Розв’язування фізичних задач у контексті формування гносеологічного компонента методологічної культури учнів
Дата
2020
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Формулювання проблеми. Розвиток природничої освіти у контексті концепції Нової української школи ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно зорієнтованому підходах до організації освітнього процесу. Це вимагає розробки інноваційних підходів до проектування та організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення природничих предметів, зокрема фізики. Методологічна культура є важливою характеристикою учня у контексті діяльнісного підходу до навчання. Одним з ключових компонентів методологічної культури є її гносеологічний компонент. Метою статті є дослідження механізмів формування методологічної культури учня, зокрема її гносеологічного компонента, у процесі навчання фізики, на основі реалізації діяльнісного підходу, а саме у контексті розв’язування навчальних фізичних задач. Матеріали і методи. Методологію дослідження складають загальнонаукові методи пізнання: аналіз (аналіз освітнього процесу, літературних джерел); синтез (складання навчальних фізичних задач, проектування навчально-пізнавальної діяльності); емпіричні методи: спостереження за освітнім процесом, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; наукові методи теоретичного рівня пізнання: педагогічне моделювання – розробка нормативних моделей розв’язування навчальних фізичних задач. Результати. Доведено, що в основі розв’язування фізичних задач лежить метод моделювання. Теоретичним моделям розв’язку фізичних задач притаманна спільна архітектура – наявність таких компонентів: фізичного, математичного, графічного. Одна задача може мати декілька теоретичних моделей розв’язку, які відрізняються змістовим та методологічним наповненням згаданих компонентів. Це треба враховувати у процесі проектування навчально-пізнавальної діяльності. Висновки. Розв’язування навчальних фізичних задач є дієвим засобом формування гносеологічного компонента методологічної культури учня. У процесі розв’язування задачі повністю або частково відтворюється цикл творчого наукового пізнання, актуалізуються теоретичні та емпіричні наукові методи. Важливою дидактичною умовою формування методологічної культури є акцентування уваги на теоретичному моделюванні у процесі розв’язування фізичних задач.
Problem formulation. The development of natural science education in the context of the concept of the New Ukrainian School is based on competence, activity, and personality-oriented approaches to the organization of the educational process. This requires the development of innovative approaches to design and organization of educational and cognitive activities of students in the study of natural sciences, including physics. Methodological culture is an important characteristic of the student in the context of the activity approach to learning. One of the key components of methodological culture is its epistemological component. The aim of the research is to study the mechanisms of formation of the methodological culture of the student, in particular its' epistemological component, in the process of teaching physics, based on the implementation of the activity approach, namely in the context of solving educational physical problems. Materials and methods. The research methodology consists of general scientific methods of cognition: analysis (analysis of the educational process, literature sources); synthesis (compilation of educational physical tasks, design of educational and cognitive activities); empirical methods: observation of the educational process, study, and generalization of pedagogical experience; scientific methods of theoretical level of knowledge: pedagogical modeling - development of normative models for solving educational physical problems. Results. It has been proven that the method of modeling is the basis for solving physical problems. Theoretical models of solving physical problems are characterized by a common architecture - the presence of the following components: physical, mathematical, graphic. One problem can have several theoretical models of the solution, which differ in the content and methodological content of the mentioned components. This should be taken into account in the process of designing educational and cognitive activities. Conclusions. Solving educational physical problems is an effective means of forming the epistemological component of the methodological culture of the student. In the process of solving the problem, the cycle of creative scientific knowledge is completely or partially reproduced, theoretical and empirical scientific methods are actualized. An important didactic condition for the formation of methodological culture is the emphasis on theoretical modeling in the process of solving physical problems.
Problem formulation. The development of natural science education in the context of the concept of the New Ukrainian School is based on competence, activity, and personality-oriented approaches to the organization of the educational process. This requires the development of innovative approaches to design and organization of educational and cognitive activities of students in the study of natural sciences, including physics. Methodological culture is an important characteristic of the student in the context of the activity approach to learning. One of the key components of methodological culture is its epistemological component. The aim of the research is to study the mechanisms of formation of the methodological culture of the student, in particular its' epistemological component, in the process of teaching physics, based on the implementation of the activity approach, namely in the context of solving educational physical problems. Materials and methods. The research methodology consists of general scientific methods of cognition: analysis (analysis of the educational process, literature sources); synthesis (compilation of educational physical tasks, design of educational and cognitive activities); empirical methods: observation of the educational process, study, and generalization of pedagogical experience; scientific methods of theoretical level of knowledge: pedagogical modeling - development of normative models for solving educational physical problems. Results. It has been proven that the method of modeling is the basis for solving physical problems. Theoretical models of solving physical problems are characterized by a common architecture - the presence of the following components: physical, mathematical, graphic. One problem can have several theoretical models of the solution, which differ in the content and methodological content of the mentioned components. This should be taken into account in the process of designing educational and cognitive activities. Conclusions. Solving educational physical problems is an effective means of forming the epistemological component of the methodological culture of the student. In the process of solving the problem, the cycle of creative scientific knowledge is completely or partially reproduced, theoretical and empirical scientific methods are actualized. An important didactic condition for the formation of methodological culture is the emphasis on theoretical modeling in the process of solving physical problems.
Опис
Ключові слова
методологічна культура, навчально-пізнавальна діяльність, навчальна фізична задача, теоретичне моделювання, навчально-пізнавальна компетентність, methodological culture, educational-cognitive activity, educational physical problem, theoretical modeling, educational-cognitive competence
Бібліографічний опис
Галатюк, Ю. М. Розв’язування фізичних задач у контексті формування гносеологічного компонента методологічної культури учнів [Текст] / Ю. М. Галатюк, Т. Ю. Галатюк // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, Т. Г. Дерека та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2020. – Вип. 1 (23), ч. 2. – С. 25–30. – DOI: 10.31110/2413-1571-2020-023-1-2-004.