Формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки
Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У дисертації представлено результати дослідження процесу формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки.
У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «пізнавальна діяльність», «пізнавальна активність», «творча діяльність», «художньо- творча активність». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих в роботі понять доведено, що визначення терміну «художньо-творча активність» в педагогічній поняттєвій базі не представлено.
З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття дослідження в роботі запропоновано його авторське визначення. Художньо-творча активність – це творчий процес, що реалізується при більш інтенсивній діяльності та характеризується ставленням суб'єкта (студента) до об'єктів пізнання (явищ художньої культури). У ході цієї взаємодії змінюється не тільки об'єкт, де соціально- цінним результатом може виступати художній образ культури, а й художньо- живописні твори, об'єкти художньої творчості, виконані в процесі навчання.
Розроблено компонентну структуру художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва у єдності мотиваційного, змістовного, діяльнісного компонентів.
Доведено, що процес формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва забезпечують групи принципів, що відповідають структурним компонентам досліджуваного феномену: природовідповідності, культуровідповідності, гуманізації, суб’єктності (мотиваційний компонент); науковості, проблемності, активної взаємодії суб’єктів середовища, додатковості, оптимізації (змістовний компонент); креативності, підтримки творчих ініціатив суб’єктів навчально- виховного середовища, формування емоційно-ціннісного відношення до світу (діяльнісний компонент).
Принцип природовідповідності передбачає, що процес формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки повинен ґрунтуватися на науковому розумінні природних і соціальних процесів, узгоджуватися із загальними законами розвитку природи і людини. Принцип культуровідповідності полягає в тому, що освіта повинна відкривати студенту-художнику світову культуру через осягнення її цінностей. У системі фахової підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва це знаходить свій прояв у поєднанні навчання з продуктивною працею, що відображатиме відношення до виробництва, соціуму, людей, самого себе. Принцип гуманізації полягає в орієнтації фахової підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на їхній професійний розвиток та саморозвиток, визнання самоцінності особистості, створення умов для формування її художньо-творчої активності, позитивної мотивації на оволодіння художньо-творчою діяльністю, соціалізації та самоактуалізації. Принцип суб’єктності означає усвідомлення значущості активного розвитку художньо-творчого потенціалу студентів усіма суб’єктами освітнього процесу, передбачає його спрямованість на створення умов для формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Згідно з даним принципом, зміст фахової підготовки майбутніх педагогів-художників повинен бути структурований таким чином, щоб у студентів була можливість проявити самостійність вибору, індивідуальне просування в діяльності, оцінити свої результати в навчальній і подальшій професійній роботі. Принцип науковості вимагає, щоб зміст освіти у ЗВО відповідав науковим досягненням у певній галузі знань. Специфічні особливості принципу проблемності вбачаємо в тому, що він не лише відзеркалює дію логіко-пізнавальних протиріч як основи виникнення навчальної проблеми і як рушійної сили розвитку процесу навчання, а й визначає способи взаємодії навчання і викладання, створення проблемних ситуацій та їх вирішення. Основними дидактичними способами реалізації принципу проблемності у процесі формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки є створення проблемних ситуацій, постановка і рішення навчальних задач. Принцип активної взаємодії суб’єктів середовища забезпечує відкритість систем, їх постійну зміну. Визначальною умовою формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва є творча взаємодія, так як вона не лише зумовлює виникнення передумов і реалізацію процесу саморозвитку, але і визначає його спрямованість. Принцип додатковості передбачає, що формування художньо-творчої активності у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва включає різноманіття можливостей зовнішнього і внутрішнього середовищ, починаючи від ресурсів конкретного соціуму, виробничих і освітніх установ, педагогів до індивідуальних здібностей студента у художньо-творчій діяльності. Принцип оптимізації передбачає виділення такого елементу як варіант, кращий вибір, що відповідає конкретним умовам і завданням розвитку конкретної особистості. Його реалізація відбувається у вигляді спеціально відібраних особистісно-орієнтованих творчих завдань.
