Мовна концепція свідомості
Вантажиться...
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті обґрунтовується робоче визначення свідомості як «системи мовної репрезентації індивідуальних і колективних здогадок». Мова є системою організації потоків сенсорної інформації у формі кластерів здогадок: асоціативних полів, полів аналогій, комбінацій і реконструкцій, сімей слів зі спільною етимологією, ідіом, інтуїтивних правил побудови слів та речень тощо. Окремі слова розглядаються як складові навчення: умовні стимули, умовні реакції, операнти, підкріплюючі стимули. Поява свідомості пояснюється окремими здогадками індивіда, які асоціюють проблиски свідомості попередніх поколінь, привласнені індивідом у процесі опанування мовою.
A working definition of consciousness as a «system of linguistic representation of individual and collective guesses», which ensues as a result of learning in the process of communication with adults. The language is examined as a functional analogue of genome carriers (DNA and RNA), which transmit to the descendants the associations selected in the process of evolution; as a system of organization of sensory information flows in the form of cluster guesses of associative fields, fields of analogies, combinations and reconstructions, word families with common etymology, idioms, intuitive rules of formation of words and sentences etc. Certain words are viewed from classic stipulation perspective as conditional stimuli and conditional reactions, from perspective of operant stipulation as an action, which under certain circumstances may be operant and reinforcing stimuli. Guesses (flashes of consciousness) of ancestors are appropriated by infants during early childhood and preschool age in the form of general beliefs (complexes) mainly on the refectory levelmixed with separate memories of their own. Emergence of mainly stable flows of consciousness is explained by discrete acts of individual’s consciousness, which associate discrete acts of consciousness of former generations, appropriated by the individual in the process of mastering the language.
A working definition of consciousness as a «system of linguistic representation of individual and collective guesses», which ensues as a result of learning in the process of communication with adults. The language is examined as a functional analogue of genome carriers (DNA and RNA), which transmit to the descendants the associations selected in the process of evolution; as a system of organization of sensory information flows in the form of cluster guesses of associative fields, fields of analogies, combinations and reconstructions, word families with common etymology, idioms, intuitive rules of formation of words and sentences etc. Certain words are viewed from classic stipulation perspective as conditional stimuli and conditional reactions, from perspective of operant stipulation as an action, which under certain circumstances may be operant and reinforcing stimuli. Guesses (flashes of consciousness) of ancestors are appropriated by infants during early childhood and preschool age in the form of general beliefs (complexes) mainly on the refectory levelmixed with separate memories of their own. Emergence of mainly stable flows of consciousness is explained by discrete acts of individual’s consciousness, which associate discrete acts of consciousness of former generations, appropriated by the individual in the process of mastering the language.
Опис
Ключові слова
асоціація, гештальт, здогадка, образ, навчення, свідомість, association, gestalt, guess, image, consciousness
Бібліографічний опис
Бедлінський, О. І. Мовна концепція свідомості [Текст] / О. І. Бедлінський // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / [редкол.: В. О. Моляко, Л. М. Карамушка, М. Л Смульсон та ін.]. – Київ : [Видавництво "Фенікс"], 2018. – Т. ХІІ : Психологія творчості, вип. 24. – С. 18–26.