Деякі аспекти антирадянського виступу отамана Никифора Григор’єва 7-22 травня 1919 року
Вантажиться...
Дата
2026
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
В статті представлені деякі аспекти заколоту піхотної дивізії на чолі з отаманом Никифором Григор’євим проти радянської влади 7-22 травня 1919 р. Аналізуються причини його виступу, характеризується Універсал отамана Григор’єва до українського народу й наводиться окремі заходи радянської влади щодо придушення виступу Н. Григор’єва так і стосовно ліквідації аналогічних рецидивів у майбутньому.Метою статті вважається: на підставі документів та низки історіографічних напрацювань вузькоспеціалізованого характеру радянської доби та сучасної української історіографії виявити окремі аспекти антирадянського виступу Никифора Григор’єва та проаналізувати їх. Під час проведення дослідження основними методологічними принципами виступили принцип історизму та наукової об’єктивності. В дослідженні використовувалися аналіз інформації, структурно-системний, хронологічний та порівняльно-історичний методи. Провідною методологічною концепцією статті був обраний постпозитивізм. яку автор вважає найбільш придатною для розкриття конкретно-історичної тем, однієї з яких і виступає ця робота. Методологія постпозитивізму, при розкритті обраної нами тематики наукового дослідження спирається на низку принципів наукового аналізу які передбачають з’ясування умов виникнення, розвитку й наслідків подій, явищ та процесів, що досліджуються, а також розуміння їх причинно-наслідкового зв’язку, й на три групи методів і прийомів наукового пізнання – загальнологічні, соціально-історичні й суміжні.Наукова новизна статті полягає у представленні і аналізі низки вузькоспеціалізованих робіт радянської та пострадянської доби, а також головного документу григор’євського виступу – Універсалу отамана Григор’єва до українського народу, завдяки котрим були винайдені специфічні аспекти подій 7–22 травня 1919 р.Висновок. Як наслідок, наведені в нашій статті факти ще раз показали складність антирадянського виступу Никифора Григор’єва як історичного явища. Усталений погляд на нього не можна вважати остаточним. Потенціал історичних джерел, насамперед документальних відносно виступу Никифора Григор’єва, рівно як і потенціал не тільки сучасної української, а й радянської історіографії відносно проблематики нашого дослідження ще далеко не вичерпаний.
The article examines several aspects of the uprising of an infantry division led by Otaman Nykyfor Hryhoriev against Soviet authority between 7 and 22 May 1919. The study analyzes the causes of his revolt, characterizes Hryhoriev’s Universal to the Ukrainian People, and highlights a number of measures undertaken by the Soviet government both to suppress Hryhoriev’s uprising and to prevent similar manifestations in the future.The purpose of the article is to identify and analyze particular aspects of Nykyfor Hryhoriev’s anti-Soviet uprising on the basis of documentary sources and a range of narrowly specialized historiographical studies produced during both the Soviet period and within contemporary Ukrainian historiography.The principal methodological foundations of the research are the principles of historicism and scholarly objectivity. The study employs methods of information analysis, structural-systemic analysis, chronological analysis, and comparative-historical analysis.Post-positivism was selected as the leading methodological framework of the article, as the author considers it the most appropriate approach for the examination of specific historical subjects, one of which constitutes the focus of this study. In addressing the chosen topic, the methodology of post-positivism relies upon a number of principles of scholarly analysis aimed at clarifying the conditions of the emergence, development, and consequences of the events, phenomena, and processes under investigation, as well as understanding their causal relationships. It also draws upon three groups of methods and techniques of scholarly inquiry: general logical, socio-historical, and interdisciplinary approaches.The scholarly novelty of the article lies in the presentation and analysis of a number of narrowly specialized works from both the Soviet and post-Soviet periods, as well as the principal document of Hryhoriev’s uprising – the Universal of Otaman Hryhoriev to the Ukrainian People – through which specific aspects of the events of 7-22 May 1919 were identified.As a result, the facts presented in this article once again demonstrate the complexity of Nykyfor Hryhoriev’s anti-Soviet uprising as a historical phenomenon. The established interpretation of these events cannot be regarded as definitive. The potential of historical sources – above all documentary materials concerning Hryhoriev’s uprising – as well as the historiographical potential not only of contemporary Ukrainian scholarship but also of Soviet historiography related to the issues examined in this study, remains far from exhausted.
The article examines several aspects of the uprising of an infantry division led by Otaman Nykyfor Hryhoriev against Soviet authority between 7 and 22 May 1919. The study analyzes the causes of his revolt, characterizes Hryhoriev’s Universal to the Ukrainian People, and highlights a number of measures undertaken by the Soviet government both to suppress Hryhoriev’s uprising and to prevent similar manifestations in the future.The purpose of the article is to identify and analyze particular aspects of Nykyfor Hryhoriev’s anti-Soviet uprising on the basis of documentary sources and a range of narrowly specialized historiographical studies produced during both the Soviet period and within contemporary Ukrainian historiography.The principal methodological foundations of the research are the principles of historicism and scholarly objectivity. The study employs methods of information analysis, structural-systemic analysis, chronological analysis, and comparative-historical analysis.Post-positivism was selected as the leading methodological framework of the article, as the author considers it the most appropriate approach for the examination of specific historical subjects, one of which constitutes the focus of this study. In addressing the chosen topic, the methodology of post-positivism relies upon a number of principles of scholarly analysis aimed at clarifying the conditions of the emergence, development, and consequences of the events, phenomena, and processes under investigation, as well as understanding their causal relationships. It also draws upon three groups of methods and techniques of scholarly inquiry: general logical, socio-historical, and interdisciplinary approaches.The scholarly novelty of the article lies in the presentation and analysis of a number of narrowly specialized works from both the Soviet and post-Soviet periods, as well as the principal document of Hryhoriev’s uprising – the Universal of Otaman Hryhoriev to the Ukrainian People – through which specific aspects of the events of 7-22 May 1919 were identified.As a result, the facts presented in this article once again demonstrate the complexity of Nykyfor Hryhoriev’s anti-Soviet uprising as a historical phenomenon. The established interpretation of these events cannot be regarded as definitive. The potential of historical sources – above all documentary materials concerning Hryhoriev’s uprising – as well as the historiographical potential not only of contemporary Ukrainian scholarship but also of Soviet historiography related to the issues examined in this study, remains far from exhausted.
Опис
Ключові слова
отаман Григор’єв, заколот, антирадянський виступ, універсал, повстанський рух, придушення повстання, Otaman Hryhoriev, uprising, anti-Soviet revolt, Universal, insurgent movement, suppression of the uprising
Бібліографічний опис
Прокопець Д. Деякі аспекти антирадянського виступу отамана Никифора Григор’єва 7-22 травня 1919 року [Текст] / Д. Прокопець // Консенсус : електронний історичний журнал / МОН України, СумДПу імені А. С. Макаренка ; редкол.: Д. Кудінов (гол ред.), М. Ангелова, М. Каркоча, І. Крупеня та ін. – Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2026. – № 3. – С. 47–59. – DOI: 10.31110/consensus/2026-03/047-059