Провідною вимогою принципу креативності у нашому дослідженні є створення оптимальних умов для реалізації професійного потенціалу майбутніх фахівців. Процес фахової підготовки студентів повинен будуватися як процес розкриття їхніх потенційних можливостей, які закладені від народження. Шлях до розвитку творчої думки – це свобода вибору, що дозволяє майбутнім педагогам-художникам продукувати нові та оригінальні ідеї, зробити власний вибір. Принцип підтримки творчих ініціатив суб’єктів навчально-виховного середовища дозволяє інтегрувати весь творчий і педагогічний потенціал останніх. Ініціювання активності майбутніх педагогів-художників – це невід’ємний компонент системи підтримки розвитку їх художньо-творчого потенціалу, є одним із елементів системи стимулювання соціальної активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в оформленні позитивного ставлення до творчої діяльності. Фахова підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва повинна сприяти ширшому пізнанню студентами навколишньої дійсності, допомагати бачити та розуміти прекрасне в людських стосунках, формувати прагнення піклуватися про красу оточуючого світу, власного вигляду. Саме тому, одним із провідних принципів дослідження визначено принцип формування емоційно-ціннісного відношення до світу. Доведено, що ідейно- естетичне виховання проходить успішніше, якщо вірно організована творча діяльність самих студентів, якщо вони вчаться висловлювати свої почуття і думки, естетичне ставлення до навколишньої дійсності в своїх творчих роботах.
Проведене дослідження стало основою для визначення педагогічних умов формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Перша педагогічна умова – розвиток позитивного ставлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-творчої діяльності – виступає підґрунтям, яке керує діями особистості та визначає професійну направленість. Її реалізація полягає у формуванні в студентів системи цінностей, які сприяють формуванню досліджуваного цілісного утворення, позитивного ставлення до художньо-творчої діяльності. Її роль полягає у створенні можливостей з метою актуалізації внутрішніх мотивів студентів, формуванні особистісного сенсу та потреби у здійсненні художньо-творчої діяльності.
Друга педагогічна умова – організація художньо-творчої діяльності майбутніх педагогів-художників на основі проблемного навчання стимулює внутрішню мотивацію до навчальної діяльності; підвищує пізнавальний інтерес; формує самостійність; розвиває творчі здібності, уяву, комунікативні навички; підвищує міцність засвоєння вивченого; формує переконання; стимулює оволодіння навичками дослідницької роботи, що приносить задоволення отриманими результатами, бажання продовжити свою навчальну діяльність, сприяє підвищенню творчої активності в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Третя педагогічна умова – використання інформаційно-комп’ютерних технологій у процесі формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки – вирішує низку дидактичних і методичних завдань: їх застосування значно підвищує мотивацію навчання за рахунок надання студенту можливості самостійного вибору режиму роботи в інтерактивному середовищі, забезпечує різноманітними видами самостійної роботи, комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу; застосування інформаційно-комп’ютерних технологій розвиває наочно-образний та наочно-дієвий види мислення; формує дослідницькі вміння, ініціює самостійне набуття знань, що значно підвищує художньо-творчу активність майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Реалізація ідей алгоритмізації навчання ініціює формування у студентів навичок оптимального пошуку стратегії вирішення завдань певної складності, розвиває алгоритмічний, логічний стиль мислення.
Під час реалізації визначених педагогічних умов було використано наступні методи: проблемного навчання, проблемної ситуації, проблемного викладу, пошуковий, дослідницький, евристичної бесіди. Прийоми: гостроти та несподіваності, парадоксальності, боротьби ідей, конкретизації та персоніфікації, співставлення. Форми: лекції, практичні, показ проблемного досвіду, практичне вирішення дидактичної проблеми, фільми-презентації, слайд-фільми, диспути, заняття-вернісаж. Засоби: навчальні посібники, начальні програми, технічне устаткування (комп’ютери, презентаційне обладнання), карта психолого-мистецтвознавчого аналізу художнього твору, карта оцінки образної виразності та грамотності виконання творчих робіт.
Розроблено схематичну модель означеного процесу, що включає: постановку мети дослідження та його завдання; компоненти художньо- творчої активності (мотиваційний, змістовний, діяльнісний) та відповідні принципи (змістовний блок); методи та прийоми, форми, засоби, спрямовані на підвищення художньо-творчої активності студентів, розвиток їхнього уміння на високому професійному рівні здійснювати художньо-творчу діяльність (організаційно-методичний блок); педагогічні умови, на яких базується експериментальна методика формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва; очікуваний результат дослідження.
