Камерно-вокальна творчість Ж. Массне: жанрово-стильові домінанти
Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертацію присвячено вивченню камерно-вокальної творчості Ж. Массне в аспекті її жанрово-стильової домінанти. Загальною тенденцією європейського, російського та вітчизняного музикознавства кінця ХХ – початку ХХІ століть є вивчення творчого спадку Ж. Массне як оперного композитора. Звичайно в дослідницьких працях камерна-вокальна творчість французького митця залишається мало опанованою як менш вартісна. Між тим, творчий спадок Ж. Массне досить об’ємний: до його складу входять різні музичні жанри, що формували розвиток жанрово-стильової системи музичного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Камерно- вокальна творчість французького композитора представлена вокальними циклами, жанрами пісні й романсу, в цілому – понад 200 зразків. Саме в них найбільш системно проявилися ті риси стилю Майстра, а саме камерність, вишуканість, вкрадливість, що так високо цінував у спадку свого сучасника і співвітчизника К. Дебюссі.
Довести значущість камерно-вокальної творчості Ж. Массне для музичної культури сучасності, й зокрема, для таких її сфер, як музичне виконавство, музична освіта, музикознавство – актуальне завдання сучасної вітчизняної науки. У дисертаційній роботі здійснено історико-теоретичне обґрунтування та запропоновано шляхи розв’язання проблеми визначення сутності жанрово- стильових домінант камерно-вокальної творчості Ж. Массне. Серед взірців композитора, котрі набувають значення призми, крізь яку можливо спостерігати характерні жанрово-стильові ознаки не тільки камерно- вокальної творчості Ж. Массне у цілому, а й знаходити образно-змістовні зв’язки з оперною спадщиною Майстра.
На основі залучення об’ємних критичних і дослідницьких матеріалів, історичний обсяг яких охоплює більше ста років, у дисертаційній роботі обумовлені причини недооцінки камерно-вокальної творчості Ж. Массне в науковій літературі та виконавській традиції.
У результаті вивчення історії розвитку масснезнавства стало можливим виокремити два нерівних за масштабами періодів: прижиттєвий (1907 – 1912) та післяжиттєвий – з 1912 року по теперішній час. Аналіз змін в оцінках особистості і творчості композитора у другому періоді масснезнавства дозволив вирізнити наступні етапи: 1950-і роки; 1960-ті роки; 1970-1980-ті роки; 1990-ті роки; два перших десятиліття ХХІ століття.
Переломне значення у процесі розвитку масснезнавства надане 1950-м роком, коли були сформовані передумови об’єктивного оцінювання особистості і творчості композитора. М. Купер, Е. Ч. Саквіль, Д. К. Шоу- Тейлор виступили провозвісниками «нової ери» оперної спадщини Ж. Массне. Значення 1960-х років у історії масснезнавства полягає в узагальненому осягненні творчого спадку композитора (праця Ю. Кремльова). Але і перша, і друга хвилі ренесансу особистості і творчості Ж. Массне обминули камерно-вокальний спадок композитора. Опероцентристська спрямованість домінує і на початку ХХІ століття, зокрема у вітчизняному масснезнавстві, що обумовлено вагомою роллю даного жанру у творчому доробку французького митця.
Порушення опероцентристського підходу до вивчення творчої спадщини Ж. Массне на початку ХХІ століття обумовило поширення дослідницької уваги на камерно-вокальний спадок композитора – енциклопедію французької романсової лірики. На межі ХХ – ХХІ століть камерно-вокальна творчість Ж. Массне набула значення самостійного предмету дослідження як гідного системного вивчення у музикознавстві.
Ознакою розквіту масснезнавства рубежу ХХ – XXI століть є актуалізація камерно-вокальної спадщини Ж. Массне як проблеми монографічної науки в структурі музикознавства (роботи М. Шампаня, 1995; Шае Енхе, 2000; Хюн Мін Лі, 2005; Дж. Холмквеста, 2009). Як Ф. Носке, так і М. Шампань декларують Ж. Массне як фундатора жанру французького камерно- вокального циклу.
