Виконавство на саксофоні в системі музичного мистецтва ХХ століття
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Дисертацію присвячено визначенню змістовних параметрів функціонування саксофона як сольного і ансамблевого інструмента на ґрунті аналізу професійних засад французької, німецької та української шкіл. Охарактеризовано історичну ґенезу саксофонного виконавства як новітнього явища європейської культури, що на початковому етапі набуло професіоналізації в музичному мистецтві Франції та Німеччини.
Обґрунтовано специфіку психоемоційних процесів у свідомості соліста-саксофоніста, що відкриває безмежну кількість засадничих механізмів функціонування виконавського апарату. Розглянуто психофізіологічні процеси міжособистісної комунікації саксофоніста у ансамблевому виконавстві. У науковий обіг сучасної інтерпретології введено поняття «інтерпретаційна модель», «мнемічне виконавство», «колективна імпровізація», «мистецька мотивація».
Методологію дисертації складає комплекс загальнонаукових та спеціальних методів: історичний – сприяв вивченню досвіду європейських виконавських шкіл Франції та Німеччини; структурно-функціональний – виявленню змістовного наповнення творів для саксофона; системний – сформовав уявлення про розвиток саксофонної традиції як системи академічного мистецтва; термінологічний – використаний задля кореляції спеціалізованих термінів, задіяних у сфері саксофонології («виконавська школа», «музичне мислення», «психологія виконавця», «мистецька комунікація»). Жанрово-стильовий підхід виявив співвідношення типових та індивідуально-композиторських принципів організації музичного твору; інтерпретаційний – сприяв виокремленню виконавського стилю саксофоніста; на ґрунті психологічного – розкрито дію глибинних мисленнєвих процесів у свідомості саксофоністів під час міжособистісних комунікацій різного формату.
Розкрито етапи розвитку саксофонного виконавства на теренах Полтавщини; висвітлено діяльність фундатора саксофонної школи Г. І. Головні. Виявлено специфіку творчого методу В. Рунчака на матеріалі «Концерту для саксофона з камерним оркестром» (1987) і «Homo Ludens I» (1991) для саксофона соло – популярних зразків сучасного саксофонного виконавства.
The dissertation is devoted to the definition of meaningful parameters of the saxophone functioning as a solo and ensemble instrument on the basis of comparison of the activities of European schools (French, German) and Ukrainian in the second half of the 19th and early 21 centuries. The historical genesis of saxophone performance as the newest phenomenon of European culture, which at the initial stage has become professional in the musical art of France and Germany, has been characterized. The specificity of psycho-emotional processes in the consciousness of the soloist-saxophonist, which opens an infinite number of basic mechanisms of functioning of the saxophonist performer apparatus, is revealed. As a result, the concept of «interpretative model», «mnemonic performance», «collective improvisation», «artistic motivation» was introduced into the scientific circulation of modern interpretation. The methodology of the thesis is a complex of general scientific and special methods. Historical – contributed to the study of the experience of European performing schools (saxophone traditions of France and Germany); structural- functional – to revealed the meaningful content of composer works for a saxophone. Systematic approach used for understanding of the saxophone development tradition of academic orientation in Western Europe. The terminological method has allowed making a correlation between the specialized terms involved in the field of Saxophonology («performing school», «musical thinking», «psychology of the performer», «artistic communication»). The genre- style approach revealed the correlation between the typical and individual composer principles of the organization of a musical composition. Interpretative assisted in separating the performing style of saxophonist work. On the basis of the psychological approach, the effect of deep thought processes in the consciousness of saxophonists is revealed during interpersonal communications of various formats. The specifics of the development of saxophone performances on the territory of Poltava region are considered; the activities of the founder of saxophone art H. I. Holovnya are examined. The peculiarities of V. Runchak’s creative method on the material «Concert for a Saxophone with Chamber Orchestra» (1987) and «Homo Ludens I» (1991) for a solo saxophone are proved.
The dissertation is devoted to the definition of meaningful parameters of the saxophone functioning as a solo and ensemble instrument on the basis of comparison of the activities of European schools (French, German) and Ukrainian in the second half of the 19th and early 21 centuries. The historical genesis of saxophone performance as the newest phenomenon of European culture, which at the initial stage has become professional in the musical art of France and Germany, has been characterized. The specificity of psycho-emotional processes in the consciousness of the soloist-saxophonist, which opens an infinite number of basic mechanisms of functioning of the saxophonist performer apparatus, is revealed. As a result, the concept of «interpretative model», «mnemonic performance», «collective improvisation», «artistic motivation» was introduced into the scientific circulation of modern interpretation. The methodology of the thesis is a complex of general scientific and special methods. Historical – contributed to the study of the experience of European performing schools (saxophone traditions of France and Germany); structural- functional – to revealed the meaningful content of composer works for a saxophone. Systematic approach used for understanding of the saxophone development tradition of academic orientation in Western Europe. The terminological method has allowed making a correlation between the specialized terms involved in the field of Saxophonology («performing school», «musical thinking», «psychology of the performer», «artistic communication»). The genre- style approach revealed the correlation between the typical and individual composer principles of the organization of a musical composition. Interpretative assisted in separating the performing style of saxophonist work. On the basis of the psychological approach, the effect of deep thought processes in the consciousness of saxophonists is revealed during interpersonal communications of various formats. The specifics of the development of saxophone performances on the territory of Poltava region are considered; the activities of the founder of saxophone art H. I. Holovnya are examined. The peculiarities of V. Runchak’s creative method on the material «Concert for a Saxophone with Chamber Orchestra» (1987) and «Homo Ludens I» (1991) for a solo saxophone are proved.
Опис
Ключові слова
саксофонне виконавство, французька саксофонна школа, німецька саксофонна школа, українська саксофонна традиція, інтерпретаційна рефлексія, виконавська модель, Рунчак В., концерт для саксофона, French saxophone school, saxophone performance, German saxophone school, Ukrainian saxophone tradition, interpretation reflexion, performing model, Runchak V., concert for saxophone
Бібліографічний опис
Зотов, Д. І. Виконавство на саксофоні в системі музичного мистецтва ХХ століття [Текст] : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 17.00.03 ‒ музичне мистецтво / Денис Іванович Зотов ; МОН України, Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка ; наук. керівник Л. В. Шаповалова. – Суми, 2018. – 20 с.