Дослідження пріоритетних характеристик професійної самоорганізації викладача ЗВО в контексті розвитку корпоративної культури
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ
Анотація
The article examines the significance of contemporary realities and challenges that impose new demands on the personality of higher education faculty members. It is noted that a university lecturer acts as an intermediary between socio-economic needs and state requirements—focused on training future professionals for Ukraine’s post-war reconstruction—and the shaping of the self-awareness and national culture of modern society. The article emphasizes that the lecturer's capacity for self-organization is a key factor in overcoming the challenges of the current academic landscape, a quality that takes on particular importance in developing a culture of academic governance. An analytical synthesis of approaches to understanding the self-organization of higher education faculty within the context of corporate culture has been conducted; empirical data regarding the key characteristics of faculty professional self-organization, considering the specific features of corporate culture, have been analyzed. The professional self-organization of a higher education faculty member is conceptualized as a process of cultivating internal motivation, discipline, and the refinement of professional personal attributes—a process accompanied by self-awareness, focus, goal-orientation, and professional competence; the mobilization of all intellectual resources and their practical application within the educational environment; the establishment of fundamental principles of ethics and integrity in organizational communication; and the articulation of a shared vision and its realization through the lens of a specific academic community's corporate culture. The study employed the expert assessment method to identify the priority characteristics of professional self-organization, utilizing a custom-designed questionnaire, interviews, and a survey of expert respondents. Based on the analysis of empirical data, the priority characteristics of professional self-organization were identified as follows: "professional competencies," "awareness of set goals," "intrinsic motivation," "professional development," and "self-realization." The findings can be used to further develop indicators and assessment methodologies to track the dynamics of components of a higher education lecturer's professional self-organization as it develops and is actualized.
Статтю побудовано на осмисленні значення сучасних реалій і викликів, які висувають нові вимоги до особистості викладача закладу вищої освіти. Зазначено, що викладач закладу вищої освіти виступає посередником між вимогами соціально-економічних потреб, запитами держави щодо формування й підготовки майбутніх професіоналів для повоєнної відбудови України та формування самосвідомості й національної культури сучасного суспільства. Наголошено, що основним фактором у спробі подолати виклики сучасної академічної реальності є здатність викладача до самоорганізації, що набуває особливого значення в контексті розвитку культури академічного управління. Здійснено аналітичне узагальнення підходів до розуміння самоорганізації викладача закладу вищої освіти в розрізі корпоративної культури; проаналізовано емпіричні дані щодо визначення основних характеристик професійної самоорганізації викладачів закладу вищої освіти з урахуванням особливостей корпоративної культури. Узагальнено професійну самоорганізацію викладача закладу вищої освіти як процес утворення внутрішніх спонукань, дисципліни та вдосконалення професійних характеристик його особистості, що мають супроводжуватися: самоусвідомленням, самоконцентрацією, цілеспрямованістю, професійною компетентністю; мобілізацією усіх інтелектуальних ресурсів та їх практичною реалізацією в освітньому середовищі; формуванням основних засад етики й доброчесності в організаційному спілкуванні; трансляцією бачення спільної мети і її реалізації крізь призму корпоративної культури певної академічної спільноти. У дослідженні застосовано метод експертних оцінок для визначення пріоритетних характеристик професійної самоорганізації на основі авторської анкети, інтерв’ю та опитування респондентів-експертів. За результатами аналізу емпіричних даних визначено пріоритетні характеристики професійної самоорганізації: «професійні компетентності»», «усвідомлення поставлених цілей», «внутрішня мотивація», «професійний розвиток» та «самореалізація». Отримані результати можуть бути використані для подальшого розроблення індикаторів та методик оцінювання динаміки компонентів професійної самоорганізації викладача вищої школи в процесі її розвитку та актуалізації.
Статтю побудовано на осмисленні значення сучасних реалій і викликів, які висувають нові вимоги до особистості викладача закладу вищої освіти. Зазначено, що викладач закладу вищої освіти виступає посередником між вимогами соціально-економічних потреб, запитами держави щодо формування й підготовки майбутніх професіоналів для повоєнної відбудови України та формування самосвідомості й національної культури сучасного суспільства. Наголошено, що основним фактором у спробі подолати виклики сучасної академічної реальності є здатність викладача до самоорганізації, що набуває особливого значення в контексті розвитку культури академічного управління. Здійснено аналітичне узагальнення підходів до розуміння самоорганізації викладача закладу вищої освіти в розрізі корпоративної культури; проаналізовано емпіричні дані щодо визначення основних характеристик професійної самоорганізації викладачів закладу вищої освіти з урахуванням особливостей корпоративної культури. Узагальнено професійну самоорганізацію викладача закладу вищої освіти як процес утворення внутрішніх спонукань, дисципліни та вдосконалення професійних характеристик його особистості, що мають супроводжуватися: самоусвідомленням, самоконцентрацією, цілеспрямованістю, професійною компетентністю; мобілізацією усіх інтелектуальних ресурсів та їх практичною реалізацією в освітньому середовищі; формуванням основних засад етики й доброчесності в організаційному спілкуванні; трансляцією бачення спільної мети і її реалізації крізь призму корпоративної культури певної академічної спільноти. У дослідженні застосовано метод експертних оцінок для визначення пріоритетних характеристик професійної самоорганізації на основі авторської анкети, інтерв’ю та опитування респондентів-експертів. За результатами аналізу емпіричних даних визначено пріоритетні характеристики професійної самоорганізації: «професійні компетентності»», «усвідомлення поставлених цілей», «внутрішня мотивація», «професійний розвиток» та «самореалізація». Отримані результати можуть бути використані для подальшого розроблення індикаторів та методик оцінювання динаміки компонентів професійної самоорганізації викладача вищої школи в процесі її розвитку та актуалізації.
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Тернавска, Т. Дослідження пріоритетних характеристик професійної самоорганізації викладача ЗВО в контексті розвитку корпоративної культури [Текст] / Т. Тернавска // Освіта. Інноватика. Практика : науковий журнал / МОН України, Сумський державний педагогічний університет ; редкол.: М. Друшляк (гол. ред), О. Семеніхіна, Francis Kwadwo Awuah, N. Demeshkant та ін. – Суми : СумДПУ, 2026. – Т. 14, № 7. – С. 203–213. – DOI: https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol14i7-024