Професійна підготовка майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання цифрових технологій в умовах інклюзивного освітнього простору
Ескіз недоступний
Дата
2021
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С.Макаренка
Анотація
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання цифрових технологій (ЦТ) в умовах інклюзивного освітнього простору (ІОП).
Обґрунтовано актуальність проблеми через потребу вирішення низки суперечностей. Сформульовано науковий апарат дослідження та його тезаурус. Зокрема, надано тлумачення таким поняттям:
- готовність майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП розтлумачено як складне особистісне утворення, яке інтегрує ціннісні установки та здатність до розвитку у царині ЦТ для інклюзії та прогнозування ефективності їх використання з метою успішного виконання професійних завдань, знання про ЦТ та уміння конструювання інклюзивного освітнього простору засобами ЦТ, уміння комунікувати засобами ЦТ з суб’єктами ІОП, прагнення до самовдосконалення щодо використання ЦТ у майбутній професійній діяльності в умовах ІОП;
- формування готовності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП представлено комплексним процесом педагогічного впливу на особистість майбутнього фахівця, який ґрунтується на усвідомленні важливості розвитку здатності до використання ЦТ для інклюзії та передбачає результатом позитивну динаміку сформованості усіх компонентів готовності до використання ЦТ в умовах ІОП.
Досліджено особливості впровадження ІТ в соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, методичний супровід їхнього навчання різних предметів у закладах освіти різних типів, використання мобільних і дистанційних технологій у навчанні таких дітей тощо.
Засвідчено системність напрацювань щодо особливостей роботи з дітьми, що потребують особливого підходу в навчанні для подальшої їхньої соціалізації в суспільстві, попри можливо фрагментарність розвідок щодо професійної підготовки бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП.
Продемонстровано, що розвиток цифрових технологій уможливлює їх використання в галузі інклюзивної освіти. Зокрема, за аналізом результатів наукових досліджень українських та закордонних вчених підтверджено доцільність використання апаратних засобів (брайлівські дисплей, е- книга, принтер, клавіатура; альтернативна клавіатура, миша для стопи, трекбол, сенсорний екран, інструктивна дисплейна система голови, стилус для керування ротом; ПК, планшет, смартфон, е-рідер; вібраційна система нагадування, цифрова ручка з можливістю аудіо запису) та програмних засобів (зчитувачі екрана монітора, екранні збільшувачі, аудіокниги, сурдокомунікатори, мовні синтезатори, перетворювачі звуку в текст, програмні засоби для перевірки правопису, засоби для рефразування, спеціалізоване програмне забезпечення предметного спрямування, електронні освітні ресурси тощо).
Обґрунтовано доцільність їх опанування в межах професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у закладах вищої освіти.
Доведено, що процес професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП слід підпорядкувати відповідній моделі, яка ґрунтується на сукупності методологічних підходів (системний, аксіологічний, інтегративний, здоров’язбережувальний, BYOD-підхід, візуально-цифровий), загальнодидактичних (міцності знань, умінь і навичок, доступності, свідомості, активності і самостійності, систематичності і послідовності, науковості, наочності, зв’язку теорії і практики) та специфічних (професійної діяльності фахівця у інклюзивному освітньому просторі (поваги до різноманіття учнів; сприяння академічному, соціальному й емоційному навчанню всіх учнів; постійного особистісного професійного розвитку; педагогічного наставництва зі створення інклюзивного освітнього простору); професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти (гуманізації, послідовності, контекстного навчання, демократичності, інтегративності видів знань, інтеграції та соціального партнерства); цифровізації інклюзивного освітнього простору (цифрової мобільності та адаптації, побудови індивідуальної освітньої траєкторії, ефективної взаємодії та електронної комунікації усіх учасників освітнього процесу, розвитку цифрової грамотності, цифрової індивідуалізації та диференціації)) принципах навчання; передбачає використання форм (лекції-візуалізації; тренінги; майстер-класи від стейкхолдерів; семінари; лабораторні роботи; виробнича практика; практика з виготовлення мультимедійних матеріалів), методів (створення ситуації зацікавленості, проблемне навчання, інтерактивне навчання, ігрові, проєктні), засобів (ЕОР; ІОС ЗВО; Інтернет-ресурси; комунікаційні програми; освітні платформи; відкриті освітні ресурси; ілюстративні; мобільні; спеціалізоване ПЗ; технології цифрового здоров’я; професійно-орієнтовані завдання) навчання; використовує діагностичний апарат, що складається з комплексу критеріїв та відповідних показників, які характеризують рівні готовності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП.