Експериментальне дослідження формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки здійснювалося в умовах констатувального та формувального експериментів. Для здійснення констатувального експерименту методом теоретичного моделювання розроблено критеріальний апарат, що складався з наступних критеріїв та показників: мотиваційно-цільовий критерій з показниками (позитивне відношення до викладання творчої роботи; позитивна мотивація до вивчення фахових дисциплін); технологічний критерій, який розкривається за показниками (образна виразність та грамотність творчих робіт; наявність професійних знань, умінь та навичок); операційний критерій, який забезпечується показниками (здатність осягнення образно-смислового змісту художньої композиції; емоційно-оцінне сприйняття твору образотворчого мистецтва). На підставі зазначених критеріїв визначено рівні сформованості художньо-творчої активності у студентів: високий, достатній, середній та низький.
Формувальний експеримент, кількісна та якісна обробка його результатів дозволили підтвердити ефективність запропонованої експериментальної методики формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки.
Отже, вперше у вітчизняній педагогічній науці здійснено цілісне дослідження формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки, а саме: виявлено стан розробленості досліджуваної проблеми; розроблено структурні компоненти художньо-творчої активності студентів у єдності мотиваційного, змістовного та діяльнісного компонентів; обґрунтовано модель та методику формування досліджуваного цілісного утворення у складі принципів, педагогічних умов, форм, засобів і методів. Експериментально перевірено ефективність методики формування означеного процесу.
The dissertation presents the results of research of the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training. The paper offers an interpretation of the content of the concepts "cognitive activity", "cognitive activity", "creative activity", "artistic and creative activity". Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the work, it is proved that the definition of the term "artistic and creative activity" in the pedagogical conceptual framework is not presented. In order to avoid scientific differences in the interpretation of the key concept of the study, its author's definition is proposed in the work. Artistic and creative activity is a creative process that is realized with more intensive activity and is characterized by the attitude of the subject (student) to the objects of knowledge (phenomena of artistic culture). In the course of this interaction changes not only the object, where a socially valuable result can be an artistic image of culture, but also artistic and pictorial works, objects of artistic creativity, made in the learning process. The component structure of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in unity of motivational, meaningful, activity components is developed. It is proved that the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts is provided by groups of principles that correspond to the structural components of the studied phenomenon: naturalness, cultural conformity, humanization, subjectivity (motivational component); scientificity, problems, active interaction of the subjects of the environment, additionality, optimization (content component); creativity, support of creative initiatives of subjects of educational environment, formation of emotional and value attitude to the world (activity component). The principle of naturalness implies that the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training should be based on a scientific understanding of natural and social processes, consistent with the general laws of nature and man. The principle of cultural conformity is that education should open the world culture to the student- artist through comprehension of its values. In the system of professional training of future teachers of fine arts, this is manifested in the combination of training with productive work, which will reflect the attitude to production, society, people, himself. The principle of humanization is to focus the professional training of future teachers of fine arts on their professional development and self-development, recognition of self-worth, creating conditions for the formation of its artistic activity, positive motivation to master artistic activity, socialization and self-actualization. The principle of subjectivity means awareness of the importance of active development of artistic and creative potential of students by all subjects of the educational process, provides its focus on creating conditions for the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts. According to this principle, the content of professional training of future teachers-artists should be structured in such a way that students have the opportunity to show independence of choice, individual advancement in activities, evaluate their results in educational and further professional work. The principle of scientificity requires that the content of education in free economic education corresponds to scientific achievements in a particular field of knowledge. We see the specific features of the principle of problem-solving in the fact that it not only reflects the effect of logical-cognitive contradictions as the basis of the educational problem and as the driving force of the learning process, but also determines ways of interaction between teaching and learning, creating problem situations and solving them. The main didactic ways to implement the principle of problem-solving in the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training are the creation of problem situations, setting and solving educational problems. The principle of active interaction of the subjects of the environment ensures the openness of the systems, their constant change. The defining condition for the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts is creative interaction, as it not only determines the preconditions and the implementation of the process of self-development, but also determines its direction. The principle of additionality presupposes that the formation of artistic and creative activity in the professional training of future teachers of fine arts includes a variety of opportunities for external and internal environments, ranging from resources of a particular society, industrial and educational institutions, teachers to individual student abilities in artistic and creative activities. The principle of optimization involves the selection of such an element as an option, the best choice that meets the specific conditions and objectives of a particular individual. Its implementation takes place in the form of specially selected personality-oriented creative tasks. The leading requirement of the principle of creativity in our study is to create optimal