Фортепіанний концерт у контексті стильових процесів першої третини ХІХ ст. (на матеріалі творчості Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса та Ф. Риса)

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Дисертацію присвячено вивченню жанру фортепіанного концерту ранньоромантичного періоду у творчості композиторів-піаністів австро-німецької традиції. Мета роботи полягає у встановленні концептуально нового характеру стильової парадигми фортепіанного концерту австро-німецьких композиторівпіаністів першої третини ХІХ століття та у визначенні їх впливу на розвиток романтичного концерту подальшого часу. В дослідженні висвітлено жанрово-стильові особливості фортепіанного концерту в процесі його історичного розвитку. Виявлено стилістичні особливості фортепіанних концертів композиторів-піаністів австро-німецької традиції – Ю. Бенедикта, Ф. Гензельта, Ф. Гіллера, Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса, Й. П. Піксіса, Ф. Риса, В. Тауберта, К. Черні, Д. Штейбельта. Доведено, що в творчості цих митців фортепіанний концерт набуває оновлення художньообразного змісту та збагачується новими виразними й технічно-виконавськими (піаністичними) засобами, що відповідали новому романтичному світовідчуттю. Здійснено музикознавчий аналіз фортепіанних концертів зазначених композиторів, окрему увагу приділено творам Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса та Ф. Риса. Проведено їх порівняльну характеристику із жанровими моделями 18 попередньої та наступної епох. Визначено відмінні особливості фортепіанного концерту періоду раннього романтизму, що поєднує як класичні, так і романтичні ознаки. Доведено, що характерні для творів раннього романтизму – поетизація та психологізм художніх образів, інтонаційна виразність і гнучкість мелодії, віртуозний блиск та імпровізаційність викладення, пошуки тембрального забарвлення – згодом стали основоположними ознаками концертної творчості композиторів-романтиків.
Background. Changing of styles from classical to romantic in the music of the first third of the nineteenth century received a vivid expression in the instrumental concert, which gained a rapid distribution in that period. Immanent features of the genre – emotional uplift, virtuosity, shine, artistry – provided the popularity of these works among the public and brought the desired success to musicians. The greatest flowering got the genre of the piano concerto, in which the weighty place took works of the Austro-Germanic composers-pianists J. Benedict, A. Henselt, F. Hiller, J. N. Hummel, I. Moscheles, J. P. Pixis, F. Ries, W. Taubert, C. Czerny, D. Steibelt and others. In general they were pupils of the classical school. But, at the same time, they tried to invent new expressive means and techniques that, firstly, could satisfy the public desire of pleasure and acute effects, and secondly, would correspond to the spirit of the time and the new content of art. The interaction and contrast of the characters, both classical and early romantic styles, are clearly expressed in the piano concertos of the most significant representatives of the genre – Johann Nepomuk Hummel, Ignaz Mosсheles and Ferdinand Ries. Despite the significant artistic value of their creative work, the problem field is related to genre-style features of the piano concerts of the early romantic period, in the national music science till now practically did not studied. Objectives. The purpose of the work is to identify the conceptually new character of the stylistic paradigm of the genre of the piano concert of the Austro-German composers-pianists of the first third of the XIX century, as well as to determine their influence on the development of a subsequent romantic concert. Methods. The methodological basis of the study is the basic principles of the theory of knowledge (objectivity, scientific, historicism, integrity, interconnection and interdependence of phenomena and processes of reality); the main provisions of systemic, axiological, art-study approaches as the basis for studying the specifics of the proposed topic. The dissertation uses a complex of general scientific and special musical research methods (historical, cultural, systematic, comparative, interpretative methods, method of genre-style analysis, etc.). Results. Historical and artistic processes of the first third of the nineteenth century had a significant impact on the emergence of romanticism in music. The interaction of classical and romantic features, inherent in the artistic creativity of this time, was embodied in the stylistic ambiguity of musical art of the first decades of the nineteenth century, influencing various musical genres. The stylistic dualism of the piano concerto of the first third of the nineteenth century, which was a distinctive feature of the works of the “transitional period” and manifested itself in psychologization and enhancement of the emotional artistic images, in search of innovations in musical language and techniques with an organic base on the 20 classical structure, which directly influenced the qualitatively new thinking of the composers of the next. However, despite the significance of the concert works of the aforementioned artists, in the musicology literature of Europe and some post-Soviet countries (mostly Belarus and Russia), the development of the piano concerto of piano composers of the Austro-German tradition of the first third of the nineteenth century has practically not been studied. During the first half of the nineteenth century, the formation of a new concept of a piano concert was accompanied by genre-style changes within the cycle, but the attraction for transformations and the embodiment of new content and technical finds did not deprive these works of support for classical specimens. The stylistic features of samples of the early romantic concert, which had signs of both classical and romantic genre models, were determined in the dissertation. In particular, this was reflected in the fact that during the first third of the century Beethoven’s concerts (especially Nos. 3, 4, and 5) remained the peak of the genre, whose innovations served as models for smaller composers. The embodiment of the new content and its technical realization on the basis of classical form-forming principles in the piano concert of a given time was clearly reflected in the works of composers-pianists of the Austro-German tradition of the first half of the nineteenth century – J. Benedict, A. Henselt, F. Hiller, J. N. Hummel, I. Moscheles, J. P. Pixis, F. Ries, W. Taubert, C. Czerny, D. Steibelt. Conclusions. The development of the genre of the piano concert had various stylistic manifestations: from the synthesis of various forms in the old instrumental concert, through the logical clarity of the structure and the interaction of the soloist and the orchestra in classical specimens, to rethinking the genre and changing the vision of both its structure and the principles of thematic development in romantic works. On the foundation of comparative analysis, the characteristics of the classic and romantic concert genre are presented. The connection between the rapid development of the instrument and the search for new technical and expressive techniques, as well as the influence of new romantic ideals and the psychology of creativity on the choice of artistic means of expression, ensemble interaction, compositional and technical innovations of the piano concert are highlighted. At the same time, findings of the composers-pianists of the first third of the nineteenth century, in particular J. N. Hummel, I. Moscheles, F. Ries, made in the genre of the piano concerto, had a significant influence on the composer’s creativity of the period of mature romanticism. New achievements in the field of form, harmony, presentation of themes, texture, ensemble interaction, of course, were accepted by the next generations of romantics, which guided them in creating their own concerts. So, the historical development of the instrumental (including the piano) concert was closely linked with the musical and cultural tendencies of time and stylistic reincarnations of the era, which influenced not only the content and the choice of musical means of expressiveness, but also the form.
Опис
Ключові слова
фортепіанний концерт, композитори-піаністи, австронімецька традиція, класицизм, романтизм, стильові процеси, виконавське мистецтво, Й. Н. Гуммель, І. Мошелес, Ф. Рис, piano concerto, composers-pianists, Austro-German tradition, classicism, romanticism, stylistic processes, performing arts, J. N. Hummel, I. Moscheles, F. Ries
Бібліографічний опис
Стахевич, Г. О. Фортепіанний концерт у контексті стильових процесів першої третини XIX ст. (на матеріалі творчості Й. Н. Гуммеля, І. Мошелеса та Ф. Риса) [Текст] : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – музичне мистецтво / Стахевич Галина Олександрівна ; МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; [науковий керівник І. І. Польська]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2019. – 20 с.