Формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики
Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С.Макаренка
Анотація
У дисертації представлено результати дослідження процесу формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики.
У роботі запропоновано інтерпретацію змісту понять «стиль», «стиль управління», «мистецько-педагогічний колектив». На основі теоретичного аналізу дефініцій поданих у роботі понять доведено, що визначення терміну
«стиль управління мистецько-педагогічним колективом» в педагогічній поняттєвій базі не представлено.
З метою уникнення наукових розбіжностей щодо тлумачення ключового поняття дослідження в роботі запропоновано його авторське визначення. Так, стиль управління мистецько-педагогічним колективом ми розглядаємо як оптимальний набір засобів та прийомів, що дозволяє керівникові гнучко використовувати манеру поведінки щодо впливу на співробітників залежно від ситуації задля ефективного досягнення цілей організації.
Розроблено компонентну структуру стилю управління мистецько- педагогічним колективом у майбутніх учителів музики в єдності мотиваційного, лідерського, комунікативного компонентів. Мотиваційний компонент розглядається в якості основи, на якій відбувається цілеспрямоване формування особистісно-ціннісного ставлення майбутнього фахівця до управлінської діяльності, потреби оволодіння нею як важливим засобом організації та управління навчально-творчим процесом мистецько- педагогічного колективу; лідерський – спрямований на збагачення в майбутніх фахівців психолого-педагогічних знань і уявлень про сутність управлінської діяльності в цілому та її різних сфер зокрема, умінь та навичок; провідним завданням комунікативного компонента є здійснення конструктивної функції, спрямованої на моделювання проєктів управлінської діяльності самими студентами з урахуванням об’єктивних можливостей і засобів, залежно від ситуації, а також їх особистісних якостей.
Доведено, що на процес результативності формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики впливають такі принципи: гуманізації й демократизації, науковості, неперервності та послідовності управлінських дій, діалогічності (полісуб’єктності), оптимальності й ефективності; емоційності педагогічного процесу); функцій (цілепокладання, навчальна, виховна, особистісного розвитку, дисциплінарна, психолого-педагогічної допомоги).
Реалізація принципу гуманізації та демократизації передбачає: звернення до особистості студента як суб’єкта учіння, повагу до нього, як саморегульованої системи; співробітництво педагогів та студентів як суб’єктів освітнього процесу, за якого останні є повноправними його учасниками; розкріпачення особистості майбутнього педагога, розвиток його внутрішньої свободи й почуття власної гідності; колективний аналіз діяльності з формування стилю управління у майбутніх учителів музики й добір найоптимальніших умов її вдосконалення; дбання про розвиток управлінських можливостей і здібностей студента як особистості; визнання єдності індивідуального й колективного начал у навчанні. Принцип науковості передбачає опору на найновіші досягнення теорії управління, використання достовірної та повної інформації про стан керованої педагогічної системи й навколишнього середовища. Додержання цього принципу дає змогу уникати проявів волюнтаризму й суб’єктивізму під час прийняття управлінських рішень. Принцип неперервності і послідовності управлінських дій
спрямований на забезпечення якісного зростання особистості студента, наступності змісту та методів навчання, виховання й розвитку. Означений принцип забезпечує створення єдиного освітнього простору, координацію дій елементів педагогічної системи. Застосування принципу оптимальності та ефективності передбачає якісну реалізацію технології формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики, яка призводить до досягнення поставленої мети. Він передбачає органічне поєднання постійного управлінського впливу на учасників експерименту зі стимулювальними мотивами, що забезпечує професійну зацікавленість останніх у формуванні власного ефективного управлінського стилю. Принцип діологічності (полісуб’єктності), спрямований на оптимізацію спілкування учасників навчального процесу, під час якого реалізуються три його сторони: інформаційно-комунікативна; регуляційно-комунікативна, пов’язані зі взаємним коректуванням дій під час здійснення спільної діяльності; аффектно- комунікативна, що відноситься до емоційної сфері людини. Принцип емоційності педагогічного процесу передбачає створення на заняттях позитивного емоційного фону, що сприяє зняттю психологічних бар’єрів, активізує діяльність студентів і викладача, стимулює пізнавальні процеси.