conditions for the realization of the professional potential of future professionals. The process of professional training of students should be built as a process of revealing their potential, which is inherent in birth. The way to the development of creative thought is the freedom of choice, which allows future teachers-artists to produce new and original ideas, to make their own choice. The principle of supporting the creative initiatives of the subjects of the educational environment allows to integrate all the creative and pedagogical potential of the latter. Initiating the activity of future teachers-artists is an integral component of the system of supporting the development of their artistic and creative potential, is one of the elements of the system of stimulating social activity of future teachers of fine arts in the design of a positive attitude to creativity. Professional training of future teachers of fine arts should promote students' wider knowledge of the surrounding reality, help to see and understand the beautiful in human relationships, form a desire to care for the beauty of the world around them, their own appearance. That is why one of the leading principles of the study is the principle of forming an emotional and value attitude to the world. It is proved that ideological and aesthetic education is more successful if the creative activity of students themselves is properly organized, if they learn to express their feelings and thoughts, aesthetic attitude to the surrounding reality in their creative work. The study became the basis for determining the pedagogical conditions for the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts. The first pedagogical condition - the development of a positive attitude of future teachers of fine arts to artistic and creative activities - is the basis that governs the actions of the individual and determines the professional orientation. Its implementation is to form in students a system of values that contribute to the formation of the studied holistic education, a positive attitude to artistic andcreative activities. Its role is to create opportunities to actualize the inner motives of students, the formation of personal meaning and the need for artistic and creative activities. The second pedagogical condition - the organization of artistic and creative activities of future teachers-artists on the basis of problem-based learning stimulates intrinsic motivation for learning; increases cognitive interest; forms independence; develops creative abilities, imagination, communication skills; increases the strength of assimilation of the studied; forms beliefs; stimulates the mastery of research skills, which brings satisfaction to the results, the desire to continue their educational activities, promotes creative activity in future teachers of fine arts. The third pedagogical condition - the use of information and computer technology in the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training - solves a number of didactic and methodological tasks: their use significantly increases learning motivation by giving students the opportunity to choose interactive environment, provides various types of independent work, computer visualization of educational material; the use of information and computer technologies develops visually imaginative and visually effective types of thinking; forms research skills, initiates independent acquisition of knowledge, which significantly increases the artistic and creative activity of future teachers of fine arts. Implementation of the ideas of learning algorithmization initiates the formation of students' skills of optimal search for strategies for solving problems of a certain complexity, develops an algorithmic, logical style of thinking. During the implementation of certain pedagogical conditions, the following methods were used: problem-based learning, problem-solving situation, problem- solving, exploratory, research, heuristic conversation. Techniques: sharpness and surprises, paradoxes, struggle of ideas, concretization and personification, comparison. Forms: lectures, practical, demonstration of problem experience, practical solution of a didactic problem, films-presentations, slide-films, debates, classes-opening. Means: textbooks, initial programs, technical equipment (computers, presentation equipment), map of psychological and art analysis of the work of art, map of assessment of figurative expressiveness and literacy of creative work. A schematic model of this process has been developed, which includes: setting the purpose of the study and its objectives; components of artistic and creative activity (motivational, meaningful, activity) and relevant principles (meaningful block); methods and techniques, forms, tools aimed at increasing the artistic and creative activity of students, the development of their ability at a high professional level to carry out artistic and creative activities (organizational and methodological unit); pedagogical conditions on which the experimental technique of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts is based; the expected result of the study. Experimental study of the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. To carry out the ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed, which consisted of the following criteria and indicators: motivational- target criterion with indicators (positive attitude to teaching creative work; positive motivation to study professional disciplines); technological criterion, which is revealed by indicators (figurative expressiveness and literacy of creative works; availability of professional knowledge, skills and abilities); operational criterion, which is provided by indicators (the ability to comprehend the figurative and semantic content of the artistic composition; emotional and evaluative perception of a work of fine art). Based on these criteria, the levels of formation of artistic and creative activity in students are determined: high, sufficient, medium and low. The formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results allowed to confirm the effectiveness of the proposed experimental method of forming the artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training. Thus, for the first time in the domestic pedagogical science a holistic study of the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training was carried out, namely: the state of development of the researched problem was revealed; the structural components of artistic and creative activity of students in the unity of motivational, content and activity components are developed; the model and method of formation of the studied integral formation as a part of principles, pedagogical conditions, forms, means and methods are substantiated. The effectiveness of the method of forming this process has been experimentally tested.
