Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики

Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У дисертації на основі аналізу теорії та вивчення емпіричного досвіду здійснено узагальнення і практичне розв’язання проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики й обґрунтовано доцільність упровадження моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики. На основі узагальнення і систематизації міжнародних та вітчизняних законодавчих, нормативно-правових документів у сфері освіти, освітніх та професійних стандартів, дисертаційних робіт здійснено теоретичний аналіз стану розробленості проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики та уточнено сутність ключових понять. З’ясовано основні вимоги до професійної підготовки та професійної діяльності вчителя початкової школи в умовах реалізації стратегічних завдань реформування загальної середньої освіти, всебічного розвитку і наскрізних умінь молодших школярів. Виявлено найбільш значущі ідеї для професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики: удосконалення підготовки на засадах європейських критеріїв і стандартів, забезпечення якості освітньої діяльності, створення освітньо-комунікативного середовища в закладах вищої педагогічної та загальної середньої освіти, педагогічне партнерство і наставництво, розроблення та проєктування нових технологій організації освітнього процесу, упровадження в освітній процес цінностей академічної доброчесності, інфомедійної грамотності. На основі термінологічного аналізу, аналіз практичного досвіду, вимог стейкхолдерів професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи визначено як цілісний, неперервний, інтегративний, професійно зорієнтований освітній процес у взаємозв’язку навчально-пізнавальної, науково-дослідної, позааудиторної складових та системи практик, що спрямований на формування готовності до професійної діяльності. Педагогічну практику майбутніх учителів початкової школи окреслено як системоутворювальний складник професійної підготовки майбутніх учителів, що відбувається упродовж усіх років навчання і дозволяє поглибити, інтегрувати й оволодіти фахово-методичними знаннями й уміннями щодо навчання, виховання, розвитку молодших школярів, сприяє формуванню ціннісних орієнтирів, професійного й особистісного розвитку й індивідуального стилю професійної діяльності. Розглянуто види і специфіку організації педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи у взаємозв’язках із фахово-методичними дисциплінами, гуртковою роботою, в освітньо-комунікативному середовищі закладів вищої педагогічної та загальної середньої освіти. На основі наукових джерел, системного аналізу стану професійної підготовки студентів у процесі педагогічної практики поняття «професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики» охарактеризовано як міждисциплінарний освітній процес, що здійснюється в умовах освітньо-комунікативного середовища закладів вищої педагогічної та загальної середньої освіти і спрямований на формування системи фахово- методичних знань, умінь, навичок, ціннісних установок, а результатом є готовність майбутніх учителів здійснювати практичну діяльність щодо організації навчання, виховання, розвитку молодших школярів. Готовність майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності у процесі педагогічної практики визначено як інтегроване особистісне утворення, що охоплює мотиваційно-ціннісні установки, особистісні якості, прагнення до професійного та особистісного розвитку, сукупність інтегрованих фахово- методичних знань, умінь, навичок, необхідних для їх практичного використання під час навчання молодших школярів. На підставі аналізу змісту освітньо-професійних програм за спеціальністю 013 Початкова освіта, галузі знань 01 Освіта/Педагогіка різних ЗВО, вивчення програмних результатів навчання уточнено змістове наповнення та структурні компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи (бакалаврів) до професійної діяльності у процесі педагогічної практики: мотиваційно- аксіологічний (сформованість стійкої мотивації до здійснення професійної діяльності у початковій школі, шанобливе ставлення до професії вчителя, до дитини, стійкого прагнення ефективно оволодіти фахово-методичними знаннями, уміннями і навичками, безпечно й ефективно взаємодіяти з різними суб’єктами освітнього процесу); когнітивно-праксеологічний (сформованість інтегрованих фахових (предметних) знань за освітніми галузями початкової школи, теоретико- методичних знань про педагогічну діяльність, поінформованість про інноваційні форми і методи навчання; сформованість