Зміст діяльності з формування стилю управління мистецько- педагогічним колективом у майбутніх учителів музики визначається виконанням низки педагогічних функцій: цілепокладання, навчальної, виховної, особистісного розвитку, дисциплінарної, психолого-педагогічної допомоги.
Результати проведеного дослідження дозволили створити підґрунтя для визначення низки педагогічних умов: забезпечення мотивації студентів до формування ефективного стилю управління в процесі вивчення спецкурсу
«Основи управління мистецько-педагогічним колективом»; упровадження у процес формування стилю управління професійно-особистісного тренінгу; організація самоменеджменту майбутніх учителів музики в контексті формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом.
Першою педагогічною умовою є забезпечення мотивації студентів до формування ефективного стилю управління в процесі вивчення спецкурсу «Основи управління мистецько-педагогічним колективом». Ми виходили з того, що мотивація є тією першоосновою, яка визначає професійну спрямованість людини, керує її діями. Реалізовуючи означену педагогічну умову, ставилося за мету сформувати в студентів систему цінностей, які би сприяли формуванню ефективного стилю управління, створити можливості, які актуалізують внутрішні мотиви майбутніх управлінців, формують особистісний сенс та потребу в досліджуваному утворенні. Другою педагогічною умовою було обрано впровадження у процес формування стилю управління професійно-особистісного тренінгу. Зазначена педагогічна умова була покликана сприяти розвиткові управлінських компетентностей майбутніх керівників мистецько-педагогічних колективів, навичок спілкування та комунікації, набуттю студентами професійно значущих знань, умінь та навичок, необхідних для оптимізації взаємин у колективах. Третя педагогічна умова – організація самоменеджменту майбутніх учителів музики в контексті формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом. Зазначену умову ми розглядали як послідовне й цілеспрямоване використання студентами-майбутніми керівниками оптимальних методів, засобів та практичних прийомів у навчальній діяльності для того, щоб максимально використовуючи власні можливості, свідомо управляти процесом формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом, самовизначатися в майбутній професійній діяльності.
Розроблено схематичну модель означеного процесу, яка представлена взаємопов’язаними блоками: цільовим, що характеризує цілі та завдання процесу формування стилю управління; змістовим, що розкриває зміст зазначеного процесу; організаційно-діяльнісним, що розглядає організацію процесу навчання, педагогічні умови, форми й методи процесу формування стилю управління в майбутніх педагогів-музикантів; результативно-критеріальним, що визначає результати діяльності з формування стилю управління студентів і критерії оцінки ефективності такої діяльності.
Експериментальна база формування стилю управління мистецько- педагогічним колективом у майбутніх учителів музики ґрунтується на результатах констатувального, формувального та контрольного етапів експерименту. З метою проведення констатувального етапу експерименту на основі методу теоретичного моделювання визначено критеріальний апарат, що включає такі критерії й показники: мотиваційно-смисловий, який характеризується за показниками (орієнтація на управлінську діяльність; усвідомлення необхідності оволодіння основами управлінської культури; наявність ідеалу керівника); когнітивний, який розкривається за показниками (знання: психолого-педагогічні, соціально-психологічні, професійні (у галузі управління); уміння (гностичні, проєктувальні, конструктивні, організаційні, комунікативні); навички прийняття та вирішення управлінських задач, які приводять до досягнення колективом поставлених цілей); особистісно- поведінковий, який забезпечується показниками (якості: загальнолюдські (почуття обов’язку й відповідальності, рішучість, толерантність, емпатійність), психофізіологічні (емоційна сталість, лабільність), організаторські (товариськість, активність, самостійність у поведінці); здатність до вирішення конфліктів; готовність до саморозвитку та самовдосконалення управлінських компетенцій).
Формувальний експеримент, обчислення його результатів дозволили підтвердити доцільність та ефективність методики формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики.