The dissertation presents the results of research of the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training. The paper offers an interpretation of the content of the concepts "cognitive activity", "cognitive activity", "creative activity", "artistic and creative activity". Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the work, it is proved that the definition of the term "artistic and creative activity" in the pedagogical conceptual framework is not presented. In order to avoid scientific differences in the interpretation of the key concept of the study, its author's definition is proposed in the work. Artistic and creative activity is a creative process that is realized with more intensive activity and is characterized by the attitude of the subject (student) to the objects of knowledge (phenomena of artistic culture). In the course of this interaction changes not only the object, where a socially valuable result can be an artistic image of culture, but also artistic and pictorial works, objects of artistic creativity, made in the learning process. The component structure of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in unity of motivational, meaningful, activity components is developed. It is proved that the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts is provided by groups of principles that correspond to the structural components of the studied phenomenon: naturalness, cultural conformity, humanization, subjectivity (motivational component); scientificity, problems, active interaction of the subjects of the environment, additionality, optimization (content component); creativity, support of creative initiatives of subjects of educational environment, formation of emotional and value attitude to the world (activity component). The principle of naturalness implies that the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training should be based on a scientific understanding of natural and social processes, consistent with the general laws of nature and man. The principle of cultural conformity is that education should open the world culture to the student- artist through comprehension of its values. In the system of professional training of future teachers of fine arts, this is manifested in the combination of training with productive work, which will reflect the attitude to production, society, people, himself. The principle of humanization is to focus the professional training of future teachers of fine arts on their professional development and self-development, recognition of self-worth, creating conditions for the formation of its artistic activity, positive motivation to master artistic activity, socialization and self-actualization. The principle of subjectivity means awareness of the importance of active development of artistic and creative potential of students by all subjects of the educational process, provides its focus on creating conditions for the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts. According to this principle, the content of professional training of future teachers-artists should be structured in such a way that students have the opportunity to show independence of choice, individual advancement in activities, evaluate their results in educational and further professional work. The principle of scientificity requires that the content of education in free economic education corresponds to scientific achievements in a particular field of knowledge. We see the specific features of the principle of problem-solving in the fact that it not only reflects the effect of logical-cognitive contradictions as the basis of the educational problem and as the driving force of the learning process, but also determines ways of interaction between teaching and learning, creating problem situations and solving them. The main didactic ways to implement the principle of problem-solving in the process of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training are the creation of problem situations, setting and solving educational problems. The principle of active interaction of the subjects of the environment ensures the openness of the systems, their constant change. The defining condition for the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts is creative interaction, as it not only determines the preconditions and the implementation of the process of self-development, but also determines its direction. The principle of additionality presupposes that the formation of artistic and creative activity in the professional training of future teachers of fine arts includes a variety of opportunities for external and internal environments, ranging from resources of a particular society, industrial and educational institutions, teachers to individual student abilities in artistic and creative activities. The principle of optimization involves the selection of such an element as an option, the best choice that meets the specific conditions and objectives of a particular individual. Its implementation takes place in the form of specially selected personality-oriented creative tasks. The leading requirement of the principle of creativity in our study is to create optimal conditions for the realization of the professional potential of future professionals. The process of professional training of students should be built as a process of revealing their potential, which is inherent in birth. The way to the development of creative thought is the freedom of choice, which allows future teachers-artists to produce new and original ideas, to make their own choice. The principle of supporting the creative initiatives of the subjects of the educational environment allows to integrate all the creative and pedagogical potential of the latter. Initiating the activity of future teachers-artists is an integral component of the system of supporting the development of their artistic and creative potential, is one of the elements of the system of stimulating social activity of future teachers of fine arts in the design of a positive attitude to creativity. Professional training of future teachers of fine arts should promote students' wider knowledge of the surrounding reality, help to see and understand the beautiful in human relationships, form a desire to care for the beauty of the world around them, their own appearance. That is why one of the leading principles of the study is the principle of forming an emotional and value attitude to the world. It