професійних умінь (мовнокомунікативних, фахово-методичних, інформаційно-цифрових, дослідницько-проєктувальних); професійно-поведінковий (здатність розуміти психоемоційний стан особистості, здійснювати партнерську взаємодію з різними суб’єктами освітнього процесу, здатність упроваджувати різні види і форми навчально-пізнавальної діяльності здобувачів початкової освіти, здатність до професійного розвитку, саморозвитку і рефлексії). Розроблено і теоретично обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики. Модель містить взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий, змістово-технологічний, діагностувально-результативний. Методологічно-цільовий блок охоплює мету, завдання підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики, враховує положення наукових підходів (системного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, аксіологічного, праксеологічного, акмеологічного), принципів (загальнодидактичні: неперервності, цілісності, науковості, ціннісного ставлення до знань, наступності, системності і послідовності, доступності, індивідуалізації та диференціації, зв’язку теорії і практики, наочності; свідомості й активності; специфічні: випереджувального професійного розвитку; міждисциплінарної інтеграції, студентоцентризму, партнерства, креативності, інфомедійної грамотності, саморозвитку і рефлексії). Змістово-технологічний блок поглиблює уявлення про практичну реалізацію моделі та поєднує оновлений зміст модулів (розділів) педагогічних, фахово- методичних, мовних дисциплін, форми організації освітнього процесу (традиційні та інноваційні: мотиваційні лекції, практичні заняття з елементами тренінгу, гурток «Методична майстерня», «Методичний онлайн-порадник», творчий проєкт «Дотримання академічної доброчесності у початковій школі», позааудиторні заходи (конференції, вебінари, майстер-класи від стейкхолдерів); методи (проблемні, дослідницькі, інтерактивні, ігрові, проєктні, критичного мислення (кубування, сторителінг, методика ІНСЕРТ, таксономія Блума, інтелект-карти та ін.) та засоби (електронні освітні ресурси, зокрема освітні платформи, професійно-орієнтовані завдання, щоденник подвійних нотаток, QR-коди, технологія LEGO). Схарактеризовано етапи реалізації запропонованої моделі. У діагностувальному блоці представлено діагностувальні методики щодо виявлення рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності у процесі педагогічної практики: високого (творчого), середнього (реконструктивного), низького (репродуктивного) за критеріями: мотиваційно-цільовий (показники: мотивація до вибору професії, ціннісні установки), когнітивно-пізнавальний (показники: фахово-методичні (мовнокомунікативні, психолого-педагогічні) знання; сформованість професійних умінь (показники: мовнокомунікативні, фахово- методичні, інформаційно-цифрові, дослідницько-проєктувальні уміння), професійно-особистісний (показник: готовність до саморозвитку). Для визначення сформованості мотиваційно-цільового критерію, зокрема, показника «Мотивація до вибору професії» використано методику «Вивчення мотивації навчання у виші» Т. Ільїної; для показника «Ціннісні установки» – методику «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С. Бубнова»; для визначення сформованості когнітивно-пізнавального критерію, зокрема, показника «Фахово-методичні знання» запропоновано авторське тестування на визначення фахово-методичних знань, для показника «Сформованість професійних умінь» – індивідуальні завдання на перевірку сформованості фахово-методичних умінь; для визначення сформованості професійно-особистісного критерію, зокрема показника «Готовність до саморозвитку» запропоновано діагностику реалізації потреб у саморозвитку (Н. Фетіскін, В. Козлов, Г. Мануйлов). Доведено, що навчально-методичне забезпечення з дисциплін «Основи культури і техніки мовлення, «Теорія і методика виховання», гуртка «Методична майстерня»: програма діяльності, електронний посібник «Урок у початковій школі: методична майстерня»; методичні рекомендації «Організація освітнього процесу в початковій школі», «Інноваційні форми і методи навчання у Новій українській школі»; змістове наповнення блогу викладача «Педагогічна практика у Новій українській школі» сприяє більш ефективному формуванню професійних умінь і навичок, стимулює мовленнєвий розвиток і саморозвиток. З урахуванням результатів педагогічних і психологічних досліджень теоретично обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики: актуалізація ціннісно- мотиваційної сфери студентів через створення освітньо-комунікативного середовища та забезпечення партнерської