The thesis presents the results of research of the process of formation of the style of artistic-pedagogical team management in future music teachers. The paper offers an interpretation of the content of the concepts “style”, “management style”, “artistic-pedagogical team”. Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the paper, it is proved that the definition of the term “style of artistic-pedagogical team management” in the pedagogical conceptual framework is not presented. In order to avoid scientific differences in the interpretation of the key concept of the study, its author’s definition is proposed in the work. Thus, we consider the style of artistic-pedagogical team management as an optimal set of tools and techniques that allow the manager to flexibly use the manner of behavior to influence employees depending on the situation to effectively achieve the goals of the organization. The component structure of the style of artistic-pedagogical team management of future music teachers in the unity of motivational, leadership, communicative components is developed. The motivational component is considered as a basis on which there is a purposeful formation of personal and value attitude of the future specialist to management, the need to master it as an important means of organizing and managing the educational and creative process of artistic- pedagogical team; leadership – aimed at enriching future professionals with psychological and pedagogical knowledge and ideas about the essence of management in general and its various areas in particular, skills and abilities; the leading task of the communicative component is implementation of a constructive function aimed at modeling projects of management activities by students themselves, taking into account the objective capabilities and means, depending on the situation, as well as their personal qualities. It is proved that the following principles influence the process of effective formation of the style of artistic-pedagogical team management in future music teachers: humanization and democratization, scientificity, continuity and sequence of managerial actions, dialogicity (polysubjectivity), optimality and efficiency; emotionality of the pedagogical process); functions (goal-setting, educational, upbringing, personal development, disciplinary, psychological and pedagogical assistance). The implementation of the principle of humanization and democratization involves: appeal to the student’s personality as a subject of learning, respect for him as a self-regulating and self-developing system; cooperation of teachers and students as subjects of learning, in which the latter are full participants in the educational process; emancipation of the future teacher’s personality, development of his inner freedom and sense of self-worth; collective analysis of activities for the formation of management style in future music teachers and selection of the best conditions for its improvement; care for the development of managerial capabilities and abilities of the student as a person; recognition of the unity of individual and collective principles in learning. The principle of scientificity presupposes reliance on the latest achievements of the science of management, the use of reliable and complete information about the state of the managed pedagogical system and the environment. Adherence to this principle makes it possible to avoid manifestations of voluntarism and subjectivity in management decisions. The principle of continuity and sequence of managerial actions is aimed at ensuring the qualitative growth of the student’s personality, the continuity of the content and methods of teaching, education and development. This principle ensures creation of a single educational space, coordination of elements of the pedagogical system. The application of the principle of optimality and efficiency involves the qualitative implementation of the technology of forming the management style of the artistic- pedagogical team of future music teachers, which leads to the achievement of this goal. It provides an organic combination of constant managerial influence on the participants of the experiment with stimulating motives, which ensures the professional interest of the latter in the formation of their own effective management style. The principle of dialogicity (polysubjectivity), aimed at optimizing the communication of participants in the educational process, during which three of its aspects are realized: information and communication; regulatory and communicative, related to the mutual adjustment of actions in the implementation of joint activities; affective-communicative, relating to the emotional sphere of man. The principle of emotionality of the pedagogical process involves the creation of a positive emotional background in the classroom, which helps to remove psychological barriers, activates the activities of students and teachers, stimulates cognitive processes. The content of activities for the formation of management style of artistic- pedagogical team of future music teachers is determined by the implementation of a number of pedagogical functions: goal setting, teaching, educational, personal development, disciplinary, psychological and pedagogical assistance. The results of the study allowed to create a basis for determining a number of pedagogical conditions: ensuring the motivation of students to form an effective management style in the process of studying the special course “Fundamentals of artistic-pedagogical team management”; introduction of professional and personal training in the process of forming a management style; organization of self- management of future music teachers in the context of forming the style of artistic- pedagogical team management. The first pedagogical condition is to ensure the motivation of students to form an effective management style in the process of studying the special course “Fundamentals of artistic-pedagogical team management”. We proceeded from the fact that motivation is the primary basis that determines a person’s professional orientation, controls his actions. Implementing this pedagogical condition, the aim was to form in students a system of values that would contribute to the formation of an effective management style, to create opportunities that actualize the internal motives of future managers, form personal meaning and need for research. The second pedagogical condition for the formation of the studied construct was introduction of professional and personal training in the process of