Індикатори підозрілості в системах фінансового моніторингу
Вантажиться...
Дата
2025
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
У статті розглядаються вимоги до звітних установ у сфері фінансового моніторингу стосовно використання індикаторів підозрілості. Проаналізовано поняття «підозріла операція» в контексті боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Виокремлено групи суб’єктів первинного фінансового моніторингу та державних регуляторів, які здійснюють за ними пруденційний нагляд. Досліджено міжнародні рекомендації, пов’язані з ідентифікацією підозрілих фінансових операцій та подальшим інформуванням про такі операції підрозділів фінансової розвідки. Здійснено оцінку поточних регуляторних вимог щодо підозрілих операцій клієнтів. Наголошено, що незважаючи на застосування ризик-орієнтованого підходу, українська практика, в переважній більшості випадків, суттєво відрізняється від європейської, враховуючи наявність в українських нормативно-правових актах значної кількості індикаторів підозрілості, які звітні установи повинні застосовувати незважаючи на різні бізнес-моделі.
This article examines the requirements for reporting entities in the field of financial monitoring regarding the use of suspicion indicators. The concept of a "suspicious transaction" is analyzed within the context of combating money laundering and terrorist financing. Specifically, suspicion is considered to be the assumption that a financial transaction or its participants are linked to the legalization of criminal proceeds or the application of international sanctions. The groups of primary financial monitoring subjects and state regulators who perform prudential supervision over them are identified. Entities supervised by the National Bank of Ukraine include banking institutions, insurance companies, insurance brokers, credit unions, and pawnshops. The supervision of specially designated reporting entities is divided between the Ministry of Justice of Ukraine and the Ministry of Finance of Ukraine. International recommendations related to the identification of suspicious financial transactions are explored, according to which a reporting entity's obligation to inform the financial intelligence unit about suspicion must be contained in legislative acts. Moreover, state bodies should assist the market in determining suspicion indicators by providing generalized information on current schemes of illegal activity. An assessment of the current regulatory requirements for suspicious client transactions is conducted. The presence of requirements for the mandatory application of automation systems by banks and payment institutions in Ukraine for detecting and documenting suspicious transactions is revealed. Each indicator must be approved by the organization's internal documents. Institutions must independently form a list of suspicion indicators based on an analysis of their own risk profile; however, they must also use indicators created by state bodies. Thus, despite the declared application of a risk-based approach, Ukrainian practice, in the overwhelming majority of cases, differs significantly from European practice, given the presence of a significant number of suspicion indicators in Ukrainian legal acts that reporting entities must apply regardless of their different business models.
This article examines the requirements for reporting entities in the field of financial monitoring regarding the use of suspicion indicators. The concept of a "suspicious transaction" is analyzed within the context of combating money laundering and terrorist financing. Specifically, suspicion is considered to be the assumption that a financial transaction or its participants are linked to the legalization of criminal proceeds or the application of international sanctions. The groups of primary financial monitoring subjects and state regulators who perform prudential supervision over them are identified. Entities supervised by the National Bank of Ukraine include banking institutions, insurance companies, insurance brokers, credit unions, and pawnshops. The supervision of specially designated reporting entities is divided between the Ministry of Justice of Ukraine and the Ministry of Finance of Ukraine. International recommendations related to the identification of suspicious financial transactions are explored, according to which a reporting entity's obligation to inform the financial intelligence unit about suspicion must be contained in legislative acts. Moreover, state bodies should assist the market in determining suspicion indicators by providing generalized information on current schemes of illegal activity. An assessment of the current regulatory requirements for suspicious client transactions is conducted. The presence of requirements for the mandatory application of automation systems by banks and payment institutions in Ukraine for detecting and documenting suspicious transactions is revealed. Each indicator must be approved by the organization's internal documents. Institutions must independently form a list of suspicion indicators based on an analysis of their own risk profile; however, they must also use indicators created by state bodies. Thus, despite the declared application of a risk-based approach, Ukrainian practice, in the overwhelming majority of cases, differs significantly from European practice, given the presence of a significant number of suspicion indicators in Ukrainian legal acts that reporting entities must apply regardless of their different business models.
Опис
Ключові слова
фінансовий моніторинг, система фінансового моніторингу, підозрілі фінансові операції, індикатори підозрілості, суб’єкти первинного фінансового моніторингу, financial monitoring, financial monitoring system, suspicious financial transactions, suspicion indicators, primary financial monitoring entities
Бібліографічний опис
Гудзь , Ю. Індикатори підозрілості в системах фінансового моніторингу [Текст] / Ю. Гудзь, С. Фімяр // Цифрова економіка та економічна безпека : науково-практичний журнал / Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. Ю. Кудріна (гол. ред.), В. В. Божкова, В. І. Борщ, Н. М. Вдовенко та ін.]. – 2025. – № 4 (19). – С. 94–99. – DOI: https://doi.org/10.32782/dees.19-14