взаємодії між закладами вищої та загальної середньої освіти; увиразнення практико-орієнтованого характеру змісту професійної підготовки через застосування інтерактивних форм і методів; оволодіння студентами культурою дослідницької роботи з конспектом уроку з метою створення освітніх продуктів. Експериментально перевірено дієвість моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики. Проведений статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту підтвердив позитивну динаміку у рівнях готовності майбутніх учителів початкової школи (бакалаврів) до професійної діяльності на користь експериментальної групи (ЕГ). В ЕГ найбільшої динаміки набув показник «Сформованість професійних умінь» для студентів: низький рівень на 36% зменшився і перейшов у середній (+13,4%) та високий (+22,6%). Найменшої у кількісному вимірі динаміки в ЕГ набув показник «Готовність до саморозвитку», для якого кількість студентів з низьким рівнем (-20%) переросла у 9,3% середнього та 10,7% високого рівнів. Результатом реалізації моделі є підвищення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності у процесі педагогічної практики. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:  вперше обґрунтовано і розроблено модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики, яка ґрунтується на положеннях методологічних підходів (системного, особистісно орієнтованого, компетентнісного, аксіологічного, праксеологічного, акмеологічного), принципів (загальнодидактичних: неперервності, цілісності, науковості, ціннісного ставлення до знань, наступності, системності і послідовності, доступності, індивідуалізації та диференціації, зв’язку теорії і практики, наочності, свідомості й активності; специфічних: випереджувального професійного розвитку; міждисциплінарної інтеграції, студентоцентризму, партнерства, креативності, інфомедійної грамотності, саморозвитку і рефлексії), передбачає дотримання педагогічних умов (актуалізація ціннісно-мотиваційної сфери студентів через створення освітньо-комунікативного середовища й забезпечення партнерської взаємодії між закладами вищої та загальної середньої освіти; увиразнення практико-орієнтованого характеру змісту професійної підготовки через застосування інтерактивних форм і методів; оволодіння студентами культурою дослідницької роботи з конспектом уроку з метою створення освітніх продуктів) та оновлення змісту модулів (розділів) навчальних дисциплін, форм організації освітнього процесу (мотиваційні лекції, практичні заняття з елементами тренінгу, гурток «Методична майстерня», «Методичний онлайн-порадник», творчий проєкт «Дотримання академічної доброчесності у початковій школі», позааудиторні заходи (конференції, вебінари, майстер-класи від стейкхолдерів); методи (проблемні, дослідницькі, інтерактивні, ігрові, проєктні, критичного мислення (кубування, сторителінг, методика ІНСЕРТ, таксономія Блума, інтелект-карти та ін.) та засоби (електронні освітні ресурси, зокрема освітні платформи, професійно-орієнтовані завдання, щоденник подвійних нотаток, технологія LEGO, QR-коди);  схарактеризовано діагностувальний апарат для визначення рівнів (низького, середнього, високого) готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності у процесі педагогічної практики;  уточнено сутність понять «професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики», «готовність майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності», «педагогічна практика майбутніх учителів початкової школи»; уточнено компоненти готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності у процесі педагогічної практики (мотиваційно-аксіологічний, когнітивно-праксеологічний, професійно-поведінковий), їх критерії, показники, рівні сформованості;  подальшого розвитку набули зміст, форми, методи організації освітнього процесу, спрямованого на формування готовності майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності. Практичне значення отриманих результатів. Розроблено і впроваджено в освітній процес ЗВО навчально-методичне забезпечення для студентів спеціальності 013 Початкова освіта ОКР «Бакалавр», що охоплює модулі (розділи) робочих навчальних програм з дисциплін «Основи культури і техніки мовлення», «Теорія і методика виховання»; електронний посібник «Урок у початковій школі: методична майстерня»; програму гуртка «Методична майстерня»; методичні рекомендації «Організація освітнього процесу в початковій школі», «Інноваційні форми і методи навчання у Новій українській школі»; авторський освітній блог «Педагогічна практика у Новій українській школі» (katerynadikhnych.blogspot.com).