Зіставляючи хронологію творчих етапів французького композитора, поданих в монографії Ю. Кремльова, з періодами розвитку оперного доробку митця, що міститься у дисертації Л. Мудрецької, автором дисертації запропонована періодизація камерно-вокальних циклів у творчості Ж. Массне, що умовно поділяється на три періоди: 1. Ранній охоплює 1866– 1876 роки, від дати створення «Квітневої поеми» до появи «Жовтневої поеми» (1876); 2. Центральний (1879 – 1895), що відповідає датуванню другого оперного періоду; 3. Пізній (1901) – створення останнього вокального циклу «Декілька пісень в лілових тонах». Історичні паралелі між періодизацію оперного і камерно-вокального спадку композитора засвідчують як глибинність зв’язків між двома жанровими гілками його творчості, так і правомірність розподілу творчого спадку композитора, узятого у всій його цілісності. Аналіз динаміки розгорнення камерно- вокальних циклів у доробку Ж. Массне дозволив констатувати наскрізну функцію цього жанру, що охопив усі періоди творчої еволюції композитора.
У результаті аналізу встановлено жанрові ознаки поеми у камерно- вокальних циклах композитора та виявлені притаманні їм принципи циклоутворення. Авторське жанрове ім’я «поема» тлумачено: 1. як жанрову характеристику кожного з номерів; 2. як жанрову властивість кожного з «малих» (внутрішніх) циклів; 3. як жанрове утворення камерно-вокальної цілісності. Наскрізність ознак жанру поеми у камерно-вокальних циклах композитора, як і принципів циклоутворення, засвідчують єдність творчого методу Ж. Массне.
Тлумачення камерно-вокальних поем Ж. Массне як макроциклу, що пронизаний наскрізними образно-художніми та інтонаційно- драматургічними зв’язками, дозволило визначити їх як «Пори року». Аркові зв’язки між камерно-вокальними циклами композитора створюють певний «ланцюг»: «Квітнева поема», «Жовтнева поема», «Зимова поема» і «Поема одного вечора», у складі якої міститься номер, визначений нами як «Липневий». Якщо тема «Пори року» об’єднує до макроциклу чотири камерно- вокальні цикли композитора, то розвиток теми спогадів про кохання пов’язує усі вісім вокальних поем Ж. Массне в єдиний метацикл, де роль драматургічного центру слід надати «Поемі спогаду» та «Поемі кохання», фіналу – «Поемі одного вечора», коди – останньому циклу «Декілька пісень у лілових тонах».
Зміст останнього циклу відсилає до першого періоду камерно-вокальної спадщини композитора, а в його межах – до другого взірця жанру – «Поеми спогаду»: спогадом про перше кохання навіяний «сюжет» останнього твору цієї жанрової гілки. Повернення в спогадах людини «шляхетного віку» (за Н. Савицькою) до часів молодості, до початку любовного почуття обумовлює утворення життєвого та творчого кола у спадщині Ж. Массне: герой, який увійшов до останнього періоду життєтворчості, повертається до початку історії кохання. Попри те, що в «Лілових піснях» підведення підсумків розвитку жанру камерно-вокального циклу у творчості композитора обумовлено утворенням нескінчених арок до минулого, до його попередніх Poèmes, останній вокальний цикл Ж. Массне виконує творче завдання розмикання художнього змісту прикінцевого взірця жанру в безкінечність.
