Readiness And Resource Needs of Teachers for Stem Project-Based Learning in an Inclusive Classroom

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
The purpose of the article is to investigate the level of readiness of teachers in general secondary education institutions to organise STEM project-based learning in an inclusive classroom and to identify the key resource needs that hinder the full participation of learners with special educational needs in STEM-oriented project activities. The empirical basis of the study consists of the results of a questionnaire survey conducted by academic staff and students of Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko. The survey involved 23 teachers from general secondary education institutions representing different subject specialisations and varying lengths of teaching experience, all of whom had practical experience of working in an inclusive classroom. Quantitative data analysis methods were employed in combination with a qualitative interpretation of the identified trends. The findings revealed a pronounced asymmetry between teachers’ conceptual openness to STEM project-based learning in an inclusive classroom and their operational readiness to implement it in practice. More than 86% of respondents acknowledged the potential of the STEM approach for learners with special educational needs; however, only 8.7% reported feeling fully confident in organising such learning activities. The main barriers identified were the lack of specialised equipment (65.2%), the shortage of adapted instructional materials (39.1%), and insufficient instructional time (34.8%). The study established that these barriers are systemic rather than individual in nature and cannot be reduced to a lack of teachers’ personal competence. The practical significance of the study lies in the fact that the obtained data may serve as a foundation for the development of adapted instructional materials for STEM projects in inclusive classrooms, as well as for improving pre-service and in-service teacher education programmes in the field of inclusive education. It is argued that teachers’ readiness for inclusive STEM project- based learning requires systematic enhancement through targeted methodological support, the development of a team-teaching model, and the provision of appropriate instructional resources. Promising directions for further research include the development and experimental validation of a system of adapted STEM projects for learners with different categories of special educational needs, as well as a comparative analysis of the effectiveness of various models of methodological support for teachers in inclusive education settings.
Мета статті полягає у дослідженні рівня готовності педагогів закладів загальної середньої освіти до організації STEM-проектного навчання в умовах інклюзивного класу, а також у визначенні ключових ресурсних потреб, що перешкоджають повноцінному залученню здобувачів освіти з особливими освітніми потребами до проектної діяльності STEM-спрямування. Емпіричну базу статті складають результати анкетування, проведеного викладачами та здобувачами освіти Сумського державного педагогічного університету. До опитування залучено 23 педагоги закладів загальної середньої освіти з різними предметними спеціалізаціями та педагогічним стажем, які мають реальний досвід роботи в інклюзивному класі. Використано методи кількісного аналізу отриманих даних у поєднанні з якісною інтерпретацією виявлених тенденцій. Результати дослідження засвідчили виражену асиметрію між концептуальною відкритістю педагогів до STEM-проектного навчання в інклюзивному класі та їхньою операційною готовністю до його практичної реалізації. Понад 86% респондентів визнають потенціал STEM-підходу для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, проте лише 8,7% почуваються цілком впевненими в організації такого навчання. Основними перешкодами визначено відсутність спеціалізованого обладнання (65,2%), брак адаптованих методичних матеріалів (39,1%) та дефіцит навчального часу (34,8%). Встановлено, що зазначені перешкоди мають системний, а не індивідуальний характер і не зводяться до недостатньої особистої компетентності педагога. Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані дані можуть слугувати підґрунтям для розробки адаптованих дидактичних матеріалів до STEM-проектів в інклюзивному класі, а також для вдосконалення програм підготовки та підвищення кваліфікації педагогів у напрямі інклюзивної освіти. Вважаємо, що готовність педагогів до інклюзивного STEM-проектного навчання потребує системної активації через цілеспрямовану методичну підтримку, розвиток командної моделі викладання та забезпечення відповідними дидактичними ресурсами. Перспективними напрямами подальших досліджень є розробка й експериментальна апробація системи адаптованих STEM-проектів для здобувачів освіти з різними категоріями особливих освітніх потреб, а також порівняльний аналіз ефективності різних моделей методичної підтримки педагогів в умовах інклюзивного навчання.
Опис
Ключові слова
inclusive education, special educational needs, learners with special educational needs, STEM education, project-based learning, teacher readiness, methodological support, adaptation of the educational process, team teaching model, general secondary education institutions, інклюзивна освіта, особливі освітні потреби, здобувачі освіти з особливими освітніми потребами, STEM-навчання, проектна діяльність, готовність педагога, методичний супровід, адаптація освітнього процесу, командна модель викладання, заклади загальної середньої освіти
Бібліографічний опис
Babenko, O. Readiness And Resource Needs of Teachers for Stem Project-Based Learning in an Inclusive Classroom [Text] / O. Babenko, N. Hlotova, A. Materiienko // Актуальні питання природничо-математичної освіти : збірник наукових праць / Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: О. С. Чашечникова (гол. ред.), Н. Тарасенкова, Сью Джонстон-Вайлдер, О. Ярошенко та ін. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2026. – Випуск 1 (27). – С. 75–82. – DOI: https://doi.org/10.24139/2519-2361/2026.01/75-82