Час у замкненому колі концтабірної дійсності (на прикладі аналізу «Прелюдії і фуги сі-бемоль мінор» № 16 в. П. Задерацького)
Вантажиться...
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Стаття присвячена інтерпретації «Прелюдії і фуги сі-бемоль мінор» № 16 з циклу «24 прелюдії та фуги» Всеволода Петровича Задерацького – одного з наймасштабніших і концептуально найскладніших творів української музики ХХ століття, створеного в умовах ув’язнення композитора в колимському концентраційному таборі. Цикл осмислюється як унікальний музичний документ історичного насильства, пам’яті та внутрішньої незламності, а обраний диптих – як його концентрований драматургічний та семантичний осередок. Метою дослідження є осмислення «Прелюдії і фуги сі-бемоль мінор» № 16 як цілісного драматургічного диптиху через аналіз організації музичного часу, повторюваності, числової регламентації, фактурних зсувів і функціонування дзвону як акустичного та смислового маркера. Методологія статті ґрунтується на поєднанні структурно-аналітичного музикознавчого підходу з концептами психології граничного досвіду, теорії культурної пам’яті, екзистенційної філософії та богословського осмислення часу. У результаті дослідження встановлено, що моторна безперервність, нав’язливий повтор, числова фіксація та відсутність динамічної ієрархії формують модель примусового, зовнішньо регламентованого часу, у якому нівелюється лінійний розвиток і блокується можливість розв’язання. Дзвін у межах диптиху зазнає суттєвої трансформації: від інтегрованого елемента фактури він переходить до автономного акустичного знака, який виконує функцію фігури пам’яті, маркера межі та онтологічної опори. Повернення матеріалу прелюдії у фіналі фуги на тонічному дзвоні інтерпретується як жест утримання мінімальної внутрішньої свободи в умовах радикального історичного та екзистенційного обмеження. Наукова новизна статті полягає в міждисциплінарному осмисленні «Прелюдії і фуги сі-бемоль мінор» № 16 як художньої моделі граничного досвіду часу. Актуальність дослідження зумовлена сучасним українським контекстом, у якому проблеми пам’яті, насильства та культурної незламності набувають особливої гостроти.
The article is devoted to the interpretation of “Prelude and Fugue in B-flat minor” No. 16 from the cycle “24 Preludes and Fugues” by Vsevolod Petrovich Zaderatsky – one of the largest and most conceptually complex works of Ukrainian music of the 20th century, created in the conditions of the composer’s imprisonment in the Kolyma concentration camp. The cycle is interpreted as a unique musical document of historical violence, memory and inner invincibility, and the selected diptych – as its concentrated dramaturgical and semantic center. The aim of the study is to interpret “Prelude and Fugue in B-flat minor” No. 16 as a holistic dramaturgical diptych through the analysis of the organization of musical time, repetition, numerical regulation, textural shifts and the functioning of the bell as an acoustic and semantic marker. The methodology of the article is based on a combination of a structural-analytical musicological approach with the concepts of the psychology of limit experience, the theory of cultural memory, existential philosophy and theological understanding of time. As a result of the study, it was established that motor continuity, obsessive repetition, numerical fixation and the absence of dynamic hierarchy form a model of forced, externally regulated time, in which linear development is leveled and the possibility of resolution is blocked. The bell within the diptych undergoes a significant transformation: from an integrated element of texture, it passes into an autonomous acoustic sign, which performs the function of a figure of memory, a marker of the boundary and ontological support. The return of the prelude material in the finale of the fugue on the tonic bell is interpreted as a gesture of maintaining minimal internal freedom in conditions of radical historical and existential restriction. The scientific novelty of the article lies in the interdisciplinary understanding of the “Prelude and Fugue in B-flat minor” No. 16 as an artistic model of the limit experience of time. The relevance of the study is due to the modern Ukrainian context, in which the problems of memory, violence and cultural invincibility acquire particular acuteness.
The article is devoted to the interpretation of “Prelude and Fugue in B-flat minor” No. 16 from the cycle “24 Preludes and Fugues” by Vsevolod Petrovich Zaderatsky – one of the largest and most conceptually complex works of Ukrainian music of the 20th century, created in the conditions of the composer’s imprisonment in the Kolyma concentration camp. The cycle is interpreted as a unique musical document of historical violence, memory and inner invincibility, and the selected diptych – as its concentrated dramaturgical and semantic center. The aim of the study is to interpret “Prelude and Fugue in B-flat minor” No. 16 as a holistic dramaturgical diptych through the analysis of the organization of musical time, repetition, numerical regulation, textural shifts and the functioning of the bell as an acoustic and semantic marker. The methodology of the article is based on a combination of a structural-analytical musicological approach with the concepts of the psychology of limit experience, the theory of cultural memory, existential philosophy and theological understanding of time. As a result of the study, it was established that motor continuity, obsessive repetition, numerical fixation and the absence of dynamic hierarchy form a model of forced, externally regulated time, in which linear development is leveled and the possibility of resolution is blocked. The bell within the diptych undergoes a significant transformation: from an integrated element of texture, it passes into an autonomous acoustic sign, which performs the function of a figure of memory, a marker of the boundary and ontological support. The return of the prelude material in the finale of the fugue on the tonic bell is interpreted as a gesture of maintaining minimal internal freedom in conditions of radical historical and existential restriction. The scientific novelty of the article lies in the interdisciplinary understanding of the “Prelude and Fugue in B-flat minor” No. 16 as an artistic model of the limit experience of time. The relevance of the study is due to the modern Ukrainian context, in which the problems of memory, violence and cultural invincibility acquire particular acuteness.
Опис
Ключові слова
Всеволод Задерацький, сі-бемоль мінор, прелюдія і фуга, дзвін, культурна памʼять, цикл, Vsevolod Zaderatsky, B-flat minor, prelude and fugue, bell, cultural memory, cycle
Бібліографічний опис
Макарова Н. Час у замкненому колі концтабірної дійсності (на прикладі аналізу «Прелюдії і фуги сі-бемоль мінор» № 16 в. П. Задерацького) [Текст] / Н. Макарова // Слобожанські мистецькі студії : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; [редкол.: О. К. Зав’ялова, І. Л. Бермес, Льоос Гельмут та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2026. – Вип. 1 (10). – С. 55–56. – DOI: https://doi.org/10.32782/art/2026.1.10