The dissertation is devoted to the study of chamber and vocal creativity of J. Massenet in the aspect of its genre and style dominant. The general trend of European, Russian and domestic musicology of the late XX - early XXI centuries is the study of the creative heritage of J. Massenet as an opera composer, in research works the chamber-vocal work of French man of art remains poorly understood as less costly. Meanwhile, the creative legacy of J. Massenet is quite extensive: it includes various musical genres that shaped the development of genre and style system of musical art of the second half of ХІХ - early XX centuries. The chamber and vocal works of the French composer are represented by genres of vocal cycle, song and romance, in total - more than 200 samples. It was in them that those features of the Master’s style were manifested most systematically, namely the chamberness, sophistication, and ingenuity that he so highly valued in the legacy of his contemporary and compatriot K. Debussy. To prove the importance of chamber-vocal creativity of J. Massenet for the musical culture of our time, and in particular for such areas as musical performance, education, musicology, is an urgent task of modern Russian science. In the dissertation work the historical-theoretical substantiation is carried out and the ways of the decision of a problem of definition of essence of genre and style dominants of chamber-vocal creativity of J. Massenet are offered. Among the samples of chamber-vocal creativity of French man of art, the main research attention is paid to vocal cycles as a cross-cutting genre in the composer's work, which acquire the value of a prism through which you can observe the characteristic genre and style features of not only J. Massenet’s chamber-vocal creativity, but also to find figurative and meaningful connections with the opera heritage of the Master. Based on the involvement of voluminous critical and research materials, the historical volume of which covers more than a hundred years, the dissertation explains the reasons for the underestimation of chamber and vocal creativity of J. Massenet in the scientific literature and the performing tradition. As a result of studying the history of Massenet science, it became possible to distinguish two unequal periods: life (1907-- 1912) and posthumous (from 1912 to the present). The analysis of changes in assessments of the composer's personality and creativity in posthumous Massenet science allowed to distinguish the following stages: 1950s; 1960s; 1970s-1980s; 1990s; the first two decades of the XXI century. A turning point in the development of posthumous Massenet science was given in the 1950s, when the preconditions for the objective assessment of the composer's personality and work were formed. M. Cooper, E. C. Sackville, D. K. Shaw-Taylor were the harbingers of a «new era» of recognition of the opera heritage of J. Massenet. The significance of the 1960s in the history of Massenet science lies in the generalized comprehension of the composer's creative heritage (the work of Yu. Kremliov). But both the first and second waves of the renaissance of personality and creativity of J. Massenet bypassed the composer’s chamber and vocal legacy. The operocentric orientation also dominates at the beginning of the XXI century, in particular in the domestic Massenet science, which is due to the significant role of this genre in the work of French man of art. Violation of the operocentric approach to the study of the creative heritage of J. Massenet at the beginning of the XXI century led to the spread of research attention to the chamber and vocal legacy of the composer - an encyclopedia of French romance lyrics. At the turn of the XX - XXI centuries, the chamber and vocal work of J. Massenet acquired the significance of the independent subject of study as worthy of systematic study in musicology. A sign of the flourishing of Massenet science at the turn of the XX - XXI centuries is the actualization of the chamber and vocal heritage of J. Massenet as a problem of monographic science in the structure of musicology (works of M. Champagne, 1995; Chae Eunhee, 2000; Hyun Min Lee, 2005; J. Holmquest, 2009). Both F. Noske and M. Champagne declare J. Massenet as the founder of the genre of French chamber and vocal cycle. Comparing the chronology of the creative stages of the French composer presented in the monograph by Yu. Kremliov with the periods of development of the opera heritage of the man of art, contained in the dissertation of L. Mudretska, the proposed periodization of chamber and vocal cycles in the work of J. Massenet, which contains 3 periods: 1. Earlier covers 1966 - 1976, from the creation of the «April Poem» to the appearance of the «October Poem» (1876); 2. Central (1879-1895), which corresponds to the dating of the second opera period; 3. Late (1901) - the creation of the last vocal cycle «Several songs in purple tones». The historical parallels between the periodization of the composer’s opera and chamber and vocal heritage testify both to the depth of connections between the two genre branches of his work, as well as the legitimacy of the distribution of the composer’s creative heritage, taken in its entirety. Analysis of the dynamics of the development of chamber and vocal cycles in the work of J. Massenet allowed us to state the end-to-end function of this