Особливості текстуалізації страху в романі Олени Звичайної
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
У статті на матеріалі малодослідженого у сучасному літературознавстві роману у двох частинах «Страх» української письменниці Олени Звичайної з’ясовуються особливості художньої реалізації страху на різних рівнях організації літературного тексту. Страх репрезентований на паратекстуальній позиції роману, виконує сюжетотворчу функцію (стимулює вчинки героїв, рухає сюжет, формує внутрішню динаміку та структуру роману), організовує загальну настроєвість та ідейну наповненість твору за допомогою відповідних звукових і кольорових маркерів, фізіологічних індикаторів, тілесних проявів тощо; це структурний елемент художнього мислення авторки, що бере активну участь у формуванні стильової специфіки твору, виконує екзистенційно-характеротворчу функцію – змальовує героїв у межових ситуаціях, складних періодах життя, у моменти себе-пізнання, у процесі розв’язання внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Страх – психологічний стан головних героїв (Марусі Ромашко, Павла Мещерського), другорядних (Орися, Іваниха та інші), колективу працівників і всього суспільства. Страх – інструмент тоталітарної системи для упокорення людей, нівелювання їхньої національної і професійної ідентичності, замовчування трагічних сторінок історії України. У романі представлено державу як складну систему з постійним і багаторівневим контролем (куди потрапляють контролери і контрольовані) на всіх ділянках життєдіяльності українців. Образ Бруха, що його письменниця порівнює з драконом, утілює пекельну більшовицьку машину, яка нещадно нищить людину. Постійний страх для Марусі Ромашко та Павла Мещерського стає поштовхом до осмислення свого внутрішнього потенціалу, пошуку шляхів боротьби, скерованої за захист своєї гідності. Авторка пропонує «рецепт» спротиву тоталітарній системі, акцентуючи на складній внутрішній роботі героїв над собою та зовнішніх виявах протесту. Роман «Страх» Олени Звичайної не лише правдиво розповідає про жахи тоталітарної системи, а й декларує ідею спротиву.
This article examines the specifics of the artistic representation of fear at various levels of literary text organization, focusing on the two-part novel "Fear" by the Ukrainian writer Olena Zvichayna – a work that remains understudied in contemporary literary criticism. Fear is represented at the paratextual position of the novel, where it performs a plot-forming function by stimulating the characters' actions, driving the plot, and shaping the internal dynamics and structure of the work. It establishes the overall mood and ideological content of the novel through appropriate auditory and color markers, physiological indicators, and bodily manifestations. In addition, it acts as a structural element of the author’s artistic thinking, actively shaping the stylistic specificity of the work. It also performs an existential and character-building function by depicting the characters in boundary situations, difficult periods of life, moments of self-discovery, and during the resolution of internal and external conflicts. Fear is shown as the psychological state of both the main characters (Marusia Romashko, Pavlo Meshchersky) and secondary ones (Orysia, Ivanykha, and others), as well as the workforce and society as a whole. Fear acts as a tool of the totalitarian system used to subjugate people, erase their national and professional identity, and silence the tragic pages of Ukrainian history. The novel portrays the state as a complex system of constant, multi-layered control (trapping both controllers and the controlled) across all spheres of Ukrainian life. The image of Brukh, whom the writer compares to a dragon, embodies the infernal Bolshevik machine that ruthlessly destroys human lives. For Marusia Romashko and Pavlo Meshchersky, constant fear prompts them to understand their inner potential and search for ways to fight to protect their dignity. The author offers a "recipe" for resisting the totalitarian system, emphasizing the characters' complex inner work on themselves and the external manifestations of protest. Olena Zvichayna’s novel "Fear" not only truthfully depicts the horrors of the totalitarian system but also declares the very idea of resistance.
This article examines the specifics of the artistic representation of fear at various levels of literary text organization, focusing on the two-part novel "Fear" by the Ukrainian writer Olena Zvichayna – a work that remains understudied in contemporary literary criticism. Fear is represented at the paratextual position of the novel, where it performs a plot-forming function by stimulating the characters' actions, driving the plot, and shaping the internal dynamics and structure of the work. It establishes the overall mood and ideological content of the novel through appropriate auditory and color markers, physiological indicators, and bodily manifestations. In addition, it acts as a structural element of the author’s artistic thinking, actively shaping the stylistic specificity of the work. It also performs an existential and character-building function by depicting the characters in boundary situations, difficult periods of life, moments of self-discovery, and during the resolution of internal and external conflicts. Fear is shown as the psychological state of both the main characters (Marusia Romashko, Pavlo Meshchersky) and secondary ones (Orysia, Ivanykha, and others), as well as the workforce and society as a whole. Fear acts as a tool of the totalitarian system used to subjugate people, erase their national and professional identity, and silence the tragic pages of Ukrainian history. The novel portrays the state as a complex system of constant, multi-layered control (trapping both controllers and the controlled) across all spheres of Ukrainian life. The image of Brukh, whom the writer compares to a dragon, embodies the infernal Bolshevik machine that ruthlessly destroys human lives. For Marusia Romashko and Pavlo Meshchersky, constant fear prompts them to understand their inner potential and search for ways to fight to protect their dignity. The author offers a "recipe" for resisting the totalitarian system, emphasizing the characters' complex inner work on themselves and the external manifestations of protest. Olena Zvichayna’s novel "Fear" not only truthfully depicts the horrors of the totalitarian system but also declares the very idea of resistance.
Опис
Ключові слова
роман, страх, національна ідентичність, тоталітаризм, образ, літературний герой, Олена Звичайна, novel, fear, national identity, totalitarianism, image, literary character, Olena Zvichayna
Бібліографічний опис
Горболіс Л. Особливості текстуалізації страху в романі Олени Звичайної [Текст] / Л. Горболіс // Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; гол. ред. О. М. Рудь ; редкол.: Т. О. Алексахіна, О. О. Балабан, Л. М. Горболіс [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 14. – С. 19–23. – DOI: https://doi.org/10.32782/philspu/2026.14.4