Obscene Riddles: Mechanisms of Ambiguity

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2019
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Анотація
The article is devoted to the problem of ambiguous meaning encoded in obscene riddles. The means of ambiguity formation are analyzed on examples of French, Spanish, and Ukrainian obscene riddles. The methods of the research include controlled elicitations, semantic and contextual analysis, and contrastive analysis. We single out logical and stylistic means of ambiguity, as well as linguistic means, in particular specific lexis in obscene riddles. Logical means act together with stylistic ones and presuppose substitution of the whole by its part and vast use of personifications. We analyze parts of speech, which facilitate the ambiguity in obscene riddles. Special attention is paid to nouns, which designate people, animals, body parts and bodily liquids as well as elements of clothing. Specific verbs, adjectives, and deictic words are of no less importance. The research of obscene riddles conducted in the three languages shows that despite some slight differences, ambiguous meaning of obscene riddles is formed due to the simultaneous influence of several means: 1) specific lexis, which can be interpreted in different ways, or polysemantic words; 2) national symbols, which add new layers of meaning to the semantics of a word; 3) the coincidence of grammatical gender of objects and people represented by these objects; 4) wide use of personifications; 5) substitution of a wide notion by its part. Obscene riddles are an excellent example of language play, in which an answer is not less important than a question. The article also investigates genres similar to sexual riddles, thus outlining a field for further research.
Статтю присвячено проблемі двозначності в обсценних загадках. Засоби формування двозначності аналізуються на прикладах французьких, іспанських і українських обсценних загадок. Методи дослідження включають метод суцільної вибірки на етапі відбору матеріалу, семантичний і контекстуальний аналіз на етапі дослідження загадок, порівняльний аналіз на етапі міжмовного зіставлення. Ми виокремлюємо логічні та стилістичні засоби двозначності, як і власне лінгвістичні, зокрема специфічну лексику обсценних загадок. Логічні засоби поєднуються зі стилістичними і передбачають заміну цілого частиною та широке використання персоніфікацій. Ми аналізуємо частини мови, завдяки яким обсценні загадки стають двозначними. Особливу увагу приділено іменникам, які позначають людей, тварин, частини тіла та тілесні рідини, елементи одягу. Не меншу вагу мають специфічні дієслова, прикметники та дейктичні слова. Дослідження обсценних загадок, здійснене на матеріалі трьох мов, показує, що, попри незначні міжмовні відмінності, двозначність обсценних загадок формується завдяки одночасному впливу кількох засобів. Це: 1) специфічна лексика, що може інтерпретуватися по-різному, або ж багатозначні слова; 2) національні символи, які додають нові шари значення до семантики слова; 3) збіг граматичного роду предметів та статі людей, які репрезентують ці предмети у загадках; 4) використання персоніфікацій; 5) заміна широкого поняття його частиною. Обсценні загадки – яскравий зразок мовної гри, у якому відповідь не менш важлива, ніж апитання. У статті також розглянуто жанри, подібні до обсценних загадок, які у перспективі можуть стати предметом лінгвістичного дослідження.
Опис
Ключові слова
obscene riddle, ambiguity, lexis, polysemy, language play on words, обсценна загадка, двозначність, лексика, полісемія, мовна гра
Бібліографічний опис
Havryliuk, I. Obscene riddles: mechanisms of ambiguity [Text] / I. Havryliuk // I. S. Havryliuk // Записки з романо-германської філології / Міністерство освіти і науки України, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Факультет романо-германської філології ; [редкол.: І. М. Колегаєва, О. А. Бабелюк, Н. О. Бігунова та ін.] – Одеса : КП ОМД, 2019. – Вип. 1(42). – C. 131–144.
Зібрання