genre, which covered all periods of the composer's creative evolution. As a result of the analysis, the genre features of the poem in the chamber and vocal cycles of the composer are established and the inherent principles of cycle formation are revealed. The author’s genre name «poem» is interpreted: 1. as a genre characteristic of each of the event; 2. as a genre property of each of the «small» (internal) cycles; 3. as a genre formation of chamber and vocal integrity. The continuity of the signs of the poem genre in the composer’s chamber and vocal cycles, as well as the principles of the formation of cycles, testify to the unity of the creative method of J. Massenet. Interpretation of chamber and vocal poems by J. Massenet as a macrocycle, permeated with end-to-end figurative-artistic and intonation and dramatic connections, allowed to define them as «Seasons». The arched connections between the chamber and vocal cycles of the composer create such a «chain»: «April Poem», «Autumn Poem», «Winter Poem» and «Poem of One Evening», which contains the event that we defined as «July». If the theme of «Seasons» combines four chamber and vocal cycles of the composer to the macrocycle, the development of the theme of memories of love connects all eight vocal poems of J. Massenet into a single metacycle, where the role of drama center should be given to «Poems of Memories» and «Poems of Love», the finale – «Poem of One Evening», codes - the last cycle «Several songs in purple tones». The content of the last cycle refers to 1st period of the composerєs chamber and vocal heritage, and within it - to the second example of the genre – «Poems of Memories»: the «plot» of the last work of this genre branch were inspired by the memories of the first love. Return in the memories of a man of «noble age» (according to N. Savytska) to youth, to the beginning of the feeling of love causes the emergence of life and creative circle in the legacy of J. Massenet: the hero, who entered the last period of life, returns to the beginning of the love story. Despite the fact that in «Purple Songs» the compilation of the development of the chamber and vocal cycle genre in the composer's work is due to the formation of endless arches to the past, to previous Poèmes, the last vocal cycle by J. Massenet performs the creative task of opening the artistic content of the final sample of the genre to infinity.
The dissertation is devoted to the study of chamber and vocal creativity of J. Massenet in the aspect of its genre and style dominant. The general trend of European, Russian and domestic musicology of the late XX - early XXI centuries is the study of the creative heritage of J. Massenet as an opera composer, in research works the chamber-vocal work of French man of art remains poorly understood as less costly. Meanwhile, the creative legacy of J. Massenet is quite extensive: it includes various musical genres that shaped the development of genre and style system of musical art of the second half of ХІХ - early XX centuries. The chamber and vocal works of the French composer are represented by genres of vocal cycle, song and romance, in total - more than 200 samples. It was in them that those features of the Master’s style were manifested most systematically, namely the chamberness, sophistication, and ingenuity that he so highly valued in the legacy of his contemporary and compatriot K. Debussy. To prove the importance of chamber-vocal creativity of J. Massenet for the musical culture of our time, and in particular for such areas as musical performance, education, musicology, is an urgent task of modern Russian science. In the dissertation work the historical-theoretical substantiation is carried out and the ways of the decision of a problem of definition of essence of genre and style dominants of chamber-vocal creativity of J. Massenet are offered. Among the samples of chamber-vocal creativity of French man of art, the main research attention is paid to vocal cycles as a cross-cutting genre in the composer's work, which acquire the value of a prism through which you can observe the characteristic genre and style features of not only J. Massenet’s chamber-vocal creativity, but also to find figurative and meaningful connections with the opera heritage of the Master. Based on the involvement of voluminous critical and research materials, the historical volume of which covers more than a hundred years, the dissertation explains the reasons for the underestimation of chamber and vocal creativity of J. Massenet in the scientific literature and the performing tradition. As a result of studying the history of Massenet science, it became possible to distinguish two unequal periods: life (1907-- 1912) and posthumous (from 1912 to the present). The analysis of changes in assessments of the composer's personality and creativity in posthumous Massenet science allowed to distinguish the following stages: 1950s; 1960s; 1970s-1980s; 1990s; the first two decades of the XXI century. A turning point in the development of posthumous Massenet science was given in the 1950s, when the preconditions for the objective assessment of the composer's personality and work were formed. M. Cooper, E. C. Sackville, D. K. Shaw-Taylor were the harbingers of a «new era» of recognition of the opera heritage of J. Massenet. The significance of the 1960s in the history of Massenet science lies in