The generalization and practical solution of a problem of professional training of future primary school teachers in the course of pedagogical practice is carried out on the basis of the analysis of the theory and studying of empirical experience, as well as the expediency of introduction of model of professional training of future primary school teachers in the course of pedagogical practice is proved in the dissertation. The theoretical analysis of the problem of professional training of future primary school teachers in the course of the pedagogical practice and the essence of basic concepts is specified on the basis of the generalization and systematization of international and domestic legislative, program, regulatory and legal documents in the field of education, educational and professional standards, domestic and foreign scientific sources, dissertations. The basic requirements for professional training and professional activity of a primary school teacher in the conditions of realization of strategic tasks of reforming general secondary education, comprehensive development and end-to-end skills of junior schoolchildren are clarified. The most significant ideas for professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice are revealed: improving training on the basis of European criteria and standards, ensuring the quality of educational activities, creating an educational and communicative environment in institutions of higher pedagogical and general secondary education, pedagogical partnership and mentoring, development and design of new technologies for the organization of the educational process, implementation in the educational process of values of academic integrity, information literacy. Based on terminological analysis, analysis of practical experience, requirements of stakeholders to graduates of specialty 013 “Primary education” “Bachelor” educational-qualification level, the professional training of future primary school teachers is defined as a holistic, continuous, integrative, professionally oriented educational process in the relationship of educational and cognitive, scientific and research, extracurricular components and a system of practices aimed at forming readiness for professional activity. The pedagogical practice of future primary school teachers is outlined as a system-forming component of professional training of future teachers, which takes place during all years of study and allows to deepen and integrate professional and methodological subject knowledge, master pedagogical (professional) skills in teaching, educating, development of junior schoolchildren, contributes to the formation of values, professional and personal development and individual style of professional activity. The types and specifics of the organization of pedagogical practice of future primary school teachers are considered in interrelations with professional and methodical, psychological and pedagogical disciplines, group work, in the educational and communicative environment of higher pedagogical and general secondary education institutions. Based on scientific sources, systematic analysis of the state of professional training of students in the process of pedagogical practice, the concept of “professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice” is characterized as an interdisciplinary educational process carried out in the educational and communicative environment of higher pedagogical and general secondary education and aimed at formation of a system of professional and methodological knowledge, skills, abilities, values. Its result is the willingness of future teachers to carry out practical activities for the organization of education, upbringing, development of primary schoolchildren. The readiness of future primary school teachers for professional activity in the process of pedagogical practice is defined as an integrated personal formation, covering motivational and value attitudes, personal qualities, desire for professional and personal development, a set of integral (professional-methodical) knowledge, skills, abilities required for their practical use in the education of primary schoolchildren. Based on the analysis of the content of educational and professional programs in the specialty 013 “Primary education”, 01 “Education / Pedagogy” field of knowledge of various institutions of higher education, the study of program learning outcomes, the content and structural components of the readiness of future primary school teachers (bachelors) for professional activity in the process of pedagogical practice is clarified: motivational and axiological (formation of stable motivation, respectful attitude to the teaching profession, to the child, the constant desire to effectively master the professional and methodological knowledge, skills and abilities, safely and effectively interact with various actors in the educational process); cognitive and praxeological (formation of integrated professional (subject) knowledge in the educational fields of primary school, theoretical and methodological knowledge about professional (pedagogical) activities, awareness of innovative forms and methods of teaching and their use in professional activities; formation of professional skills (speech and communicative, professional and methodical, information and digital, research and project skills); professional and behavioral (ability to understand the psycho-emotional state of the individual, to carry out partnership interaction with various actors in the educational process, the ability to implement different types and forms of educational and cognitive activities of primary school students, ability to professional development, self-development and reflection). The model of professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice