Феномен крику як афективний маркер у звуковому просторі сучасного українського балету
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Стаття присвячена осмисленню феномену крику як важливого елементу створення емоційного, візуального та звукового ландшафту балетної вистави. Мета статті полягає у комплексному аналізі інтеграції крику у звуковий простір балетної постановки та його взаємодію з хореографією. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує музикознавчий, психологічний та, частково, акустичний аналіз. Використано методи структурного аналізу сучасних балетних вистав, вивчення загальних параметрів крику та семантичного дослідження його функцій у драматургії сучасного балету. Також застосовано компаративний метод для співставлення використання крику в українських сучасних балетних виставах. Наукова новизна. Вперше системно розглянуто крик як мультимодальний афективний маркер, інтегрований у сценічний і музичний простір українського балетного поля. Визначено закономірності його функціонування, осмислено моделі інтеграції крику та виявлено його роль у формуванні культурно-символічної, емоційної та звукової структури постановки. Висновки. Крик у сучасному українському балеті виступає важливим засобом звукової та візуальної комунікації, що формує афективну траєкторію емоційного сприйняття глядача. Він інтегрується у драматургію, музичну композицію та тілесну експресію, створюючи комплексний звуково-хореографічний ефект. Проаналізовані з точки зору звукового ландшафту постановки балетних творів українських сучасних композиторів, зокрема балети «Маріуполь» Івана Гаркуши (хореограф Владислав Детюченко) та «Мій дім на двох ногах» Віктора Рекало (хореографи Ілля Мірошніченко та Катерина Кузнецова) дали змогу визначити два основні підходи використання звуку крику у хореографічних творах – власне музичний та інтегрований у звуковий простір вистави постановниками (хореографом, продюсером тощо).
The article is devoted to the conceptualization of the scream as a significant element in shaping the emotional, visual and sonic field of a ballet performance. The purpose of the research is to provide a comprehensive analysis of the integration of the scream into the sound space of a ballet production and its interaction with embodied choreography. The research methodology is based on an interdisciplinary approach combining musicological, psychological and acoustic analysis. The study employs structural analysis of musical-choreographic compositions, examination of the acoustic and expressive parameters of the scream and a semantic analysis of its functions within the dramaturgy of contemporary ballet. A comparative method is also applied to examine the use of the scream in contemporary Ukrainian productions. Scientific novelty. For the first time, the scream is systematically examined as a multimodal affective marker integrated into the stage and musical space of Ukrainian ballet. The patterns of its functioning are identified, models of its integration are conceptualized and its role in shaping the cultural-symbolic, emotional and sonic structure of a production is determined. Conclusions. In contemporary Ukrainian ballet, the scream functions as a significant means of sonic and visual communication, shaping the affective trajectory of the audience’s emotional perception. It is integrated into dramaturgy, musical composition, and bodily expression, creating a complex sound–choreographic effect. The analyzed ballet productions by contemporary Ukrainian composers, in particular “Mariupol” by Ivan Harkusha (choreography by Vladyslav Detiuchenko) and “My Home On Two Feet” by Viktor Rekalo (choreography by Illia Miroshnichenko and Kateryna Kuznietsova), made it possible to identify two principal approaches to the use of the scream in choreographic works: the purely musical approach and the approach integrated into the overall sound space of the performance by the production team (choreographer, producer, etc.).
The article is devoted to the conceptualization of the scream as a significant element in shaping the emotional, visual and sonic field of a ballet performance. The purpose of the research is to provide a comprehensive analysis of the integration of the scream into the sound space of a ballet production and its interaction with embodied choreography. The research methodology is based on an interdisciplinary approach combining musicological, psychological and acoustic analysis. The study employs structural analysis of musical-choreographic compositions, examination of the acoustic and expressive parameters of the scream and a semantic analysis of its functions within the dramaturgy of contemporary ballet. A comparative method is also applied to examine the use of the scream in contemporary Ukrainian productions. Scientific novelty. For the first time, the scream is systematically examined as a multimodal affective marker integrated into the stage and musical space of Ukrainian ballet. The patterns of its functioning are identified, models of its integration are conceptualized and its role in shaping the cultural-symbolic, emotional and sonic structure of a production is determined. Conclusions. In contemporary Ukrainian ballet, the scream functions as a significant means of sonic and visual communication, shaping the affective trajectory of the audience’s emotional perception. It is integrated into dramaturgy, musical composition, and bodily expression, creating a complex sound–choreographic effect. The analyzed ballet productions by contemporary Ukrainian composers, in particular “Mariupol” by Ivan Harkusha (choreography by Vladyslav Detiuchenko) and “My Home On Two Feet” by Viktor Rekalo (choreography by Illia Miroshnichenko and Kateryna Kuznietsova), made it possible to identify two principal approaches to the use of the scream in choreographic works: the purely musical approach and the approach integrated into the overall sound space of the performance by the production team (choreographer, producer, etc.).
Опис
Ключові слова
сучасна українська музика, український балет, звуковий простір вистави, крик, українські композитори, contemporary Ukrainian music, Ukrainian ballet, sound space of performance, scream, Ukrainian composers
Бібліографічний опис
Зінченко-Гоцуляк В. Феномен крику як афективний маркер у звуковому просторі сучасного українського балету [Текст] / В. Зінченко-Гоцуляк // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, С. Бєдарєва, Л. Вікаріуш та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 2 (11). – С. 93–96. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.2.16