Anna Freud’s Pedagogical Ideas: Ego-Psychology in Focus Psychoanalytic Pedagogy
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
The article explicates Anna Freud’s innovative ideas in the field of child psychoanalysis and psychoanalytic pedagogy. The historical and pedagogical excursion of A. Freud’s pedagogical progress is presented. It is shown that, unlike her father, the founder of psychoanalysis Sigmund Freud, who was primarily interested in the problem of unconscious determinants of the psyche, A. Freud was one of the first in the psychoanalytic tradition to apply the conceptual provisions of classical psychoanalysis in the study of the conscious sphere of a personality, focusing on the instance of “Ego”/“Self”. It is found that development of a child (according to A. Freud) is a process of gradual socialization of the individual, based on the psychoanalytic law of transition from the principle of pleasure to the principle of reality. The stages in the intellectual and social development of children are explicated in accordance with the conceptual provisions of ego-psychology. Four stages of these directions of development are considered. Four types of situations of misunderstanding by a child of adults in the process of psychoanalytic practice are highlighted. The first type of situations is related to the fact that the child perceives the outside world based on his feelings and experiences and at the same time ignores the feelings of other people. The second type of situations is associated with the difference between rational and irrational features of thinking of a child and an adult. The third type of situation is related to temporality, sensation, and perception of time, which is experienced by adults and children in different ways. The fourth type of situations has to do with differences in understanding and verbalization of problems of sex and intimate relationships. The development of the child’s “Ego”/“Self” is analyzed in detail, five stages (presocial, symbiotic, impulsive, stage of self-defense, stage of conformism) that the child’s ego goes through in the context of developing the ability to reflect reality in its objective manifestations are allocated. It is shown that for the development of the instance “Ego”/“Self” of the child, the effective functioning of protective mechanisms is necessary. A. Freud outlines an approximate chronology of their development (exclusion, compensation, projection, regression, negation, intellectualization, reactive formations (hypercompensation).
У статті експліковано новаторські ідеї Анни Фройд у сфері дитячого психоаналізу та психоаналітичної педагогіки. Представлено історико-педагогічний екскурс педагогічного поступу А. Фройд. Показано, що на відміну від свого батька, засновника психоаналізу Зігмунда Фройда, якого цікавила насамперед проблема несвідомих детермінант психіки А. Фройд одна з перших у психоаналітичній традиції застосовує концептуальні положення класичного психоаналізу при дослідженні саме свідомої сфери особистості, акцентуючи увагу на інстанції «Ego»/«Я». З’ясовано, що розвиток дитини (за А. Фройд) – це процес поступової соціалізації особистості, в основі якого психоаналітичний закон переходу від принципу задоволення до принципу реальності. Експліковано стадії в інтелектуальному та соціальному розвитку дітей, відповідно до концептуальних положень его-психології. Розглянуто чотири стадії цих напрямів розвитку. Розглянуто чотири типи ситуацій нерозуміння дитиною дорослих у процесі психоаналітичної практики. Перший тип ситуацій пов’язаний з тим, що дитина сприймає зовнішній світ на основі своїх почуттів та переживань і при цьому ігнорує почуття інших людей. Другий тип ситуацій пов’язаний з різницею раціональних та ірраціональних особливостей мислення дитини та дорослого. Третій тип ситуацій пов’язаний з темпоральністью, відчуттям, та сприйманням часу, яке переживається дорослим і дитиною по різному. Четвертий тип ситуацій пов’язаний з різницею у розумінні та вербалізацією проблем статі та інтимних стосунків. Детально проаналізовано розвиток Ego»/«Я» дитини, виділено п’ять стадій (передсоціальна, симбіотична, імпульсивна, стадія самозахисту, стадія конформізму), які проходить Ego дитини у контексті розвитку здатності відображати реальність у її об’єктивних проявах. Показано, що для розвитку інстанції «Ego»/«Я» дитини, необхідне ефективне функціонування захисних механізмів. А. Фройд намічає приблизну хронологію їх розвитку (витіснення, компенсація, проекція, регресія, заперечення, інтелектуалізація, реактивні утворення (гіперкомпенсація).
У статті експліковано новаторські ідеї Анни Фройд у сфері дитячого психоаналізу та психоаналітичної педагогіки. Представлено історико-педагогічний екскурс педагогічного поступу А. Фройд. Показано, що на відміну від свого батька, засновника психоаналізу Зігмунда Фройда, якого цікавила насамперед проблема несвідомих детермінант психіки А. Фройд одна з перших у психоаналітичній традиції застосовує концептуальні положення класичного психоаналізу при дослідженні саме свідомої сфери особистості, акцентуючи увагу на інстанції «Ego»/«Я». З’ясовано, що розвиток дитини (за А. Фройд) – це процес поступової соціалізації особистості, в основі якого психоаналітичний закон переходу від принципу задоволення до принципу реальності. Експліковано стадії в інтелектуальному та соціальному розвитку дітей, відповідно до концептуальних положень его-психології. Розглянуто чотири стадії цих напрямів розвитку. Розглянуто чотири типи ситуацій нерозуміння дитиною дорослих у процесі психоаналітичної практики. Перший тип ситуацій пов’язаний з тим, що дитина сприймає зовнішній світ на основі своїх почуттів та переживань і при цьому ігнорує почуття інших людей. Другий тип ситуацій пов’язаний з різницею раціональних та ірраціональних особливостей мислення дитини та дорослого. Третій тип ситуацій пов’язаний з темпоральністью, відчуттям, та сприйманням часу, яке переживається дорослим і дитиною по різному. Четвертий тип ситуацій пов’язаний з різницею у розумінні та вербалізацією проблем статі та інтимних стосунків. Детально проаналізовано розвиток Ego»/«Я» дитини, виділено п’ять стадій (передсоціальна, симбіотична, імпульсивна, стадія самозахисту, стадія конформізму), які проходить Ego дитини у контексті розвитку здатності відображати реальність у її об’єктивних проявах. Показано, що для розвитку інстанції «Ego»/«Я» дитини, необхідне ефективне функціонування захисних механізмів. А. Фройд намічає приблизну хронологію їх розвитку (витіснення, компенсація, проекція, регресія, заперечення, інтелектуалізація, реактивні утворення (гіперкомпенсація).
Опис
Ключові слова
psychoanalysis, ego-psychology, psychoanalytic pedagogy, upbringing, mechanisms of psychological defense, stages of child development, socialization, unconscious, consciousness, pleasure principle, reality principle, психоаналіз, его-психологія, психоаналітична педагогіка, виховання, механізми психологічного захисту, стадії розвитку дитини, соціалізація, свідомість, несвідоме, принцип задоволення, принцип реальності
Бібліографічний опис
Vertel A. Anna Freud’s Pedagogical Ideas: Ego-Psychology in Focus Psychoanalytic Pedagogy [Text] / А.Vertel // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. А. Біда та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – № 4 (128). – С. 46–59. – DOI: 10.24139/2312‐5993/2023.04/046‐059