Pergamon and the Eastern Black Sea (Gonio-Apsaros)
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Pergamon has been known as one of the major centers of ceramic production since Hellenistic times. It falls first to the Roman Empire after the defeat of Pontus, and after the defeat of Mithridates VI Eupator. It was one of the important centers that supplied troops of imported pottery, such as redlacquered pottery and powder, to soldiers stationed in the eastern part of the Roman Empire, in the northern regions of Asia Minor, and in Roman fortress cities in the Caucasus.
У статті досліджено Пергамон, що був відомий як один з головних центрів виробництва кераміки ще з часів елліністики. Встановлено, що у період 28–133 рр. до н.е. Пергамон був столицею династії Аталідів, а з 130 р. до н.е. Пергамське царство було проголошено римською провінцією в Малій Азії і стало стратегічною опорою римського панування на Сході. Відсутність писемних джерел спонукає дослідників до проведення археологічних розкопок на території південно-західної Грузії. Вивчення артефактів переконує в думці про налагодження інтенсивних торговельних зв’язків міських центрів Малої Азії з Пергамом, який був ключовим центром з виробництва червоно лакової (столової) кераміки. Встановлено, що знайдені археологами артефакти датуються пізньоелліністичним періодом, що припадає на другу половину ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е. Зовнішній вигляд цієї кераміки, її стан та кількість свідчить про матеріальне становище її власників, рівень торгово-економічних зв’язків Риму з провінціями та тогочасну політичну ситуацію в регіоні. Доведено, що з часом Пергам перетворився на важливий економічний і культурний центр Малої Азії, осередок великого керамічного виробництва, де виготовляли переважно червону лаковану кераміку. З’ясовано, що ІІІ ст. н.е. Пергам перетворився на важливий економічний та культурний центр Малої Азії, провідним греко-східним центром з виробництва червоного лаку. Також він став важливим центром, який постачав солдатів у східні частини Римської імперії, у північні райони Малої Азії та в римські містах-фортеці на Кавказі. Встановлено, щонаступний період, що припав на II-III ст. представлений у широкому діапазоні культурних археологічних шарів. Це був період, коли Пергам досягає економічного розквіту. Відомо, що в I-III ст. н.е. Південно-Західна Грузія була переважно сферою впливу в Малій Азії як у політичному, так і в торговельно-економічних відносинах.
У статті досліджено Пергамон, що був відомий як один з головних центрів виробництва кераміки ще з часів елліністики. Встановлено, що у період 28–133 рр. до н.е. Пергамон був столицею династії Аталідів, а з 130 р. до н.е. Пергамське царство було проголошено римською провінцією в Малій Азії і стало стратегічною опорою римського панування на Сході. Відсутність писемних джерел спонукає дослідників до проведення археологічних розкопок на території південно-західної Грузії. Вивчення артефактів переконує в думці про налагодження інтенсивних торговельних зв’язків міських центрів Малої Азії з Пергамом, який був ключовим центром з виробництва червоно лакової (столової) кераміки. Встановлено, що знайдені археологами артефакти датуються пізньоелліністичним періодом, що припадає на другу половину ІІ ст. до н.е. – І ст. н.е. Зовнішній вигляд цієї кераміки, її стан та кількість свідчить про матеріальне становище її власників, рівень торгово-економічних зв’язків Риму з провінціями та тогочасну політичну ситуацію в регіоні. Доведено, що з часом Пергам перетворився на важливий економічний і культурний центр Малої Азії, осередок великого керамічного виробництва, де виготовляли переважно червону лаковану кераміку. З’ясовано, що ІІІ ст. н.е. Пергам перетворився на важливий економічний та культурний центр Малої Азії, провідним греко-східним центром з виробництва червоного лаку. Також він став важливим центром, який постачав солдатів у східні частини Римської імперії, у північні райони Малої Азії та в римські містах-фортеці на Кавказі. Встановлено, щонаступний період, що припав на II-III ст. представлений у широкому діапазоні культурних археологічних шарів. Це був період, коли Пергам досягає економічного розквіту. Відомо, що в I-III ст. н.е. Південно-Західна Грузія була переважно сферою впливу в Малій Азії як у політичному, так і в торговельно-економічних відносинах.
Опис
Ключові слова
Pergamon, Apsaros, Ponto, Kolkheti, import, Пергамон, Апсарос, Понто, Колхетія, імпорт
Бібліографічний опис
Ebralidze T. Pergamon and the Eastern Black Sea (Gonio-Apsaros) [Теxt] / T. Ebralidze, K. Sikharulidze // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2022. – № 2. – С. 46–50. – DOI: 10.31110/consensus/2022-02/046-050