is developed and theoretically substantiated. The model contains interconnected blocks: methodological and target, content and technological, diagnostic and effective blocks. The methodological and target block emphasizes the professional orientation of the educational process, covers the purpose, tasks of training future primary school teachers (bachelors) in the process of pedagogical practice, takes into account the provisions of scientific approaches (systemic, personality-oriented, competence, axiological, praxeological, acmeological), principles (general didactic: continuity, integrity, scientificity, value attitude to knowledge, continuity, system and sequence, accessibility, individualization and differentiation, connection theory and practise, consciousness and activity; specific: advanced professional development, interdisciplinary integration, student-centeredness, partnership, creativity, focus on educational media resources, self-development and reflection). The content-technological block deepens the idea of the practical implementation of the model and combines the modernized content of modules (sections) of pedagogical, professional-methodical, language disciplines, the updated content of the programs of pedagogical practices; forms of organization of the educational process (traditional and innovative: motivational lectures, practical classes with elements of training, study group “Methodical workshop”, “Methodical online guide”, creative project “Observance of academic integrity in primary school”, extracurricular activities (conferences, webinars, master classes from stakeholders); methods (problem, research, interactive, game, project, critical thinking (cubing, storytelling, INSERT method, Bloom’s taxonomy, intelligence maps, etc.) and tools (electronic educational resources, including educational platforms, professionally- oriented tasks, diary of double notes, QR-codes, LEGO technology). The stages of realization of the model of professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice are characterized. The diagnostic block presents the diagnostic methods for identifying the levels of formation of the components of readiness of future primary school teachers-bachelors for professional activity in the process of pedagogical practice: high (creative), medium (reconstructive), low (reproductive) by the criteria: motivational and target (indicators: motivation to choose a profession, value system), cognitive (indicators: professional and methodological (linguistic, psychological and pedagogical) knowledge; formation of professional skills (indicators: language and communication, professional and methodological, information and digital, design skills), professional and personal (indicator: readiness for self-development). In order to determine the formation of motivational-target criteria, in particular, the “Motivation to choose a profession” indicator, the method “Study of motivation to study at university” developed by T. Ilyina was used; for the “Value attitudes” indicator the method “Diagnosis of the real structure of value orientations of the personality by S. Bubnov” was used; to determine the formation of cognitive criteria, in particular, the “Professional and methodical skill” indicator the author’s testing was proposed in order to determine the scope of professional and methodological knowledge, for the “Professional skills formation” individual tasks to check the formation of professional and methodological skills was proposed; to determine the formation of professional and personal criteria, in particular the indicator “Readiness for self-development” the diagnostics of realization of needs in self-development is offered (by N. Fetiskin, V. Kozlov, G. Manuilov). It is proved that the educational and methodological support in the disciplines “Fundamentals of culture and speech techniques” (module of the working curriculum), “Theory and methods of education” (module of the working curriculum), study group “Methodical workshop”: program of activities, electronic manual “Lesson in primary school: methodical workshop” (development of lessons on literary reading, Ukrainian language, mathematics, integrated course “I explore the world”, natural science, fine arts, home economy class, academic honesty, exercises in the formation of media literacy and academic culture of junior high school); methodical recommendations “Organization of the educational process in primary school”, “Innovative forms and methods of teaching in the New Ukrainian school”; the content of the teacher’s blog “Pedagogical practice in the New Ukrainian school” contributes to a more effective formation of language and communicative, professional and methodological, project, information and digital skills, stimulates speech development and self-development. Taking into account the results of pedagogical and psychological research, the pedagogical conditions of professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice are theoretically substantiated: actualization of the value-motivational sphere of students through the creation of an educational and communicative environment and ensuring partnership between institutions of higher and general secondary education; emphasizing the practice-oriented nature of the content of professional training through the use of interactive forms and methods; students’ mastering the culture of working with the lesson outline in order to create educational products. The effectiveness of the model of professional training of future primary school teachers (bachelors) in the process of pedagogical practice has been experimentally tested. The conducted statistical analysis of the results of the pedagogical experiment confirmed the positive dynamics in the levels of professional training of future primary school