forming the management style. This pedagogical condition was designed to promote the development of managerial qualities of future leaders of artistic-pedagogical teams, communication skills, students gain professionally significant knowledge, skills and abilities necessary to optimize relationships in teams. The third pedagogical condition for the formation of the studied phenomenon is organization of self- management of future music teachers in the context of the formation of the style of the artistic-pedagogical team management. We considered this condition as a consistent and purposeful use by students-future leaders of optimal methods, tools and practical techniques in educational activities in order to maximally use their own capabilities, consciously manage the process of forming a management style of artistic and pedagogical team, self-determination in future professional activities. A schematic model of the specified process is developed, which is represented by interconnected blocks: target, which characterizes the goals and objectives of the process of forming a management style; content, revealing the content of the specified process; organizational and activity, which considers the organization of the learning process, pedagogical conditions, forms and methods of the process of forming a management style in future music teachers; resultative-criteria, which determines the results of activities for the formation of student management style and criteria for assessing the effectiveness of such activities. The experimental basis for the formation of the style of the artistic- pedagogical team management in future music teachers is based on the results of the ascertaining, molding and control stages of the experiment. In order to carry out the ascertaining stage of the experiment on the basis of the method of theoretical modeling the criterion apparatus is defined as a part of such criteria and indicators: motivational-semantic which is characterized by indicators (orientation on administrative activity; cognitive, which is revealed by indicators (knowledge: psychological and pedagogical, socio-psychological, professional (in the field of management), skills (gnostic, design, constructive, organizational, communicative), skills of acceptance and solution of managerial tasks that lead to the achievement of the team) goals); personal-behavioral which is provided by indicators (qualities: universal (sense of duty and responsibility, determination, tolerance, empathy), psychophysiological (emotional stability, lability), organizational (sociability, activity, independence in behavior); ability to resolve conflicts; readiness to self- development and self-improvement of managerial competencies). The molding experiment, calculation of its results allowed to confirm expediency and efficiency of the methodology of formation of the style of artistic- pedagogical team management in future music teachers.
The thesis presents the results of research of the process of formation of the style of artistic-pedagogical team management in future music teachers. The paper offers an interpretation of the content of the concepts “style”, “management style”, “artistic-pedagogical team”. Based on the theoretical analysis of the definitions of the concepts presented in the paper, it is proved that the definition of the term “style of artistic-pedagogical team management” in the pedagogical conceptual framework is not presented. In order to avoid scientific differences in the interpretation of the key concept of the study, its author’s definition is proposed in the work. Thus, we consider the style of artistic-pedagogical team management as an optimal set of tools and techniques that allow the manager to flexibly use the manner of behavior to influence employees depending on the situation to effectively achieve the goals of the organization. The component structure of the style of artistic-pedagogical team management of future music teachers in the unity of motivational, leadership, communicative components is developed. The motivational component is considered as a basis on which there is a purposeful formation of personal and value attitude of the future specialist to management, the need to master it as an important means of organizing and managing the educational and creative process of artistic- pedagogical team; leadership – aimed at enriching future professionals with psychological and pedagogical knowledge and ideas about the essence of management in general and its various areas in particular, skills and abilities; the leading task of the communicative component is implementation of a constructive function aimed at modeling projects of management activities by students themselves, taking into account the objective capabilities and means, depending on the situation, as well as their personal qualities. It is proved that the following principles influence the process of effective formation of the style of artistic-pedagogical team management in future music teachers: humanization and democratization, scientificity, continuity and sequence of managerial actions, dialogicity (polysubjectivity), optimality and efficiency; emotionality of the pedagogical process); functions (goal-setting, educational, upbringing, personal development, disciplinary, psychological and pedagogical assistance). The implementation of the principle of humanization and democratization involves: appeal to the student’s personality as a subject of learning, respect for him as a self-regulating and self-developing system; cooperation of teachers and students as subjects of learning, in which the latter are full participants in the educational process; emancipation of the future teacher’s personality, development of his inner freedom and sense of self-worth; collective analysis of activities for the formation of management style in future music teachers and selection of the best conditions for its improvement; care for the development of managerial capabilities and abilities of the student as a person; recognition of the unity of individual and collective principles in learning. The principle of scientificity presupposes reliance on the latest achievements of the science of management, the use of reliable and complete information about the state of the managed pedagogical system and the environment. Adherence to this principle makes it possible to avoid manifestations of voluntarism and subjectivity in management decisions. The principle of continuity and sequence of managerial actions is aimed at ensuring the qualitative growth of the student’s