісних якостей, зокрема, такого важливого їх аспекту як мистецько‐пізнавальна компетентність. Безперечно, процес формування мистецько‐пізнавальної компетентності молодших школярів передбачає орієнтацію навчальної діяльності на розвиток загальної та художньої культури учнів. Викладені в публікації матеріали свідчать про те, що формування пізнавальної компетентності – це багатоаспектний процес, котрий передбачає вміння ставити мету, пізнавальні завдання та пропонувати можливі шляхи їх реалізації, уміти планувати, аналізувати, давати самооцінку власної пізнавальної діяльності. Відтак, мистецько‐пізнавальна компетентність розуміється як здатність до усвідомлення й творчого самовираження у мистецькій сфері, що формуються в ході сприймання творів, видів мистецтва, а також їх практичного опанування.
У результаті аналізу стану наукової розробленості проблеми встановлено, що молодший шкільний вік – сенситивний період для формування духовної культури, бо саме тут закладається підґрунтя для естетичних знань, переконань та низки інших необхідних передумов розвитку духовного потенціалу людини. Констатовано, що основою для визначення мистецьких компетентностей є види діяльності, пов’язані зі сприйманням, виконанням та створенням музики. Зазначено, що зміст предметної компетентності враховує державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (знає, оцінює та інтерпретує, розуміє, уміє, застосовує, виявляє естетичне ставлення, власні оцінні судження). Визначено такий комплекс мистецьких компетентностей: інтерпретаційні, вокально‐хорові, виконавські, інструментально‐виконавські, творчі. Узагальнено, що з’ясування сучасних освітянських завдань у напрямі становлення висококультурної особистості, здатної відповідально та професійно ставитися до культурно‐соціальних подій у сьогоднішньому світі уможливлюється за умов новітнього перегляду змісту, методів, форм та інших засобів, спрямованих на вдосконалення особистісних якостей, зокрема, такого важливого їх аспекту як мистецько‐пізнавальна компетентність. Безперечно, процес формування мистецько‐пізнавальної компетентності молодших школярів передбачає орієнтацію навчальної діяльності на розвиток загальної та художньої культури учнів. Викладені в публікації матеріали свідчать про те, що формування пізнавальної компетентності – це багатоаспектний процес, котрий передбачає вміння ставити мету, пізнавальні завдання та пропонувати можливі шляхи їх реалізації, уміти планувати, аналізувати, давати самооцінку власної пізнавальної діяльності. Відтак, мистецько‐пізнавальна компетентність розуміється як здатність до усвідомлення й творчого самовираження у мистецькій сфері, що формуються в ході сприймання творів, видів мистецтва, а також їх практичного опанування.
Опис
Ключові слова
artistic‐cognitive competence, primary school age, competences, art education, spiritual development of personality, мистецько‐пізнавальна компетентність, молодший шкільний вік, компетентності, мистецьке навчання, духовний розвиток особистості
Бібліографічний опис
Yeremenko, О. Artistic‐Cognitive Competence of Junior Schoolchildren: Theoretical Aspect [Текст] / О. Yeremenko, Pan Bo // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – № 1 (125). – С. 279–291. – DOI 10.24139/2312‐5993/2023.01/279‐291