the generalized comprehension of the composer's creative heritage (the work of Yu. Kremliov). But both the first and second waves of the renaissance of personality and creativity of J. Massenet bypassed the composer’s chamber and vocal legacy. The operocentric orientation also dominates at the beginning of the XXI century, in particular in the domestic Massenet science, which is due to the significant role of this genre in the work of French man of art. Violation of the operocentric approach to the study of the creative heritage of J. Massenet at the beginning of the XXI century led to the spread of research attention to the chamber and vocal legacy of the composer - an encyclopedia of French romance lyrics. At the turn of the XX - XXI centuries, the chamber and vocal work of J. Massenet acquired the significance of the independent subject of study as worthy of systematic study in musicology. A sign of the flourishing of Massenet science at the turn of the XX - XXI centuries is the actualization of the chamber and vocal heritage of J. Massenet as a problem of monographic science in the structure of musicology (works of M. Champagne, 1995; Chae Eunhee, 2000; Hyun Min Lee, 2005; J. Holmquest, 2009). Both F. Noske and M. Champagne declare J. Massenet as the founder of the genre of French chamber and vocal cycle. Comparing the chronology of the creative stages of the French composer presented in the monograph by Yu. Kremliov with the periods of development of the opera heritage of the man of art, contained in the dissertation of L. Mudretska, the proposed periodization of chamber and vocal cycles in the work of J. Massenet, which contains 3 periods: 1. Earlier covers 1966 - 1976, from the creation of the «April Poem» to the appearance of the «October Poem» (1876); 2. Central (1879-1895), which corresponds to the dating of the second opera period; 3. Late (1901) - the creation of the last vocal cycle «Several songs in purple tones». The historical parallels between the periodization of the composer’s opera and chamber and vocal heritage testify both to the depth of connections between the two genre branches of his work, as well as the legitimacy of the distribution of the composer’s creative heritage, taken in its entirety. Analysis of the dynamics of the development of chamber and vocal cycles in the work of J. Massenet allowed us to state the end-to-end function of this genre, which covered all periods of the composer's creative evolution. As a result of the analysis, the genre features of the poem in the chamber and vocal cycles of the composer are established and the inherent principles of cycle formation are revealed. The author’s genre name «poem» is interpreted: 1. as a genre characteristic of each of the event; 2. as a genre property of each of the «small» (internal) cycles; 3. as a genre formation of chamber and vocal integrity. The continuity of the signs of the poem genre in the composer’s chamber and vocal cycles, as well as the principles of the formation of cycles, testify to the unity of the creative method of J. Massenet. Interpretation of chamber and vocal poems by J. Massenet as a macrocycle, permeated with end-to-end figurative-artistic and intonation and dramatic connections, allowed to define them as «Seasons». The arched connections between the chamber and vocal cycles of the composer create such a «chain»: «April Poem», «Autumn Poem», «Winter Poem» and «Poem of One Evening», which contains the event that we defined as «July». If the theme of «Seasons» combines four chamber and vocal cycles of the composer to the macrocycle, the development of the theme of memories of love connects all eight vocal poems of J. Massenet into a single metacycle, where the role of drama center should be given to «Poems of Memories» and «Poems of Love», the finale – «Poem of One Evening», codes - the last cycle «Several songs in purple tones». The content of the last cycle refers to 1st period of the composerєs chamber and vocal heritage, and within it - to the second example of the genre – «Poems of Memories»: the «plot» of the last work of this genre branch were inspired by the memories of the first love. Return in the memories of a man of «noble age» (according to N. Savytska) to youth, to the beginning of the feeling of love causes the emergence of life and creative circle in the legacy of J. Massenet: the hero, who entered the last period of life, returns to the beginning of the love story. Despite the fact that in «Purple Songs» the compilation of the development of the chamber and vocal cycle genre in the composer's work is due to the formation of endless arches to the past, to previous Poèmes, the last vocal cycle by J. Massenet performs the creative task of opening the artistic content of the final sample of the genre to infinity.
Опис
Ключові слова
вокальний цикл, поема, періодизація, макроцикл, метацикл, творча особистість, циклоутворення, творчий метод, vocal cycle, poem, periodization, macrocycle, metacycle, creative personality, cycle formation, creative method
Бібліографічний опис
Кудрявцев, В. Ю. Камерно-вокальна творчість Ж. Массне: жанрово-стильові домінанти [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 02 "Культура і мистецтво", 025 "Музичне мистецтво" / В. Ю. Кудрявцев ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник Т. В. Жаркіх. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. – 199 с.