personality, the continuity of the content and methods of teaching, education and development. This principle ensures creation of a single educational space, coordination of elements of the pedagogical system. The application of the principle of optimality and efficiency involves the qualitative implementation of the technology of forming the management style of the artistic- pedagogical team of future music teachers, which leads to the achievement of this goal. It provides an organic combination of constant managerial influence on the participants of the experiment with stimulating motives, which ensures the professional interest of the latter in the formation of their own effective management style. The principle of dialogicity (polysubjectivity), aimed at optimizing the communication of participants in the educational process, during which three of its aspects are realized: information and communication; regulatory and communicative, related to the mutual adjustment of actions in the implementation of joint activities; affective-communicative, relating to the emotional sphere of man. The principle of emotionality of the pedagogical process involves the creation of a positive emotional background in the classroom, which helps to remove psychological barriers, activates the activities of students and teachers, stimulates cognitive processes. The content of activities for the formation of management style of artistic- pedagogical team of future music teachers is determined by the implementation of a number of pedagogical functions: goal setting, teaching, educational, personal development, disciplinary, psychological and pedagogical assistance. The results of the study allowed to create a basis for determining a number of pedagogical conditions: ensuring the motivation of students to form an effective management style in the process of studying the special course “Fundamentals of artistic-pedagogical team management”; introduction of professional and personal training in the process of forming a management style; organization of self- management of future music teachers in the context of forming the style of artistic- pedagogical team management. The first pedagogical condition is to ensure the motivation of students to form an effective management style in the process of studying the special course “Fundamentals of artistic-pedagogical team management”. We proceeded from the fact that motivation is the primary basis that determines a person’s professional orientation, controls his actions. Implementing this pedagogical condition, the aim was to form in students a system of values that would contribute to the formation of an effective management style, to create opportunities that actualize the internal motives of future managers, form personal meaning and need for research. The second pedagogical condition for the formation of the studied construct was introduction of professional and personal training in the process of forming the management style. This pedagogical condition was designed to promote the development of managerial qualities of future leaders of artistic-pedagogical teams, communication skills, students gain professionally significant knowledge, skills and abilities necessary to optimize relationships in teams. The third pedagogical condition for the formation of the studied phenomenon is organization of self- management of future music teachers in the context of the formation of the style of the artistic-pedagogical team management. We considered this condition as a consistent and purposeful use by students-future leaders of optimal methods, tools and practical techniques in educational activities in order to maximally use their own capabilities, consciously manage the process of forming a management style of artistic and pedagogical team, self-determination in future professional activities. A schematic model of the specified process is developed, which is represented by interconnected blocks: target, which characterizes the goals and objectives of the process of forming a management style; content, revealing the content of the specified process; organizational and activity, which considers the organization of the learning process, pedagogical conditions, forms and methods of the process of forming a management style in future music teachers; resultative-criteria, which determines the results of activities for the formation of student management style and criteria for assessing the effectiveness of such activities. The experimental basis for the formation of the style of the artistic- pedagogical team management in future music teachers is based on the results of the ascertaining, molding and control stages of the experiment. In order to carry out the ascertaining stage of the experiment on the basis of the method of theoretical modeling the criterion apparatus is defined as a part of such criteria and indicators: motivational-semantic which is characterized by indicators (orientation on administrative activity; cognitive, which is revealed by indicators (knowledge: psychological and pedagogical, socio-psychological, professional (in the field of management), skills (gnostic, design, constructive, organizational, communicative), skills of acceptance and solution of managerial tasks that lead to the achievement of the team) goals); personal-behavioral which is provided by indicators (qualities: universal (sense of duty and responsibility, determination, tolerance, empathy), psychophysiological (emotional stability, lability), organizational (sociability, activity, independence in behavior); ability to resolve conflicts; readiness to self- development and self-improvement of managerial competencies). The molding experiment, calculation of its results allowed to confirm expediency and efficiency of the methodology of formation of the style of artistic- pedagogical team management in future music teachers.
Опис
Ключові слова
стиль, управління, мистецько-педагогічний колектив, майбутні учителі музики, методика, фахова підготовка, компонентна структура, модель, style, management, artistic-pedagogical team, future music teachers, methodology, professional training, component structure, model
Бібліографічний опис
Овчиннікова, Л. О. Формування стилю управління мистецько-педагогічним колективом у майбутніх учителів музики [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 "Освіта/Педагогіка", 011 " Освітні, педагогічні науки " / Л. О. Овчиннікова ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник М. Б. Петренко. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2021. – 255 с.