Developing Writing Competence Among Pre-Service EFL Teachers Using AI Tools
Ескіз недоступний
Дата
2026
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The article provides an overview of how artificial intelligence (AI) can be applied to develop writing competence among English as a foreign language (EFL) pre-service teachers, while considering the ethical and legal implications of introducing AI in the learning environment. AI’s impact is regarded in terms of its influence on both writing competence and writing performance, including grammar, vocabulary, language retention duration, and its processing depth, as well as sentence structure, text organisation, and narrative development. The authors investigate the opportunities and threats of AI-driven learning environments, specifically the accommodation of diverse students’ needs and preferences, language accuracy enhancement, and the decline in student involvement concurrent with lower critical thinking skills. Both strengths and weaknesses of AI in assisting writing instruction are studied, including immediate input processing and versatile output generation, accurate language use and correction, artificiality, unreliability, and lack of metalingual knowledge. The research also examines the expediency of generating writing materials, including language scaffolds, models, reference materials, and stimulus materials. General large language models and specialised AI tools are explored as a way to facilitate dialogic writing, overcoming organisational problems and matching students’ language proficiency and motivation levels. Involving students in the creation of engaging writing assignments, offering real-life-based tasks that incorporate AI-proof media, process assessment, and oral assessment during writing conferences, is viewed as a way to maintain students’ involvement and ensure that AI tools enhance not only writing performance but also writing competence. AI-generated feedback and assessment are examined in terms of efficiency, accuracy, tone, and context sensitivity. The authors claim that explicit instruction is a prerequisite for efficient prompting and post-editing, combined with a critical evaluation of AI output.
У статті подано огляд можливостей застосування штучного інтелекту (ШІ) для формування компетентності в писемному мовленні майбутніх учителів англійської мови як іноземної з урахуванням етичних та правових аспектів упровадження ШІ в освітнє середовище. Вплив ШІ розглянуто крізь призму його впливу на писемне мовлення студентів в площині як планування (компетентності), так і продуктивності, зокрема на граматику, лексику, тривалість утримання мовного матеріалу та глибину його опрацювання, а також на структуру речення, організацію тексту й розвиток наративу. Автори аналізують можливості й загрози викликані використанням ШІ в освітньому середовищі, зокрема врахування різних потреб і уподобань студентів, підвищення мовної точності та зниження залученості студентів, що супроводжується послабленням критичного мислення. Розглянуто як сильні, так і слабкі сторони використання ШІ у викладанні письма, серед яких – миттєве опрацювання вхідної інформації та генерація різноманітного вихідного матеріалу, точність мовного вжитку й виправлення помилок, а також штучність, ненадійність і відсутність метамовних знань. Досліджено доцільність генерування письмових матеріалів: мовних «опор», моделей, довідкових та стимульних матеріалів. Розглянуто використання як універсальних великих мовних моделей, так і спеціалізованих інструментів ШІ для сприяння діалогічному письму, подолання організаційних труднощів і відповідності рівню мовної підготовки та мотивації студентів. У статті пропонується залучати студентів до створення цікавих для них письмових завдань, заснованих на реальному житті та з інтегрованими медіа, які не можуть бути оброблені ШІ, застосовувати процесне та усне оцінювання під час конференцій з письма як спосіб підтримання залученості студентів та забезпечення того, щоб інструменти ШІ сприяли не лише підвищенню письмової продуктивності (результат), а й розвитку письмової компетентності. Окремо розглянуто згенеровані ШІ зворотний зв’язок та оцінювання, у контексті їхньої ефективності, точності, тону та чутливості до контексту. У статті наголошується на необхідності явного навчання як передумови ефективного створення промптів і постредагування у поєднанні з критичною оцінкою результатів роботи ШІ.
У статті подано огляд можливостей застосування штучного інтелекту (ШІ) для формування компетентності в писемному мовленні майбутніх учителів англійської мови як іноземної з урахуванням етичних та правових аспектів упровадження ШІ в освітнє середовище. Вплив ШІ розглянуто крізь призму його впливу на писемне мовлення студентів в площині як планування (компетентності), так і продуктивності, зокрема на граматику, лексику, тривалість утримання мовного матеріалу та глибину його опрацювання, а також на структуру речення, організацію тексту й розвиток наративу. Автори аналізують можливості й загрози викликані використанням ШІ в освітньому середовищі, зокрема врахування різних потреб і уподобань студентів, підвищення мовної точності та зниження залученості студентів, що супроводжується послабленням критичного мислення. Розглянуто як сильні, так і слабкі сторони використання ШІ у викладанні письма, серед яких – миттєве опрацювання вхідної інформації та генерація різноманітного вихідного матеріалу, точність мовного вжитку й виправлення помилок, а також штучність, ненадійність і відсутність метамовних знань. Досліджено доцільність генерування письмових матеріалів: мовних «опор», моделей, довідкових та стимульних матеріалів. Розглянуто використання як універсальних великих мовних моделей, так і спеціалізованих інструментів ШІ для сприяння діалогічному письму, подолання організаційних труднощів і відповідності рівню мовної підготовки та мотивації студентів. У статті пропонується залучати студентів до створення цікавих для них письмових завдань, заснованих на реальному житті та з інтегрованими медіа, які не можуть бути оброблені ШІ, застосовувати процесне та усне оцінювання під час конференцій з письма як спосіб підтримання залученості студентів та забезпечення того, щоб інструменти ШІ сприяли не лише підвищенню письмової продуктивності (результат), а й розвитку письмової компетентності. Окремо розглянуто згенеровані ШІ зворотний зв’язок та оцінювання, у контексті їхньої ефективності, точності, тону та чутливості до контексту. У статті наголошується на необхідності явного навчання як передумови ефективного створення промптів і постредагування у поєднанні з критичною оцінкою результатів роботи ШІ.
Опис
Ключові слова
pre-service EFL teachers, AI-driven classroom, AI-assisted language learning, writing competence, AI-assisted language assessment, AI in teaching writing, майбутні вчителі англійської мови як іноземної, навчання з використанням ШІ, навчання мови з використанням ШІ, компетентність у писемному мовленні, оцінювання з використанням ШІ, ШІ у навчанні письма
Бібліографічний опис
Podosynnikova Н. Developing Writing Competence Among Pre-Service EFL Teachers Using AI Tools [Техt] / Н. Podosynnikova, V. Homolia // Штучний інтелект у методиці навчання мов і методології сучасних лінгвістичних досліджень : монографія / за ред. Я. Сазонової. – Харків, 2026. – С. 76–100.