teachers (bachelors) for professional activity in favor of the experimental group. In the experimental group, the indicator “Professional skills formation” for experimental group students gained the greatest dynamics: the low level decreased by 36% and became medium (+13.4%) and high (+22.6%). The indicator “Readiness for self- development” gained the lowest quantitative dynamics in experimental group, for which the number of students with a low level (-20%) grew to 9.3% of the average and 10.7% of the high levels. The result of the model implementation is to increase the levels of readiness of future primary school teachers for professional activity in the process of pedagogical practice. The results of the research can be used in the process of professional training of students majoring in 013 “Primary Education” (“Bachelor” educational-qualification level), pedagogical practice of future primary school teachers, in the system of professional development and retraining of primary school teachers. The scientific novelty of the obtained results is that:  which is based on the grounds of methodological approaches (systemic, personality-oriented, competence, axiological, praxeological, acmeological), principles (general didactics: continuity, integrity, scientificity, valuable attitude to knowledge, continuity, system and sequence, accessibility, individualization and differentiation, connection of theory and practice, clarity, consciousness and activity; specific: advanced professional development; interdisciplinary integration, student partnerships, creativity, focus on educational media resources, self-development and reflection), provides for the observance of pedagogical conditions (actualization of the value- motivational sphere of students through the creation of an educational and communicative environment and ensuring partnership between institutions of higher and general secondary education; emphasizing the practice-oriented nature of the content of professional training through the use of interactive forms and methods; students’ mastering the culture of working with the lesson outline in order to create educational products) and improving the content of modules (sections) of professional disciplines, content of pedagogical practice programs, forms of educational process (motivational lectures, practical classes with training elements, the group “Methodical workshop”, “Methodical online guide”, creative project “Observance of academic integrity in primary school”, extracurricular activities (conferences, webinars, master- classes from stakeholders); methods (problem, research, interactive, game, project, critical thinking (cubing, storytelling, INSERT method, Bloom’s taxonomy, mind maps, etc.) and tools (electronic educational resources, including educational platforms, professionally-oriented tasks, diary of double notes, LEGO technology, QR-codes).  the diagnostic apparatus for determining the levels (low, medium, high) of readiness of future primary school teachers for professional activity in the process of pedagogical practice is characterized;  the essence of such concepts as “professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice”, “readiness of future primary school teachers for professional activity”, “pedagogical practice of future primary school teachers” is specified; the components of readiness of future primary school teachers for professional activity in the process of pedagogical practice (motivational and axiological, cognitive and praxeological, professional and behavioral), their criterion, levels of formation are specified;  further developed the content, forms, methods of organizing the educational process aimed at forming the readiness of future primary school teachers for professional activities. The practical significance of the results. The educational and methodical support for students of the specialty 013 “Primary education” “Bachelor” educational- qualification level is developed and implemented in the educational process of institutions of higher pedagogical education, which includes modules (parts) of working curricula in the disciplines “Fundamentals of culture and speech techniques”, “Theory and methods of education”; electronic manual “Lesson in primary school: methodical workshop” (development of lessons on literary reading, Ukrainian language, mathematics, integrated course “I explore the world”, natural science, fine arts, home economy class, academic honesty, exercises in the formation of media literacy and academic culture of junior high school); the program of the study group “Methodical workshop”; methodical recommendations “Organization of the educational process in primary school”, “Innovative forms and methods of teaching in the New Ukrainian school”; author’s educational blog “Pedagogical practice in the New Ukrainian school” (katerynadikhnych.blogspot.com).
Опис
Ключові слова
професійна підготовка, професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи, педагогічна практика, готовність майбутніх учителів початкової школи до професійної діяльності, модель професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики, педагогічні умови, professional training, professional training of future primary school teacher, pedagogical practice, readiness of future primary school teachers for professional activity, model of professional training of future primary school teachers in the process of pedagogical practice, pedagogical condition
Бібліографічний опис
Діхнич, К. В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи у процесі педагогічної практики [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 "Освіта/Педагогіка", 011 "Освітні, педагогічні науки"/ К. В. Діхнич; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; [наук. керівник О. М. Семеног]. – Суми, 2021. – 368 с.