З урахуванням структури готовності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП для характеристики її рівнів (низький, середній, високий) розроблено критерії і відповідні показники: критерії (конативний, знаннєвий, діяльнісний, копінг-стратегічний) та показники (здатність до розвитку у царині цифрових технологій для інклюзії, обізнаність у галузі цифрових технологій, уміння конструювання інклюзивного освітнього простору засобами ЦТ та уміння е-комунікації, самооцінка); дібрано комплекс відповідних методик.
Експериментально перевірено й підтверджено ефективність моделі професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП. Проведений статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту підтвердив позитивну статистично значущу динаміку у рівнях готовності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання ЦТ в умовах ІОП.
The dissertation research is devoted to the problem of professional training of future bachelors of special education for the use of digital technologies (DT) in an inclusive educational space. The urgency of the problem is substantiated due to the need to resolve a number of contradictions. The scientific apparatus of the research and its thesaurus are formulated. In particular, the following concepts are interpreted: The readiness of future bachelors of special education to use digital technologies in an inclusive educational space is a complex personal education that integrates value attitudes and the ability to develop in the field of DT for inclusion and predicting the effectiveness of their use in order to successfully complete professional tasks, knowledge of DT and skills designing an inclusive educational space by means of DT, the ability to communicate by means of DT with the subjects of an inclusive educational space, a desire for self-improvement in the use of DT in future professional activities. The formation of the readiness of future bachelors of special education to use DT in an inclusive educational space is a complex process of pedagogical influence on the personality of a future specialist, which is based on the awareness of the importance of developing the ability to use DT for inclusion and provides for the result of a positive dynamics in the formation of all components of readiness to use DT. The features of the use of DT for the socialization of children with special educational needs, methodological support for their education in educational institutions of various types, the use of mobile and distance technologies in teaching such children, and the like have been investigated. The systematic nature of research on working with children, which require a special approach to teaching, for their further socialization in society, has been confirmed, the fragmentation of studies on the professional training of bachelors of special education for the use of digital technologies in an inclusive educational space was confirmed. It is shown that the development of digital technologies makes it possible to use them in the field of inclusive education. In particular, the analysis of the results of scientific research of Ukrainian and foreign scientists confirmed the expediency of using hardware (braille display, braille e-book, braille printer, braille keyboard; alternative keyboard, foot mouse, trackball, touch screen, instructional head display system, stylus for mouth control; laptop, tablet, smartphone, e-reader; vibration reminder system, digital pen with the ability to record audio) and software (monitor screen readers, screen magnifiers, audiobooks, signal communicators, speech synthesizers, sound-to-text converters, software for spell checking, paraphrasing tools, specialized software for a subject area, electronic educational resources, etc.). The expediency of their development in the framework of professional training of future bachelors of special education in higher education institutions has been substantiated. It has been proved that the process of professional training of future bachelors of special education for the use of digital technologies in an inclusive educational space should be subordinated to an appropriate model, which includes methodological approaches (systemic, axiological, integrative, health-preserving, BYOD-approach, visual-digital), didactic principles (strength knowledge, abilities and skills, accessibility, consciousness, activity and independence, systematicity and consistency, scientific character, visualization, connection between theory and practice) and specific principles (professional activity of a specialist in an inclusive educational space; professional training of future bachelors of special education; digitalization of an inclusive educational space ) teaching principles, forms (lectures- visualization; trainings, master classes from stakeholders; seminars, laboratory work; industrial practice; practice on making mu multimedia materials), methods (creating a situation of interest, problem learning, interactive, game, design), means (Internet resources; communication programs; educational platforms; open educational resources; illustrative; mobile; specialized software; digital health technologies; professionally oriented learning tasks, provide training for future bachelors of special education for the use of DT in an inclusive educational space. Taking into account the structure of the readiness of future bachelors of special education to use digital technologies in an inclusive educational space, to characterize its levels (low, medium, high), criteria and corresponding indicators have been developed: criteria (conative, knowledge, activity, coping-strategic) and indicators (ability to development in the field of DT for inclusion, awareness in the field of DT, the ability to design an inclusive educational space by means of DT and the ability to e-communication, self-esteem); a set of appropriate techniques was selected. The effectiveness of the model of professional training of future bachelors of special education for the use of digital technologies in an inclusive educational space has been experimentally tested and confirmed. The statistical analysis of the results of the pedagogical experiment confirmed the positive statistically significant dynamics in the levels of readiness of future bachelors of special education to use digital technologies in an inclusive educational space.
