Про деякі фактори, що впливають на механізми активізації когнітивних здібностей особистості
Вантажиться...
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
У статті досліджено фактори, які впливають на механізми пізнавального процесу, з позицій нейродинамічної концепції про режими локалізації метастабільних хаотичних структур нейронної системи з урахуванням гетерохімічної гіпотези сприйняття й відновлення образів інформаційних потоків. Була використана гіпотеза про те, що функціональні метастабільні структури фазового простору нейронної системи є модельними уявленнями ментальних образів.
Обґрунтовано припущення про необхідність ураховувати зворотній зв'язок, який запускає ітераційний процес та коригує режим активізації нейронного ансамблю з метою успішного завершення програми, заданої сенсорними механізмами. Відзначена роль каналу зворотного зв'язку в переформатуванні нейронного складу ансамблю і створенні нової нейронної «спільноти» для більш успішного здійснення програми.
The article is dedicated to the factors which influence the mechanisms of the cognitive process from viewpoint of neurodynamic concepts of localization and stabilization of chaotic structures of neural system. The influence of heterochemical hypothesis on the perception and recovery of the information flows is discussed. The hypothesis that functional meta¬stable structures of the phase space of the neural system are the model representations of mental images is used. Heterochemical hypothesis postulates that the chemical component of the extracellular environment in the form of signal molecules determines formation of the neural ensembles and the program of activation of the mechanisms of cognitive activities. Assumption about the need to take into consideration the feedback that starts the iterative process and adjusts the mode of activation of the neural ensemble in order to successfully complete the program of the sensory mechanisms is justified. The role of the feedback channel in the reformatting of the neural ensemble or creating a new neural combination for a more successful implementation of the programme is noted. The role of the neurons "reserve" in the improvement of the dynamics of the mechanisms of cognition is stressed. The role of synchronization of transient processes in the neural ensembles in construction of the integrated model of representation of a mental image in the phase space of the neural system is investigated. The relaxation process triggers the display of the integrated model representation in the cognitive space as a functional mod code. It contains full detailed information about the restored "recorded" image in the phase space. The detailed understanding of the neural organization with considering heterochemical hypothesis of perception and reproduction of information flow will help to answer the question about structural aspects, the principles of the formation and the features of the cognitive mechanisms of the individual. The received informaitoin about the mechanisms of activation and development of a cognitive space will ensure the emergence of new technologies for professional and cultural development of the individual.
The article is dedicated to the factors which influence the mechanisms of the cognitive process from viewpoint of neurodynamic concepts of localization and stabilization of chaotic structures of neural system. The influence of heterochemical hypothesis on the perception and recovery of the information flows is discussed. The hypothesis that functional meta¬stable structures of the phase space of the neural system are the model representations of mental images is used. Heterochemical hypothesis postulates that the chemical component of the extracellular environment in the form of signal molecules determines formation of the neural ensembles and the program of activation of the mechanisms of cognitive activities. Assumption about the need to take into consideration the feedback that starts the iterative process and adjusts the mode of activation of the neural ensemble in order to successfully complete the program of the sensory mechanisms is justified. The role of the feedback channel in the reformatting of the neural ensemble or creating a new neural combination for a more successful implementation of the programme is noted. The role of the neurons "reserve" in the improvement of the dynamics of the mechanisms of cognition is stressed. The role of synchronization of transient processes in the neural ensembles in construction of the integrated model of representation of a mental image in the phase space of the neural system is investigated. The relaxation process triggers the display of the integrated model representation in the cognitive space as a functional mod code. It contains full detailed information about the restored "recorded" image in the phase space. The detailed understanding of the neural organization with considering heterochemical hypothesis of perception and reproduction of information flow will help to answer the question about structural aspects, the principles of the formation and the features of the cognitive mechanisms of the individual. The received informaitoin about the mechanisms of activation and development of a cognitive space will ensure the emergence of new technologies for professional and cultural development of the individual.
Опис
Ключові слова
когнітивний простір, нейродинамічна концепція, гетерохімічна гіпотеза, інтегроване модельне уявлення, функціональна мода, cognitive space, neurodynamic concept, heterochemical hypothesis, integrated model representation, functional mode
Бібліографічний опис
Ємельянова, Т. Про деякі фактори, що впливають на механізми активізації когнітивних здібностей особистості [Текст] / Т. Ємельянова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. Є. Антонова [та ін.]. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018. – № 2 (76). – С. 128–138.