is proved that ideological and aesthetic education is more successful if the creative activity of students themselves is properly organized, if they learn to express their feelings and thoughts, aesthetic attitude to the surrounding reality in their creative work. The study became the basis for determining the pedagogical conditions for the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts. The first pedagogical condition - the development of a positive attitude of future teachers of fine arts to artistic and creative activities - is the basis that governs the actions of the individual and determines the professional orientation. Its implementation is to form in students a system of values that contribute to the formation of the studied holistic education, a positive attitude to artistic andcreative activities. Its role is to create opportunities to actualize the inner motives of students, the formation of personal meaning and the need for artistic and creative activities. The second pedagogical condition - the organization of artistic and creative activities of future teachers-artists on the basis of problem-based learning stimulates intrinsic motivation for learning; increases cognitive interest; forms independence; develops creative abilities, imagination, communication skills; increases the strength of assimilation of the studied; forms beliefs; stimulates the mastery of research skills, which brings satisfaction to the results, the desire to continue their educational activities, promotes creative activity in future teachers of fine arts. The third pedagogical condition - the use of information and computer technology in the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training - solves a number of didactic and methodological tasks: their use significantly increases learning motivation by giving students the opportunity to choose interactive environment, provides various types of independent work, computer visualization of educational material; the use of information and computer technologies develops visually imaginative and visually effective types of thinking; forms research skills, initiates independent acquisition of knowledge, which significantly increases the artistic and creative activity of future teachers of fine arts. Implementation of the ideas of learning algorithmization initiates the formation of students' skills of optimal search for strategies for solving problems of a certain complexity, develops an algorithmic, logical style of thinking. During the implementation of certain pedagogical conditions, the following methods were used: problem-based learning, problem-solving situation, problem- solving, exploratory, research, heuristic conversation. Techniques: sharpness and surprises, paradoxes, struggle of ideas, concretization and personification, comparison. Forms: lectures, practical, demonstration of problem experience, practical solution of a didactic problem, films-presentations, slide-films, debates, classes-opening. Means: textbooks, initial programs, technical equipment (computers, presentation equipment), map of psychological and art analysis of the work of art, map of assessment of figurative expressiveness and literacy of creative work. A schematic model of this process has been developed, which includes: setting the purpose of the study and its objectives; components of artistic and creative activity (motivational, meaningful, activity) and relevant principles (meaningful block); methods and techniques, forms, tools aimed at increasing the artistic and creative activity of students, the development of their ability at a high professional level to carry out artistic and creative activities (organizational and methodological unit); pedagogical conditions on which the experimental technique of formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts is based; the expected result of the study. Experimental study of the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training was carried out in the conditions of ascertaining and formative experiments. To carry out the ascertaining experiment by the method of theoretical modeling, a criterion apparatus was developed, which consisted of the following criteria and indicators: motivational- target criterion with indicators (positive attitude to teaching creative work; positive motivation to study professional disciplines); technological criterion, which is revealed by indicators (figurative expressiveness and literacy of creative works; availability of professional knowledge, skills and abilities); operational criterion, which is provided by indicators (the ability to comprehend the figurative and semantic content of the artistic composition; emotional and evaluative perception of a work of fine art). Based on these criteria, the levels of formation of artistic and creative activity in students are determined: high, sufficient, medium and low. The formative experiment, quantitative and qualitative processing of its results allowed to confirm the effectiveness of the proposed experimental method of forming the artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training. Thus, for the first time in the domestic pedagogical science a holistic study of the formation of artistic and creative activity of future teachers of fine arts in the process of professional training was carried out, namely: the state of development of the researched problem was revealed; the structural components of artistic and creative activity of students in the unity of motivational, content and activity components are developed; the model and method of formation of the studied integral formation as a part of principles, pedagogical conditions, forms, means and methods are substantiated. The effectiveness of the method of forming this process has been experimentally tested.
Опис
Ключові слова
художньо-творча активність, художньо-творча діяльність, майбутні учителі образотворчого мистецтва, образотворче мистецтво, фахова підготовка, artistic and creative activity, future teachers of fine arts, fine arts, professional training
Бібліографічний опис
Ян, Бінь Формування художньо-творчої активності майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі фахової підготовки [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 "Освіта/Педагогіка", 011 "Освітні, педагогічні науки" / Бінь Ян ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник Л. А. Бірюкова. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. – 205 с.