The dissertation research is devoted to the problem of professional training of future bachelors of special education for the use of digital technologies (DT) in an inclusive educational space. The urgency of the problem is substantiated due to the need to resolve a number of contradictions. The scientific apparatus of the research and its thesaurus are formulated. In particular, the following concepts are interpreted: The readiness of future bachelors of special education to use digital technologies in an inclusive educational space is a complex personal education that integrates value attitudes and the ability to develop in the field of DT for inclusion and predicting the effectiveness of their use in order to successfully complete professional tasks, knowledge of DT and skills designing an inclusive educational space by means of DT, the ability to communicate by means of DT with the subjects of an inclusive educational space, a desire for self-improvement in the use of DT in future professional activities. The formation of the readiness of future bachelors of special education to use DT in an inclusive educational space is a complex process of pedagogical influence on the personality of a future specialist, which is based on the awareness of the importance of developing the ability to use DT for inclusion and provides for the result of a positive dynamics in the formation of all components of readiness to use DT. The features of the use of DT for the socialization of children with special educational needs, methodological support for their education in educational institutions of various types, the use of mobile and distance technologies in teaching such children, and the like have been investigated. The systematic nature of research on working with children, which require a special approach to teaching, for their further socialization in society, has been confirmed, the fragmentation of studies on the professional training of bachelors of special education for the use of digital technologies in an inclusive educational space was confirmed. It is shown that the development of digital technologies makes it possible to use them in the field of inclusive education. In particular, the analysis of the results of scientific research of Ukrainian and foreign scientists confirmed the expediency of using hardware (braille display, braille e-book, braille printer, braille keyboard; alternative keyboard, foot mouse, trackball, touch screen, instructional head display system, stylus for mouth control; laptop, tablet, smartphone, e-reader; vibration reminder system, digital pen with the ability to record audio) and software (monitor screen readers, screen magnifiers, audiobooks, signal communicators, speech synthesizers, sound-to-text converters, software for spell checking, paraphrasing tools, specialized software for a subject area, electronic educational resources, etc.). The expediency of their development in the framework of professional training of future bachelors of special education in higher education institutions has been substantiated. It has been proved that the process of professional training of future bachelors of special education for the use of digital technologies in an inclusive educational space should be subordinated to an appropriate model, which includes methodological approaches (systemic, axiological, integrative, health-preserving, BYOD-approach, visual-digital), didactic principles (strength knowledge, abilities and skills, accessibility, consciousness, activity and independence, systematicity and consistency, scientific character, visualization, connection between theory and practice) and specific principles (professional activity of a specialist in an inclusive educational space; professional training of future bachelors of special education; digitalization of an inclusive educational space ) teaching principles, forms (lectures- visualization; trainings, master classes from stakeholders; seminars, laboratory work; industrial practice; practice on making mu multimedia materials), methods (creating a situation of interest, problem learning, interactive, game, design), means (Internet resources; communication programs; educational platforms; open educational resources; illustrative; mobile; specialized software; digital health technologies; professionally oriented learning tasks, provide training for future bachelors of special education for the use of DT in an inclusive educational space. Taking into account the structure of the readiness of future bachelors of special education to use digital technologies in an inclusive educational space, to characterize its levels (low, medium, high), criteria and corresponding indicators have been developed: criteria (conative, knowledge, activity, coping-strategic) and indicators (ability to development in the field of DT for inclusion, awareness in the field of DT, the ability to design an inclusive educational space by means of DT and the ability to e-communication, self-esteem); a set of appropriate techniques was selected. The effectiveness of the model of professional training of future bachelors of special education for the use of digital technologies in an inclusive educational space has been experimentally tested and confirmed. The statistical analysis of the results of the pedagogical experiment confirmed the positive statistically significant dynamics in the levels of readiness of future bachelors of special education to use digital technologies in an inclusive educational space.
Опис
Ключові слова
професійна підготовка, майбутні бакалаври спеціальної освіти, використання цифрових технологій, інклюзивний освітній простір, professional training, future bachelors of special education, use of digital technologies, inclusive educational space
Бібліографічний опис
Охріменко, О.В. Професійна підготовка майбутніх бакалаврів спеціальної освіти до використання цифрових технологій в умовах інклюзивного освітнього простору [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії : [спец.] 01 "Освіта/Педагогіка", 015 " Професійна освіта (Комп’ютерні технології)" / О. В. Охріменко ; МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник О. В. Семеніхіна. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2023. – 271 с.